Відчуження власником об'єкту оподаткування звільняє його від обов'язку сплачувати відповідний податок

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

від 05.11.2001

Відчуження власником об'єкту оподаткування звільняє його від обов'язку сплачувати відповідний податок

Рішенням арбітражного суду, залишеним без змін наглядовою інстанцією, визнано недійсним рішення державної податкової інспекції (далі - Відповідач) про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) фінансових санкцій та зобов'язано Відповідача повернути Позивачеві списані з нього в безспірному порядку кошти.

Відповідач, не погодившись з судовими актами, звернувся до Вищого арбітражного суду України з заявою про їх скасування, посилаючись на відповідність свого рішення чинному законодавству.

Розглянувши заяву Відповідача у порядку, передбаченому пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ), та перевіривши правильність застосування арбітражним судом норм чинного законодавства, Вищий господарський суд України констатував таке.

Проведеною Відповідачем перевіркою дотримання Позивачем законодавства про оподаткування встановлено наявність недоїмки за податком з власників транспортних засобів. Про це складено відповідний акт та прийнято рішення про застосування до Позивача фінансових санкцій, які списано Відповідачем у безспірному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (далі - Закон) платниками такого податку є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби, які є об'єктом оподаткування.

У процесі розгляду справи арбітражний суд установив, що до червня 2000 року Позивач був власником чотирьох автомобілів марок ГАЗ та ЗІЛ і, відповідно, платником податку з власників транспортних засобів. За III квартал 2000 року Позивач такого податку не сплатив, за що до нього і застосовано фінансові санкції. Проте, як свідчать матеріали справи, у червні 2000 року Позивач продав належні йому автомобілі, що підтверджено договорами купівлі-продажу, відповідними податковими накладними та довідкою державтоінспекції про перереєстрацію автомобілів.

За таких умов арбітражний суд правомірно дійшов висновку, що об'єкт оподаткування вибув з володіння Позивача і тому його обов'язок сплачувати податок з власників транспортних засобів припинився.

Отже, дії Відповідача суперечать чинному законодавству, а рішення і постанова арбітражного суду відповідають вимогам названого Закону ( 1963-12 ). До того ж нові власники автомобілів своєчасно сплатили податок за III і IV квартали 2000 року. Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України залишив судові акти зі справи без змін.

"Бухгалтерія", N 45/1 (460), 05.11.2001.