Тип: Декларація
Дата: 12 грудня 1996 р.
Статус: Не визначено
Декларація Організації Об'єднаних Націй про злочинність і суспільну безпеку
Генеральна Асамблея
урочисто проголошує таку Декларацію Організації Об'єднаних Націй про злочинність і суспільну безпеку:
Стаття 1
Держави-члени прагнуть захистити безпеку і добробут своїх громадян та усіх осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняття ефективних національних заходів по боротьбі з небезпечною транснаціональною, в тому числі, організованою, злочинністю, незаконним обігом наркотиків та зброї, контрабандою інших незаконних товарів, організованою торгівлею людьми, терористичними злочинами і відмиванням прибутків від небезпечних злочинів, а також беруть на себе зобов'язання взаємно співпрацювати у цих зусиллях.
Стаття 2
Держави-члени сприяють розширенню співробітництва і допомоги у правоохоронній галузі на двосторонній, регіональній, багатосторонній та глобальній основі, у тому числі укладанню у відповідних випадках угод про взаємну юридичну допомогу, з метою сприяння виявленню, затриманню та переслідуванню осіб, які здійснюють небезпечні транснаціональні злочини або яким-небудь іншим чином несуть за них відповідальність, і з метою забезпечення ефективного міжнародного співробітництва правоохоронних та інших компетентних органів.
Стаття 3
Держави-члени вживають заходів до запобігання наданню допомоги у діяльності злочинних організацій на своїй національній території. Держави-члени на максимально можливому рівні передбачають ефективну процедуру видачі або переслідування осіб, що беруть участь у небезпечних транснаціональних злочинах, з тим щоб ці особи не знаходили собі ніякого безпечного сховища.
Стаття 4
Взаємне співробітництво і допомога у питаннях, які торкаються небезпечної злочинності, охоплюють також, у відповідних випадках, закріплення систем обміну інформацією між державами-членами і надання двосторонньої та багатосторонньої технічної допомоги державам-членам шляхом використання підготовки кадрів, програм обміну, академій з підготовки кадрів правоохоронних органів та інститутів кримінального правосуддя на міжнародному рівні.
Стаття 5
Державам-членам, які ще не зробили цього, настійно пропонується якомога швидше стати учасниками основних чинних міжнародних договорів, що стосуються різних аспектів проблеми міжнародного тероризму. Держави-учасниці ефективно виконують положення, для того щоб вести боротьбу проти терористичних злочинів. Держави-члени вживають також заходів для виконання резолюції 49/60 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму і Декларації про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму ( 995_502 ), що вміщені у додатку до неї.
Стаття 6
Державам, які ще не зробили цього, настійно рекомендується якомога швидше стати учасниками міжнародних конвенцій з контролю над наркотиками. Держави-учасниці ефективно виконують положення Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року ( 995_177 ) з поправками, внесеними в неї у відповідності до Протоколу 1972 року ( 995_881 ), Конвенції про психотропні речовини 1971 року ( 995_176 ) і Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року ( 995_096 ). Держави-члени особливо підтверджують, що на основі взаємної відповідальності вони вживають всіх необхідних превентивних і правоохоронних заходів з метою викорінювання незаконного виробництва, обігу, розповсюдження і споживання наркотичних засобів, у тому числі заходів, які сприяють боротьбі проти злочинців, що беруть участь у таких видах транснаціональної організованої злочинності.
Стаття 7
Держави-члени вживають заходів у рамках їх національної юрисдикції для розширення своїх можливостей виявляти і забороняти пересування через кордони осіб, які беруть участь у здійсненні небезпечних транснаціональних злочинів, а також засоби для здійснення таких злочинів, і вживають таких ефективних конкретних заходів для охорони своїх територіальних кордонів, як:
a) прийняття ефективних заходів контролю над вибуховими речовинами і боротьби проти незаконної торгівлі злочинцями визначеними матеріалами і їх компонентами, які конкретно призначені для використання у виробництві ядерної, біологічної або хімічної зброї, і для того, щоб зменшити ризик, що виникає у результаті цієї незаконної торгівлі, шляхом приєднання до всіх відповідних міжнародних угод, які стосуються зброї масового знищення та повного здійснення їх положень;
b) укріплення нагляду за видачею паспортів і підвищення рівня захисту від фальсифікації і підробок;
c) більш суворе забезпечення дотримання норм боротьби з незаконним транснаціональним оборотом вогнепальної зброї у злочинній діяльності і зменшення можливості розпалювання небезпечних конфліктів;
d) координація заходів і обмін інформацією з метою боротьби з організованим контрабандним провозом незаконних мігрантів через національні кордони.
