Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.06.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого-судді: Бутенка В.І., суддів: Гончар Л.Я., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., при секретарі: Липі В.А., за участю представника ДПІ у м. Рівне гр. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (далі - ОДПІ) на постанову господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура ЛТД" (далі - ТОВ "Сакура ЛТД"), м. Рівне, до Рівненської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2004 року ТОВ "Сакура ЛТД" звернулось до суду із зазначеним вище позовом до Рівненської ОДПІ, в якому просило податкове повідомлення-рішення N 0006192341/3/23-127 від 23 квітня 2004 року визнати недійсним.

Постановою господарського суду Рівненської області від 18.10.2005 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура ЛТД", визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 23.04.2004 N 0006192341/3/23-127 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2414 грн., де 1609 грн. - основний платіж та 805 грн. - штрафні (фінансові) санкції; стягнено з відповідача на користь позивача судові витрати.

Суд мотивував свою постанову тим, що застосування звичайних цін при визначенні перевіркою вартості реалізованих товарів пов'язаній особі - ТОВ "Сакура-Агросервіс" за цінами нижче звичайних цін податковим органом не обгрунтовано і позивачем не порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2005 року зазначена вище постанова суду першої інстанції залишена без змін.

В касаційній скарзі Рівненською ОДПІ ставиться питання про скасування рішень господарських судів, якими, на думку позивача, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, і ухвалення нової постанови, якою в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правову оцінку обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили, що за результатами проведеної ДПІ у м. Рівне планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Сакура ЛТД" за період з 01.10.2001 по 30.06.2003, 17.11.2003 складено акт, яким встановлено порушення позивачем п. 4.2 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2002 року на суму 45909 грн.

В акті перевірки від 17.11.2003 зазначено, що ТОВ "Сакура ЛТД" в I кв. 2002 р. продало пов'язаній особі зернові відходи за ціною 200 грн. за тонну з ПДВ, що нижче ціни придбання - 300 грн. за тонну з ПДВ; в II кв. 2002 р. продало борошно за ціною 820 грн. за тонну з ПДВ, що нижче звичайної ціни 910 грн. за тонну з ПДВ.

На підставі вказаного акта перевірки 20.11.2005 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення N 0006192341/0/23-127 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість в сумі 68864 грн., де 45909 грн. - основний платіж та 22955 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податку до ДПІ у м. Рівне, якою прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги і 11.12.2003 р. прийнято податкове повідомлення-рішення N 0006192341/1/23-127.

За результатами розгляду скарги позивача в ДПА України на дане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне 23.04.2004 прийнято нове податкове повідомлення-рішення N 0006192341/3/23-127, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з сумі 2414 грн., де 1809 грн. - основний платіж та 805 грн. штрафні санкції, яке є предметом оспорювання.

Згідно ст. 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Чинним на момент укладення та виконання договору Законом України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), зокрема, п. 1 ст. 23 передбачено, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами (тарифами), що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України - за державними цінами і тарифами.

Згідно з пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого пп. 1.20.1 цього Закону.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції при розгляді справи, таких дій податковим органом вчинено не було, відповідного обґрунтування реалізації позивачем продукції за ціною нижче звичайної в акті перевірки не наведено. Отже, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на лист Рівненського облуправління статистики від 11.11.2003, оскільки і в цьому листі, і в листі, наданому позивачу на його запит, управління статистики повідомило, що середні ціни на окремі види промислової продукції, в тому числі на борошно 1-го ґатунку та зерновідходи, в управлінні статистики відсутні.

За таких обставин, апеляційна інстанція обґрунтовано погодилась з висновком суду першої інстанції, залишивши без змін постанову, яка відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.