Регламент Комісії (ЄС) N 1063/2010 про внесення змін та доповнень в Регламент (ЄЕС) N 2454/93, що визначає правила застосування Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 про створення Митного кодексу Співтовариства

Тип: Регламент

№ 1063/2010

Дата: 18 листопада 2010 р.

Статус: Не визначено

18 листопада 2010 року

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ

Прийнявши до уваги положення Договору про функціонування Європейського Співтовариства, Регламент Ради (ЄЕС) N 2913/92 ( 994_742 ) від 12 жовтня 1992 року про створення Митного кодексу Співтовариства(1), та, в частині, його Статтю 247,

----------------

(1) Офіційний вісник L 302, 19.10.92, стр. 1.

а також враховуючи наступні обставини:

На основі Регламенту Ради (ЄЕС) N 732/2008 від 22 липня 2008 року про застосування схеми генеральних тарифних преференцій в період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, що вносить зміни в Регламенти (ЄС) N 552/97, (ЄС) N 1933/2006 та Регламенти Комісії (ЄС) N 1100/2006 та (ЄС) N 964/2007(2), Європейське Співтовариство в рамках своєї схеми генеральних тарифних преференцій (далі - "ГСП" (Генеральна система преференцій), або "Схема") надає торгівельні преференції на користь країн, що розвиваються. Відповідно до Статті 5(2) вищезазначеного Регламенту, правила визначення країни походження товару в частині набуття ними статусу виробленого на території країни, що розвивається, а також відповідні процедури та методи адміністративної співпраці при застосуванні таких правил формулюються та здійснюються згідно з Регламентом Комісії (ЄЕС) N 2454/93(3).

----------------

(2) Офіційний вісник L 211, 06.08.2008, стр. 1.

(3) Офіційний вісник L 253, 11.10.93, стр. 1.

1. Після дебатів, що розгорнулися навколо Зеленої книги Європейської Комісії від 18 грудня 2008 року про майбутнє системи правил визначення походження товарів, в рамках преференційних торгівельних режимів(4), 16 березня 2005 року Комісія видала Комюніке з назвою "Правила визначення походження товарів в рамках преференційних торгівельних режимів. Орієнтири на майбутнє"(5) (далі - "Комюніке"). В цьому Комюніке формулюється новий підхід до правил визначення країни походження товарів в рамках всіх преференційних торгівельних режимів за участі Європейського Співтовариства та, особливо, таким механізмам, зорієнтованим на розвиток, як ГСП.

---------------

(4) СОМ (2003) 787.

(5) СОМ (2005) 100.

2. В контексті Програми розвитку, прийнятій на конференції в Дохе, держави-учасники визнали потребу в удосконаленні інтеграції країн, що розвиваються, в світову економіку, в тому числі шляхом розширення можливостей для виходу їх виробників на ринки розвинутих країн.

За такої мети необхідно спростити правила преференційного походження товарів та по можливості зробити їх більш гнучкими з тим, щоб продукти, виготовлені в країнах - бенефіціаріях, могли отримувати реальну вигоду від наданих їм пільг.

3. Для того, щоб преференції дійсно приносили користь тим, хто їх потребує, а також з метою захисту власних ресурсів Європейського Співтовариства, внесення змін в правила преференційного походження має супроводжуватись опрацюванням процедур контролю за їх застосуванням.

4. Оцінка Комісією значення даного Регламенту свідчить про те, що правила походження товарів ГСП достатньо тяжкі для розуміння та носять занадто обмежений характер. Більш того, з'ясовується, що по відношенню до ряду продуктів преференції на практиці використовуються достатньо вузько, особливо по відношенню до продуктів, що представляють найбільший інтерес для слаборозвинутих країн, і єдиною причиною такого положення справ є саме правила, що стосуються походження товарів.

5. Оцінка наслідків також показала, що спрощення правил та більш тісної прив'язки їх до завдань розвитку можна досягти шляхом введення єдиного критерію для визначення походження всіх товарів, які не повністю отримані в країні-бенефіціарі: походження таких товарів має встановлюватися виходячи з їх доданої вартості, яка створюється саме у відповідній країні-бенефіціарі, а також враховуючи те, чи задовольняють вони критерії достатньої переробки. В той же час з'ясувалось, що яким-небудь одним методом забезпечити спрощення та прив'язку правил походження товарів із завданнями розвитку не вдасться. Більш того, відповідно думок зацікавлених сторін, для цілого ряду секторів критерій, заснований на розрахунку доданої вартості, або не підходить, або має використовуватися разом з іншими критеріями, - наприклад, застосовуючи до сфер сільського господарства, переробки сільськогосподарської продукції, продукції риболовства, хімічної продукції, металів, текстилю, одягу та взуття. Тому в таких галузях мають застосовуватися інші, прості критерії, легко зрозумілі виробникам та такі, що без особливих зусиль контролюються адміністрацією, - при чому вони можуть використовуватись як замість критерію, заснованого на розрахунку доданої вартості, так і разом з ним. До таких інших критеріїв відносяться максимально допустимий вміст матеріалів іноземного походження; зміна тарифної позиції або субпозиції; певні операції з обробки/переробки кінцевого товару; а також використання у виробництві матеріалів повністю отриманих на території країни, що розвивається. Тим не менш, завдання спростити правила означає, що їх кількість необхідно звести до мінімуму. Тому бажано, щоб правила походження товарів встановлювались не для кожного продукту, а для певної сфери в цілому.

6. Правила походження мають не лише відображати особливості певних розділів ТН ЗЕД ( n0001410-92 ), але і робити режим тарифних преференції доступним для тих країн-бенефіціарів, яким він призначений. Крім того, ці правила по можливості мають враховувати відмінності у промисловому потенціалі країн-бенефіціарів. В цілях сприяння промисловому розвитку слаборозвинутих країн, необхідно передбачити, щоб у випадках, коли правила походження товарів засновані на принципі максимально допустимого вмісту іноземного матеріалу, ця максимально допустима величина була як можна більш високою, але в той же час гарантувала, що операції, які виконуються в даній країні, є оригінальними та економічно обґрунтованими, якщо максимально допустимий вміст іноземних матеріалів досягає 70%, або щодо даної слаборозвинутої країни діє інше співставне по м'якості правило для визначення походження товарів, то це має сприяти збільшенню експорту товарів з відповідної країни.

7. Для того, щоб процес обробки або переробки виробів, що відбувається в країні-бенефіціарі, носив оригінальний та економічно обґрунтований характер, був дійсно економічно вигідним для даної країни, має зміст створити перелік "недостатніх" операцій обробки або переробки, на основі яких ніяк не можна вважати товар походженням з відповідної країни. Такий перелік може практично співпадати з вже існуючим, однак, в нього необхідно внести деякі корективи. Так, для уникнення порушень в торгівлі та проблем на ринку цукру, а також для виконання положень, вже затверджених в якості правил походження товарів в рамках інших режимів преференційної торгівлі, слід ввести нове правило, яке дозволить запобігти підмішування до цукру яких-небудь інших матеріалів.

8. Деяку міру гнучкості слід забезпечити для сфер, для яких критерій доданої вартості непридатний, як, наприклад, зараз, коли підприємствам таких сфер дозволяється використовувати обмежену частку матеріалів, що не задовольняють правилам. Проте, розмір цієї частки необхідно уточнити стосовно продукції, що створюється з використанням матеріалів, що повністю добуваються або виготовляються в цій країні. Крім того, для забезпечення ще більшої гнучкості при виборі вихідних матеріалів, допустиму частку таких матеріалів необхідно підвищити, за виключенням деяких чуттєвих товарів, до рівня 10%-15% від ціни франко-завод готового товару. До вищезазначених чуттєвих товарів відносяться продукти, перераховані в Главах 2 та 4-24 Гармонізованої системи, крім підданої переробці продукції рибальства, зазначеної в Главі 16, для якої більш оправдано встановлювати допустимі ліміти у ваговому вираженні, а також продукти, перераховані в Главах 50-63 Гармонізованої системи, допустимі відхилення у виробництві та складі яких мають бути виражені у вагових або вартісних величинах, в залежності від конкретного випадку та виду товару.

9. Принцип кумуляції відповідно до походження товарів є важливим інструментом, що сприяє кооперації країн, які мають однакові правила походження товарів, в процесі виробництва продукції, в якій може застосовуватися режим преференційних тарифів. Умови для регіональної кумуляції походження, що склалися на теперішній час, форми кумуляції, що використовуються сьогодні трьома регіональними угрупуваннями країн, виявилися дуже жорсткими та заплутаними. Їх необхідно спростити та зробити більш гнучкими за рахунок видалення існуючого вартісного компонента. Більш того, можливості для кумуляції походження товарів, які існують в країнах однієї регіональної групи сьогодні, необхідно зберегти, не дивлячись на диференціацію в правилах походження товарів між слаборозвинутими країнами та іншими країнами-бенефіціарами, яка передбачається даним Регламентом для певних випадків. Принцип кумуляції має бути допустимий тільки за умови, що, відправляючи матеріали в іншу країну групи з метою регіональної кумуляції, кожна країна застосовує ті правила походження товарів, які діють в рамках її торгівельних відносин з Європейським Співтовариством. Однак, для уникнення порушень в торгівлі між країнами з різноманітними рівнями тарифних преференцій, необхідно передбачити механізми, що виключають розповсюдження принципу регіональної кумуляції на деякі чуттєві товари.

10. В своєму Комюніке Комісія зазначила, що вона готова розглянути будь-який запит на створення нового об'єднаного або розширеного угрупування країн, в основі якого лежить взаємна економічна компліментарність, якщо при її створенні будуть враховані відмінності в преференційних схемах, що застосовуються по відношенню до конкретних країн-учасниць, рівно як і неминучі ризики уникнення деяких тарифів, а також якщо країнами-заявниками створені необхідні структури та процеси адміністративної співпраці для управління та контролю в такій сфері, як встановлення походження товарів. За такої мети слід створити основи для кумуляції походження в тих країнах, що входять в групи регіональної кумуляції I та III, деякі задовольняють умовам, які сформульовані вище. Нова група регіональної кумуляції (яка буде називатися групою IV) має бути створена за заявкою зі сторони міждержавного економічного об'єднання країн Південної Америки - Mercosur. В її склад ввійдуть Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай. Застосування принципу регіональної кумуляції по відношенню до вищезазначених країн буде залежати від виконання ними необхідних вимог.

11. Країнам-бенефіціарам необхідно надати можливості для взаємовигідної кумуляції з країнами, які є учасницями угод про вільну торгівлю (FTA), укладених в ЄС. Ця кумуляція нового типу - так звана розширена кумуляція - має бути односпрямованою, тобто допускати використання певних матеріалів тільки в країнах-бенефіціарах, і право на неї має надаватися тільки після ретельної експертизи запиту від відповідної країни-бенефіціара. В силу своєї чуттєвості, товари, перераховані в Главах 1-24 Гармонізованої системи, підлягають виключенню із кумуляції даного типу.

12. З 2001 року країнам-бенефіціарам дозволено застосовувати принцип кумуляції походження на товари, що підпадають під категорії, які перераховані в Главах 25-97 Гармонізованої системи, та походять з Норвегії або Швейцарії. Кумуляцію в рамках цього принципу слід продовжити та застосовувати по відношенню до Туреччини, але за умови, що в Норвегії, Швейцарії та Туреччині буде застосовуватися така сама концепція "походження товарів", що і в Європейському Співтоваристві, та вони введуть аналогічний режим для товарів, що імпортуються в ці країни, які вироблені з використанням матеріалів, походженням з Європейського Співтовариства. Для цього вони мають укласти угоду, що закріплює їх обов'язки надавати Державам-учасницям та один одному необхідну підтримку в сфері адміністративної співпраці (угода має бути укладена в формі обміну офіційними листами або іншого закріплення домовленостей між сторонами).

13. Однак, принцип регіональної кумуляції не має розповсюджуватися на певні матеріали, якщо тарифні преференції, передбачені в Європейському Співтоваристві, не аналогічні преференціям для всіх країн, які приймають участь в кумуляції, та по відношенню до відповідних матеріалів в результаті кумуляції можна було б застосовувати більш вигідний тарифний режим, ніж той, який застосовувався б до них у випадку їх прямого експорту в Європейське Співтовариство. Якщо не намагатися вирішувати такі проблемі шляхом виключення відповідних матеріалів, це призведе до уникнення певних тарифів або порушень в торгівлі - наприклад, експорту товарів в Європейське Співтовариство тільки з країн, по відношенню до яких застосовуються найбільш сприятливі тарифні преференції.

14. Перелік матеріалів, що виключаються з сфери застосування принципу регіональної кумуляції, необхідно затвердити окремим додатком. При цьому в цей додаток можна вносити зміни не тільки кожного разу, коли виникає чергова подібна ситуація, але і для випадків, коли такі ситуації можуть виникати як наслідок застосування принципу кумуляції між країнами I та III групи регіональної кумуляції.

Можливість застосування принципу кумуляції у відносинах між країнами I та III групи регіональної кумуляції, а також розширеної кумуляції є предметом певних умов, виконання яких, вирішуючи питання про застосування принципу кумуляції, Комісія буде перевіряти за допомогою відповідних процедур комітету та певних критеріїв. Керуючись тими самими процедурами та критеріями, Комісія, виявивши, що країни, яким була надана можливість користуватися принципом кумуляції, згодом припинили виконувати необхідні вимоги, або що це призвело до непередбачуваних результатів, наприклад, порушень в торгівлі, уникнення деяких тарифів і т.п., повинна мати право у будь-який час відкликати дозвіл на застосування відповідного принципу кумуляції.

15. Існуючі правила походження зараз містять досить складні положення, що стосуються риболовецьких суден, що ведуть вилов риби за межами територіальних вод. Складність цих положень суперечить цим цілям, та в результаті їх важко застосовувати, а застосування практично неможливо контролювати. Таким чином, дані положення також слід спростити.

Крім того, існуючі правила вимагають від країн доказів того, що продукт прямо транспортується в Європейське Співтовариство, отримати які достатньо непросто. Через цю вимогу постачальники деяких товарів, що супроводжуються належним сертифікатом походження, на практиці не можуть користуватися вигодами, пов'язаними з преференціями. Отже, необхідно ввести нове, більш просте та гнучке правило, зміст якого повинен полягати в демонстрації того, що товари, пред'явлені на митниці та заявлені як ті, що ввозяться для вільного обігу в Європейському Співтоваристві, - є тими самими товарами, які залишили країну-бенефіціара експорту, та не понесли на шляху жодних змін або перетворень.

16. В теперішній час сертифікацію походження товарів здійснюють компетентні органи країн-бенефіціарів, та у випадку, якщо заявлене джерело походження виявиться неправдивим, імпортери, як правило, не зобов'язані платити які-небудь мита, оскільки вони діяли добросовісно, а помилка вважається допущеною з вини вищезазначених компетентних органів. В результаті наноситься збиток внутрішнім ресурсам Європейського Співтовариства, та в кінці кінців саме його платники податку несуть тягар по ліквідації цього збитку. Так як експортери краще всіх знають про походження своєї продукції, вони зобов'язані напряму забезпечувати своїх замовників заявою про походження товару.

17. Для полегшення контролю товарів в постекспортному періоді необхідно передбачити реєстрацію експортерів в компетентних органах країн-бенефіціарів. В цих цілях кожною країною-бенефіціаром має бути створена електрона система звітності зареєстрованих експортерів, дані якої відповідні державні органи такої країни-бенефіціара зобов'язані повідомляти в Комісію. На основі отриманої таким шляхом інформації Комісія буде формувати центральну базу даних зареєстрованих експортерів для використання операторами та адміністраціями Європейського Співтовариства. Дякуючи такій базі даних, оператори зможуть перевіряти, чи є їх постачальник зареєстрованим експортером у відповідній країні-бенефіціарі, перед тим, як декларувати товари для ввозу у вільний обіг. А компанії Європейського Співтовариства, що здійснюють експорт товарів з метою двостороннього застосування принципу кумуляції походження, повинні будуть реєструватися в компетентних органах Держав-учасниць.

18. Через опублікування чисельності та неконфеденційних даних про реєстрацію експортерів, інші учасники угоди отримують можливість звертатись до таких даних з метою забезпечення прозорості угоди та підвищення інформованості всіх зацікавлених сторін. Однак, приймаючи до уваги наслідки розголошення такої інформації, його слід допускати лише у випадках, коли від експортера була заздалегідь отримана добровільна письмова згода на розголошення своїх даних.

19. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 994_242 ) від 24 жовтня 1995 року про захист інтересів фізичних осіб при обробці їх особистих даних та про вільний рух таких даних(1) регламентує обробку особистих даних громадян в Державах-учасниках. Принципи, викладені в Директиві 95/46/ЄС, можна при необхідності уточнити та доповнити в рамках даного Регламенту.

----------------

(1) Офіційний вісник L 281, 23.11.95, стр. 31.

20. Регламент (ЕС) N 45/2001 Європейського Парламенту та Співтовариства від 18 грудня 2000 року про захист інтересів фізичних осіб при обробці їхніх особистих даних інститутами та органами Співтовариства, та про вільний рух таких даних(2) регламентує дії Комісії, пов'язані з обробкою особистих даних. Принципи, викладені в Регламенті (ЄС) N 45/2001, можна при необхідності уточнити та доповнити в рамках даного Регламенту.

----------------

(2) Офіційний вісник L 8, 12.01.2001, стр. 1.

21. Відповідно до Статі 28 Директиви 95/46/ЕС ( 994_242 ), національні наглядові органи мають контролювати обробку особистих даних в Державах-учасницях з питань законності цих процедур, в той час як згідно Регламенту (ЄС) N 45/2001, Орган нагляду в сфері захисту інформації в Європейському Співтоваристві має контролювати дії інститутів та органів ЄС, пов'язані з обробкою особистих даних громадян. Орган нагляду в сфері захисту інформації в Європейському Співтоваристві та національні наглядові органи, із врахуванням меж своїх відповідних повноважень, повинні активно співпрацювати один з одним, забезпечуючи скоординований контроль процедур, що здійснюються з метою виконання даного Регламенту.

Створюючи системи реєстрації експортерів, слід враховувати можливості країн-бенефіціарів з організації та ведення таких систем, а також можливості Комісії з формування необхідної централізованої бази даних. З цією метою Комісія повинна розробити вимоги для користувачів системи та її технічні специфікації. Після розробки централізованої бази даних можна буде достатньо точно оцінити наслідки створення системи реєстрації з точки зору доступності та захисту даних про експортерів. За результатами оцінки у відповідні положення будуть внесені необхідні корективи. У зв'язку з цим впровадження системи слід відстрочити до 1 січня 2017 року, що дозволить більш ретельно підготувати вимоги до користувачів та технічні специфікації, а також внести відповідні корективи, які можуть виявитися необхідними за введення таких вимог та специфікацій. Однак, країнам, які не зможуть вкластися у вищезазначений строк, має бути наданий додатковий трирічний період.

У строк до 2017 року та протягом додаткового періоду, передбаченого для країн-бенефіціарів, які до 2017 року ще не будуть готові до впровадження нової системи, слід встановити перехідні правила, що визначають процедури та методи адміністративної співпраці. Ці правила мають бути засновані на принципах, що застосовувались раніше. Зокрема, такі перехідні правила мають зобов'язувати компетентні органи відповідної країни до видачі сертифіката походження товарів. Крім того, існуючі правила необхідно удосконалити, узгодивши їх у структурному відношенні з правилами, які будуть застосовуватися після запуску системи реєстрації експортерів. В результаті всі ці правила мають стати більш ясними: їх необхідно чітко розділити за наступними категоріям: загальні принципи, експортні процедури, які необхідно виконувати в країнах-бенефіціарах, процедури ввезення товарів для вільного обігу в Європейському Співтоваристві, а також методи адміністративної співпраці. Одночасно слід обновити форму сертифіката походження - Форму А. Зокрема, необхідно вставити в неї примітки в редакції 2007 року, оскільки в цій версії враховані останні зміни у складі ЄС та, відповідно, міститься повний список країн, які на сьогодні використовують Форму А в цілях, пов'язаних з ГСП.

22. Доступ до преференційного режиму має надаватися країнам-бенефіціарам за умови створення та підтримки ними в силі адміністративних структур, що дозволяють здійснювати ефективне управління режимом преференцій, а також за умови, що вони приймуть на себе зобов'язання за проханням Комісії надавати їй всю необхідну підтримку в області контролю за належним управлінням преференційною схемою. Зокрема, необхідно створити систему адміністративної співпраці між компетентними органами всередині Європейського Співтовариства та всередині країн-бенефіціарів, на основі якого можна було б розробити механізми для визначення походження товарів. В той же час необхідно чітко прописати відповідальність експортерів за декларування походження товарів, а також роль адміністративних органів в управлені системою. Слід визначити, які відомості повинні міститися в сертифікаті походження, зазначити обставини, за яких митні органи Європейського Співтовариства мають право відмовити заявнику в прийомі такого сертифіката або відправити його на перевірку.

23. Визначення та список операцій, що відповідають критерію "достатньої обробки або переробки", які містяться в існуючому регламенті, є єдині для ГСП та преференційних тарифних заходів, що в односторонньому порядку приймаються Європейським Співтовариством по відношенню до ряду країн або територій. Оскільки реформування правил походження товарів в рамках цієї останньої системи буде відбуватися на більш пізньому етапі, поки до неї необхідно застосовувати поточні положення. Однак, заради гармонізації цієї системи до ГСП та іншими режимами односторонніх преференцій в торгівлі, визначення "продуктів, повністю добутих або отриманих в країні", та перелік операцій, що складають "недостатню обробку або переробку", які закріплені в таких інших односторонніх режимах, слід привести у відповідність із визначеннями та переліками, що передбачені правилами походження товарів в рамках ГСП.

24. У зв'язку із вищезазначеним, в Регламент (ЄЕК) N 2454/93 мають бути внесені відповідні зміни та доповнення.

