Рекомендація Rec(2005)3 Комітету міністрів державам-членам щодо вивчення мов добросусідських держав у прикордонних регіонах

РАДА ЄВРОПИ

Комітет міністрів

Рекомендація Rec(2005)3 Комітету міністрів державам-членам щодо вивчення мов добросусідських держав у прикордонних регіонах

(прийнято Комітетом міністрів 2 лютого 2005 року на 913 засіданні заступників Міністрів)

Комітет міністрів, відповідно до положень Статті 15.б Статуту Ради Європи,

Враховуючи Декларацію Глав держав і Урядів держав-членів Ради Європи, підписану 9 жовтня 1993 року в м. Відні та зокрема її твердження, що «створення толерантної процвітаючої Європи залежить не лише від співпраці між державами, а й потребує також транскордонного співробітництва між місцевою та регіональною владою, без посягань на Конституцію й зазіхань на територіальну цілісність кожної держави»;

Враховуючи Декларацію Комітету міністрів про прикордонну співпрацю в Європі, прийняту 6 жовтня 1989 року з нагоди 40-ї річниці Ради Європи;

Враховуючи Європейську культурну конвенцію, підписану 19 грудня 1954 року;

Враховуючи Європейську рамкову конвенцію про транскордонну співпрацю між територіальними громадами або владою, підписану 21 травня 1980 року, та Додатковий протокол до неї, підписаний 9 листопада 1995 року, а також Протокол № 2, підписаний 5 травня 1998 року;

Враховуючи Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, підписану 5 листопада 1992 року та зокрема її 14 статтю;

Беручи до уваги Рекомендацію № R (98) Комітету Міністрів щодо сучасних мов, прийняту 17 березня 1998 року;

Враховуючи Рішення 165 (1985) Постійної конференції місцевих та регіональних влад Європи щодо співпраці між європейськими прикордонними регіонами, яке, зокрема, закликає до розробки типової угоди про транскордонне співробітництво у галузі культури;

Враховуючи Рішення 259 (1994) Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи про регіональну й місцеву владу та транскордонне або транснаціональне співробітництво в шкільній галузі;

Вважаючи, що добросусідські відносини є основою вільної толерантної Європи, що є ключем до консолідації й демократичної стабільності;

З огляду на те що в багатьох прикордонних регіонах транскордонне співробітництво в усіх сферах ускладнюється мовними й культурними відмінностями;

Зважаючи на користь, для держав-членів досягнень Ради Європи у галузі навчання мов;

Акцентуючи політичну важливість розроблення стратегій для диверсифікації та інтенсифікації вивчення мов з метою заохочення багатомовності в панєвропейському контексті, подальшого розвитку зв'язків та обмінів, а також використання нових інформаційно-комунікаційних технологій;

Бажаючи підтримувати та розвивати багатство і різноманіття європейського культурного життя шляхом поглиблення взаємного знання національних і регіональних мов, а також мов меншин;

Беручи до уваги багатий досвід транскордонного освітнього співробітництва у прикордонних регіонах і цінний внесок, який вони можуть зробити у підготовку громадян об'єднаної Європи,

Рекомендує урядам держав-членів:

а. Розробляючи політику навчання мов, створювати умови, які дають змогу закладам загальної середньої освіти у прикордонних регіонах на всіх рівнях запровадити вивчення мов сусідніх держав, а також ознайомлення з культурою цих держав, що близько пов'язано з викладанням мов;

б. підтримувати учасників транскордонного співробітництва - таких як регіональна влада, групи транскордонного співробітництва між місцевими та регіональними владами, торговими палатами, профспілками, роботодавцями та іншими організаціями й особами - для залучення освітнього і мовного сектора в проєкти транскордонного співробітництва, які вони організовують або готують;

в. прагнути встановити мовну взаємність за співпраці з сусідньою державою чи державами щодо вивчення мов сусідніх країн у прикордонних регіонах, інших мов, що використовуються у відповідних прикордонних регіонах, та є менш уживаними або мовами меншин;

г. вживати всі можливі кроки для впровадження заходів, викладених у Додатку до цих Рекомендацій;

д. прагнути співробітництва у цій галузі з відповідними органами Європейського Союзу для досягнення максимальної синергії.

Додаток

до Рекомендації Rec(2005)3

Заходи, яких доцільно вжити у контексті популяризації та вивчення мов сусідніх держав у прикордонних регіонах

Рекомендовані заходи адресовано центральній владі в зоні її відповідальності за визначення правового поля та нагляду за діями територіальних громад чи влад. В окремих федеральних державах це є прерогативою федеральних установ, у такому разі ці заходи адресовано їм. Центральну владу просимо донести ці заходи до їх відома.

А. Імовірні загальні заходи та принципи

i. Визначити урядове відомство чи агентство, яке виступатиме контактом з питань освітнього співробітництва та вивчення мов сусідніх держав у прикордонних регіонах для міністерств сусідніх країн, якщо такий орган наразі не існує. Визначити або утворити національний орган, якщо такого наразі немає, або використовувати урядове відомство чи агентство для збору й поширення відомостей про вивчення мов у прикордонних регіонах на загальнонаціональному рівні та заохочувати цей орган співпрацювати з іншими європейськими організаціями, що мають аналогічні повноваження.

ii. Сприяти утворенню Європейської мережі таких національних органів з метою обміну інформацією щодо організаційних та освітніх питань, започаткувати банк даних із прикладами вдалої практики, реалізації спільних проєктів та розробки інструкції щодо організації вивчення мов у прикордонних регіонах.

iii. Започаткувати або продовжувати діалог з сусідніми державами з метою обміну інформацією про відповідні освітні системи та політику, а також розроблення спільних програм або політик вивчення мов сусідніх країн та освітньої співпраці. Такі програми мають створювати умови для розроблення освітніми інституціями довгострокових транскордонних відносини, запускати освітні проєкти, метою яких є набуття необхідних умінь для життя й роботи в прикордонних регіонах, збільшувати кількість транскордонних обмінів та візитів, а також розробляти спеціальні навчальні матеріали.

iv. Заохочувати й підтримувати місцеві й регіональні освітні ради щодо встановлення контактів із закордонними колегами, обміну знаннями та досвідом, співпраці й усунення розбіжностей в адміністративних нормах і організації освітнього процесу.

v. За потреби погодити включення викладання мов сусідніх країн та предметів, пов'язаних із історією, географією та культурою сусідніх країн у навчальні плани освітніх закладів у прикордонних регіонах, а також розробляти відповідні навчальні посібники.

vi. Беручи до уваги можливості, надані наявними європейськими програмами, зміцнювати чи впроваджувати законні умови для освітньої мобільності у прикордонних регіонах, включно з обміном учнями і студентами, а також візити до сусідніх країн, зводячи адміністративні процедури до мінімуму для уникнення перешкод такій мобільності.

vii. Усунути законні та інші перешкоди для вчителів, які мають відповідну кваліфікацію в своїх країнах, займатися професійною діяльністю в повному чи неповному обсязі, в партнерських школах по інший бік кордону, зберігаючи свої права та умови працевлаштування.

viii. Уможливити для відповідних органів та/або закладів освіти офіційне визнання етапів середньої або вищої освіти, закінчені в партнерських школах або в університетах по інший бік кордону.

ix. Заохочувати тих, хто займається місцевими та регіональними справами, до розширення громадської обізнаності щодо важливості знання мови, культури та інших особливостей сусідніх регіонів.

Б. Заходи, спрямовані на прикордонні регіони

i. Привернути увагу відповідних організацій і закладів освіти до документації, яка стосується політики навчання мов, розробленої Відділом мовної політики Ради Європи в м. Страсбурзі та відповідно до Проєкту 1.1.4. (Викладання сусідніх мов у прикордонних регіонах) Європейського центру сучасних мов при Раді Європі в м. Граці.

ii. Заохочувати сучасні варіативні підходи до навчання мов та ознайомлення з культурами сусідніх країн, які використовуватимуть близькість сусідніх держав та можливості прямих контактів. Метою має бути максимізація доступності автентичних та стимулюючих форм навчання, включаючи автономне навчання (за якого учні з двох країн вивчають мови одне одного в тандемі), короткострокові інтенсивні курси; довготривале індивідуальне відвідування шкіл по інший бік кордону; та двомовна освіта із залученням вчителів із сусідніх держав для забезпечення належного мовного оточення. Прямі контакти та обміни з сусідніми державами мають підтримуватися і зміцнюватися із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та ресурсів.

iii. Заохочувати школи й коледжі до встановлення довготермінового партнерства, яке надасть їм змогу отримувати користь від використання можливостей, обладнання та людських ресурсів партнерських закладів та покращить їх знання та сприйняття місцевої культури та відмінностей, що сприятиме кращому взаєморозумінню. Такі партнерські відносини зрештою могли б привести до модифікації наявних чи залучення нових курсів, що забезпечить кваліфікацію, яка визнаватиметься в обох державах.

iv. Заохочувати визнання та використання Європейського мовного портфоліо, враховуючи специфічні потреби прикордонних регіонів, задля гарантії належного й прозорого оцінювання мовних і культурних умінь, стимулюючи таким чином мобільність громадян.

Б1. Заходи, спрямовані на заклади вищої освіти.

i. Заохочувати університети й дослідницькі заклади до глибших досліджень соціальної, культурної, економічної і політичної ситуації у прикордонних регіонах Європи та вивчати їх можливий вплив на освіту.

Заохочувати такі університети до розбудови мережі академічної та наукової співпраці.

ii. Підтримувати підготовку викладачів у прикордонних регіонах, щоб вона включала мову і культуру сусідніх держав та міжнародні транскордонні проєкти. Ці елементи навчального плану мають впроваджуватися спільно із закладами з підготовки спеціалістів із сусідніх регіонів, які мають організувати розміщення їх у відповідних країнах. Ці елементи також мають бути включені до програм підвищення кваліфікації викладацького складу.

Б2. Заходи, спрямовані на середню освіту

i. Заохочувати всі можливі спільні проєкти між школами всіх рівнів та типів, у яких мови сусідніх держав є засобами комунікації й обміну інформацією з різних предметів, роботи в змішаних учнівських групах, створення специфічної документації, зокрема й щодо кінцевих результатів роботи.

ii. Заохочувати заклади загальної середньої освіти до впровадження в наявні або майбутні проєкти співпраці інструкції з транскордонного кар'єрного розвитку для інформування учнів та, якщо можливо, заохочувати їх відвідувати заклади освіти, де вони зможуть продовжувати навчання, здобуваючи необхідну кваліфікацію для роботи в іншій державі.

Б3. Заходи, спрямовані на початкову та дошкільну освіту

i. Створити умови для викладання мов сусідніх держав від самого початку початкової освіти для того, щоб представити інші культури дітям та надати їм змогу вивчати і використовувати такі мови за потреби у щоденних реальних умовах.

ii. Заохочувати та підтримувати вивчення мов сусідніх держав з раннього віку в закладах дошкільної освіти чи на добровільних засадах.

