Тип: Ухвала
Дата: 16 грудня 1998 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 16.12.98
vd981216
(Витяг)
Ухвалу суду про відмову у визнанні й виконанні рішення суду Російської Федерації через відсутність повідомлення відповідача про день розгляду справи скасовано, оскільки при її постановленні суд не вжив заходів до перевірки наявних у справі матеріалів щодо цього
Постановою Виборзького міського суду Ленінградської області від 9 липня 1997 р. з С.В. на користь С.О. було стягнуто аліменти на утримання сина Р., 1995 року народження, в розмірі 1/4 усіх видів заробітної плати щомісяця починаючи з 28 червня 1998 р.
С.О. звернулась до суду з клопотанням про визнання даного рішення суду і надання дозволу на його виконання. Ухвалою Севастопольського міського суду від 11 червня 1998 р. в задоволенні клопотання було відмовлено.
У касаційній скарзі С.О. просила скасувати ухвалу суду і задовольнити її клопотання, оскільки боржник С.В., який за законом повинен сплачувати аліменти на утримання сина, проживає у м. Севастополі без прописки. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України скаргу задовольнила з таких підстав.
Відмовляючи заявниці в задоволенні клопотання про визнання і виконання на території України постанови Виборзького міського суду, Севастопольський міський суд виходив із того, що судове засідання за заявою про стягнення аліментів не проводилось і відповідача не було повідомлено про день розгляду справи. Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його за неповно з'ясованих обставин справи.
Пунктом "б" ст. 55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах ( 997_009 ), укладеної Державами-членами СНД у м. Мінську 22 січня 1993 р. (далі - Мінська Конвенція), передбачено, що у визнанні рішень і наданні дозволу на примусове виконання може бути відмовлено у випадках, коли відповідач не взяв участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик до суду.
У даному випадку суддя розглядав заяву про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини при відсутності спору одноособово без порушення цивільної справи відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 лютого 1985 р. N 1827-XI "Про деякі зміни порядку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей".
Розглядаючи клопотання С.О., Севастопольський міський суд не врахував положень цього Указу.
С.В. у судовому засіданні не заперечував проти стягнення аліментів, однак посилався на те, що його не було повідомлено про наявність такого звернення його дружини до суду. Однак у матеріалах справи є довідка Виборзького міського суду, яка свідчить, що С.В. був повідомлений про судовий розгляд заяви, і це підтверджується матеріалами провадження. Якщо документ, поданий на підтвердження повідомлення сторони про розгляд справи, не свідчить про те, яким чином та коли вручено повідомлення цій стороні, й остання оспорює даний факт, суд повинен встановити дійсні обставини на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках запитати для огляду із суду, який постановив рішення (постанову), документи про повідомлення сторони, передбачені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.
Не з'ясувавши належним чином обставин, пов'язаних із повідомленням С.В. про розгляд судом заяви про стягнення аліментів, Севастопольський міський суд передчасно дійшов висновку про порушення ст. 55 Мінської Конвенції ( 997_009 ).
Крім того, розглядаючи клопотання С.О., суд не звернув уваги на те, що у справі є ще й клопотання Виборзького міського суду про визнання і виконання тієї ж постанови у частині стягнення з С.В. державного мита, зазначеного клопотання не розглянув і рішення з цього питання не постановив.
Враховуючи наведене і керуючись ст. 326 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України ухвалу Севастопольського міського суду скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 5 (15), 1999 р.