Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами призначається засудженим, які таке право мали

Тип: Постанова

Дата: 12 липня 1989 р.

Статус: Не визначено

ПРЕЗИДІЯ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

від 12.07.89

(Витяг)

Вироком Кам'янсько-Дніпровського районного народного суду К. засуджено за ч. 2 ст. 215 КК України ( 2002-05 ) до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на такий же строк. Касаційна інстанція залишила цей вирок без змін.

К. визнано винним у тому, що він керував мотоциклом, не маючи відповідних прав, і в складних дорожніх умовах не обрав швидкості, яка б забезпечила безпеку руху, внаслідок чого не справився з керуванням і вчинив наїзд на залізобетонну опору, що призвело до загибелі пасажира І.

За протестом заступника Голови Верховного Суду України судові рішення змінено з таких підстав.

Винність К. у порушенні правил безпеки руху, що потягло смерть потерпілого, повністю доведена зібраними у справі доказами, і його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 215 КК України ( 2002-05 ). Призначене основне покарання відповідає даним про особу засудженого тяжкості наслідків, що настали.

А от додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами суд призначив К. безпідставно. У п. 5 постанови N 7 ( v0007700-82 ) Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. "Про практику застосування судами України законодавства про автотранспортні злочини" роз'яснено, що таке додаткове покарання може бути призначено і особам, позбавленим цих прав в адміністративному порядку, крім тих, котрі таких прав не мали. А у засудженого таких прав не було.

Тому президія обласного суду виключила з судових рішень щодо К. додаткове покарання.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 4, 1993 р.

Пов'язані документи

  • Кримінальний кодекс України ( від статті 147 до статті 263 )
  • Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини