Скасування постановленої суддею ухвали про закриття провадження у справі перешкоджає його участі в повторному розгляді цієї справі. Правила ст. 21 ЦПК не виключають можливості участі судді у розгляді справи по першій інстанції тільки в разі скасування такої прийнятої за його участю ухвали, якою не закінчується провадження у справі (про відмову у прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп. 2, 7, 8, 9 ст. 136 ЦПК, про повернення заяви або залишення її без руху, про відкладення розгляду справи або зупинення провадження в ній, про залишення позову без розгляду тощо)

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 24.04.96

Скасування постановленої суддею ухвали про закриття провадження у справі перешкоджає його участі в повторному розгляді цієї справі. Правила ст. 21 ЦПК не виключають можливості участі судді у розгляді справи по першій інстанції тільки в разі скасування такої прийнятої за його участю ухвали, якою не закінчується провадження у справі (про відмову у прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп. 2, 7, 8, 9 ст. 136 ЦПК, про повернення заяви або залишення її без руху, про відкладення розгляду справи або зупинення провадження в ній, про залишення позову без розгляду тощо)

(Витяг)

У серпні 1994 р. Д. звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії адміністрації та профкому санаторію, де вона працювала, і виконавчого комітету Алуштинської міської Ради народних депутатів. Заявниця зазначала, що з 1987 р. перебувала на квартобліку працівників санаторію і в списках першочерговиків значилась під N 1. Проте спільним рішенням адміністрації та профкому санаторію від 30 травня 1994 р. квартиру було виділено Т., яка з 1979 р. перебувала на квартобліку в загальній черзі під N 1. Вважаючи порушеним своє пільгове право на отримання спірної квартири, Д. просила визнати неправомірними дії названих органів і зобов'язати їх усунути зазначені порушення.

Ухвалою Алуштинського міського суду від 16 вересня 1994 р. провадження у справі було закрито. У касаційному порядку зазначену ухвалу було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

У подальшому Д. заявила позов про визнання недійсним ордера на спірну квартиру, виданого 30 вересня 1994 р. Алуштинським міськвиконкомом на ім'я Т. Рішенням Алуштинського міського суду від 31 березня 1995 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 1995 р, скаргу та позов Д. було задоволено. Постановою президії цього суду від 5 січня 1996 р. залишено без задоволення протест голови Верховного суду Автономної Республіки Крим на зазначені рішення.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постановлених у справі судових рішень як таких, що не відповідають вимогам матеріального і процесуального закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню, зокрема, з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалу Алуштинського міського суду від 16 вересня 1994 р. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 227 ЦПК ( 1502-06 ) було постановлено під головуванням судді Б. Після її скасування з направленням справи на новий розгляд рішення від 31 березня 1995 р. також було постановлено під головуванням того ж судді Б. Судова колегія і президія Верховного суду Автономної Республіки Крим, залишаючи рішення міського суду без зміни, не звернули уваги на зазначену обставину, яка відповідно до вимог ст.21, п.1 ч.2 ст.314 ЦПК ( 1503-06 ) та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України N 9 від 21 грудня 1990 р ( v0009700-90 ). (зі змінами від 25 грудня 1992 р. N 13) "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" була перешкодою до участі судді у повторному розгляді справи. Правила ст.21 ЦПК ( 1501-06 ) не виключають можливості участі судді у розгляді справи по першій інстанції тільки в разі скасування такої прийнятої за його участю ухвали, якою не закінчується провадження у справі (про відмову у прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп.2, 7, 8, 9 ст.136 ЦПК ( 1502-06 ), про повернення заяви або залишення її без руху, про відкладення розгляду справи або зупинення провадження в ній, залишення позову без розгляду тощо).

У зв'язку з тим що зазначені судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального закону, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України скасувала їх і направила справу на новий розгляд.

"Вісник Верховного Суду України", N 1, 1997 р.