Тип: Ухвала
Дата: 27 грудня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27.12.2005
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: <...> розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу гр. Ф. на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01.06.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12.08.2005 р. по справі за позовом гр. Ф. до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії та встановлення з 01.01.2004 р. пенсії за віком у розмірі 568 грн. із застосуванням для обчислення пенсії заробітної плати за лютий 2001 р. в сумі 1171,32 грн. та середньої заробітної плати по Україні за 2002 рік у розмірі 376,38 грн., ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року гр. Ф. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 01.06.2005 р. в задоволенні скарги гр. Ф. відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12.08.2005 р. вказане судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга гр. Ф., в якій ставиться питання про їх скасування з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення залишити без змін з наступних підстав.
Судами дана правильна оцінка діям Управління ПФУ в Калінінському районі м. Донецька, оскільки стаття 43 Закону України від 09.07.2003 р. N 1058 ( 1058-15 ) "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" роз'яснює перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, а саме, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. N 1783 ( 1783-2003-п ) "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" встановлюється, що під час перерахунку пенсій відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306,45 гривні.
Також суди вірно посилаються на ч. 2 ст. 41 Закону України від 09.07.2003 р. N 1058 ( 1058-15 ) "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", якою встановлюється, що суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум, та постанову Кабінету Міністрів від 13.07.98 р. N 1064 ( 1064-98-п ) "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" щодо застосування обмеження до 1000 грн. на суму заробітної плати заявника за лютий 2001 р., яка склала 1171,32 грн.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу гр. Ф. залишити без задоволення, а рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01.06.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12.08.2005 р. по справі за позовом гр. Ф. до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії та встановлення з 01.01.2004 р. пенсії за віком у розмірі 568 грн. із застосуванням для обчислення пенсії заробітної плати за лютий 2001 р. в сумі 1171,32 грн. та середньої заробітної плати по Україні за 2002 рік у розмірі 376,38 грн., - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.