Тип: Ухвала
Дата: 10 травня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10.05.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого Харченка В.В., суддів Берднік І.С., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., при секретарі Білій-Грошко О.А., за участю представника Івахнівської сільської ради гр. К, розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Івахнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тікич" про визнання недійсним рішення та зобов'язання передачі майна за касаційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тікич" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2005 року, ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2004 року Івахнівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тікич" про визнання недійсним рішення про передачу нерухомого майна - будинку культури без адміністративних приміщень та зобов'язання передачі зазначеного нерухомого майна.
Позовні вимоги ґрунтувалися на нормах Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" ( 147/98-ВР ), Указу Президента України "Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств" ( 398/2000 ) та тій обставині, що відповідачем було фактично прийняте рішення про передачу зазначеного майна, проте оскаржуваним рішенням відповідачем було зменшено розмір майна, що підлягало передачі.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24 березня 2005 року в задоволенні позову Івахнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тікич" зобов'язання передати на баланс нерухоме майно відмовлено. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 березня 2005 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення комісії уповноважених СВК "Тікич" припинено.
Вказане рішення та ухвала мотивовані тим, що спір про визнання недійсним рішення непідвідомчий господарським судам, позивачем пропущено строк позовної давності.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2005 року вищезазначене рішення скасоване, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Зазначена постанова мотивована наступними обставинами:
- рішення комісії уповноважених по вирішенню майнових питань відповідача, викладене у протоколі N 8, є актом ненормативного характеру, спір про визнання якого недійсним підвідомчий господарським судам;
- позивачем не було пропущено строку позовної давності;
- у відповідності до наказу голови правління відповідача від 12.02.2002 вищезазначений об'єкт нерухомого майна було передано позивачу.
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2005 року, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Тікич" подав касаційну скаргу в порядку розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14 листопада 2005 року на підставі пп. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом четвертим частини першої статті 17 КАСУ ( 2747-15 ) передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 КАСУ ( 2747-15 ), згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржено рішення відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Крім того, позивачем заявлено вимоги до відповідача про зобов'язання передати майно, що є майновими вимогами до суб'єкта підприємницької діяльності.
Норми Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" ( 147/98-ВР ), Указу Президента України "Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств" ( 398/2000 ) не містять визначення повноважень органів місцевого самоврядування на звернення до суду з вимогою передати майно у комунальну власність, відсутні такі повноваження сільських рад і у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).
Оскільки майно, вимоги про передачу якого заявлені на момент судового розгляду, не є комунальною власністю, вимоги стосовно його передачі також не можуть бути визнані виконанням повноважень відносно комунального майна, передбачених частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).
Частиною 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст. ст. 158, 160, 165, 228 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів Вищого адміністративного суду України УХВАЛИЛА:
Закрити касаційне провадження з розгляду у Вищому адміністративному суді України касаційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тікич".
Матеріали справи повернути до Вищого господарського суду України.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення.