Тип: Ухвала
Дата: 06 листопада 2003 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
06.11.2003
(Витяг)
У січні 2003 року П. звернувся до суду із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ (далі - УМВС) України у Черкаській області про перерахунок розміру пенсії та стягнення недонарахованої пенсії.
Позивач зазначав, що на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) у травні 1991 року йому була призначена пенсія за вислугою років.
Указом Президента України від 31 серпня 2001 року N 771/2001 ( 771/2001 ) "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року N 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" особам рядового, середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ установлені щомісячні надбавки в розмірі 100 відсотків, особам вищого начальницького складу - у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а працівникам - у розмірі 100 відсотків посадових окладів. На підставі зазначеного Указу Президента він мав право на перерахунок розміру пенсії, але відповідач цього не зробив. Позивач просив стягнути недонараховану пенсію за період з 1 жовтня 2001 року по 1 січня 2003 року, а також зобов'язати УМВС України у Черкаській області провести перерахунок розміру пенсії.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2003 року позов задоволено. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2003 року рішення суду першої інстанції змінено у частині розмірів грошових сум, які підлягають стягненню з відповідача.
У касаційній скарзі УМВС України у Черкаській області порушувалося питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального права та про відмову П. у задоволенні позову.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з таких підстав.
Задовольняючи позов про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, суд виходив з того, що на підставі Указу Президента від 31 серпня 2001 року N 771/2001 ( 771/2001 ) П. має право на такий перерахунок з 1 жовтня 2001 року.
Проте із цим висновком погодитися не можна.
Зазначеним Указом Президента ( 771/2001 ) особам рядового, середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ були встановлені щомісячні надбавки в розмірі 100 відсотків, особам вищого начальницького складу - у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення до окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років. Розміри ж посадових окладів, оклади за спеціальні звання та надбавки за вислугу років залишено незмінними.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) пенсії особам, які мають право на неї за цим Законом, обчислюються із урахуванням відповідного окладу за посаду, спеціальне звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчений ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Будь-яких обмежень щодо розміру пенсії Закон не встановлює, це питання віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" названим особам пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за штатною посадою, яку особа займала перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавка за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби тощо). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається за вибором тих, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних у службі перерв.
Щомісячна надбавка, запроваджена Указом Президента від 31 серпня 2001 року N 771/2001 ( 771/2001 ), відноситься до додаткових видів грошового забезпечення й приймається у розрахунок при нарахуванні пенсій особам, які отримували її під час проходження служби та звільнені після її запровадження.
Оскільки позивач був звільнений до 1 жовтня 2001 року, цієї щомісячної надбавки як додаткового виду грошового утримання під час проходження служби не отримував, то дія названого Указу Президента ( 771/2001 ) на нього не поширюється.
Підвищення особам начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ раніше призначених пенсій, для обчислення яких у складі грошового забезпечення немає його додаткових видів (надбавки за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби тощо), крім відсоткової надбавки за вислугу років, передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року N 1576 ( 1576-2002-п ) "Про заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та від 27 серпня 2003 року N 1350 ( 1350-2003-п ) "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Таким чином суд, задовольняючи позов П. про перерахунок розміру його пенсії з 1 жовтня 2001 року, застосував матеріальний закон, який застосуванню не підлягав.
За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, але застосовано матеріальний закон, який не підлягав застосуванню. У зв'язку із цим рішення Чорнобаївського районного суду від 25 квітня 2003 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 липня 2003 року скасовано та постановлено нове рішення, яким П. у задоволенні позову відмовлено.