Б4. Заходи, спрямовані на освіту дорослих

i. Сприяти закладам освіти для дорослих у розробленні навчальних методик, адаптованих до потреб і можливостей здобувачів освіти, таких як курси, спрямовані на конкретні уміння в основних видах мовленнєвої діяльності.

ii. Стимулювати місцеві й регіональні органи, відповідальні за професійну освіту дорослих або залучені до неї, такі як торгово-промислові палати та професійні асоціації, заохочувати менеджерів і персонал відвідувати заняття з мов та культур сусідніх держав з метою розвитку транскордонної професійної співпраці та піднесення економічного рівня прикордонних регіонів.

iii. Заохочувати місцеві та регіональні влади організовувати тренінги для своїх співробітників, які працюють у галузях, де транскордонне співробітництво є або незабаром стане необхідним з метою розвитку їх мовних та міжкультурних умінь, обізнаності щодо особливостей життя й економічної активності в сусідній державі, їх відданості успішній транскордонній співпраці та залучення до неї колег. Вживати аналогічних заходів до адміністративних співробітників центральних і децентралізованих органів влади, які займаються питаннями транскордонного співробітництва.

Б5. Заходи, спрямовані на зацікавлених учасників соціально-культурного життя прикордонних регіонів

i. Заохочувати відповідні організації до співпраці з їхніми колегами в сусідніх регіонах щодо вивчення ринку праці, розвитку спільних стратегій та підготовчих програм.

ii. Надати змогу засобам масової інформації сусідніх держав транслювати чи публікувати свою продукцію, включно з періодикою, теле- та радіопрограмами по обидва боки кордону.

iii. Розвивати співробітництво між засобами масової інформації по обидва боки спільного кордону, зокрема обміни та програми підготовки журналістів, публікацію статей та трансляцію програм мовами сусідніх держав.

iv. Заохочувати туристичні та інші організації, що займаються схожими типами діяльності, поширювати інформацію про культурні, спортивні та інші події в сусідньому регіоні, включно з музичними й танцювальними, для молодих людей.

v. Стимулювати транскордонне співробітництво між молоддю, культурними і спортивними організаціями й асоціаціями, наприклад, шляхом проведення спільних заходів із залученням відповідних фахівців, засобів та ресурсів таких організацій.

{Переклад українською мовою здійснено фахівцями Національної академії педагогічних наук України}

*---*

Рекомендация № R (2005) 3 Комитета министров Совета Европы государствам-членам "О преподавании языков сопредельных государств в приграничных регионах"

(2 февраля 2005 года)

неофициальный перевод

Комитет министров, в соответствии с положениями статьи 15 "b" Устава Совета Европы,

принимая во внимание Декларацию глав государств и правительств государств-членов Совета Европы, подписанную в Вене 9 октября 1993 г., в частности ее положение о том, что: "Создание терпимой и процветающей Европы зависит не только от сотрудничества между государствами. Оно также требует приграничного сотрудничества между местными и региональными властями без ущерба для конституции и территориальной целостности каждого государства";

принимая во внимание Декларацию Комитета министров о приграничном сотрудничестве в Европе по случаю 40-ой годовщины Совета Европы, принятую 6 октября 1989 г.;

принимая во внимание Европейскую культурную конвенцию, подписанную 19 декабря 1954 г.;

принимая во внимание Европейскую рамочную конвенцию о приграничном сотрудничестве территориальных сообществ или властей, подписанную 21 мая 1980 г., Дополнительный протокол к ней, подписанный 9 ноября 1995 г., и Протокол № 2 к Конвенции, подписанный 5 мая 1998 г.;

принимая во внимание Европейскую хартию региональных языков или языков меньшинств, подписанную 5 ноября 1992 г. и в частности статью 14 Хартии;

принимая во внимание Рекомендацию № R (98) 6 Комитета министров о современных языках, принятую 17 марта 1998 г.;

принимая во внимание Резолюцию 165 (1985) Постоянной конференции местных и региональных властей Европы о сотрудничестве европейских приграничных регионов, которая в частности призывает к созданию типового соглашения о приграничном сотрудничестве в культурной сфере культуры;

принимая во внимание Резолюцию 259 (1994) Конгресса местных и региональных властей Совета Европы о региональных и местных властях и приграничном или транснациональном сотрудничестве в области образования;

принимая во внимание, что хорошие добрососедские отношения представляют собой основу для более свободной и терпимой Европы, которая является путем к укреплению демократической стабильности;

