Тип: Ухвала
Дата: 05 липня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05.07.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Фадєєвої Н.М., суддів Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою гр. К на рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.02.2004 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17.05.2004 у справі за скаргою гр. К на неправомірні дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, ВСТАНОВИЛА:
Гр. К звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, посилаючись на те, що з 18.09.91 він отримував пенсію за віком. З 20.08.2001 він отримує пенсію по Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) в сумі 386,02 грн. Вважає, що наукова пенсія повинна бути йому призначена з 01.06.2000, а не з 20.08.2001 і не 386,02 грн., а 698,68 грн., тобто із застосуванням коефіцієнту 1,81 згідно Постанови Верховної Ради України N 246 від 01.06.92.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 20.02.2004 скарга гр. К на неправомірні дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька залишена без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17.05.2004 рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.02.2004 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями гр. К подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.02.2004 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17.05.2004 скасувати.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Так суд дійшов вірного висновку, відмовивши в задоволенні скарги про зобов'язання ПФУ зробити перерахунок наукової пенсії з 01.06.2000 і у застосуванні коефіцієнту 1,81 до наукової пенсії, оскільки постанова КМУ N 923 ( 923-99-п ) від 27.05.99, із змінами від 02.08.2000 втратила силу з дня винесення Конституційним Судом України рішення з 19.06.2001 ( v009p710-01 ). Тому лише з 19.06.2001, з моменту звернення про перехід на наукову пенсію з 20.08.2001 гр. К має право на призначення даної пенсії. Судом вірно визначено, що вимоги гр. К про застосування до наукової пенсії коефіцієнту 1,81 необґрунтовані, так як цей коефіцієнт відповідно до Постанови Верховної Ради України від 01.06.92 застосовувався до пенсій призначених до 10.05.92.
Колегія суддів вважає, що гр. К не доведені ті обставини, на які він посилається в своїй касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів Вищого адміністративного суду України, УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу гр. К залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.02.2004 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17.05.2004 - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.