Тип: Ухвала
Дата: 07 жовтня 1998 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 07.10.98
(Витяг)
28 квітня 1998 р. Т. і Б. В. звернулись до суду зі скаргою на рішення окружної виборчої комісії та Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання обраним і реєстрацію народного депутата України Б. М. Посилаючись на те, що при проведенні виборів у виборчому окрузі N 215 мали місце численні порушення норм Закону від 24 вересня 1997 р. "Про вибори народних депутатів України" ( 541/97-ВР ), а зазначені комісії не дали належної оцінки цим фактам, заявники просили скасувати протокол окружної виборчої комісії від 30 березня 1998 р. та постанову ЦВК від 15 квітня 1998 р. Згодом Т. і Б. В. оскаржили також постанову ЦВК від 13 квітня 1998 р. про відмову у визнанні виборів недійсними.
Справа розглядалася судами неодноразово. Ухвалою Київського обласного суду від 31 липня 1998 р. скаргу Т. і Б. В. залишено без розгляду.
Розглянувши в касаційному порядку скаргу Т., судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 Закону "Про вибори народних депутатів України" ( 541/97-ВР ) рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій можуть бути оскаржені до суду протягом 10 днів після прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності на порушення цього Закону. Скарги, подані з порушенням установлених Законом строків, розгляду не підлягають.
Судом установлено, що скаргу Т. і Б. В. на рішення окружної виборчої комісії від 30 березня 1998 р. та постанову ЦВК від 15 квітня 1998 р. було подано до суду 28 квітня 1998 р., тобто після закінчення встановленого Законом ( 541/97-ВР ) строку. В судовому засіданні Т. і Б. В. пояснили, що вони не звертались до суду, оскільки рішення окружної виборчої комісії було оскаржено іншими кандидатами в народні депутати України по виборчому округу N 215 і вони чекали результатів розгляду. Тому заявники вважали, що строк звернення до суду ними не пропущено.
Згідно зі статтями 85, 89 ЦПК ( 1501-06 ), якщо скаргу подано після закінчення встановленого законодавством строку і суд не знайде підстав для його поновлення за заявою особи, яка подала скаргу, остання залишається без розгляду.
За таких обставин суд обгрунтовано залишив без розгляду скаргу Т. і Б. В.
Викладені у скарзі доводи про те, що суд повинен був з'ясувати обставини справи і постановити рішення, оскільки ст. 229 ЦПК ( 1502-06 ) не передбачено залишення без розгляду заяви з підстав пропуску строку, суперечать вимогам ст. 15 Закону "Про вибори народних депутатів України" ( 541/97-ВР ) та ст. 85 ЦПК ( 1501-06 ).
Порушень норм процесуального права при розгляді справи, які передбачені ст. 314 ЦПК ( 1503-06 ) як підстави для скасування ухвали, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України не знайшла.
Посилання Т. на те, що з 2 по 24 квітня 1998 р. він перебував у лікарні й це перешкодило йому вчасно звернутись до суду, судова колегія до уваги не взяла, оскільки ні в судовому засіданні, ні в скарзі на ухвалу суду заявник про цей факт не згадував.
Із наданих Т. додаткових матеріалів та з його письмового пояснення вбачається, що, перебуваючи в лікарні, він продовжував виконувати свої службові обов'язки, постійно мав можливість користуватися засобами зв'язку, в його розпорядженні була автомашина з водієм, листок непрацездатності йому не видавався і він отримав за ці дні заробітну плату.
У скарзі, яку було подано до суду 28 квітня 1998 р., зазначено, що її було складено ще 22 квітня 1998 р., тобто під час перебування Т. на лікуванні.
Виходячи з викладеного судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що ухвала обласного суду відповідає вимогам статей 85, 234 ЦПК ( 1501-06, 1502-06 ) і підстав для її скасування немає.
"Рішення Верховного Суду України", 1999 р.