25. Завдяки Правилам (ЄС) Комісії N 1613/2000(1), (ЕС) N 1614/2000(2) и (ЕС) N 1615/2000(3), Співтовариство надало часткову відмову від ГСП правил походження для окремої текстильної продукції, що походить з Лаосу, Камбоджи та Непалу, що збігає 31 грудня 2010. Більш прості та гнучкі для розвитку правила походження, представленні цим Регламентом, забезпечать продовження тих часткових відмов.

----------------

(1) Офіційний вісник L85, 25.07.2000, стр. 38.

(2) Офіційний вісник L85, 25.07.2000, стр. 46.

(3) Офіційний вісник L85, 25.07.2000, стр. 54.

26. Заходи, передбачені цим Регламентом, узгоджуються з думками Комітету по Митному кодексу,

ПРИЙНЯЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Стаття 1

Мета та область застосування

В Регламент (ЄЕС) N 2454/93 цим вносяться наступні зміни та доповнення:

---------------

(1) В Главі 2 Частини I (IV) Статті 66-97 замінюються наступним текстом:

"Розділ 1

Генеральна система преференцій

Підрозділ 1

Стаття 66

В цьому розділі формулюються правила в частині визначення поняття "походження товару", процедур та методів адміністративної співпраці по даному питанню, в цілях, пов'язаних із застосуванням режиму генеральних тарифних преференцій (далі - "ГСП"), що надається Європейським Співтовариством на основі Регламенту (ЄС) N 732/2008(*) країнам, що розвиваються (далі - "схема").

----------------

(*) Офіційний вісник L 211, 06.08.2008, стр. 1

Стаття 67

1. В рамках цього Розділу та Розділу 1A цієї Глави діють наступні визначення термінів:

(a) під "країною-бенефіціаром" розуміється країна або територія, зазначена в переліку Регламенту (ЄС) N 732/2008; при цьому поняття "країна-бенефіціар" також розповсюджується на територіальні води (аж до кордонів таких) відповідної країни або території в значенні, передбаченому Конвенцією Організації Об'єднаних Націй по морському праву ( 995_057 ) (прийнята в Монтего-Бэй 10 грудня 1982 року);

(b) під "виробництвом" розуміються будь-які процеси обробки або переробки сировини, продукції або матеріалів, включаючи збірку;

(c) під "матеріалами" розуміються будь-які інгредієнти, види сировини, компоненти та комплектуючі, що використовуються при виробництві продукту;

(d) під "продуктом" розуміється довільний продукт, навіть якщо він не є кінцевим продуктом та призначається для використання в подальших виробничих операціях;

(e) під "товарами" розуміються продукти та матеріали;

(f) під "двосторонньою кумуляцією" розуміється система, за якою продукти, що походять відповідно до цього Регламенту з Європейського Співтовариства, можуть вважатися матеріалами, які мають походження в країні-бенефіціарі, якщо вони піддаються подальшій переробці або стають частиною продукції, виробленої в даній країні-бенефіціарі;

(g) під "кумуляцією з Норвегією, Швейцарією або Туреччиною" розуміється система, за якої продукти, що походять з Норвегії, Швейцарії або Туреччини, можуть вважатися матеріалами, що мають походження в країні-бенефіціарі, якщо вони піддаються подальшій переробці або стають частиною продукції, виробленої в даній країні-бенефіціарі, та імпортуються в Європейське Співтовариство;

(h) під "регіональною кумуляцією" розуміється система, за якої продукти, що походять відповідно до цього Регламенту з країни, яка входить у склад регіональної групи, можуть вважатися матеріалами, які мають походження в іншій країні тієї ж регіональної групи (або в країні іншої регіональної групи, коли мова може йти про кумуляцію між групами), якщо вони піддаються подальшій переробці або стають частиною продукції, виробленої у відповідній країні;

(i) під "розширеною кумуляцією" розуміється система, діюча за умови задоволення Комісією відповідного запиту від країни-бенефіціара, за якої певні матеріали, що походять з країни, яка уклала з Європейським Співтовариством угоду про вільну торгівлю згідно з Статтею XXIV чинної версії Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) ( 981_003 ), можуть вважатися матеріалами, що мають походження у відповідній країні-бенефіціарі, якщо вони піддаються подальшій переробці або стають частиною продукції, виробленої у даній країні;

(j) під "взаємозамінними матеріалами" розуміють матеріали, аналогічні один одному по типу, комерційним якостям, технічним та фізичним характеристикам, які не можна відрізнити один від одного з того моменту, як вони стали частиною кінцевої продукції;

(k) під "регіональною групою" розуміється група країн, до яких застосовується принцип регіональної кумуляції;

(l) під "митною вартістю" розуміється вартість товару, яка визначається відповідно до Договору 1994 року про реалізацію положення Статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі ( 981_011 ) (Договір ВМО з оцінки митної вартості);

(m) під "вартістю матеріалів" з Переліку, який приводиться в Додатку 13а, розуміється митна вартість іноземних матеріалів, які використовуються при виробництві кінцевого продукту, в момент їх імпорту або, якщо вона не відома та не може бути встановлена, перша ціна продажу даних матеріалів в межах країни-бенефіціара. За необхідності встановлення вартості іноземних матеріалів застосовується дане положення із врахуванням вищезазначених зауважень;

(n) під "ціною франко-завод" розуміється ціна, сплачена виробнику, на підприємстві якого виконується остання обробка або переробка даного продукту; в цю ціну включається вартість всіх матеріалів, використаних при його виробництві, а також всі інші виробничі витрати за виключенням будь-яких внутрішніх податків, які відшкодовуються або можуть бути відшкодовані при експорті даного продукту;

У випадках, коли фактично сплачена ціна не відображає всіх витрат на виробництво продукту, реально понесених в країні-бенефіціарі, під ціною франко-завод розуміється сума всіх витрат за вирахуванням будь-яких внутрішніх податків, які відшкодовуються або можуть бути відшкодовані при експорті даного продукту;

(o) під "максимально допустимим вмістом іноземних матеріалів" розуміється максимально допустимий вміст в продукті іноземних матеріалів, при якому в процесі подальшої обробки/переробки продукту буде наданий статус продукту, що походить з країни-бенефіціара. Такий допустимий вміст може бути виражений у відсотках від ціни франко-завод продукту або у відсотках від маси нетто іноземних матеріалів, що використовуються в його виробництві, які підпадають під певні групи, позиції або підпозиції;

(p) під "масою нетто" розуміється вага товарів без будь-якого роду пакувальних матеріалів та тари;

(q) під "групами", "позиціями" та "підпозиціями" розуміються групи, позиції та підпозиції (коди на рівні чотирьох та шести знаків), що використовуються в товарній номенклатурі Гармонізованої системи, із врахуванням змін, внесених на основі Рекомендації Ради по митній співпраці від 26 червня 2004 року;

(r) термін "класифікований" вказує на віднесення продукту або матеріалу до певної позиції або підпозиції Гармонізованої системи;

(s) під "партією товару" розуміються товари, які:

- одночасно відправляються одним експортером одному вантажоотримувачу; або

- оформлюються одним транспортним документом, що свідчить про їх відправку експортером вантажоотримувачу (або, за відсутності такого документу, одним інвойсом);

(t) під "експортером" розуміється особа, яка експортує товари в Європейське Співтовариство або країну-бенефіціар, яка здатна довести походження товарів, незалежно від того, чи є вона виробником, а також від того, чи самостійно вона виконує експортні формальності;

(u) під "зареєстрованим експортером" розуміється експортер, зареєстрований у відповідних компетентних органах країни-бенефіціара в цілях, пов'язаних з наданням інформації про походження товарів, експорт яких може здійснюватися в рамках режиму ГСП;

(v) під "заявою про походження" розуміється заява експортера, яка свідчить про те, що відповідний товар задовольняє правила походження товарів в рамках системи преференцій. На основі цієї заяви особа, яка декларує товари для ввезення з метою вільного обігу на території Європейського Співтовариства, має право претендувати на режим тарифних преференцій. Така заява також надає право господарському суб'єкту, що діє в країні-бенефіціарі та імпортує матеріали для подальшої їх переробки за принципом кумуляції, довести країну походження таких товарів.

2. В контексті пункту (n) параграфу 1, у випадках, коли останні операції по обробці або переробці продукту делегуються виробнику за договором субпідряду, поняття "виробник", яке згадується в першому абзаці пункту (n) параграфу 1, може відноситься до підприємства, яке найняло відповідного субпідрядника.

Підрозділ 2

Визначення поняття товарів, що походять з країни-бенефіціара

Стаття 72

Нижчезазначені товари вважаються походженням з країни-бенефіціара:

1) товари, повністю отримані в даній країні у значенні, передбаченому Статтею 75;

2) товари, отримані в даній країні та мають в своєму складі матеріали, які не були повністю отримані в ній, за умови, що такі матеріали піддавалися достатній обробці або переробці в значенні, передбаченому Статтею 76.

Стаття 73

a) У відповідній країні-бенефіціарі повинні виконуватися умови для надання продукту статусу "походженням з даної країни", що викладені в цьому підрозділі.

b) У випадку повернення в країну-бенефіціара товарів з підтвердженим походженням, раніш експортованих з неї в іншу країну, такі товари не будуть вважатися походженням з цієї країни-бенефіціара, якщо компетентним органам не будуть пред'явлені переконливі докази того, що:

(a) на момент повернення товари вважалися точно такими самими, якими вони були на момент експорту; та

(b) вони не піддавалися ніяким операціям, крім тих, які вимагались для збереження їх в належному стані в період перебування в іншій країні або в процесі експорту (транспортування).

Стаття 74

1. Товари, що ввозяться та випускаються у вільний обіг в Європейському Співтоваристві, мають бути такими самими як і на момент експорту з країни-бенефіціара, в якій вони вважаються повністю виробленими або достатньо обробленими. До моменту випуску у вільний обіг в Європейському Співтоваристві дані товари не повинні піддаватися яким-небудь змінам, трансформаціям, а також тим або іншим операціям, крім операцій, які вимагаються для збереження їх у належному стані. Зберігання продуктів або партій товару, а також розділення партій є допустимими операціями, якщо відповідальність за їх виконання несе експортер або подальший власник товарів, та такі товари залишаються під митним контролем в країні (або країнах) транзиту.

2. Умови параграфу 1 вважаються виконаними, якщо у митних органів не виникає підстав вважати протилежне; інакше представники митних органів мають право вимагати від декларанта додаткових доказів, які він може надати будь-якими способами, зокрема, це можуть бути офіційні транспортні документи, наприклад, коносамент, а також фактичні або конкретні дані, засновані, наприклад, на маркуванні або нумерації упаковок, або інші докази, що відносяться відповідно до товарів.

3. Положення параграфів 1 та 2 діють із відповідними змінами у випадках, коли застосовується кумулятивний принцип походження, як передбачено в Статтях 84, 85 або 86.