заметив, что во многих приграничных регионах приграничное сотрудничество любого рода затрудняется языковыми и культурными различиями;

принимая во внимание пользу для государств-членов от достижений Совета Европы в сфере преподавания языков;

подчеркивая политическую значимость развития стратегий по увеличению числа изучаемых языков и его углублению с целью поддержания языкового плюрализма в панъевропейском контексте, дальнейшему развитию связей и обмена и использованию новых технологий связи и передачи информации;

желая поддерживать и дальше развивать богатство и многообразие Европейской культурной жизни посредством более глубокого обоюдного изучения государственных, региональных языков и языков меньшинств;

осознавая ценность опыта приграничного сотрудничества в области образования в приграничных регионах и вклада, который они могут внести, выступая в качестве примеров языковых и культурных подходов к подготовке граждан объединенной Европы,

рекомендует властям государств-членов:

a) при разработке своей политики в области языкового образования применять принципы многоязыкового образования, в частности путем создания условий, которые дадут возможность учебным заведениям в приграничных регионах на всех уровнях гарантировать или, в случае необходимости, ввести преподавание и использование языков сопредельных государств наряду с преподаванием их культур, которые тесно связаны с изучением языков;

b) способствовать тому, чтобы различные участники приграничного сотрудничества, такие как местные и региональные власти, группы по приграничному сотрудничеству между местными и региональными властями, торговые палаты, профсоюзы, работодатели и другие заинтересованные организации и лица, включали образовательные и языковые элементы в проекты приграничного сотрудничества, которые они организуют или готовят;

c) стремиться к языковой взаимности в сотрудничестве с сопредельным государством или государствами в отношении преподавания языков сопредельных государств в приграничных регионах, оставляя место для собственных государственных языков, а также там, где это возможно, других языков, используемых в соответствующих приграничных областях, будь они менее распространенными, региональными языками или языками меньшинств;

d) предпринять все возможные шаги для применения мер, описанных в Приложении к данной Рекомендации;

e) стремиться к сотрудничеству в данной области с соответствующими органами Европейского Союза в целях достижения максимального взаимодействия.

Приложение

к Рекомендации № R (2005) 3

МЕРЫ, КОТОРЫЕ НЕОБХОДИМО ПРИНЯТЬ В ОТНОШЕНИИ ПРЕПОДАВАНИЯ И ПРОДВИЖЕНИЯ ЯЗЫКОВ СОПРЕДЕЛЬНЫХ ГОСУДАРСТВ В ПРИГРАНИЧНЫХ РЕГИОНАХ

Рекомендуемые меры адресованы центральным органам власти, если они отвечают за определение правовой основы для территориальных сообществ или властей и контроль над их деятельностью. В некоторых федеративных государствах эта прерогатива принадлежит федеративным образованиям, в этом случае указанные меры адресованы им. Центральные органы власти призваны обратить их внимание на указанные меры.

A. ВОЗМОЖНЫЕ ОБЩИЕ МЕРЫ И ПРИНЦИПЫ

i. Определить правительственное ведомство или министерство, которое будет заниматься связями с министерствами сопредельных государств по вопросам, относящимся к сотрудничеству в области образования и преподаванию языков сопредельных государств в приграничных регионах, если такой орган еще не существует. Назначить или создать государственный орган, если таковой еще не существует, или использовать указанное правительственное ведомство или министерство для упорядочивания и распространения на государственном уровне знаний о преподавании языков в приграничных регионах, а также способствовать сотрудничеству данного органа с другими европейскими организациями, имеющими схожую сферу деятельности.

ii. Содействовать созданию Европейской сети указанных государственных органов для обмена информацией по организационным и образовательным вопросам, созданию банка данных по примерам хорошей практики, осуществлению совместных проектов и составлению руководства для организаций в области преподавания языков в приграничных регионах.