Стаття 8
З метою дальшої боротьби з транснаціональними потоками прибутків від злочинної діяльності держави-члени погоджуються вживати відповідних заходів боротьби з приховуванням або утаюванням справжнього походження надходжень від небезпечної транснаціональної злочинної діяльності і навмисною конверсією або переказом таких надходжень з цією метою. Держави-члени погоджуються вимагати ведення потрібної звітності фінансовими та суміжними закладами і, у відповідних випадках, надання інформації по підозрілих угодах, а також забезпечити прийняття ефективних законів і процедур, які дозволяють вилучати і конфісковувати надходження від небезпечної транснаціональної злочинної діяльності. Держави-члени визнають необхідність обмежити застосування законів, що торкаються банківської таємниці, якщо така існує, стосовно злочинних операцій та забезпечити співробітництво з фінансовими закладами для виявлення цих та інших операцій, які можуть використовуватися для відмивання грошей.
Стаття 9
Держави-члени погоджуються зробити кроки для підвищення загального професійного рівня своїх систем кримінального правосуддя, систем правоохоронних органів та систем по наданню допомоги потерпілим, а також відповідних директивних органів через такі заходи, як підготовка кадрів, виділення ресурсів і укладення угод з іншими державами про надання технічної допомоги, і сприяти залученню усіх елементів свого суспільства до діяльності по боротьбі з небезпечною транснаціональною злочинністю та її попередженню.
Стаття 10
Держави-члени погоджуються вести боротьбу з корупцією і хабарництвом і заборонити їх, оскільки вони підривають правові устої громадянського суспільства, шляхом застосування відповідних внутрішньодержавних законів проти такої діяльності. З цією метою держави-члени погоджуються також розглянути питання про розробку спільних міжнародних заходів боротьби з корупцією, а також про накопичення технічного досвіду для попередження корупції і боротьби з нею.
Стаття 11
Заходи, що вживаються з метою здійснення даної Декларації, грунтуються на повній повазі національного суверенітету і територіальної юрисдикції держав-членів, а також на правах та обов'язках держав-членів, що випливають із існуючих договорів і міжнародного права, і погоджуються з правами людини і основними свободами, визнаними Організацією Об'єднаних Націй.
Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію - К.: Школяр, 1999.
*---*
Декларация о преступности и общественной безопасности
12 декабря 1996 года
Генеральная Ассамблея, ссылаясь на Декларацию (1) по случаю пятидесятой годовщины Организации Объединенных Наций ( 995_375 ), Декларацию (2) о мерах по ликвидации международного терроризма ( 995_502 ) и Неапольскую политическую декларацию и Глобальный план действий против организованной транснациональной преступности ( 995_787 ) (3), торжественно провозглашает следующую Декларацию Организации Объединенных Наций о преступности и общественной безопасности:
Статья 1
Государства-члены стремятся защищать безопасность и благосостояние своих граждан и всех лиц, находящихся под их юрисдикцией, путем принятия эффективных национальных мер по борьбе с опасной транснациональной, в том числе с организованной, преступностью, незаконным оборотом наркотиков и оружия, контрабандой других незаконных товаров, организованной торговлей людьми, террористическими преступлениями и отмыванием доходов от опасных преступлений, а также принимают на себя обязательство взаимно сотрудничать в этих усилиях.
Статья 2
Государства-члены способствуют расширению сотрудничества и помощи в правоохранительной области на двусторонней, региональной, многосторонней и глобальной основе, в том числе заключению в соответствующих случаях соглашений о взаимной юридической помощи, в целях содействия выявлению, задержанию и преследованию лиц, которые совершают опасные транснациональные преступления или каким-либо иным образом несут за них ответственность, и в целях обеспечения эффективного международного сотрудничества правоохранительных и других компетентных органов.
Статья 3
Государства-члены принимают меры по предотвращению оказания поддержки и деятельности преступных организаций на своей национальной территории.
Государства-члены в максимально возможной степени предусматривают эффективную процедуру выдачи или преследования лиц, участвующих в опасных транснациональных преступлениях, с тем чтобы эти лица не находили себе никакого безопасного убежища.
Статья 4
Взаимное сотрудничество и помощь в вопросах, касающихся опасной транснациональной преступности, охватывают также, в соответствующих случаях, укрепление систем обмена информацией между государствами-членами и предоставление двусторонней и многосторонней технической помощи государствам-членам посредством использования подготовки кадров, программ обменов, академий по подготовке кадров правоохранительных органов и институтов уголовного правосудия на международном уровне.
Статья 5
Государствам-членам, которые еще не сделали этого, настоятельно предлагается как можно скорее стать участниками основных существующих международных договоров, касающихся различных аспектов проблемы международного терроризма. Государства-участники эффективно выполняют их положения, для того чтобы вести борьбу против террористических преступлений.
Государства-члены принимают также меры для выполнения резолюции 49/60 Генеральной Ассамблеи от 9 декабря 1994 года о мерах по ликвидации международного терроризма и Декларации о мерах по ликвидации международного терроризма ( 995_502 ), содержащейся в приложении к ней.
