Тип: Ухвала
Дата: 24 лютого 2004 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
24.02.2004
(Витяг)
Октябрський районний суд м. Полтави постановою від 3 березня 2003 р. закрив кримінальну справу за фактом крадіжки з квартири С. на підставі ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) - у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Заступник прокурора Полтавської області у касаційному поданні порушив питання про скасування постанови суду внаслідок неправильного застосування кримінального закону і направлення справи на нове розслідування.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, слідчий слідчого відділу Октябрського РВВС УМВС України в Полтавській області порушив її 15 липня 1992 р. за фактом відкритого заволодіння того ж дня двома невідомими особами з проникненням у житло майном С. за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 141 КК ( 2001-05 ) 1960 р.
15 вересня 1992 р. і 14 червня 1993 р. досудове слідство зупиняли на підставі п. 3 ст. 206 КПК ( 1002-05 ) до встановлення осіб, які вчинили злочин.
На момент направлення справи до місцевого суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності зазначені особи встановлені не були, ніхто до кримінальної відповідальності не притягнутий, обвинувальний висновок не складений.
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) суд вправі закрити справу за наявності підстави, передбаченої ч. 2 ст. 49 КК, якщо в ході досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила злочин. Зазначеною нормою КК ( 2001-05, 2002-05 ) урегульовані особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років. Отже, законодавець, пославшись у ч. 3 ст. 11-1 КПК на ч. 2 ст. 49 КК як на підставу для закриття справи, в якій не встановлено особу, котра вчинила злочин, визначив, що такі справи можуть бути закриті за умови, що з часу вчинення злочину минуло 15 років (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК).
Оскільки в цій справі особи, що вчинили злочин, не встановлені та 15-річний термін з дня його вчинення не минув, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 3 березня 2003 р. скасувала і направила справу на нове розслідування.