iii. Начать или продолжить диалог с сопредельными государствами по обмену информацией относительно своих образовательных систем и политики, а также по развитию совместных программ или политики преподавания языков сопредельных государств и сотрудничества в области образования. Такие программы должны давать образовательным учреждениям возможность для развития долгосрочных отношений с сопредельными государствами, запуска образовательных проектов, направленных на приобретение необходимых навыков для жизни и работы в приграничных регионах, увеличения количества обменов и поездок в сопредельные государства и развития специальных учебных материалов.

iv. Содействовать местным и региональным отделам образования и поддерживать их в их попытках установить контакты с аналогичными органами сопредельных государств, обмениваться знаниями и опытом, сотрудничать и преодолевать различия в административной структуре и организации образования.

v. Если это необходимо, санкционировать включение преподавания языков сопредельных государств и предметов, связанных с историей, географией и культурой сопредельных государств, в расписание и учебный план образовательных учреждений в приграничных регионах и разрабатывать соответствующие учебные пособия.

vi. Учитывая возможности, предлагаемые существующими европейскими программами, укреплять или создавать правовые условия для мобильности в области образования в приграничных регионах, в том числе для ученических и студенческих обменов и поездок в сопредельные государства, сводя административные процедуры к минимуму, дабы не затруднять и не препятствовать такой мобильности.

vii. Устранить юридические и иные препятствия, мешающие преподавателям, имеющим квалификацию в своей стране, заниматься профессиональной деятельностью, полностью или частично, в школах-партнерах по другую сторону границы, сохраняя свои права в области трудоустройства и условия найма.

viii. Сделать возможным для соответствующих властей и/или образовательных учреждений официальное признание этапов ученического или студенческого образования, завершенных в школах или университетах-партнерах за границей.

ix. Содействовать тому, чтобы те, кто занимается местными и региональными делами, способствовали большей информированности общества о важности и ценности знания языка, культуры и общества сопредельных регионов.

B. МЕРЫ, ОРИЕНТИРОВАННЫЕ НА ПРИГРАНИЧНЫЕ РЕГИОНЫ

i. Привлечь внимание соответствующих организаций и образовательных институтов к документации по политике преподавания языков, разработанной отделом языковой политики Совета Европы в Страсбурге в соответствии с Проектом 1.1.4 (Преподавание языков сопредельных государств в приграничных районах) Европейского центра современных языков Совета Европы в г. Граце.

ii. Развивать гибкие и разнообразные подходы к преподаванию языков и культур сопредельных государств, полностью использующие близость сопредельных государств и возможность прямого контакта. Целью должна быть максимизация доступности аутентичных и стимулирующих форм изучения, в том числе автономного изучения (когда ученики из двух стран изучают языки друг друга в тандеме), коротких и интенсивных курсов; длительное индивидуальное посещение школ по другую сторону границы; а также двуязычное образование с языковым погружением, обеспечиваемым преподавателями из сопредельных государств. Прямые контакты и обмены с сопредельными государствами должны дополняться и укрепляться путем использования новых ресурсов и технологий связи и передачи информации (ICTs).

iii. Способствовать тому, чтобы школы и колледжи устанавливали долгосрочные партнерские отношения, дающие им возможность пользоваться оснащением, оборудованием и человеческими ресурсами учреждений-партнеров и углублять свои знания и понимание местной культуры и различий, что ведет к более глубокому пониманию. Такие партнерские отношения могли бы со временем привести к возникновению модифицированных или новых курсов, дающих квалификацию, признаваемую в обоих государствах.

iv. Способствовать признанию и использованию Европейского языкового портфеля, наряду с этим обеспечив для особых нужд приграничных регионов непротиворечивость и прозрачность оценки языковых и культурных навыков, способствуя таким образом мобильности граждан.