Стаття 75

1. Товари нижчезазначених категорій вважаються повністю виробленими в країні-бенефіціарі:

a) корисні копалини, добуті на її території або в її територіальних водах, на її континентальному шельфі та в морських надрах;

b) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

c) живі тварини, народжені та вирощені на її території;

d) продукція живих тварин, вирощених на її території;

e) продукція, отримана з забитих тварин, народжених та вирощених на її території;

f) продукція, отримана шляхом полювання або риболовства, що велося на її території;

g) продукти аквакультури: риба, ракообразні та молюски, народжені та вирощені на її території;

h) продукція морського риболовства та інша продукція, отримана з моря на суднах країни-бенефіціара, але за межами її територіальних вод;

i) продукція, вироблена на борту її плавучих рибозаводів виключно з продукції, зазначеної у підпараграфі (h);

j) вторинна сировина, зібрана в країні-бенефіціарі виключно з метою відновлення первинного матеріалу;

k) відходи та брухт, які отримуються в результаті виробничих операцій, що ведуться на її території;

l) продукція, що видобувається з морського дна та його надр за межами територіальних вод країни, за умови, що вона має виняткові права на таке добування;

m) товари, які вироблено у країні виключно з продукції, яку зазначено у підпараграфах (a)-(l).

2. Терміни "судна" та "плавучі рибозаводи" в параграфах 1(h) та (i) відносяться тільки до суден та плавучих рибозаводів, які задовольнять наступні критерії:

(a) вони зареєстровані в країні-бенефіціарі або Державі-учасниці;

(b) вони ходять під прапором країни-бенефіціара або Держави-учасниці;

(i) вони як мінімум наполовину належать громадянам країни-бенефіціара або Держави-учасниці, або

(ii) вони належать компаніям,

- офіс(и) правління та основне місце діяльності яких знаходяться в країні-бенефіціарі або Державах-учасницях; або

- які як мінімум наполовину належать країні-бенефіціару, Державам-учасницям, державним організаціям або громадянам країн-бенефіціарів або Держав-учасниць.

3. Кожна з умов, передбачених в параграфі 2, може виконуватися в Державах-учасницях або різних країнах-бенефіціарах, якщо всі такі країни-бенефіціари беруть участь в регіональній кумуляції походження відповідно до положень Статті 86(1) та (5). В подібних випадках продукція вважається походженням з країни-бенефіціара, під прапором якої ходить судно або плавучий рибозавод, як зазначено вище в пункті (b) параграфу 2.

Положення попереднього абзацу застосовуються тільки у випадку дотримання положень, що містяться в Статті 86(2)(b) та (c).

Стаття 76

1. Без обмеження для застосування Статей 78 та 79 товари, не повністю отримані в країні-бенефіціарі в значенні, передбаченому Статтею 75, вважаються походженням з цієї країни при дотриманні відповідних умов, сформульованих в Додатку 13a.

2. Якщо продукт, що отримав статус достатньо обробленого/переробленого в країні-бенефіціарі відповідно до параграфу 1, в подальшому піддався переробці в тій же країні та буде використаний в якості матеріалу для виробництва іншого продукту, використання сировини іноземного походження, що входить в склад вихідного продукту враховуватися не буде.

Стаття 77

1. Перевірка виконання вимог, сформульованих в Статті 76(1), проводиться по відношенню до кожного найменування товару, що експортується.

Однак у випадках, коли в основі відповідного правила лежить такий критерій, як максимально допустимий вміст матеріалів іноземного походження, в цілях обліку відмінностей в рівнях витрат та валютних курсів, вартість матеріалів іноземного походження можна визначати як середню величину в порядку, описаному в параграфі 2.

2. У випадках, згаданих у другій частині параграфу 1, середня ціна франко-завод продукту та середня вартість матеріалів іноземного походження, використаних в його виробництві, є, відповідно, середнім арифметичним суми всіх цін франко-завод, за якими ці продукти продавалися протягом попереднього фінансового року, та середнім арифметичним суми вартостей всіх матеріалів іноземного походження використаних в його виробництві за останній фінансовий рік в країні експорту. Однак, якщо дані за весь фінансовий рік відсутні, в розрахунок береться більш короткий період, але не менш трьох місяців.

3. Експортери, що обрали визначення середніх показників для розрахунку ціни франко-завод, зобов'язані послідовно застосовувати такий метод підрахунків протягом всього року, наступного за базовим фінансовим роком, або, протягом року, наступного за більш коротким обраним періодом, прийнятим за базу розрахунку. Застосування такого методу може бути припинено експортером у випадку, якщо він встановить, що протягом відповідного фінансового року або більш короткого репрезентативного строку, який складає не менш трьох місяців, коливання витрат або валютних курсів, на яких засновано застосування даного методу, припинились.

4. Середні показники, зазначені вище в параграфі 2, приймаються, відповідно, за ціну франко-завод та вартість матеріалів іноземного походження, які можуть використовуватися для перевірки виконання критерію "максимально допустимий вміст матеріалів іноземного походження".

Стаття 78

1. Без обмеження для застосування параграфу 3, нижчезазначені операції не відповідають критерію достатньої обробки/переробки незалежно від виконання умов, викладених в Статті 76:

(a) операції із забезпечення схоронності товарів під час їх зберігання та транспортування;

(b) ділення та сортування партій, формування відправок;

(d) прасування або пресування тканин та текстильних виробів;

(e) прості операції фарбування та полірування;

(f) шелушіння або повне перемелювання рису, полірування та глазурування рису та круп;

(g) операції з надання цукру кольору та аромату, формування кускового цукру; повне або часткове подрібнення кристалічного цукру;

(h) очищення від шкірки, видалення кісточок, шелушіння фруктів, горіхів та овочів;

(i) операції точіння, прості операції подрібнення або нарізання;

(j) просіювання або відбір, сортування, класифікація по якості, упорядкування, калібрування (включаючи комплектування) продуктів;

(k) прості операції розливу та фасування продуктів в бутилі, консервні банки, балони, пакети, ящики, коробки, фіксація продукції на лотках, картоні, а також інші прості операції з пакування продуктів;

(l) прикріплення або нанесення на продукт або його упаковку маркування, етикеток, логотипів та інших подібних відмітних знаків;

(m) просте змішування однотипних або різнотипних продуктів; додавання цукру до любих матеріалів;

(n) просте додавання води, розведення водою, дегідратація або денатурація продуктів;

(o) проста збірка компонентів виробу з метою отримання повного виробу, а також розібрання продукту на компоненти;

(p) комбінація двох або декількох операцій, перерахованих вище в пунктах (a)-(o);

(q) забій худоби.

2. В цілях, передбачених параграфом 1, операції вважаються простими, якщо для їхнього виконання не потрібне застосування особливих навичок, створення або установки спеціальних станків, механізмів та інструментів.

3. Для вирішення питання про те, чи є обробка та переробка, яким піддається продукт, "недостатніми" в значенні, передбаченому параграфом 1, враховуються всі операції, які виконуються в країні-бенефіціарі з даним продуктом.

Стаття 79

1. В порядку відхилення від положень Статті 76 та з урахуванням параграфів 2 та 3 цієї Статті, матеріали іноземного походження, які, відповідно до вимог Переліку, що міститься в Додатку 13а, не підлягають використанню у виробництві певного продукту, можуть використовуватися в його виробництві за умови, що їх маса нетто або загальна вартість у складі даного продукту не перевищують, відповідно:

(a) 15% від маси продукту, якщо він підпадає під коди, перераховані в Главах 2 та 4-24 Гармонізованої системи, за виключенням перероблених продуктів рибальства, зазначених в Главі 16;

(b) 15% від ціни франко-завод готового товару, якщо він підпадає під будь-які інші коди, за виключенням продуктів, що підпадають під товарні групи, перераховані в Главах 50-63 Гармонізованої системи, на які розповсюджуються допустимі відхилення, зазначені в Примітках 6 і 7 Частини I Додатку 13a.

2. Відхилення, описане вище в параграфі 1, не є підставою для перевищення яких-небудь відсоткових значень, в яких виражається максимально допустимий вміст матеріалів іноземного походження, зазначених в переліку Додатку 13a.

3. Параграфи 1 та 2 не відносяться до продуктів, повністю отриманих в країні-бенефіціарі в значенні, передбаченому Статтею 75. Однак, без обмеження для застосування Статтею 78 та 80(2), допустимі відхилення, що згадуються в даних параграфах, застосовуються до сукупності усіх іноземних матеріалів, використаних у виробництві продукту, згідно Додатку 13a (по відношенню до даного продукту), та мають бути повністю отриманими у відповідній країні-бенефіціарі.

Стаття 80

1. Питання щодо застосування додатків, які містяться в цьому розділі, вирішується по відношенню до конкретного виду товару, який є базовою одиницею в класифікації товарів в рамках Гармонізованої системи.

2. Якщо партія товарів складається з ідентичних продуктів, віднесених в рамках Гармонізованої системи до однієї й тієї ж позиції, то в цілях застосування положень цього розділу враховується кожна одиниця товару у складі даної партії.

3. У випадках, коли, у відповідності із Загальним правилом інтерпретації 5 Гармонізованої системи, в цілях класифікації товару в рамках даної системи упаковка вважається невід'ємною частиною такого, вона має прийматися до уваги й при встановленні походження товару.

Стаття 81

Аксесуари, запасні частини та інструменти, що поставляються разом з одиницями устаткування, станків, приладів або транспортних засобів, які зазвичай є невід'ємною частиною відповідного устаткування та враховуються в його ціні, вважаються складовими одного цілого з цим устаткуванням, станком, приладом або транспортним засобом.

Стаття 82

Комплекти в значенні, яке визначається в Загальному правилі інтерпретації 3 Гармонізованої системи, вважаються походженням з країни-бенефіціара, якщо всі їхні складові є товарами походженням з країни-бенефіціара.

У випадках, коли у склад комплекту входять товари як отримані в країні-бенефіціарі, так й іноземного походження, комплект в цілому, тим не менш, може вважатися походженням з країни-бенефіціара, якщо вартість товарів іноземного походження, що входять в нього, не перевищує 15% від ціни франко-завод комплекту.

Стаття 83

Питання про те, чи є товар походженням з країни-бенефіціара, вирішується без врахування наступних факторів, які можуть відігравати ту чи іншу роль у його виробництві:

(a) енергія та паливо;

(b) установки та устаткування;

(d) всі інші предмети та матеріали, які не входять та не призначені для включення в кінцевий склад продукту.

Підрозділ 3

Принцип кумуляції

Стаття 84

Принцип двосторонньої кумуляції дозволяє розцінювати продукти, що походять з Європейського Союзу, як матеріали, що походять з країни-бенефіціара, коли вони стають частиною товару, виробленого в такій країні, за умови, що відповідна обробка або переробка таких товарів перевищує обсяг операцій, описаних у Статті 78(1).