Статья 6
Государствам, которые еще не сделали этого, настоятельно предлагается как можно скорее стать участниками международных конвенций о контроле над наркотиками. Государства-участники эффективно выполняют положения Единой конвенции о наркотических средствах ( 995_177 ) 1961 года (4) с поправками, внесенными в нее в соответствии с Протоколом (5) 1972 года ( 995_881 ), Конвенции (6) о психотропных веществах ( 995_176 ) 1971 года и Конвенции (7) Организации Объединенных Наций о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ ( 995_096 ) 1988 года. Государства-члены особо подтверждают, что на основе совместной ответственности они принимают все необходимые превентивные и правоохранительные меры с целью искоренения незаконного производства, оборота, распространения и потребления наркотических средств и психотропных веществ, в том числе меры, которые способствуют борьбе против преступников, принимающих участие в таких видах транснациональной организованной преступности.
Статья 7
Государства-члены принимают меры в рамках их национальной юрисдикции для расширения своей возможности выявлять и запрещать перемещение через границы лиц, которые участвуют в совершении опасных транснациональных преступлений, а также средства совершения таких преступлений и принимают такие эффективные конкретные меры для охраны своих территориальных границ, как:
a) принятие эффективных мер контроля над взрывчатыми веществами и для борьбы против незаконной торговли преступниками определенными материалами и их компонентами, которые конкретно предназначены для использования в производстве ядерного, биологического или химического оружия, и для того чтобы уменьшить риск, возникающий в результате этой незаконной торговли, путем присоединения ко всем соответствующим международным договорам, касающимся оружия массового уничтожения, и полного осуществления их положений;
b) укрепление надзора за выдачей паспортов и повышение уровня защиты от фальсификации и подделок;
c) более строгое обеспечение соблюдения норм о борьбе с незаконным транснациональным оборотом огнестрельного оружия в целях пресечения использования огнестрельного оружия в преступной деятельности и уменьшения возможностей разжигания опасных конфликтов;
d) координация принимаемых мер и обмен информацией с целью борьбы с организованным контрабандным провозом незаконных мигрантов через национальные границы.
Статья 8
В целях дальнейшей борьбы с транснациональными потоками доходов от преступной деятельности государства-члены соглашаются принимать соответствующие меры для борьбы с утаиванием или сокрытием подлинного происхождения доходов от опасной транснациональной преступной деятельности и намеренной конверсией или переводом таких доходов с этой целью.
Государства-члены соглашаются требовать ведения надлежащей отчетности финансовыми и смежными учреждениями и, в соответствующих случаях, представления информации о подозрительных сделках, а также обеспечить принятие эффективных законов и процедур, позволяющих изымать и конфисковывать доходы от опасной транснациональной преступной деятельности. Государства-члены признают необходимость ограничить применение законов, касающихся банковской тайны, если таковые существуют, применительно к преступным операциям и обеспечивать сотрудничество с финансовыми учреждениями для обнаружения этих и любых других операций, которые могут использоваться для отмывания денег.
Статья 9
Государства-члены соглашаются предпринять шаги для повышения общего профессионального уровня своих систем уголовного правосудия, систем правоохранительных органов и систем по оказанию помощи потерпевшим, а также соответствующих директивных органов посредством таких мер, как подготовка кадров, выделение ресурсов и заключение соглашений с другими государствами об оказании технической помощи, и содействовать вовлечению всех элементов своего общества в деятельность по борьбе с опасной транснациональной преступностью и ее предупреждению.
Статья 10
Государства-члены соглашаются вести борьбу с коррупцией и взяточничеством и запретить их, поскольку они подрывают правовые устои гражданского общества, путем применения соответствующих внутригосударственных законов против такой деятельности. С этой целью государства-члены соглашаются также рассмотреть вопрос о разработке совместных международных мер для борьбы с коррупцией, а также о накоплении технического опыта для предупреждения коррупции и борьбы с ней.
Статья 11
Меры, принимаемые в целях осуществления настоящей Декларации, основываются на полном уважении национального суверенитета и территориальной юрисдикции государств-членов, а также на правах и обязанностях государств-членов, вытекающих из существующих договоров и международного права, и согласуются с правами человека и основными свободами, признанными Организацией Объединенных Наций.
---------------
1. Резолюция 50/6.
2. Резолюция 49/60, приложение.
3. См. резолюцию 49/159.
4. United Nations, Treaty Series, vol. 520, Np. 7515.
5. Ibid., vol. 976, No. 14152.
6. Ibid., vol.1019, No. 14956.
7. См. Официальные отчеты конференции Организации Объединенных Наций для принятия Конвенции о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ, Вена, 25 ноября-20 декабря 1988 года, том I (издание Организации Объединенных Наций, в продаже под N R.94.XI.5).
Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи, пятьдесят первая сессия, Дополнение N 49 (А/51/49), стр.180-182.