Щодо права ДПІ стягувати пеню за порушення термінів зарахування іноземної валюти (повторна касація)

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.01.2004

Щодо права ДПІ стягувати пеню за порушення термінів зарахування іноземної валюти (повторна касація)

13 січня 2004 року Судова палата з господарських справ Верховного суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової Інспекції (ДПІ) в Шевченківському районі м. Києва на постанову Вищого господарського суду України від 30 вересня 2003 року ( v_353600-03 ) у справі щодо позову товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) "Альфа-Ойл" до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення, встановила таке.

У березні 2003 року ТзОВ "Альфа-Ойл" звернулося з позовом до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення від 25 березня 2002 року. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що до компетенції відповідача не входить визначення розміру пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті як податкового зобов'язання.

Відповідач позову не визнав, зазначивши, що оспорюване рішення прийнято відповідно до законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" ( 2181-14 ) і "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 квітня 2003 року, залишеним без змін постановою Київського господарського апеляційного суду від 19 червня 2003 року, позов задоволено з тієї підстави, що, згідно з вимогами чинного законодавства, до компетенції податкового органу не входить визначення розміру пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті.

Постановою від 30 вересня 2003 року ( v_353600-03 ) Вищий господарський суд України залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції з тих самих підстав, зазначивши, що відповідач не мав права визначати пеню як податкове зобов'язання і застосовувати такі форми актів ненормативного характеру, як податкові повідомлення і податкові вимоги щодо її стягнення.

Ухвалою від 11 грудня 2003 року Верховним судом України щодо касаційної скарги ДПІ в Шевченківському районі м. Києва відкрито касаційне провадження щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30 вересня 2003 року ( v_353600-03 ) через її невідповідність нормам матеріального права і різне застосування Вищим господарським судом України положень одного й того самого закону в аналогічних справах.

У судовому засіданні представники ДПІ в Шевченківському районі м. Києва висловилися на підтримку касаційної скарги, а представник ТзОВ "Альфа-Ойл" - за її відхилення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи й рішення, які приймалися судами в процесі його розгляду, Судова палата дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарський суд м. Києва, задовольнивши позов, виходив з того, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки визначив розмір пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті.

Однак такий висновок зроблено без належного правового аналізу положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ). Відповідно до статті 4 цього Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми нестриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, а згідно з частиною 5 тієї ж статті, державні податкові інспекції мають право за результатами документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що податкові органи не мають права визначати пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті як податкове зобов'язання, не звернув уваги на те, що зазначена обставина не є підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення у цілому, оскільки судом не було встановлено, чи мало місце порушення термінів розрахунків з боку позивача і чи правомірно ДПІ в Шевченківському районі м. Києва ухвалила рішення про стягнення з ТзОВ "Альфа-Ойл" пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті.

Суди апеляційної і касаційної інстанцій на зазначені обставини уваги не звернули, що призвело до прийняття незаконних рішень.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України у цій справі, постанова Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2003 року і рішення Господарського суду м. Києва від 25 квітня 2003 року підлягають скасуванню, а справа - скеруванню на новий розгляд.

Під час нового розгляду слід всебічно і повно з'ясувати всі обставини справи, зокрема про правомірність вимоги відповідача стягнути пеню за порушення позивачем термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, надати їм належну юридичну оцінку й винести законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:

касаційну скаргу задовольнити;

постанову Вищого господарського суду України від 30 вересня 2003 року у справі N 21/353 ( v_353600-03 ), постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2003 року і рішення Господарського суду м. Києва від 25 квітня 2003 року скасувати;

справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.