Про перерахунок пенсії і стягнення заборгованості по сплаті пенсії

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.03.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Цуркана М.І., суддів: Шипуліної Т.М., Стапашка О.І., Карася О.В., Ланченко Л.В., при секретарі: Липі В.А., розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2003 року по справі за позовом гр. М. до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про перерахунок пенсії і стягнення заборгованості по сплаті пенсії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2003 року гр. М. звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання розпорядження відповідача про зменшення розміру пенсії з 1 лютого 2002 року неправомірним та про стягнення заборгованості по виплаті пенсії за період з 1 лютого 2002 року по день постановлення рішення в сумі 1716,18 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він з 1966 року по 1991 рік працював командиром повітряного судна цивільної авіації і в 1991 році вийшов на пенсію за вислугою років.

В 1991 році розмір його пенсії був визначений в сумі 336,85 грн., яку він отримував до лютого 2001 року.

З 1 лютого 2001 року по 1 лютого 2002 року йому сплачувалась пенсія в розмірі 494,08 грн., після чого відповідачем був проведений перерахунок пенсії і її розмір знов був зменшений до 336,85 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2003 року, позов гр. М. задоволено, визнано розпорядження УПФУ в Київському районі м. Одеси про зменшення розміру йому пенсії з 01.02.2002 неправомірним, зобов'язано здійснювати виплату гр. М. в розмірі 494 грн. 08 коп., стягнуто 1716 грн. 18 коп.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 4 листопада 2003 року подав касаційну скаргу до Верховного Суду України, який своїм листом від 4 листопада 2005 року на підставі п. п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 1 грудня 2005 року касаційну скаргу УПФУ в Київському районі м. Одеси прийняв до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права.

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси необхідно задовольнити, постановлені судові рішення скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суди першої інстанції, а апеляційний суд, погоджуючись з його рішенням, виходили з того, що у лютому 2002 року гр. М. безпідставно зменшили розмір встановленої пенсії, внаслідок чого виникла і заборгованість.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що гр. М. з 01.01.91 року одержує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу цивільної авіації.

Після внесення змін до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) від 5 листопада 1999 року позивачу з 07.12.99 року був проведений перерахунок пенсії і вона становила 336 грн. 85 коп.

При перерахунку пенсії йому також були враховані положення постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2000 року N 264 ( 264-2000-п ) "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації".

01.02.2001 року позивачу був зроблений перерахунок пенсії і вона склала 494 грн. 08 коп.

Виходячи з того, що дані перерахунки здійснювалися не в зв'язку з прийняттям Урядом рішень про підвищення пенсій, в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не було підстав для збільшення її на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства.

Враховуючи зазначене, відповідач обґрунтовано виправив допущені ним помилки і розмір пенсії позивача відновив у сумі 336 грн. 85 коп.

З огляду на встановлене, вимоги гр. М. про виплату йому пенсії у розмірі, який був станом на 1 лютого 2001 року, та про стягнення заборгованості не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Так, за змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" ( 1222-14 ) від 17 листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Зазначеним Законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) в новій редакції поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992 року N 418 ( 418-92-п ) (у редакції станом на лютий місяць 2001 року), під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 374 ( 374-2002-п ) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Інших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Враховуючи наведене, виправлення у лютому 2002 року помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатися зменшенням пенсії, яке б порушило права гр. М.

За таких обставин у судів не було законних підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 210, 223, 229, 232 та ч. 5 ст. 254 КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2003 року скасувати та постановити нове.

Відмовити гр. М. в задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про перерахунок пенсії і стягнення заборгованості по сплаті пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: М.І.Цуркан

Суддя-доповідач: Т.М.Шипуліна

Судді: О.В.Карась Л.В.Ланченко О.І.Степашко