Згідно зі ст. 32 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР питання про стягнення коштів на утримання одного з подружжя може бути вирішено в судовому порядку в тому разі, коли другий з подружжя відмовляється від надання такої підтримки

ПРЕЗИДІЯ КРИМСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

01.12.1972

(Витяг)

К. пред'явив позов до Я. про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що всі роки спільного життя взаємовідносини з відповідачкою були ненормальними, у зв'язку з чим останні п'ять років вони спільно не проживають. Залишивши квартиру та все спільне майно, він проживає у Ленінграді, а відповідачка - в Севастополі.

Рішенням народного суду Ленінського району м. Севастополя позов задоволено, постановлено шлюб між сторонами розірвати. Одночасно цим же рішенням постановлено стягнути з К. на утримання Я. на сторонній догляд за нею по 80 крб. щомісяця до зміни матеріального стану сторін.

У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставиться питання про скасування рішення суду в частині стягнення з К. аліментів на утримання Я.

Президія вважає, що протест підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 4 ЦПК УРСР ( 1501-06 ) будь-яка заінтересована особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Проте Я., на користь якої стягнуто аліменти, ні письмово, ні усно (справу розглянуто в її відсутності) не зверталася до суду з вимогами про стягнення з К. аліментів.

На обгрунтування необхідності стягнення аліментів суд послався на те, що К. раніше у добровільному порядку сплачував дружині по 75 крб. та наперед погоджувався з 1 січня 1971 р. платити по 80 крб. щомісяця. Якщо це так, то вказані обставини свідчили про відсутність спору між сторонами щодо виконання обов'язків по взаємному утриманню. У судовому порядку питання про стягнення коштів на утримання подружжя може бути вирішеним, як це передбачено ст. 32 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ), у разі відмови одного з подружжя матеріально підтримати другого, якщо він потребує такої допомоги. Крім того, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд у порушення ст. 33 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР не з'ясував матеріального та сімейного стану обох сторін. За таких обставин судове рішення в частині стягнення аліментів не може залишатися в силі.

Президія ПОСТАНОВИЛА:

протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.