Стаття 85

a) Оскільки Туреччина надає режим тарифних преференцій для товарів, що є походженням з країн-бенефіціарів і використовує по відношенню до них поняття походження в значенні, наданому в цьому розділі, то принцип кумулятивного походження товарів з Туреччини дозволяє розцінювати товари, що походять з Туреччини як матеріали, що походять з країни-бенефіціара, коли вони стають частиною товару, виробленого в такій країні, за умови, що відповідна обробка або переробка таких товарів перевищує обсяг операцій, описаних у Статті 78(1).

b) Положення параграфа 1 застосовуються за умови, що Туреччина надає аналогічний режим для товарів, що походять з країни-бенефіціара, коли до складу таких товарів входять матеріали, що походять з Європейського Союзу.

c) Положення параграфа 1 не відносяться до товарів, що підпадають під коди, перелічені в Главах 1-24 Гармонізованої системи.

d) Комісія має намір публікувати в Офіційному журналі Європейського Співтовариства (серії C) дати, з яких будуть вважатись виконаними умови, викладені в параграфах 1 та 2."

"Розділ 1A

Процедури та методи адміністративної співпраці, які залишаться чинними до застосування системи реєстрації експортерів

Підрозділ 1

Основні положення

Стаття 97k

1. Кожна країна-бенефіціар повинна дотримуватись або забезпечувати дотримання наступних правил:

a) правил походження експортованих продуктів, зазначених у Розділі 1;

b) правил оформлення та видачі сертифікатів походження за формою "A";

c) положення з використання декларацій на інвойсах, зразок яких надається в Додатку 6;

d) положення про методи адміністративної співпраці відповідно до Статті 97s;

2. Компетентні органи країни-бенефіціара зобов'язані співпрацювати з Комісією або державами-учасницями. Це співробітництво включає:

a) надання всієї необхідної підтримки по запитам з боку Комісії з метою моніторингу Комісією належного виконання схеми у відповідній країні, включаючи організацію виїзних перевірок для представників Комісії або митних органів Держав-учасниць;

b) без обмеження для застосування Статей 97s та 97t, перевірку статусу походження товарів та дотримання інших умов, закріплених у цьому розділі, у тому числі відносно виїзних перевірок, організованих по запитах з боку Комісії або митних органів Країн-учасниць у рамках розслідувань, що стосуються походження товарів.

3. Якщо в країні-бенефіціарі призначені компетентні органи, відповідальні за видачу сертифікатів походження форми "A", здійснюється перевірка документальних доказів походження та видаються сертифікати походження за формою "A" для експорту товарів у Європейський Союз, то така країна-бенефіціар вважається згодної з умовами, закріпленими в параграфі 1.

4. У випадках, коли країна або територія одержує або заново одержує статус країни-бенефіціара відносно продуктів, зазначених у Регламенті (ЄС) N 732/2008, генеральна система преференцій буде поширюватися на товари, що походять з цієї країни або з території, якщо вони були експортовані з країни-бенефіціара або з території-бенефіціара не раніше дати, зазначеної в Статті 97s.

5. Сертифікат походження товарів форми "A" дійсний протягом 10 місяців після дати його видачі в країні експорту й протягом зазначеного строку підлягає поданню в митні органи країни, що імпортує.

Підрозділ 2

Процедури, що підлягають виконанню при експорті товарів з країни-бенефіціара

Стаття 97l

1. Сертифікати походження форми "А видаються на підставі письмової заяви від експортера або його вповноваженого представника з додаванням всіх інших, які відносяться до справи, та допоміжних документів, що доводять можливість видачі сертифікатів походження за формою "A" на ці продукти.

2. Сертифікат надається експортерові під час експорту товарів або коли експорт гарантований. Однак, у виняткових випадках сертифікати походження форми "A" надаються після вивозу продукції, якщо:

(a) сертифікат не був виданий на момент вивозу через допущені помилки, внаслідок яких-небудь ненавмисних подій або особливих обставин; або

(b) компетентним органам були надані переконливі докази того, що сертифікат походження за формою "A" був виданий, але не був прийнятий на момент ввозу товарів з яких-небудь технічних причин.

3. Компетентні органи вправі видати сертифікат згодом, якщо вони попередньо переконаються, що інформація, надана експортером у своїй заяві, відповідає даним його експортної справи, та що сертифікат походження за формою "A", який відповідає вимогам цього розділу, не був виданий експортерові при вивозі продуктів. У випадку видачі сертифіката згодом у графі 4 сертифікати походження за формою "A" робиться позначка "Issued retrospectively" або "Delivre a posteriori".

4. У випадку крадіжки, втрати або знищення сертифіката походження форми "A", експортер може звернутися в компетентні органи, які видали його, з проханням надати дублікат сертифіката на підставі документів на вивіз товару, наявних у експортера. У випадку видачі дубліката в графі 4 сертифіката походження за формою "A" робиться позначка "Duplicate" або "Duplicata", а також вказуються дата видачі й номер первинного сертифіката. Термін дії дубліката рахується з моменту видачі первинного сертифіката.

5. З метою перевірки товару на відповідність правилам походження, компетентні органи мають право вимагати від експортера надання будь-яких додаткових документів і проводити будь-які додаткові перевірки на свій розсуд.

6. Графа 2 сертифіката походження форми "A" заповнюється за бажанням. У графі 12 необхідно вказати "Європейський Союз" або назву однієї з Держав-учасниць. Дата видачі сертифіката походження форми "A" вказується в графі 11. Підпис у цій графі, яка призначена для заповнення компетентним органом, що видав сертифікат, також як і підпис уповноваженого представника експортера в графі 12, повинна бути зроблена від руки.

Стаття 97m

1. Декларація на інвойсі оформлюється будь-яким експортером стосовно до будь-якої партії товару, яка складається з однієї або більше упаковок з продуктами місцевого походження, загальна вартість яких не перевищує 6000 євро, за умови, що до цієї процедури застосовано механізм адміністративної співпраці, описаний у Статті 97k(2).

2. Експортер, який включає декларацію на інвойсі, повинен бути готовий до того, щоб у будь-який час, на вимогу митних або інших компетентних органів країни експорту, надати всі необхідні документи, що підтверджують статус походження товару.

3. Декларація на інвойсі робиться експортером на англійській або французькій мові шляхом друкованого набору в рахунку-фактурі, транспортній накладній або іншому комерційному документі або шляхом проставляння на такому документі штампа з декларацією, текст якої надається в Додатку 18. Якщо декларація робиться від руки, варто користуватися стійким чорнилом і писати друкованими літерами. Під декларацією на інвойсі ставиться оригінал підпису експортера від руки.

4. Умови використання декларації на інвойсі:

(a) одна декларація на інвойсі оформляється для кожної партії;

(b) якщо товари в складі партії вже пройшли перевірку в країні, що експортує, на відповідність визначенню "продукти місцевого походження", експортер може послатися на таку перевірку в декларації на інвойсі.

5. Коли застосовується принцип кумуляції походження відповідно до Статей 84, 85 або 86, компетентні органи країни - бенефіціара, у яку надійшла заява на видачу сертифіката походження форми "A" для продуктів, вироблених з використанням матеріалів, що походять з країни, з якою можливе застосування принципу кумуляції, повинні спиратися у своєму рішенні на наступні документи:

- у випадку двосторонньої кумуляції - на доказ походження, наданий постачальником експортеру та оформлений відповідно до положень підрозділу 5,

- у випадку кумуляції з Туреччиною, - на доказ походження, наданий постачальником експортеру й оформлений відповідно до правил походження ГСП, які діють у Туреччині,

У випадках, перерахованих у першому, другому, третьому та четвертому абзацах першої частини параграфа 5, у графі 4 сертифіката походження за формою "A", залежно від конкретного випадку, робиться позначка "EU cumulation" (кумуляція в межах ЄС), "Turkey cumulation" ("кумуляція з Туреччиною"), "extended cumulation with country x" ("розширена кумуляція з країною х") або "Cumul UE" (франц. "кумуляція в межах ЄС") або "Cumul Turquie" (франц. "кумуляція з Туреччиною"), "cumul etendu avec le pays x" (франц. "розширена кумуляція із країною х"), відповідно.

Підрозділ 3

Процедури, що підлягають виконанню при ввезенні товарів для вільного обігу в Європейському Союзі

Стаття 97n

1. Сертифікати походження форми "A" або декларації на інвойсі надаються в митні органи Країн-учасниць відповідно до порядку подачі митних декларацій.

2. Докази походження товарів, пред'явлені митним органам країни, що імпортує, по закінченню терміну дії, зазначеного в Статті 97k(5), можуть бути прийняті з метою застосування тарифних преференцій, якщо причиною несвоєчасного надання таких документів стали які-небудь надзвичайні обставини. У всіх інших випадках запізнього надання вищевказаних документів митні органи країни імпорту вправі прийняти відповідні докази походження товарів, якщо самі товари були пред'явлені митниці до завершення вищезазначеної дати.

Стаття 97o

1. Якщо імпорт товарів у незібраному вигляді в значенні, передбаченому Загальним правилом інтерпретації Гармонізованої системи пунктом 2(a), на прохання імпортера та на умовах, поставлених митними органами Країни-учасниці, а також за умови, що ці товари підпадають під Розділи XVI-XVII або категорії 7308 або 9406 Гармонізованої системи, здійснюється частинами, то в момент ввезення першої частини поставки митним органам може бути пред'явлено єдине свідоцтво про походження таких товарів на всю поставку.

2. На прохання імпортера та з урахуванням вимог, пред'явлених митними органами Країни-учасника, що імпортує, єдиний доказ походження товарів може бути надано митним органам при ввезенні першої партії, якщо товари:

(a) імпортуються в рамках частих і постійних потоків товарів, що мають істотну комерційну вартість;

(b) є предметом одного договору купівлі-продажу, сторони якого засновані в країні експорту або в Державах-учасниках;

(d) постачаються винятково тим самим експортером, призначені для того самого імпортера й проходять процедури митного очищення в тому самому офісі митної служби тієї ж Держави-учасниці.

Вищеописана процедура застосовується протягом строку, встановленого компетентними митними органами.

Стаття 97p

1. Коли товари місцевого походження надходять у ведення митної служби конкретної Держави-учасниці, первинний доказ походження таких товарів може бути замінений одним або декількома сертифікатами походження форми "A" з метою відправлення всіх або частини таких товарів у будь-який інший пункт призначення в рамках Європейського Союзу або в Туреччину.

2. Сертифікати, що заміняють сертифікати походження форми "A" видаються митною службою, під контроль якої надходять відповідні товари. Замінний сертифікат видається на письмовий запит особи, що здійснює реекспорт продукції.

3. У верхній правій графі замінного сертифіката вказується найменування країни транзиту, де він був виданий. У графі 4 робиться позначка "Replacement certificate" або "Certificat de remplacement", а також вказуються дата видачі й номер первинного сертифіката. Найменування особи, що здійснює реекспорт продукції, вказується в графі 1. Найменування кінцевого вантажоодержувача можна вказати в графі 2. Всі відомості про продукти, що реекспортуються, які містяться в первинному сертифікаті, переносяться в графи 3-9, а посилання на рахунок-фактуру особи, що здійснює реекспорт продукції, надається в графі 10.

