Про визнання неправомірними дій органу державної виконавчої влади

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05.04.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Співака В.І., суддів: Білуги С.В., Гаманка О.І., Загороднього А.Ф., Заїки М.М., при секретарі Парненко В.С., за участю позивача та представника Козелецького районного відділу земельних ресурсів Чернігівської області У., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу гр. Г. на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 02.08.2005 року в справі за позовом гр. Г. до Козелецького районного відділу земельних ресурсів Чернігівської області про визнання неправомірними дій органу державної виконавчої влади, про скасування припису про усунення порушень земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення, про стягнення майнової шкоди і відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 року гр. Г. звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до Козелецького районного відділу земельних ресурсів Чернігівської області про визнання неправомірними дій органу державної виконавчої влади, про скасування припису про усунення порушень земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення, про стягнення майнової шкоди і відшкодування моральної шкоди. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року позовні вимоги гр. Г. було залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.08.2005 року апеляційна скарга гр. Г. залишена без задоволення, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року - без змін.

У касаційній скарзі гр. Г. з цими судовими рішеннями не погоджується, посилається на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 01.07.2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 02.08.2005 року, а справу направити на новий розгляд.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що припис від 13.01.2005 року на ім'я гр. Г. є правомірним, оскільки даний припис було винесено на підставі статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" ( 963-15 ), якою передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у вказаній сфері та розглядати відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення.

Судом апеляційної інстанції вірно знято з розгляду та направлено до суду першої інстанції для проведення певного обсягу дій, пов'язаних з відмовою в прийнятті апеляційної скарги в частині оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки дана постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Однак судами при винесенні рішень невірно дана правова оцінка зібраним по справі доказам, а саме висновку Інституту рослинництва, ґрунтознавства та екології N 17 від 30.03.2005 року, в якому зазначено, що заходи контролю сегетальної та рудеральної рослинності можуть проводитися лише в період її активного росту, який припадає на період з 10 квітня по 23 жовтня і лише в цей період можлива активна боротьба з бур'яновою рослинністю, приписом зобов'язано Г. до 16.02.2005 року звільнити ділянки ріллі від бур'янів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами неправильно дана правова оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Досліджувати докази та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, суд касаційної інстанції не може, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постановлені рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу гр. Г. задовольнити частково, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 02.08.2005 року у справі за позовом гр. Г. до Козелецького районного відділу земельних ресурсів Чернігівської області про визнання неправомірними дій органу державної виконавчої влади, про скасування припису про усунення порушень земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення, про стягнення майнової шкоди і відшкодування моральної шкоди - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Козелецького районного суду Чернігівської області в іншому складі суду.

У задоволені інших вимог касаційної скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.