Про визнання права власності

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.2004

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Євпаторійської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 12.11.2003 у справі за позовом ТОВ "Н." до Євпаторійської міської ради, виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, управління житлово-комунального господарства Євпаторійської міської ради, управління економіки Євпаторійської міської ради про визнання права власності, ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2003 року ТОВ "Н." звернулось до суду з позовом про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомості "К.", розташований у місті Євпаторія, визнання недійсними договорів оренди від 01.11.98 та від 10.06.99, рішення Євпаторійської міської ради від 19.03.2003.

У ході розгляду справи позивачем було доповнено позовні вимоги вимогами про визнання частково недійсним рішення виконкому Євпаторійської міської ради від 26.10.2001 та визнання таким, що втратило силу, свідоцтва про право власності, виданого 12.11.2001 територіальній громаді м. Євпаторії.

Відповідачі позовні вимоги не визнали.

Рішенням Господарського суду АРК від 18 - 21.04.2003 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2003 прийнято до провадження апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради та виконкому Євпаторійської міської ради на зазначене рішення, розгляд скарги призначено на 02.06.2003.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2003 залишено без розгляду апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради та виконкому Євпаторійської міської ради на рішення Господарського суду АРК від 18 - 21.04.2003 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК ( 1798-12 ). Ухвала мотивована тим, що скарга двох відповідачів не оплачена державним митом у встановленому розмірі. Окрім того, доданий до скарги фінансовий чек не може вважатися належним доказом направлення копії апеляційної скарги іншій стороні, таким доказом, за твердженням суду, є реєстр опису вкладення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 повернено без розгляду апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на рішення суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) з тих мотивів, що додана до скарги ксерокопія платіжного доручення не може вважатись належним доказом сплати державного мита, оскільки не відповідає вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 ( z0050-93 ), та листу Державного казначейства України від 06.02.2003 ( v1319506-03 ).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2003 ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 залишена без змін.

04.03.2004 Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Євпаторійської міської ради, в якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2003 та направлення справи на новий розгляд. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність оскаржуваної постанови положенням Конституції ( 254к/96-ВР ).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 про повернення без розгляду апеляційної скарги Євпаторійської міської ради на рішення суду першої інстанції, касаційний суд виходив з її законності та обґрунтованості. Разом з тим із таким висновком погодитись не можна.

Постанова суду касаційної інстанції прийнята без урахування того, що друге звернення Євпаторійської міської ради з апеляційною скаргою стало наслідком незаконності ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2003.

Згаданою ухвалою суд апеляційної інстанції залишив без розгляду, зокрема, апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на рішення Господарського суду АРК від 18 - 21.04.2003 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК ( 1798-12 ) з посиланням на те, що скарга не оплачена державним митом у встановленому розмірі, крім того, доданий до скарги фінансовий чек не може вважатися належним доказом направлення копії апеляційної скарги іншій стороні, таким доказом, за твердженням суду, є реєстр опису вкладення.

Наведені в даній ухвалі обставини не могли бути підставою для залишення без розгляду апеляційної скарги після порушення провадження за скаргою.

У судовому засіданні був представник позивача. Перешкод для стягнення з належної сторони держмита в установленому розмірі за результатами розгляду скарги по суті суд апеляційної інстанції теж не мав.

При наведених обставинах оскаржувана постанова Вищого господарського суду України та обидві ухвали суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд до апеляційного суду.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Євпаторійської міської ради задовольнити. Постанову Вищого господарського суду України від 12.11.2003, ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 та від 02.06.2003 скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.