4. Представники митних органів, що видали замінний сертифікат підписують його в графі 11. Обов'язки цих органів обмежуються видачею сертифіката. У графі 12 вказуються відомості про країну походження й країну призначення товарів відповідно до первинного сертифіката. У даній графі ставиться підпис особи, що здійснює реекспорт продукції. Особа, що здійснює реекспорт продукції, розписавшись у даній графі, діючи сумлінно не несе відповідальності за точність відомостей, що містились в первинному сертифікаті.

5. Представники митних органів, які попросили виконати дії, описані в параграфі 1, повинні вказати в первинному сертифікаті вагу, кількість і склад товару, а також зазначити номери відповідного замінного сертифіката або сертифікатів. Первинний сертифікат повинен зберігатися в цих митних органах не менше трьох років. До сертифіката, що заміняє, може додаватися ксерокопія первинного сертифіката.

6. Якщо продукт придбав статус продукту місцевого походження в результаті регіональної кумуляції, замінний сертифікат походження може складатися при відправленні продуктів у Туреччину тільки в тому випадку, якщо ця країна застосовує такі ж правила регіональної кумуляції, що і Європейський Союз.

Стаття 97q

1. На товар, що відправляється в малих обсягах від одних приватних осіб іншим приватним особам або являє собою частину особистого багажу мандрівників, статус "товарів місцевого походження" і система тарифних преференцій, що згадується в Статті 66, поширюються без пред'явлення сертифіката походження форми "А" або декларації на інвойсі, за умови, що:

(a)

i) ввіз таких продуктів здійснюється не в рамках торговельної угоди;

ii) вони заявляються на митниці як ті, задовольняють критерії для застосування схеми;

(b) вірогідність заяви, зазначеного в пункті (a)(ii), не викликає сумнівів.

2. Імпорт товарів не розцінюється як ввіз таких у рамках торговельної угоди, якщо виконуються всі нижченаведені умови:

(a) їхній ввіз не є систематичним;

(b) ввозяться тільки продукти, призначені для особистого споживання їхніми одержувачами, мандрівниками або членами їхніх родин;

3. Загальна вартість товару, зазначеного в параграфі 2, не повинна перевищувати 500 євро, якщо це товар у малих обсягах, і 1200 євро, якщо цей товар входить до складу особистого багажу мандрівника.

Стаття 97r

1. Виявлення незначних розбіжностей між відомостями, зазначеними в сертифікаті походження форми "A" або в декларації на інвойсі, і відомостями, зазначеними в документах, які пред'являються митним органам з метою виконання митних формальностей, пов'язаних з імпортом товару, саме по собі не тягне визнання сертифіката походження за формою "A" або декларації на інвойсі недійсними. Якщо митні органи в належному порядку встановлять, що ці документи в цілому вірогідно відображають основні характеристики товарів, то вони можуть прийняти сертифікат.

2. Наявність у сертифікаті походження форми "A", сертифікаті форми EUR.1 або декларації на інвойсі, очевидних технічних помилок не є підставою для відмови в прийнятті цього документа, якщо такі помилки не тягнуть виникнення сумнівів щодо вірогідності відомостей, що містяться в даному документі.

Підрозділ 4

Методи адміністративної співпраці

Стаття 97s

1. Країни-бенефіціари зобов'язані повідомити в Комісію найменування й адреси органів, що перебувають на їхніх територіях, які вповноважені видавати сертифікати походження форми "A", надавши зразки відбитків печатки, що використовується такими органами, а також найменування й адреси державних органів, відповідальних за контроль відносно сертифікатів походження за форми "A" або декларацій на інвойсі.

Комісія буде передавати цю інформацію в митні органи Держав-учасниць. Якщо така інформація передається у зв'язку із внесенням змін у раніше передані відомості, Комісія повинна вказувати дату введення в чинність відповідних нових печаток відповідно до інструкцій, отриманих від компетентних органів країни-бенефіціара. Подібна інформація призначається виключно для службового користування; однак, у випадках ввезення товарів для вільного обігу, що відповідають митні органи мають право показувати зразки відбитків відповідних печаток імпортерам або їхнім уповноваженим представникам.

Країни-бенефіціари, органи яких вже надали інформацію, передбачену в першій частині даного параграфа, зобов'язані надавати її повторно тільки у випадках, коли в ній відбулися які-небудь зміни.

2. В цілях, пов'язаних зі Статтею 97k(4), Комісія має намір публікувати в Офіційному журналі Європейського Співтовариства (серії C) дати, з яких країни або території, прийняті або заново прийняті в число країн-бенефіціарів по продуктах, зазначеним у Регламенті ЄС N 732/2008, виконали зобов'язання, закріплені в параграфі 1.

3. На прохання країн-бенефіціарів Комісія надасть зразки відбитків печаток митних органів Держав-учасниць для засвідчення сертифіката форми EUR.1.

Стаття 97t

1. Подальші перевірки сертифікатів походження форми "A" або декларацій на інвойсі, виконуються періодично, або у випадках, коли в митних органів Держав-учасниць виникають обґрунтовані сумніви в їхній дійсності, статусі походження відповідних продуктів або дотриманні інших вимог, передбачених цим розділом.

2. У випадках, коли митні органи Держав-учасниць вимагають проведення додаткової перевірки, вони повинні повертати сертифікат походження форми "A", рахунок-фактуру, якщо останній був їм наданий, декларацію на інвойсі, або копії таких документів у компетентні органи країни-бенефіціара, що експортує, по мірі можливості вказуючи підстави для свого запиту. До запиту на перевірку додаються будь-які добуті митними органами документи й матеріали, з яких слідує, що вірогідність відомостей, зазначених у сертифікаті або інших документах, перебуває під сумнівом.

Якщо митні органи Держав-учасниць вирішать призупинити дію тарифних преференцій до одержання результатів перевірки, вони можуть запропонувати імпортерові забрати відповідні продукти з урахуванням обмежень, пов'язаних з необхідними заходами судового захисту (можливого арешту продуктів та ін.).

3. Для проведення подальшої перевірки за запитом митних органів Держав-учасниць та направлення їм результатів такої перевірки призначається строк не більше шести місяців або, у випадках, коли запити направляються в Туреччину з метою перевірки замінних сертифікатів про походження, оформлених на території цієї країни на основі сертифікатів походження за формою "A" або декларацій на інвойсі, оформлених в країні-бенефіціарі, - не більше восьми місяців від дня відправлення запиту. З результатів перевірки повинно чітко випливати, чи відноситься відповідний доказ походження товарів до фактично експортованих продуктів, і чи можна вважати їх продуктами, що походять з країни-бенефіціара.

4. У випадках, коли сертифікати походження форми "A" видаються на підставі двосторонньої кумуляції, до відповіді на запит перевірки додаються копії свідоцтв про перевезення товарів за формою EUR.1 або, при необхідності, відповідних декларацій, включених у рахунки-фактури.

5. Якщо відповідь на запит про проведення відповідної перевірки не надходить у митні органи в строк, зазначений вище в параграфі 3, або отримана відповідь не містить достатньої інформації, для встановлення дійсності розглянутих документів або реального походження товарів, то в компетентні органи країни-бенефіціара направляється повторне повідомлення про необхідність перевірки. Якщо після відправлення другого повідомлення, органи, що запросили перевірку, не одержать інформації про її результати протягом чотирьох місяців від дня відправлення другого запиту, або отримана відповідь не буде містити достатньої інформації, для встановлення дійсності розглянутих документів або реального походження товарів, органи, що запросили перевірку, за винятком випадків, коли відсутність задовільного результату викликана надзвичайними обставинами, мають право відмовити відповідному експортерові в тарифних преференціях.

6. Якщо в результаті перевірки або на основі якої-небудь іншої отриманої інформації буде встановлене порушення правил походження, країна-бенефіціар, що експортує товари, повинна буде - за власною ініціативою або на вимогу митних органів Держав-учасниць - провести належні розслідування або організувати їхнє проведення в терміновому порядку з метою виявлення й припинення подібних порушень. Комісія або митні органи Держав-учасниць можуть брати участь у проведенні таких розслідувань.

7. На випадок подальших перевірок сертифікатів походження форми "A" експортери зобов'язані зберігати всі необхідні документи, що підтверджують статус походження відповідних товарів, а компетентні органи країни-бенефіціара, що експортує, зобов'язані зберігати копії таких сертифікатів, так само як і будь-яких супутніх експортних документів. Такі документи підлягають зберіганню протягом трьох років після закінчення року видачі сертифіката походження форми "A".

Підрозділ 5

Процедури, що застосовуються у зв'язку із двосторонньою кумуляцією

Стаття 97v

1. Як доказ статусу походження товарів з Європейського Союзу слугує наступне:

(a) пред'явлення сертифіката форми EUR.1, зразок якого надається в Додатку 21, або

(b) пред'явлення декларації на інвойсі, текст якої надається в Додатку 18. Декларація на інвойсі, може бути складена будь-яким експортером стосовно партій товару, що походить з Європейського Союзу, загальна вартість яких не перевищує 6000 євро, або уповноваженим експортером, зареєстрованим у Європейському Союзі.

2. Експортер або його вповноважений представник зазначає в графі 2 сертифіката форми EUR.1 наступні дані: "GSP beneficiary countries" та"EU" або "Pays beneficiaires du SPG" та "UE" ("країни-бенефіціари ГСП" та "ЄС" по-англійському або по-французькому, відповідно).

3. Положення цього Розділу, що стосуються видачі, використання й подальшої перевірки сертифікатів походження форми "A", з відповідними змінами застосовуються до сертифікатів форми EUR.1 та, крім положень, що стосуються їхньої видачі, до декларацій на інвойсі.

4. Митні органи Держав-учасниць можуть дозволити будь-якому експортерові (далі - "уповноважений експортер"), що часто поставляє товари, походженням з Європейського Союзу, у рамках системи двосторонньої кумуляції, надавати декларацію на інвойсі незалежно від вартості відповідних товарів, якщо такий експортер надасть митним органам переконливі гарантії, необхідні для підтвердження:

(a) статусу походження товарів й

(b) дотримання інших вимог, що діють в даній Державі-учасниці.

5. Митні органи можуть надавати експортерові статус уповноваженого експортера за умови дотримання таким експортером встановлених ними вимог. Митні органи присвоюють уповноваженому експортерові номер митного дозволу, який він повинен буде зазначати в декларації на інвойсі.

6. Митні органи зобов'язані контролювати використання уповноваженим експортером такого дозволу й мають право в будь-який час відкликати його.

Дозвіл відкликається митними органами в кожному з наступних випадків:

(a) уповноважений експортер більше не надає гарантій, зазначених у параграфі 4;

(b) уповноважений експортер не виконує умов, зазначених у параграфі 5;

7. Уповноважений експортер не зобов'язаний підписувати декларацію на інвойсі, якщо він надасть митним органам лист, у якому буде зазначено, що уповноважений експортер приймає на себе всю відповідальність за будь-яку оформлену ним декларацію на інвойсі. Маючи такий лист, митні органи будуть вважати, що декларація підписана.

