Про стягнення сум у доход держави

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

05.11.2003

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах управління державного казначейства в Миколаївській області до К-вої О.О., Л-ко О.А. про стягнення сум у доход держави, ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2000 року заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління державного казначейства в Миколаївській області звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони, працюючи головними державними податковими ревізорами-інспекторами управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Миколаївській області, 17 вересня 1999 року під час проведення перевірки діяльності ТОВ <...> одержали в якості подарунків від заступника директора ТОВ С-ко С.М.: К-ва О.О. - 300 банок рибних консервів на суму 429 грн. 86 коп. та офісне крісло вартістю 254 грн. 28 коп., а Л-ко О.А. - 48 банок консервів вартістю 67 грн. 92 коп.

Оскільки відповідачки незаконно отримали ці матеріальні блага й добровільно їх не повертають, заступник прокурора просив суд про стягнення з кожної відповідної вартості отриманих предметів на підставі ч.3 ст. 1 і ч.2 ст. 13 Закону України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2001 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2002 року, в позові відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшло касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області, в якому ставиться питання про їх скасування й направлення справи на новий розгляд, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Палата вважає, що подання підлягає частковому задоволенню.

Факти одержання відповідачками 17 вересня 1998 року та 5 жовтня 1999 року подарунків від представника ТОВ <...> під час перевірки ними як посадовими особами податкової служби цього товариства та вартість цих матеріальних цінностей встановлені судом і ніким не оспорюється.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) отримані посадовими особами подарунки підлягають стягненню в доход держави.

Відмовляючи в задоволенні позову та апеляційного подання суди виходили з того, що вказана норма не може бути застосована для стягнення незаконно отриманого в доход держави, оскільки постановами суддів від 20 березня 2000 року та 6 квітня 2000 року провадження в справах про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) - внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Однак такі висновки судів є помилковими.

Зазначена вище норма Закону "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) не пов'язує можливість стягнення майна, незаконно отриманого посадовими особами в зв'язку з виконанням своїх обов'язків, з притягненням їх до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

Оскільки судами обставини справи встановлені повно й правильно, але порушено закон, який підлягав застосуванню, палата вважає можливим скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 340, 344 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата ВИРІШИЛА:

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2001 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2002 року скасувати.

Позов прокуратури Миколаївської області в інтересах держави задовольнити.

Стягнути на користь держави з К-вої О.О. 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 14 коп. та держмито в сумі 51 грн., а з Л-ко О.А. - 67 (шістдесят сім) грн. 92 коп. та держмито в сумі 51 грн.

Рішення остаточне й оскарженню не підлягає.