Жінки-біженці і міжнародний захист (укр/рос)

Жінки-біженці і міжнародний захист

Документ Виконавчого Комітету Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців від 1985 року

Висновок N 36 (XXXVI)

Виконавчий Комітет,

a) Вітав ініціативу Управління в організації Круглого столу з питання про жінок-біженців у Женеві у квітні 1985 року.

b) Вітав також рекомендації щодо становища жінок-біженців і переміщених жінок, прийняті Всесвітньою конференцією для огляду й оцінки досягнень Десятиліття жінки Організації Об'єднаних Націй, що проходила в Найробі (Кенія) у липні 1985 року.

c) Відзначив, що жінки- і дівчата-біженки становлять більшість від загального числа біженців у світі і що багато хто з них відчувають особливі проблеми в питанні міжнародного захисту.

d) Визнав, що ці проблеми є результатом їх вразливого становища, у силу якого вони найчастіше піддаються фізичному насильству, сексуальним домаганням і дискримінації.

e) Підкреслив необхідність того, щоб цим проблемам приділялася першочергова увага з боку Урядів і УВКБ і щоб усіх належних заходів було вжито для гарантії захисту жінок- і дівчат-біженок від насильства, загрози їх фізичній безпеці або від сексуальних домагань чи переслідувань.

f) Відзначив із задоволенням уже вжиті УВКБ заходи щодо вирішення проблем захисту жінок-біженок і забезпечення їх належного захисту.

g) Закликав держави як і раніше підтримувати програми УВКБ, розроблені з метою забезпечення захисту жінок-біженок, і програми сприяння УВКБ жінкам-біженкам, особливо - спрямованим на те, щоб допомогти жінкам-біженкам стати економічно самостійними за допомогою загальноосвітніх проектів і проектів, що приносять прибуток.

h) Рекомендував, щоб держави, індивідуально, спільно й у співробітництві з УВКБ, переглянули і переорієнтували існуючі програми і, у міру необхідності, розробили нові програми щодо вирішення конкретних проблем жінок-біженок, зокрема щодо забезпечення гарантій їх фізичної недоторканності і безпеки, а також рівноправного ставлення до них. Жінки-біженки мають брати участь у розробці і здійсненні таких програм.

i) Підкреслив важливість більш конкретного знання і розуміння особливих потреб і проблем жінок-біженок у питанні їх міжнародного захисту, а також збору статистичних, соціологічних та інших даних, що стосуються жінок- і дівчат-біженок з метою визначення і здійснення належних механізмів для забезпечення їх ефективного захисту.

j) Звернувся до Верховного комісара з проханням регулярно доповідати членам Виконавчого Комітету про потреби жінок-біженок і про існуючі й запропоновані програми з метою їх підтримки.

k) Визнав, що держави при здійсненні свого суверенітету вправі виходити з розуміння того, що шукаючі притулок жінки, які відчувають на собі грубе й нелюдське поводження у зв'язку з тим, що вони порушили соціальні етичні норми суспільства, в якому вони живуть, можуть вважатися "визначеною соціальною групою" за змістом статті 1, пункт A (2) Конвенції Організації Об'єднаних Націй про статус біженців 1951 року ( 995_011 ).

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 11, 2001 р.

*---*

Женщины-беженцы и международная защита

Документ Исполнительного Комитета Управления Верховного комиссара Организации Объединенных Наций по делам беженцев

Исполнительный Комитет,

a) Приветствовал инициативу Управления в организации Круглого стола по вопросу о женщинах-беженцах в Женеве в апреле 1985 года.

b) Приветствовал также рекомендации о положении женщин-беженцев и перемещенных женщин, принятые Всемирной конференцией для обзора и оценки достижений Десятилетия женщины Организации Объединенных Наций, проходившей в Найроби (Кения) в июле 1985 года.

c) Отметил, что женщины- и девочки-беженцы составляют большинство от общего числа беженцев в мире и что многие из них испытывают особые проблемы в вопросе международной защиты.

d) Признал, что эти проблемы являются результатом их уязвимого положения, в силу которого они зачастую подвергаются физическому насилию, сексуальным домогательствам и дискриминации.

e) Подчеркнул необходимость того, чтобы этим проблемам уделялось первоочередное внимание со стороны Правительств и УВКБ и чтобы все надлежащие меры были приняты для гарантии защиты женщин- и девочек-беженцев от насилия, угроз их физической безопасности или сексуальных домогательств или преследований.

f) Отметил с удовлетворением уже принятые УВКБ меры по решению проблем защиты женщин-беженцев и по обеспечению их надлежащей защиты.

g) Призвал государства по-прежнему поддерживать программы УВКБ, разработанные с целью обеспечения защиты женщин-беженцев, и программы содействия УВКБ женщинам-беженцам, особенно те, которые направлены на то, чтобы помочь женщинам-беженцам стать экономически самостоятельными при помощи общеобразовательных и приносящих прибыль проектов.

h) Рекомендовал, чтобы государства, индивидуально, совместно и в сотрудничестве с УВКБ, пересмотрели и переориентировали существующие программы и, по мере необходимости, разработали новые программы по решению конкретных проблем женщин-беженцев, в частности, по обеспечению гарантий их физической неприкосновенности и безопасности, а также равноправного отношения к ним. Женщины-беженцы должны участвовать в разработке и осуществлении таких программ.

i) Подчеркнул важность более конкретного знания и понимания особых потребностей и проблем женщин-беженцев в вопросе их международной защиты, а также сбора статистических, социологических и иных данных, касающихся женщин- и девочек-беженцев в целях определения и осуществления надлежащих механизмов для обеспечения их эффективной защиты.

j) Обратился к Верховному Комиссару с просьбой регулярно докладывать членам Исполнительного Комитета о нуждах женщин-беженцев и о существующих и предлагаемых программах в целях их поддержки.

k) Признал, что государства при осуществлении своего суверенитета вправе исходить из понимания, что ищущие убежище женщины, испытывающие на себе грубое и бесчеловечное обращение в связи с тем, что они нарушили социальные этические нормы общества, в котором они живут, могут считаться "определенной социальной группой" по смыслу Статьи 1, пункт A (2) Конвенции Организации Объединенных Наций о статусе беженцев 1951 года ( 995_011 ).

"Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции", Международная организация по миграции, Москва, 1994 г.