Стаття 2

Країни-бенефіціари повинні направити в Комісію інформацію, передбачену в Статті 68(3) Регламенту (ЄС) N 2454/93, з урахуванням змін, внесених цим Регламентом, та інформацію, передбачену Статтею 69 вищевказаного Регламенту, не пізніше, ніж за три місяці до початку застосування на їхніх територіях системи зареєстрованих експортерів.

1 липня 2016 року й не пізніше 1 липня 2019 року Комісія перевірить готовність країн-бенефіціарів до застосування системи зареєстрованих експортерів і за результатами перевірки запропонує їм внести необхідні корективи.

Стаття 3

1. Дійсний Регламент набуває чинності на сьомий день після опублікування його тексту в "Офіційному журналі Європейського Союзу".

2. Застосування дійсного Регламенту почнеться з 1 січня 2011 року.

3. З урахуванням пункту (1) параграфа 4 цієї Статті, стосовно Статей 68-71, 90-97i і 97j(2), а також пункти (8) і (9) Статті 1 почнуть діяти з 1 січня 2017 року.

4. Країни-бенефіціари, які не готові впровадити на своїх територіях системи зареєстрованих експортерів до дати, зазначеної в параграфі 3, та ті, що направили письмовий запит у Комісію до 1 липня 2016 року, або яким Комісія, у відповідності із другим абзацом Статті 2, запропонує зробити які-небудь корективи, вправі продовжувати застосування положень, які містяться в Розділі 1A Глави 2(IV) та Додатках 17 і 18 Регламенту (ЄС) N 2454/93 із врахуванням змін, внесених дійсним Регламентом, до 1 січня 2020 року.

5. Пункт (2) Статті 1 діє до дати, зазначеної в параграфі 3, або, стосовно країн-бенефіціарів, що згадані в параграфі 4, до дати, зазначеної в параграфі 4.

Всі положення цього Регламенту мають обов'язкову чинність і пряме відношення до всіх Держав-учасниць.

Текст Регламенту підписаний у Брюсселі 18 листопада 2010 року.

За дорученням Комісії: Голова Хосе Мануэль БАРРОЗО

Додаток I

Додаток 13a (посилання у статті 76(1))

Вступні зауваження до Переліку операцій по обробці або переробці, які надають статус походження

Примітка 1 - Загальна інформація

1.1. Даний Додаток визначає правила для всієї продукції, але факт включення продукції до Переліку не означає, що дана продукція охоплена схемою розповсюдження тарифних преференцій (ГСП, Генеральна система преференцій). Список продукції охопленої ГСП, сфера преференцій ГСП та виключення застосування для деяких країн-бенефіціарів, визначені в Регламенті (ЕС) N 723/2008 (на період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року).

1.2. Даним Додатком встановлено умови у відповідності зі статтею 76, згідно яких продукція визнається походженням з країни-бенефіціара, що розглядається. Існує 4 різні види правил, які змінюються залежно від продукції:

(а) від початку та до кінця обробки або переробки максимальний вміст матеріалів іноземного походження не повинен бути перевищеним;

(б) від початку та до кінця обробки або переробки, 4-значна позиція або 6-значна підпозиція виготовленої продукції, згідно з Гармонізованою Системою, відмінна від 4-значної позиції або 6-значної підпозиції матеріалів, які використані, згідно з Гармонізованою Системою;

(в) виконання спеціальних операцій з обробки та переробки;

(г) виконання обробки або переробки з деяких повністю одержаних матеріалів

Примітка 2 - Структура Переліку

2.1. Стовпчик 1 і 2 описує одержану продукцію. У стовпчику 1 наведено присвоєний номер групи, номер 4-значної позиції або 6-значної підпозиції, згідно з Гармонізованою Системою. У стовпчику 2 наведено опис товару, який використовується у цій системі для даної товарної позиції або групи. В стовпчику 3 для кожної позиції у стовпчиках 1 та 2, згідно з Примітками 2.4, встановлено правило ("певні операції"). Ці певні операції стосуються тільки матеріалів іноземного походження. Якщо в деяких випадках запису в стовпчику 1 передує напис "ех" ("за виключенням"), це означає, що правила стовпчика 3 поширюються тільки на частину товарної позиції, яку описано в стовпчику 2.

2.2. Якщо в стовпчику 1 наведено декілька позицій або підпозицій Гармонізованої Системи або надано номер групи та в стовпчику 2 наведено загальний опис продукції, то правила суміжного стовпчика 3 відносяться до всієї продукції, яка за Гармонізованою Системою класифікується у позиції цієї групи або тільки у позиції чи підпозиції згруповані разом у стовпчику 1.

2.3. Якщо у застосованому переліку наведено різні правила, застосовані до різної продукції в межах однієї товарної позиції, то у кожному підпункті міститься опис тієї частини товарної позиції, для якої наведено правило стовпчика 3, розташоване поруч з ним.

2.4. Якщо в стовпчику 3 знаходиться два альтернативних правила, розділені сполучником "або", експортер має право обирати одно з них.

2.5. В більшості випадків, правила зазначені в стовпчику 3 повинні застосовуватися до всіх країн бенефіціарів (також ті бенефіціари "Спеціальні умови для найменш розвинених країн" (LDCs НРК) (ГСП) також загальновизнаний відомий як "Все, крім зброї" або EBA, і ті вигоди від генеральної схеми ГСП або особливий стимул сталого розвитку та належного управління, також відомий як "GSP +" "ГСП+". Однак до деякої продукції, походженням з НРК слід застосовувати менш суворі правила. У цих випадках стовпчик 3 розбивається на 2 колонки, (a) та (b), у колонці (a) відображено правило, яке застосовується для НРК та у колонці (b) відображено правило, яке застосовується до всіх інших країн бенефіціарів.

Країни, які користуються спеціальними умовами для найменш розвинених країн, перелічені у Регламенті (ЄС) N 732/2008.

Примітка 3 - Приклади того, як застосовувати правила

3.1. Положення статті 76(2), має відношення до продукції, яка одержала статус походження й використовується у виробництві іншої продукції, застосовується незалежно від того, чи було набуто цей статус на підприємстві, де ці продукти використовувалися, або на іншому заводі в країні-бенефіціарі або в ЄС.

3.2. У відповідності зі статтею 78, виконувані обробка або переробка повинні виходити за рамки переліку операцій, згаданих у цій статті. Якщо цього не відбудеться, товари не повинні претендувати на надання переваг режиму пільгового тарифу, навіть якщо умови, зазначені в списку нижче будуть виконані.

Відповідно до положення, зазначеного у першому абзаці, правила у списку представляють мінімальну кількість потрібної обробки або переробки, і виконання додаткової обробки або переробки також надає статус походження, і навпаки, виконання меншої кількості обробки або переробки не може надавати статус походження. Таким чином, якщо правило передбачає застосування матеріалів іноземного походження, які можуть бути використані на певному рівні виробництва, використання такого матеріалу на ранньому етапі виробництва допускається, та використання таких матеріалів на більш пізньому етапі не дозволяється.

3.3. Без шкоди для Приміток 3.2, де правило містить вираз "Виготовлення з матеріалів будь-яких позицій", матеріали будь-яких позицій (навіть матеріалів з тим же описом і позицією, що й продукція) можуть бути використані, за умови, яких-небудь конкретних обмежень, які можуть також міститися в правилах.

Проте, вираз "Виготовлення з матеріалів будь-яких позицій, у тому числі інших матеріалів товарної позиції..." або "Виготовлення з матеріалів будь-яких позицій, у тому числі інші матеріали тієї ж позиції, що й продукція" означає, що матеріали будь-яких позицій можуть бути використані, за винятком того ж самого опису, як і продукція, зазначена в стовпчику 2 переліку.

3.4. Коли правила у переліку вказують, що продукція може бути виготовлена з більш ніж одного матеріалу, це означає, що можуть бути використані один або кілька матеріалів. Це не вимагає використання всіх матеріалів.

3.5. Коли правила у переліку вказують, що продукція може бути виготовлена з конкретного матеріалу, то правило не перешкоджає використанню також інших матеріалів, які в силу притаманної їм властивості, не в змозі задовольнити цій умові.

Примітка 4 - Загальні положення, що стосуються деяких видів сільськогосподарської продукції

4.1. Сільськогосподарські товари, що класифікуються у групах 6, 7, 8, 9, 10, 12 і позиції 2401, які вирощені або зібрані на території країни-бенефіціара, слідує трактувати як походження з території цієї країни, навіть якщо вони вирощені з насіння, цибулин, кореневища, живців, прищеп, пагонів, бруньок або інших живих частини рослин, імпортованих з іншої країни.

4.2. У випадках, коли у відношенні вмісту цукру іноземного походження в конкретній продукції є обмеження, то для розрахунку такого обмеження враховується вага цукру позиції 1701 (сахароза) і 1702 (фруктози, глюкози, лактози, мальтози, ізоглюкози або інвертного цукру), що використовуються у виробництві готової (кінцевої) продукції та використовуються у виробництві товарів іноземного походження, включених у готову(кінцеву) продукцію.

Примітка 5 - Термінологія, що використовується у відношенні деяких видів текстильної продукції

5.1. Термін "натуральні волокна" використовується в Переліку для позначення інших волокон, ніж штучні та синтетичні волокна. Він обмежується тими стадіями, які відбуваються до стадії прядіння, в тому числі відходи, і, якщо не вказано інше, включає в себе волокна, які були піддані кардо- чи гребнечесанню, але не піддані прядінню.

5.2. Термін "натуральні волокна" включає в себе кінське волосся класифіковане за товарною позицією 0503, шовк за позиціями 5002 і 5003, а також вовняні волокна, тонкий або грубий волос тварин за товарними позиціями з 5101 по 5105, бавовняні волокна за товарними позиціями з 5201 по 5203, й інших волокон рослинного походження за позиціями з 5301 по 5305.

5.3. Терміни "текстильна волокниста маса", "хімічні матеріали" та "матеріали для виробництва паперу" використовуються в переліку для опису матеріалів, які не класифіковані в главах 50-63, які можуть бути використані для виробництва штучних, синтетичних або паперових волокон або пряжі.

5.4. Термін "штучні штапельні волокна" використовується в Переліку для позначення джгутів з синтетичних або штучних волокон, штапельного волокна або відходів, із позиції з 5501 по 5507.

Примітка 6 - Припустимі відхилення застосовані до продукції зробленої з суміші текстильних матеріалів

6.1. У випадках, коли для даної продукції з Переліку робиться посилання на це Зауваження, умови, що викладені в стовпчику 3, не можуть бути застосовані до будь-яких основних текстильних матеріалів, використовуваних при виготовленні цієї продукції і які, разом узяті, становлять 10% або менше від загальної ваги усіх використаних основних текстильних матеріалів. (Див. також Зауваження 6.3 і 6.4).

6.2. Однак, припустимі відхилення, зазначені у Зауваженні 6.1 можна застосовувати тільки до продукції зі змішаним складом, яку було зроблено з двох або більше основних текстильних матеріалів.

