Присвоєння влади або звання посадової особи

СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 06.11.97

vd971106

Присвоєння влади або звання посадової особи

(Витяг)

Самовільне присвоєння влади або звання посадової особи є злочинним лише в тому разі, коли воно поєднане зі вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, за які передбачено кримінальну чи адміністративну відповідальність

Вироком Мукачівського міського суду Закарпатської області від 22 січня 1996 р. В. засуджено: за ч. 3 ст. 155-6 КК ( 2002-05 ) із застосуванням ст. 44 КК - до позбавлення волі строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 194 КК - до позбавлення волі строком на один рік; за ч. 3 ст. 194 КК - до позбавлення волі строком на два роки шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 191 КК - до позбавлення волі строком на два роки, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 42 КК ( 2001-05 ) - до позбавлення волі строком на три роки у виправно-трудовій колонії загального режиму з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Закарпатського обласного суду від 17 квітня 1996 р. вирок у частині засудження В. за частинами 2 і 3 ст. 194 та ч. 3 ст. 155-6 КК ( 2002-05 ) скасовано і справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК ( 1001-05 ) закрито за відсутністю в його діях складу злочину, а покарання, призначене за ст. 191 КК, пом'якшено до одного року позбавлення волі і на підставі ст. 1 Указу Президента України від 19 квітня 1995 р. "Про амністію з нагоди 50-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні" ( 321/95 ) В. від покарання звільнено.

З урахуванням змін, внесених у вирок касаційною інстанцією, В. засуджено за те, що він протягом лютого-квітня 1993 р. неодноразово представлявся дирекції Дрогобицького нафтопереробного заводу та посадовим особам військової частини працівником військової прокуратури. З метою придбання за готівку бензину й доставки його фірмам, у яких він працював, В. написав на бланках Генеральної прокуратури України клопотання про відпуск бензину й отримав його.

Таким чином, В. визнано винним, зокрема в самовільному присвоєнні звання посадової особи.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування судових рішень із закриттям справи за відсутністю в діях В. складу злочину, передбаченого ст. 191 КК ( 2002-05 ). Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи справу в касаційному порядку, судова колегія обласного суду дійшла висновку, що міський суд безпідставно визнав В. винним у підробці документів та їх використанні, а також у незаконній торговельній діяльності. У той же час вона зазначила, що В. обгрунтовано засуджено за самовільне присвоєння звання посадової особи - представника військової прокуратури, і що кваліфікація його дій за ст. 191 КК ( 2002-05 ) є правильною.

Проте за змістом названої статті самовільне присвоєння влади або звання посадової особи є злочинним лише в тому разі, коли воно поєднане зі вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь, за які передбачено кримінальну чи адміністративну відповідальність.

Визнавши вину В. у передбаченому ст. 191 КК ( 2002-05 ) злочині доведеною, касаційна інстанція не зазначила, в чому ж полягають суспільно небезпечні діяння В., які він вчинив завдяки самовільному присвоєнню ним звання посадової особи.

Оскільки такі діяння В. не було інкриміновано, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила, вирок Мукачівського міського суду від 22 січня 1996 р. і ухвалу судової колегії в кримінальних справах Закарпатського обласного суду від 17 квітня 1996 р. у частині засудження В. за ст. 191 КК ( 2002-05 ) скасувала, а справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК ( 1001-05 ) закрила за відсутністю складу злочину.

Друкується за виданням: Рішення Верховного Суду України. - К., 1998

Надруковано: "Юридичний вісник України", 37 (273), 14-20 вересня 2000 р.