B1. Меры, ориентированные на высшее образование и университеты

i. Способствовать тому, чтобы университеты и исследовательские институты проводили больше основательных исследований социальной, культурной, экономической и политической ситуации в приграничных регионах по всей Европе и изучали ее возможное влияние на образование и на феномен билингвизма, бикультурализма и приграничной тождественности. Способствовать созданию указанными институтами сети академического и научного сотрудничества.

ii. Поддерживать подготовку учителей в приграничных регионах, чтобы она в частности могла включать язык и культуру сопредельного государства и международные межграничные проекты. В идеале эти элементы учебной программы должны осуществляться совместно с учреждениями, занимающимися подготовкой в приграничных регионах, которые должны организовывать размещение в стране. Эти элементы также могут быть включены в обучение по месту работы для преподавательского состава.

B2. Меры, ориентированные на среднее образование

i. Развивать всякого рода совместные проекты между школами всех уровней и типов, в которых языки сопредельных государств являются средством общения для обмена информацией о других предметах, работы в смешанных ученических группах по созданию специальных документов и конечных выводов.

ii. Содействовать тому, чтобы средние школы включали в существующие или будущие партнерские программы руководство по работе за границей, чтобы информировать учеников об образовательных учреждениях, где они смогут продолжить свою учебу, приобретая квалификацию для работы в другой стране, и, если это возможно, дать им возможность посетить их.

B3. Меры, ориентированные на начальное и дошкольное образование

i. Создать условия для преподавания языков сопредельных государств с самого начала начального образования, чтобы познакомить детей с другими культурами и дать им возможность изучать и использовать эти языки в повседневных ситуациях и в реальной жизни.

ii. Способствовать и поддерживать изучение языков сопредельных государств с раннего детства в дошкольном возрасте или в добровольном порядке.

B4. Меры, ориентированные на обучение взрослых

i. Помогать образовательным учреждениям для взрослых совершенствовать методику преподавания, приспособленную к нуждам и возможностям их студентов, например, курсы, направленные на частичные навыки, такие, как понимание речи или чередование языков, когда один и тот же говорящий использует оба языка.

ii. Убедить местные и региональные институты, отвечающие за обучение взрослых или участвующие в нем, например, торгово-промышленные палаты и профессиональные объединения, поощрять посещение руководителями и сотрудниками занятий по языку и культуре сопредельных государств, чтобы развивать приграничное профессиональное сотрудничество и экономическое положение в приграничных регионах.

iii. Содействовать организации местными и региональными властями обучения своих сотрудников, работающих в областях, где приграничное сотрудничество необходимо или скоро понадобится, с целью развития их языковых и межкультурных навыков, знания жизни и деловой активности сопредельного государства, приверженности успешному приграничному сотрудничеству и вовлечения в него их коллег. Принять аналогичные меры в отношении административного персонала централизованных и децентрализованных органов власти, участвующего в приграничном сотрудничестве.

B5. Меры, ориентированные на заинтересованные круги в социально-культурной сфере, действующие в приграничных регионах

i. Содействовать тому, чтобы соответствующие организации сотрудничали с аналогичными организациями в сопредельных регионах в области изучения состояния рынка труда, а также разрабатывали совместные стратегии и программы обучения.

ii. Предоставить средствам массовой информации сопредельных государств возможность транслировать свои программы или публиковать продукцию по обе стороны границы, это относится в частности к прессе и радио- и телевизионным программам.

iii. Способствовать сотрудничеству между средствами массовой информации по обе стороны общей границы, например, в области обмена и подготовки журналистов, публикации статей и трансляции программ на языке сопредельных государств.

iv. Содействовать тому, чтобы туристические и другие подобные организации распространяли информацию о культурных, спортивных и других мероприятиях, в том числе, например, о музыкальных и танцевальных мероприятиях, ориентированных непосредственно на молодежь, в сопредельных регионах.

v. Способствовать приграничному сотрудничеству между молодежными, культурными и спортивными организациями и объединениями в целях осуществления совместной деятельности, используя соответствующие знания, возможности и ресурсы этих организаций.

Перевод на русский язык Берестнева Ю.Ю.