Основними текстильними матеріалами є наступні:

- шовк,

- вовна,

- грубий волос тварин,

- тонкий волос тварин,

- кінський волос,

- бавовна,

- матеріали для виробництва паперу, папір,

- льон,

- волокно конопляне,

- джут та інші текстильні луб'яні волокна,

- сизаль та інші текстильні волокна рослин роду Agave (агава),

- волокна кокосу, абаки, рами та інші рослинні текстильні волокна,

- синтетичні хімічні нитки,

- штучні хімічні нитки,

- струмопровідні (електропровідні) нитки,

- синтетичні штучні волокна з поліпропілену,

- синтетичні штучні волокна з поліестру,

- синтетичні штучні волокна з поліаміду,

- синтетичні штучні волокна з поліакрілонітрилу,

- синтетичні штучні волокна з поліимиду,

- синтетичні штучні волокна з політетрафторетилену,

- синтетичні штучні волокна з поліфеніленсульфіду,

- синтетичні штучні волокна з полівінілхлориду,

- інші синтетичні штучні волокна,

- штучні волокна з віскози,

- інші штучні волокна,

- пряжа виготовлена з поліуретану, сегментована гнучкими сегментами з поліефіру, позументна або не позументна,

- пряжа виготовлена з поліуретану, сегментована гнучкими сегментами з поліестру, позументна або не позументна,

- вироби товарної позиції 5605 (металізована пряжа), що включає стрічку, основа якої складається з алюмінієвої фольги або пластикової плівки або без покриття алюмінієвим порошком, завширшки не більше 5 мм, яка закріплена за допомогою прозорого або кольорового клею між двома шарами пластикової плівки,

- інші вироби товарної позиції 5605,

- скловолокно,

- волокна з металу.

Приклад:

Пряжа, класифікована за товарною позицією 5205, яку вироблено з бавовняних волокон товарної позиції 5203 та синтетичних волокон товарної позиції 5506, є змішаною пряжею. Таким чином, синтетичні волокна іноземного походження, які не задовольняють правилам походження, можуть бути використані у її виробництві за умови, що їх загальна вага не перевищує 10% від ваги пряжі.

Приклад:

Вовняна тканина товарної позиції 5112, вироблена з вовняної пряжі товарної позиції 5107 та пряжі з синтетичних волокон товарної позиції 5509, є змішаною тканиною. Таким чином, пряжа з синтетичних волокон, яка не задовольняє правилам походження, або пряжа з вовни, яка не задовольняє правилам походження, або поєднання цих двох компонентів, можуть бути використані за умови, що їх загальна вага не перевищує 10% від ваги тканини.

Приклад:

Тафтингові текстильні тканини (тканини з прошивним ворсом) товарної позиції 5802, вироблені з бавовняної пряжі товарної позиції 5205 та бавовняних тканин товарної позиції 5210, є тільки змішаним продуктом у випадку, якщо бавовняна тканина сама являє собою змішану тканину вироблену з пряжі, яка класифікується за двома різними товарними позиціями, або якщо використана бавовняна пряжа сама по собі являє суміш.

Приклад:

Якщо розглянуті тафтингові текстильні тканини були зроблені з бавовняної пряжі товарної позиції 5205 та синтетичних тканин товарної позиції 5407, то, очевидно, що пряжі, використані для виробництва, складаються з двох окремих основних текстильних матеріалів, та тафтингова текстильна тканина є, відповідно, змішаною продукцією.

6.3. У випадку з продукцією, що включає "пряжу виготовлену з поліуретану, сегментовану гнучкими сегментами з поліефіру, позументну або не позументну", припустиме відхилення відносно цієї пряжі становить 20%.

6.4. У випадку з продукцією, що включає "стрічку, основа якої складається з алюмінієвої фольги або пластикової плівки або без покриття алюмінієвим порошком, завширшки не більше 5 мм, яка закріплена за допомогою прозорого або кольорового клею між двома шарами пластикової плівки", припустиме відхилення відносно цієї стрічки становить 30%.

Примітка 7 - Інші припустимі відхилення, застосовні до деякої текстильної продукції

7.1. Коли в Переліку робиться посилання на це Зауваження, текстильні матеріали, що не задовольняють правилу, викладеному в переліку в стовпчику 3 для відповідної змішаної (штучної) продукції, можуть бути використані за умови, що вони класифікуються в іншій позиції ніж дана продукція та їх вартість не перевищує 8% від відпускної (франко-завод) ціни продукції.

7.2. Без шкоди обмеження для Зауваження 7.3, матеріали, які не класифікуються в межах Груп 50-63 можуть бути вільно використані у виробництві текстильних виробів, незалежно від того містять вони текстиль чи ні.

Приклад:

Якщо правило в Переліку передбачає, що для конкретної текстильної продукції (наприклад, штани), повинна бути використана пряжа, це не заважає використовувати вироби з металу, такі як ґудзики, оскільки ґудзики не класифікуються в межах Груп 50-63. З тієї ж причини, це не заважає використовувати застібки "блискавки", хоча застібки "блискавки", зазвичай, містять текстиль.

7.3. Коли застосовується відсоткове правило, вартість матеріалів, які не класифікуються в межах Груп 50-63, повинні бути прийняті до уваги при розрахунку вартості матеріалів іноземного походження, які входять до складу продукції.

Примітка 8 - Визначення специфічних процесів і простих операцій, які здійснюються у відношенні до деякої продукції Групи 27

8.1. Для товарних позицій 2707 і 2713, "специфічними процесами" є наступні:

(а) вакуумна дистиляція;

(б) процес вторинної дистиляції з ретельним процесом фракціонування (');

(в) крекінг;

(г) риформінг;

(д) екстракція за допомогою селективних розчинників;

(е) процес, що включає всі наступні операції: обробку концентрованою сірчаною кислотою, олеумом або сірчаним ангідридом; нейтралізацію лужними агентами; знебарвлення та очищення природними активними землями, активованим деревного вугіллям чи бокситом;

(ж) полімеризація;

(з) алкалізація;

(і) ізомеризація.

8.2. Для товарних позицій 2710, 2711 і 2712, "специфічними процесами" є наступні:

(а) вакуумна дистиляція;

(б) процес вторинної дистиляції з ретельним процесом фракціонування (');

(в) крекінг;

(г) риформінг;

(д) екстракція селективними розчинниками;

(ж) полімеризація;

(з) алкілування;

(і) ізомеризація;

(к) щодо важких мастил, які підпадають тільки під товарну позицію "ex" 2710, знесірчення із застосуванням водню, що призводить до відновлення принаймні 85% сірки, яка міститься в продуктах, що обробляються (ASTM D 1266-59 T метод);

(л) відносно продукції, що підпадає тільки під товарну позицію 2710, видалення парафіну шляхом використання процесу іншого, ніж фільтрації;

(м) щодо важких мастил, які підпадають тільки під товарну позицію "ex" 2710, обробка воднем під тиском понад 20 бар і температурі понад 250 град.C, з використанням каталізатора, який призначений не для ефекту десульфурації (видалення сірки), коли водень є активним елементом у хімічній реакції. Подальша обробка воднем мастил товарної позиції 2710 (наприклад, гідроочищення або знебарвлення), з метою, особливо, для поліпшення кольору або стабільності не може, однак, вважатися специфічним процесам;

(н) у відношенні мазуту, який підпадає тільки під товарну позицію "ex" 2710, атмосферна дистиляція, за умови, що менш ніж 30% цих продуктів за обсягом, включаючи втрати, очищується при 300 град.C по ASTM D 86 методу;

(о) у відношенні важких дистилятів, крім газойлів і мазуту, які підпадають тільки під товарну позицію "ex" 2710, обробка за допомогою високочастотного електричного кистьового розряду.

(п) у відношенні сирої нафти (крім вазеліну, озокериту, воску буровугільного (лігнітнітного) або воску торф'яного, парафіну, які містять за вагою менше 0,75% нафти мастил), які підпадають тільки під товарну позицію "ex" 2712, знежирення шляхом дробової кристалізації, знежирювання методом фракційної кристалізації

8.3. Для цілей товарних позицій "ex" 2707 і 2713, прості операції, такі, як очищення, декантирування, знесолення, сепарація, фільтрація, забарвлення, маркування, отримання вмісту сірки в результаті змішування продукції з різним вмістом сірки, або будь-яке поєднання цих операцій чи інші операції, не надають статусу походження.

----------------

(') Див додаткову примітку 4 (б) до групи 27 Комбінованої номенклатури.

Перелік продуктів та операцій по обробці/переробці, які надають продукції статус походження

----------------------------------------------------------------------------

| Позиція | Опис товару | Обробка або переробка, що застосовується |

| ГС | |до матеріалів, що не походять з території |

| | | країни, яка надає статус походження |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

| 1 | 2 | 3 |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|Група 1 |Живі тварини |Всі тварини групи 1, повністю отримані |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|Група 2 |М'ясо і харчові |Виробництво, при якому все м'ясо та |

| |м'ясні субпродукти |харчові м'ясні субпродукти в продуктах |

| | |цієї глави повністю отримані |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|ex |Риба і ракоподібні, |Вся риба і ракоподібні, молюски та інші |

|Група 3 |молюски та інші |водні безхребетні повністю отримані |

| |водні безхребетні, за| |

| |винятком: | |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|О304 |Філе рибне та інше |Виробництво, при якому використовуються |

| |м'ясо риби |всі матеріали Групи 3 повністю отримані |

| |(подрібнене або | |

| |неподрібнене), свіжі,| |

| |охолоджені | |

| |заморожених | |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|О305 |Риба сушена, солона |Виробництво, при якому використовуються |

| |або в розсолі; риба |всі матеріали Групи 3 повністю отримані |

| |копчена; піддана або | |

| |не піддіна тепловій | |

| |обробці до або під | |

| |час копчення; рибне | |

| |борошно тонкого і | |

| |грубого помелу і | |

| |гранули з риби, | |

| |придатні для | |

| |споживання людьми | |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|ex 0306 |Ракоподібні, у |Виробництво, при якому використовуються |

| |панцирі або без |всі матеріали Групи 3 повністю отримані |

| |панцира, сушені, | |

| |солоні або в | |

| |розсолі; ракоподібні,| |

| |у панцирі, зварені | |

| |на пару або у | |

| |киплячій воді, | |

| |охолоджені або не | |

| |охолоджені, морожені,| |

| |сушені, солоні або в | |

| |розсолі; борошно | |

| |тонкого і грубого | |

| |помелу і гранули з | |

| |ракоподібних, | |

| |придатні для | |

| |споживання людьми | |

|---------+---------------------+------------------------------------------|

|ex 0307 |Молюски, у панцирі |Виробництво, при якому використовуються |

| |або без панциря, |всі матеріали Групи 3 повністю отримані |

| |сушені, солоні або в | |

| |розсолі; водні | |

| |безхребетні крім | |

| |ракоподібних та | |

| |молюсків, сушені, | |

| |солоні або в | |

| |розсолі; борошно | |

| |тонкого і грубого | |

| |помелу, крупи та | |

| |гранули водяних | |

| |безхребетних, крім | |

| |ракоподібних, | |

| |придатні для | |

| |споживання людьми | |