Резолюція 42/7 (XLII) Генеральної Асамблеї ООН "Повернення або реституція культурних цінностей країнам їх походження"

Резолюція 42/7 (XLII) Генеральної Асамблеї ООН "Повернення або реституція культурних цінностей країнам їх походження"

Генеральна Асамблея,

посилаючись на свої Резолюції 3026 A (XXVII) від 18 грудня 1972 року, 3148 (XXVIII) від 14 грудня 1973 року, 3187 (XXVIII) від 18 грудня 1973 року ( 995_712 ), 3391 (XXX) від 19 листопада 1975 року ( 995_713 ), 31/40 від 30 листопада 1976 року, 32/18 від 11 листопада 1977 року ( 995_714 ), 33/50 від 14 грудня 1978 року, 34/64 від 29 листопада 1979 року, 35/127 і 35/128 від 11 грудня 1980 року, 36/64 від 27 листопада 1981 року, 38/34 від 25 листопада 1983 року ( 995_715 ) та 40/19 від 21 листопада 1985 року;

посилаючись також на Конвенцію про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності ( 995_186 ), прийняту Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури 14 листопада 1970 року;

з задоволенням беручи до уваги доповідь Генерального секретаря, представлену у співпраці з Генеральним директором Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури;

з задоволенням зазначаючи, що у відповідь на її заклик ще кілька держав-членів стали учасницями Конвенції про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності ( 995_186 );

усвідомлюючи значення, якого надають країни походження поверненню культурних цінностей, що мають для них основоположну духовну та культурну цінність, аби вони могли скласти колекції, що представляють їхню культурну спадщину;

підтверджуючи значення описів як важливого засобу, що сприяє розумінню і захистові культурних цінностей та ідентифікації роздрібнених спадків, і як внеску до скарбниці знань у царині науки і мистецтва та розширення зв'язків між культурами;

будучи глибоко стурбованою таємними розкопками та незаконною торгівлею культурними цінностями, що продовжує збіднювати культурну спадщину всіх народів;

знову підтримуючи оголошений 7 червня 1978 року урочистий заклик Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури про повернення невідновної культурної спадщини тим, хто її створив,

1) висловлює вдячність Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Міжурядовому комітетові зі сприяння поверненню культурних цінностей країнам їх походження або їх реституції у випадку незаконного привласнення за виконану ними працю, зокрема через сприяння двостороннім переговорам, з метою повернення або реституції культурних цінностей, складання описів рухомих культурних цінностей, обмеження незаконної торгівлі культурними цінностями та поширення інформації серед громадськості;

2) підтверджує, що реституція країні її творів мистецтва, пам'яток, музейних експонатів, архівів, рукописів, документів та будь-яких інших скарбів культури або мистецтва сприяє зміцненню міжнародної співпраці та збереженню й подальшому розвиткові загальних культурних цінностей завдяки плідному співробітництву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються;

3) рекомендує державам-членам прийняти або зміцнити законодавство, необхідне для захисту їхньої власної спадщини та спадщини інших народів;

4) пропонує державам-членам вивчити можливість включення в дозволи на розкопки положення, що вимагає від археологів і палеонтологів надавати національним властям документальні фотографії кожного предмета, знайденого під час розкопок, одразу ж після його знаходження;

5) пропонує державам-членам продовжити, у співпраці з Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, складання систематичних описів культурних цінностей, що знаходяться на їхній території, та їхніх культурних цінностей, які знаходяться за кордоном;

6) рекомендує державам-членам забезпечити, щоб описи музейних колекцій охоплювали не лише експоновані предмети, а й предмети, що знаходяться у сховищах, і щоб вони містили всю необхідну документацію, передусім фотографії кожного предмета;

7) пропонує також державам-членам, які ведуть пошукові роботи з метою підняття скарбів культури та мистецтва з морського дна, відповідно до норм міжнародного права сприяти на взаємоприйнятних умовах участі держав, що мають історичний і культурний зв'язок із цими скарбами;

8) закликає держави-члени тісно співпрацювати з Міжурядовим комітетом зі сприяння поверненню культурних цінностей країнам їх походження або їх реституції у випадку незаконного привласнення та укладати з цією метою двосторонні угоди;

9) закликає держави-члени заохочувати засоби масової інформації, а також освітні та культурні заклади вести роботу із забезпечення ширшого і загальнішого розуміння необхідності повернення або реституції культурних цінностей країнам їх походження;

10) пропонує державам-учасницям Конвенції про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності ( 995_186 ), сповна інформувати Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй та Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури про вжиття заходів для забезпечення здійснення цієї Конвенції на національному рівні;

11) вітає постійне зростання числа держав-учасниць Конвенції ( 995_186 );

12) знову пропонує тим державам-членам, котрі ще не зробили цього, підписати й ратифікувати цю Конвенцію ( 995_186 );

13) просить Генерального секретаря у співпраці з Генеральним директором Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури представити Генеральній Асамблеї на її сорок четвертій сесії доповідь про здійснення даної резолюції;

14) постановляє включити до попереднього порядку денного своєї сорок четвертої сесії пункт "Повернення або реституція культурних цінностей країнам їх походження".

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 42/7 (XLII) від 22 жовтня 1987 р.

Резолюции и решения, принятые ГА на XLII сессии. Т. I. 15.09-21.12.1987. ГА. Офиц. отчеты, XLII сессия, Доп. N 49 (A/42/49). - Нью-Йорк: ООН, 1988. - С. 23-24.

Україна в міжнародно-правових відносинах, книга 2, Правова охорона культурних цінностей, Київ, Юрінком Інтер, 1997