Тип: Ухвала
Дата: 10 травня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10.05.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої, суддів, при секретарі: Кулеші А.О., з участю: скаржника гр. К., представника Кіровського районного суду міста Донецька, судді Кіровського районного суду м. Донецька Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу гр. К. на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.04.2004 по справі за скаргою гр. К. на бездіяльність Кіровського районного суду міста Донецька та судді місцевого суду Х., ВСТАНОВИЛА:
19.04.2004 позивач звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного органу Кіровського районного суду міста Донецька та на бездіяльність посадової особи судді цього суду Х. в сфері управлінської діяльності, мотивуючи тим, що Кіровський районний суд м. Донецька та суддя цього суду Х. порушили право скаржниці в 2001 році на звернення в суд за судовим захистом, визначене ст. 4 ЦПК України ( 1501-06 ), ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) та ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ), в 2001, 2002, 2003 та в 2004 році порушили право скаржниці на її участь в розгляді позовної заяви від 24.07.2001, у визначеному ст. ст. 92, 93 ЦПК України порядку, яке визначено п. 4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України". Суддя Х. порушила ст. 9 Закону України "Про судоустрій України" та п. 7 ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України ( 1618-15 ) та в період 03.10.2003 по 03.12.2003 провела таємне судове засідання, чим здійснила злочин проти держави України у складенні та видачі завідомо невірного документа. По відношенню до скаржниці суддя Х порушила її право на участь в розгляді її справи, визначене п. 4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України", та порушила її право як заявника на участь в судовому засіданні та на дачу в цьому засіданні усних та письмових пояснень суду, подання своїх доводів, міркувань та заперечень, передбачене ст. 99 ЦПК України та п. 4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України". У зв'язку з особистою зацікавленістю у результаті справи, суддя Х умисно позбавила скаржницю права на розгляд її заяви "про поновлення строків..." в суді, згідно ст. 89 ЦПК України, яке визначене п. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України".
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.04.2004 в прийнятті скарги гр. К. на бездіяльність Кіровського районного суду міста Донецька та судді місцевого суду гр. К. відмовлено на підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України ( 1502-06 ), оскільки суддя, а також суд як особа (орган), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі і за таких умов скарга гр. К. не підлягає розгляду в судах.
У поданій касаційній скарзі гр. К. просить передати справу на розгляд судової палати, скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.04.2004, визнати судом її скаргу від 14 квітня 2004, подану в апеляційний суд Донецької області як офіційне звернення громадянки гр. К. до судової влади України, та вирішити скаргу на рівні Верховного Суду України у відповідності з Законом України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) та Законом України "Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління та посадових осіб, що ущемляють права громадян" ( 266/94-ВР ), мотивуючи тим, що вказана ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, визначеного ч. 1, 3 ст. 248-1, ч. 1, 2 ст. 248-2, ст. 4 ЦПК України ( 1502-06 ), п. 3 ст. 1, ст. 2, п. 1, 3 ст. 6, ст. 7 Закону України "Про судоустрій України" та Закону України "Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління та посадових осіб, що ущемляють права громадян", ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ), порушенням норм матеріального права, визначеного ст. 124, ст. 12, ст. 1, ст. 248-4 ЦПК України ( 1618-15 ), п. 3 ст. 1 Закону України "Про судоустрій України" та Закону України "Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління та посадових осіб, що ущемляють права громадян". Суд допустив неправильне тлумачення точного змісту ч. 3 ст. 2483 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала не відповідає п. 3 ст. 236, п. 2 ч. 1 ст. 24 ЦПК України( 1501-06 ), неправильне тлумачення точного змісту Законів України "Про судоустрій України", "Про статус суддів" ( 2862-12 ) та "Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління та посадових осіб, що ущемляють права громадян", точного змісту ст. 126, та ст. 129 Конституції України, яке не відповідає офіційному тлумаченню Рішення Конституційного Суду N 6-зп ( v006p710-97 ) від 25.11.97, N 1-17/2001, N 6-рп/2001 ( v006p710-01 ) від 23.05.2001.
В запереченнях на касаційну скаргу просить, вважаючи ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідача, гр. К., яка підтримала подану касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Так, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що скарга гр. К. на бездіяльність Кіровського районного суду міста Донецька та судді місцевого суду Х. не підлягає розгляду в судах, оскільки судами не розглядаються скарги громадян в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ), на акти і дії суддів, пов'язані із здійсненням правосуддя, оскарження яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством, що передбачено ст. 55 Конституцією України ( 254к/96-ВР ), роз'ясненнями, що містяться в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 N 6-рп ( v006p710-01 ) в справі за N 17, главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян" N 13 ( v0013700-97 ) від 03.12.97. Таким чином, в судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії судді, в процесі вирішення питань про прийняття касаційної скарги на судові рішення.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив гр. К. у прийнятті скарги на бездіяльність Кіровського районного суду міста Донецька та судді цього суду Х., у зв'язку з тим, що подана скарга не підлягає розгляду в суді, оскільки у вказаній скарзі скаржниця просить суд зобов'язати суд та суддю вчинити певні дії, які відносяться до процесуальної, а не управлінської діяльності, а оскарження процесуальних дій судді при здійснення правосуддя не може бути здійснено шляхом порушення в суді цивільної справи.
При встановленні наведених фактів апеляційним судом не порушено норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів Вищого адміністративного суду України УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу гр. К. на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.04.2004 залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.04.2004 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.