Про перерахунок пенсії

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.03.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого судді Фадєєвої Н.М., суддів: Бутенка В.І., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Панченка О.І., при секретарі Кулеші А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом [...] до управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії, ВСТАНОВИЛА:

В березні 2005 року [...] звернулась в суд із позовом, в якому просила зобов'язати УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя здійснити перерахунок її пенсії на підставі змін, внесених до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), які вступили в силу з 01.01.2004 р. При цьому позивачка посилалась на те, що розмір її пенсії був збільшений тільки з 01.07.2004 р. без урахування районного коефіцієнту. В зв'язку з цим [...] просила визнати дії УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і відшкодувати спричинену їй неправомірними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 4000 грн.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 13 квітня 2005 року позовні вимоги [...] задоволені частково. Зобов'язано УПФ в Гагарінському районі м. Севастополя провести перерахунок і виплату наукової пенсії з 01.01.2004 р. у відповідності з діючим законодавством, а також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 200 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 11 серпня 2005 року рішення районного суду залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що при її розгляді судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення даного спору.

Встановлено, що позивачці [...], яка має 44-річний педагогічний стаж роботи в школі вчителем, в 2000 році була призначена пенсія у відповідності із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91 р. N 1977 ( 1977-12 ) (в подальшому - Закон N 1977).

Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції в порушення вимог законодавства України про пенсійне забезпечення встановив право позивачки на перерахунок наукової пенсії з 01.01.2004 р., тобто з дати вступу в силу Закону України "Про внесення змін в Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 20.11.2003 р. N 1316 ( 1316-15 ) (в подальшому - Закон N 1316).

При цьому не було враховано, що відповідна норма відсутня як в ст. 24 Закону N 1977 ( 1977-12 ), так і в Законі N 1316 ( 1316-15 ).

Вказаними законами поняття та процедура перерахунку наукової пенсії взагалі не встановлені, а передбачена виключно процедура нового призначення наукової пенсії на підставі ст. 24 в редакції Закону N 1316 ( 1316-15 ), яке здійснюється за відповідною заявою пенсіонера.

Згідно з ч. 3 Заключних положень Закону N 1316 ( 1316-15 ) було доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня вступу даного Закону в силу забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій у відповідності з цим Законом, але таке доручення було видано Кабінетом Міністрів України лише 05.07.2005 р. за N 33201/1-05.

Оскаржуваним судовим рішенням на управління ПФУ покладено обов'язок провести перерахунок пенсії позивачці з урахуванням районного коефіцієнта.

Суду необхідно було з'ясувати, чи відповідає це вимогам ст.ст. 23, 24 Закону N 1977 ( 1977-12 ) та Закону N 1316 ( 1316-15 ), а також ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058 ( 1058-15 ) (в подальшому - Закон N 1058).

Так, у відповідності із ст. 24 Закону N 1977 ( 1977-12 ), пенсія науковим працівникам призначається виходячи із заробітної плати такого працівника, яка визначається згідно ч. 2 ст. 23 Закону N 1977 та ст. 40 Закону N 1058 ( 1058-15 ) і на яку нараховуються страхові внески.

При цьому ч. 2 ст. 23 Закону N 1977 ( 1977-12 ) визначає структуру заробітної плати наукових працівників, виходячи із посадових окладів, премій, доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавок за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат і винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність.

В той же час слід вважати, що за змістом ст. 23 Закону N 1977 ( 1977-12 ) та ст. 40 Закону N 1058 ( 1058-15 ), районний коефіцієнт це доплата за особливі кліматичні умови праці найманого працівника, а не за наукову діяльність наукового працівника, а тому необхідно з'ясувати, чи може ця доплата враховуватись в заробітну плату для обчислення наукової пенсії.

Крім того, приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди та стягнувши з відповідача на користь позивачки 200 грн., суд не перевірив, чи передбачено діючим законодавством про пенсійне забезпечення відшкодування такої шкоди.

У відповідності з ч. 2 ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

В даному випадку судами допущені вказані порушення закону, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене і у відповідності з вимогами закону вирішити даний спір.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 13 квітня 2005 року і ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 11 серпня 2005 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Гагарінський районний суд м. Севастополя в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді