Запобігання та контроль організованої злочинності: Стратегія Європейського Союзу на початок нового тисячоліття (2000/C 124/01)

Запобігання та контроль організованої злочинності: Стратегія Європейського Союзу на початок нового тисячоліття (2000/C 124/01)

На засіданні Європейської Ради в Амстердамі, що відбулося 16 - 17 червня 1997 року, був затверджений план дій по боротьбі з організованою злочинністю.

За короткий період існування плану дій було досягнуто значних успіхів у розвитку та запровадженні заходів, спрямованих на запобігання та контроль організованої злочинності в Європейському Союзі та у Державах-членах.

Прикладом такого прогресу може бути створення спільного механізму оцінки, що визначає проблеми під час втілення заходів. І перший етап такого оцінювання вже успішно розпочато - Європейська судова система, забезпечена належними телекомунікаційними технологіями, розпочала роботу з раціоналізації міжнародного співробітництва, створено систему контакту та підтримки для подальшого удосконалення якості річних доповідей щодо ситуації з організованою злочинністю, прийнято спільні дії з приводу програми "Фальконе" (Falcone) щодо відмивання грошей та стеженням за активами, з приводу кримінальної участі в злочинних організаціях та з приводу поліпшення процесу взаємодопомоги, з країнами-кандидатами розроблено пакт попереднього вступу, також були визначені подальші заходи стосовно, наприклад, запобігання організованій злочинності і стратегії Європейського Союзу по боротьбі із злочинами з використанням високих технологій. Під час переговорів в ООН Союз рішуче заявив про свою позицію щодо проекту Конвенції про транснаціональну організовану злочинність ( 995_789 ) та в Раді Європи з приводу проекту Конвенції про кібернетичні злочини.

Цей значний прогрес став можливим здебільшого завдяки специфічності та чіткості в структурі, що міститься у плані дій. Повний консенсус, який був досягнутий Державами-членами щодо плану дій, допоміг створити політичний та професійний клімат, необхідний як на рівні ЄС, так і на національному рівні для прийняття та втілення необхідних рішень. Національні експерти, закріплені за Секретаріатом Ради, значною мірою сприяли процесу такої імплементації.

З метою активізації дій ЄС у сфері боротьби з організованою злочинністю у світлі нових можливостей, відкритих Амстердамським договором, у грудні 1998 року у Відні була скликана Європейська Рада. Параграф 47 Плану дій 1998 року, прийнятого у Відні Європейською Радою, передбачає завершення Плану дій 1997 року, оцінку його імплементації та розгляд наступних кроків.

Параграф 43 та наступні параграфи Плану дій 1998 року передбачають додаткові заходи, що мають пряме відношення до стратегії ЄС по боротьбі з організованою злочинністю. Додаткові елементи відображені в Резолюції Ради від 21 грудня 1998 року про запобігання організованій злочинності чи вносяться іншими доповненнями (наприклад, рекомендаціями, пов'язаними з роботою над щорічними доповідями про ситуацію, з роботою над виробленням спільних позицій стосовно запропонованої Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю ( 995_789 ) та її Протоколів ( 995_790, 995_791 ) і стосовно запропонованої Радою Європи Конвенції про кібернетичні злочини).

На засіданні Європейської Ради в Тампере, що відбулося 15 - 16 жовтня 1999 року, було засвідчено, що громадяни мають право чекати від Європейського Союзу активних дій, спрямованих на захист їх свободи та законних прав, які ставлять під загрозу серйозні форми злочинності.

Для того, щоб протистояти цій небезпеці, необхідні спільні зусилля, спрямовані на запобігання та боротьбу зі злочинністю та злочинними угрупованнями по всьому Європейському Союзу. Спільна мобілізація поліції та судових ресурсів необхідна для гарантування, що в межах Європейського Союзу немає місць переховування злочинців або доходів криміналітету (Висновок Президії N 6). Європейська Рада в Тампере висловила своє зобов'язання активізувати боротьбу з серйозними формами організованої і транснаціональної злочинності. Високий рівень безпеки у просторі свободи, захисту та правосуддя включає в себе запровадження ефективних та всебічних заходів з боротьби зі злочинністю в усіх її формах. У процесі захисту законних прав та свобод громадян і суб'єктів господарювання постає необхідність збалансованого впровадження заходів на всьому просторі Європейського Союзу (Висновок Президії N 40).

Засідання Європейської Ради в Тампере стало віхою в процесі створення простору свободи, захисту та правосуддя в Європейському Союзі. Боротьба зі злочинністю в усьому Європейському Союзі була одним із трьох основних розглянутих питань. Низка висновків має прямий вплив на подальшу роботу із запобігання та контролю організованої злочинності.

На даний момент ці елементи як такі залишаються досить невідповідними і не становлять ясної, логічної стратегії для Європейського Союзу в цьому полі. Відповідно до доручення Європейської Ради у Відні щодо розгляду виконання Плану дій 1997 року виникла необхідність зібрати різні елементи в одному документі з одночасним уточненням того, які дії повинні бути проведені й у якій послідовності, хто буде відповідальним за це і згідно з яким графіком.

У даному документі були зведені разом та згруповані різні елементи відповідно до їх головних цілей. Також була зроблена спроба розмістити проекти рекомендацій, враховуючи процес розвитку в межах Європейського Союзу. Проекти рекомендацій необхідно оцінювати у світлі сукупності того, що повинно бути зробленим, а пріоритети - з точки зору наявних ресурсів. Метою повинна стати інтегрована стратегія ЄС із запобігання та контролю організованої злочинності, стратегія, що встановлює пріоритети та чіткі строкові цілі для виконання пунктів плану дій та визначає відповідальних за їх втілення.

Європейський Парламент було проінформовано під час Фінського головування про майбутні дискусії в Раді листом Президента Ради від 21 грудня 1999 року.

Частина I

Передумови

Європейська Рада під час зустрічі у Відні в грудні 1998 року закликала Союз посилити дії ЄС у боротьбі з організованою злочинністю у світлі нових можливостей, що відкриваються Амстердамським договором. Даний документ відповідає цьому заклику.

Рівень організованої злочинності в ЄС зростає. Результати співпраці Держав-членів у підготовці щорічного звіту щодо ситуації у сфері організованої злочинності підтверджують очевидність цього феномену та різні шляхи, якими організована злочинність проникає в різні сфери соціального життя Європи.

За своєю суттю організована злочинна діяльність є динамічною. Їй не доводиться обмежувати себе жорсткими рамками. Вона показала себе здатною до підприємницької діяльності та бізнесу, гнучкою у реакції на зміни ринкових сил та ситуацій. Організовані злочинні угруповання, як правило, не обмежуються державними кордонами. Вони часто встановлюють партнерство в межах та за межами Європейського Союзу як з окремими особами, так і з іншими угрупованнями для виявлення одиничних чи багаторазових порушень. Ці групи все більше долучаються як до законного, так і до незаконного ринку, використовуючи при цьому не пов'язаних зі злочинністю спеціалістів та структури для допомоги в їх злочинній діяльності. Більше того, вони використовують у своїх цілях переваги, пов'язані з вільним рухом грошей, товарів, персоналу та послуг по території Європейського Союзу.

У результаті підвищення компетентності багатьох кримінальних груп вони можуть використовувати законодавчі упущення та відмінності між Державами-членами, зловживаючи недоліками різних систем.

Хоча, як здається, загроза з боку організованих злочинних угруповань зростає за межами Європейського Союзу, саме ці групи, що походять з Європи та діють на її території й складаються переважно з представників національностей ЄС та резидентів, становлять найбільшу небезпеку. Ці угруповання зміцнюють свої міжнародні злочинні контакти, концентрують свою діяльність на соціальних та бізнесових структурах Європейського суспільства, наприклад, через відмивання грошей, незаконний обіг наркотиків та економічні злочини. Вони виявилися здатними легко діяти як у межах Європейського простору, так і в інших частинах світу, задовольняючи незаконний купівельний попит і постачання товарів споживання та послуг різного масштабу, починаючи від наркотиків та зброї і закінчуючи викраденими автомобілями та відмиванням грошей. Їх узгоджені зусилля щодо впливу і створення перешкод у роботі правоохоронних органів і судової системи свідчать про розміри та професійні можливості таких кримінальних організацій.

Це потребує динамічного та скоординованого реагування з боку всіх Держав-членів з метою не тільки брати до уваги державні стратегії, але й прагнути створення інтегрованої та багатогалузевої Європейської стратегії. Спрямовуючи зусилля на боротьбу з організованою злочинністю, форми якої постійно змінюються, необхідно щоб дії у відповідь і стратегія залишалися гнучкими.

Загроза з боку національної та міжнародної організованої злочинності спонукає до узгоджених дій Держав-членів ЄС і самого Європейського Союзу та їх підкріплення за всіма трьома напрямами. Побудована на основі Плану дій, прийнятого Європейською Радою в Амстердамі 1997 року (1), Плану дій Ради і Комісії, що розглядає питання оптимального втілення положень Амстердамського договору щодо простору свободи, захисту та правосуддя, прийнятого Європейською Радою у Відні 1998 року (2) та висновків Європейської Ради в Тампере 15 - 16 жовтня 1999 року, дана стратегія встановлює рамки роботи Ради, Комісії, Європолу, Європейської судової системи та Держав-членів відповідно до складного завдання часу.

___________________ (1) Офіційний Журнал N C 251, 15.08.1997, p. 1. (2) Офіційний Журнал N C 19, 23.01.1999, p. 1.

Частина II

Політико-керівні принципи та детальні рекомендації

Глава 2.1. Зміцнення процесу збирання та аналізу даних про організовану злочинність

Політико-керівні принципи

Стратегія Європейського Союзу повинна базуватися на достовірній та надійній інформації про організовану злочинність та правопорушників.

Існуючі повноваження та ініціативи

Згідно з рекомендацією 2 Плану дій по боротьбі з організованою злочинністю (що надалі іменуватиметься План дій 1997 року) Європол готує щорічні звіти з організованої злочинності, базуючись на інформації, наданій Державами-членами. Це використовується Радою у формулюванні спільної політики, спрямованої проти організованої злочинності. У параграфі 44 (d) Плану дій Ради і Комісії розглядається питання оптимального втілення положень Амстердамського договору щодо простору свободи, захисту та правосуддя (що надалі іменуватиметься План дій 1998 року), який містить положення щодо розробки та вдосконалення щорічних звітів з організованої злочинності відповідно до визначених стратегій. Параграф 48 (a), (iii) Плану дій 1998 року, у свою чергу, визначає необхідність вдосконалення статистичних даних про міжнародні злочини.

Процес спільної оцінки, що проводиться на основі Спільних дій, прийнятих Радою 5 грудня 1997 року, та параграфа 47 (c) Плану дій 1998 року, також повинен сприяти цьому процесу.

Європол шукає шляхи, щоб розвинути існуючу модель розвідки, яка може бути застосована, між іншим, під час встановлення напрямів діяльності організованої злочинності.

Комісія висловила бажання передати на розгляд пропозицію щодо кращого відбору інформації, наданої міжнародними правоохоронними органами та службами безпеки з підозрюваних порушень та правопорушників, включаючи випадки, коли є грунтовні підстави вважати, що була задіяна організована злочинність (Програма "Евкліда" (Euclid)). Ця пропозиція узгоджена з рекомендацією 2 Плану Дій 1997 року з метою встановити спільні стандарти збору та аналізу даних, визначити тих, хто має доступ до різних категорій даних, та як ці дані можуть використовуватися і обмінюватися між Державами-членами.

Комісія використовує програму "Фальконе" (Falcone) та інші відповідні програми Європейського Союзу в рамках правил, що їм відповідають, задля ширшого залучення теоретичних і наукових знань світу при здійсненні аналізу організованої злочинності. Це також узгоджено з рекомендацією 2 Плану дій 1997 року. Цей крок також скоординований з параграфом 22 Резолюції Ради від 21 грудня 1998 року про запобігання організованій злочинності (надалі - Резолюція Ради 1998 року про запобігання), в якому заохочуються Держави-члени та відповідні установи застосовувати програми Співтовариства також для діяльності, спрямованої на запобігання організованій злочинності.

Аналіз

Необхідна тривала робота для того, щоб поліпшити достовірність, надійність і здатність до міжнародного порівняння даних з організованої злочинності та щорічних звітів щодо ситуації, що склалася. У зв'язку з цим повинна бути встановлена єдина і якнайповніша точка зору на процес збору та використання даних про організовану злочинність і подібні явища, що допоможе в проведенні практичного стратегічного аналізу і сприятиме прийняттю оптимальних заходів у процесі боротьбі та запобігання організованій злочинності.

Постає необхідність активнішого розвідувального підходу у виявленні та здійсненні перешкод для організованої злочинної діяльності, затримці правопорушників, знищенні кримінальних мереж, захопленні та конфіскації кримінальних прибутків. Визначення напрямів розслідування та планування громадської відповіді на діяльність організованої злочинності потребує профільних знань, знань мотивів і способів дій правопорушників, шляхів діяльності організованої злочинності, її впливу на суспільство та ефективності дій, спрямованих проти організованої злочинності. Такі знання включають володіння оперативними даними (дані стосовно підозрюваних осіб і виявлених випадків правопорушень) та емпіричні дані (якісні та кількісні кримінологічні дані). Своєчасний та ефективний обмін інформацією між різними владними структурами повинен забезпечуватися приділенням належної уваги до захисту цієї інформації.

Удосконалені дані про організовану злочинність також можуть допомогти Державам-членам та Раді в процесі планування заходів щодо запобігання злочинності й, таким чином, краще захистити потенційних жертв злочинності. Такі дані можуть отримуватися через детальний опис шляхів, якими скоювалися правопорушення, місць, де вони були скоєні, і через вдосконалення якості інформації, обробленої судовою системою з розгляду кримінальних справ.

Детальні рекомендації

Рекомендація 1. Механізм оцінки та часові межі для втілення рекомендацій повинні стати невід'ємною частиною підготовки та розгляду щорічних звітів з організованої злочинності. Однією з головних цілей мережі контакту та підтримки повинно стати створення єдиного для ЄС розуміння предмета справи та явищ організованої злочинності. Також треба звернути увагу на визначення напрямів її діяльності. Необхідні подальші дії для заохочення теоретичних та наукових знань світу для сприяння навчанню фахівців та дослідженням у розумінні такого явища, як організована злочинність.

Відповідальні: Держави-члени, Європол, Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 1(3)

___________________ (3) Для кожної рекомендації умовно встановлений пріоритет з 1 по 5. Пріоритет 1 означає, що робота повинна розпочатися негайно з метою її швидкого здійснення та досягнення кінцевого результату. Пріоритет 3 означає, що робота повинна розпочатись, якщо для цього є відповідні ресурси або якщо рекомендація вимагає постійної діяльності. Пріоритет 5 означає, що робота може бути відкладена на пізніший термін, хоча рекомендація є досить важливою для того, щоб бути включеною до Плану дій. Рівень пріоритету, визначений для різних заходів, може з часом змінюватися згідно з обставинами.

Глава 2.2. Запобігання проникненню організованої злочинності в державний та легальний приватний сектор

Політико-керівні принципи

Стратегія ЄС повинна спрямовуватися на запобігання проникненню організованої злочинності в державний та легальний приватний сектор.

Існуючі повноваження та ініціативи

Рекомендації 7, 8 та 29 Плану дій 1997 року стосовно процесу збирання та обміну інформацією для ефективного запобігання проникненню організованої злочинності в державний та легальний приватний сектор спрямовані на відсторонення осіб, які скоїли правопорушення, пов'язані з організованою злочинністю, від участі в тендерних процедурах, що проводяться Державами-членами та Співтовариством, та процесів, пов'язаних з отриманням субсидій або урядових ліцензій (рекомендація 7), водночас вони спрямовані на збирання інформації про фізичних осіб, які задіяні в створенні та керуванні юридичними особами, зареєстрованими на їхній території, і пов'язані з їх фінансуванням (рекомендація 8), а також вони спрямовані на впровадження різних засобів запобігання фінансуванню шахрайства (рекомендація 29). В усіх трьох рекомендаціях наголошується на тому, що документи та відповідне законодавство повинні відповідати правилам захисту даних.

Усі три рекомендації повинні бути впроваджені до кінця 1998 року, але й досі вони ще не імплементовані. Згідно з рекомендацією 7 щодо відсторонення осіб від участі в тендерних процедурах результати запитальника, опубліковані Комісією, були розглянуті MDG і згодом вивчені за фінансової підтримки, здійсненої програмою "Фальконе" (Falcone). Ці рекомендації щодо безпосереднього виконання завдання у цей час ретельно розглядаються Комісією.

Комісія тісно співпрацювала з представниками вільних професій під час розробки проекту Хартії Європейських професійних асоціацій на підтримку боротьби з організованою злочинністю. Хартію було підписано 27 липня 1999 року.

Рекомендація 10 визначає необхідність проведення постійних консультацій Держав-членів з компетентними службами Комісії з метою аналізу випадків шахрайства, що негативно впливають на фінансові інтереси Співтовариства. З цією метою Держави-члени зустрілися з представниками UCLAF, який було згодом перетворено в OLAF. Регулярні консультації і надалі будуть необхідними в цій справі.

Аналіз

Особи, задіяні в організованій злочинній діяльності, намагаються потрапити до державного і легального приватного секторів з багатьох причин. Легальна ділова діяльність може бути прикриттям для кримінальної діяльності й одночасно створювати нові можливості для злочинів (таких як шахрайство, незаконне привласнення грошей). Легальний бізнес може також створювати канали відмивання кримінальних прибутків.

Детальні рекомендації

Рекомендація 2. Держави-члени та Європейська Комісія повинні забезпечити, щоб у відповідному законодавстві була передбачена можливість відсторонення осіб - претендентів на участь у тендерних процедурах, які скоїли правопорушення, пов'язані з організованою злочинністю, від участі у тендерних процедурах, що проводяться Державами-членами та Співтовариством. У цьому ж контексті необхідно вивчити питання про те, в яких випадках і чи треба відсторонювати осіб, які на даний момент перебувають під слідством чи захищають свої права в суді за обвинуваченням у причетності до організованої злочинної діяльності. Окрему увагу слід приділити незаконному походженню фондів як можливій причині для виключення. У рішенні щодо відсторонення особи від участі в тендерних процедурах повинна передбачатися можливість його оскарження в суді.

Таким самим чином Держави-члени та Комісія повинні гарантувати, щоб у відповідному законодавстві була передбачена можливість відмови на основі такого ж критерію у поданні документів щодо отримання субсидій або урядових ліцензій.

Необхідна розробка відповідних інструментів (документів) Співтовариства та відповідних інструментів (документів) Європейського Союзу, які б, між іншим, забезпечували обмін інформацією між Державами-членами та між Державами-членами і Комісією як в адміністративній сфері співпраці, так і в складанні чорних списків, для того, щоб бути впевненими, що ці зобов'язання щодо обміну можуть бути виконані, з одночасним дотриманням правил захисту даних.

Для втілення мети, викладеної в даній рекомендації, необхідне створення на рівні ЄС механізму, що дозволяв би ідентифікацію на ранній стадії осіб, які скоїли правопорушення, пов'язані з організованою злочинною діяльністю, з одночасним дотриманням вимог щодо захисту даних. Цей механізм повинен охоплювати Держави-члени, Комісію та Європол згідно з правилами, що мають бути визначені на консультації з Європейським Парламентом.

Відповідальні: Рада, Комісія, Держави-члени, Європол, Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 2

Рекомендація 3. Держави-члени повинні здійснювати збір інформації про фізичних осіб, причетних до створення та управління юридичними особами, зареєстрованими на території Держав-членів, для запобігання проникненню організованої злочинності в державний і легальний приватний сектори, дотримуючись при цьому відповідних правил захисту даних. Необхідно вивчити питання стосовно того, як такі дані можуть бути систематизовані, компільовані й проаналізовані і як вони можуть бути придатні для обміну з іншими Державами-членами, і, де це необхідно, з відомствами, що відповідають на рівні Європейського Союзу за боротьбу з організованою злочинністю, на основі відповідних правил, що повинні бути розроблені Радою.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2000 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 4. Повинні бути розроблені законодавчі інструменти (документи) по боротьбі з організованою злочинністю, пов'язаною з фінансовим шахрайством, дотримуючись при цьому правил захисту даних. З цією метою наведене необхідно розглядати таким чином, щоб:

- у випадках, пов'язаних з організованою злочинністю, не було юридичної заборони щодо дозволу або зобов'язань фінансових органів влади обмінюватись інформацією на державному рівні з компетентними органами Держав-членів, особливо пов'язаних з судочинством, поважаючи при цьому основні права;

- фінансове шахрайство, пов'язане з організованою злочинністю, повинно розглядатись як і будь-які інші форми організованої злочинності, незважаючи на те, що фінансове законодавство може встановлювати й інші правила повернення доходів, отриманих шляхом фінансового шахрайства;

- витрати, направлені проти злочинних цілей, таких як корупція, не можуть підлягати оподаткуванню та

- запобігання та контроль організованого шахрайства, зокрема пов'язаного зі сплатою податку на додану вартість і стягненням акцизного збору, включаючи його транснаціональний аспект, необхідно поліпшити як на державному рівні, так і на рівні Європейського Союзу.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 2

Рекомендація 5. Держави-члени повинні проводити постійні консультації з компетентними службами Комісії для здійснення аналізу випадків шахрайства, що негативно впливає на фінансові інтереси Співтовариства, та поглиблення знань і розуміння складності цих явищ у рамках існуючих механізмів. При потребі можна встановити додаткові механізми для організації таких консультацій на регулярних засадах. У цьому контексті необхідно взяти до уваги відносини між Європолом та підрозділом Комісії по боротьбі з шахрайством (OLAF). Комісія запрошується розробити в тісній співпраці з Радою і Державами-членами тренувальні програми для відповідних органів Держав-членів, для забезпечення ефективнішого розслідування випадків шахрайства у Співтоваристві.

Відповідальні: Рада, Комісія, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 3

Глава 2.3. Зміцнення процесу запобігання організованій

злочинності та зміцнення розвитку партнерства між судовою

системою з розгляду кримінальних справ та громадськістю

Політико-керівні принципи

Стратегія Європейського Союзу повинна робити акцент на важливості запобігання організованій злочинності.

Під час проведення Європейського Самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

41. Європейська Рада вимагає інтеграції зусиль, пов'язаних з різного роду процесами запобігання організованій злочинності та злочинності в цілому, задля подальшого розвитку державних програм із запобігання організованій злочинності. Повинні бути розроблені й встановлені спільні пріоритети щодо запобігання злочинності як у внутрішній, так і в зовнішній політиці Європейського Союзу, які необхідно враховувати під час розробки нового законодавства.

42. Необхідно розробити систему обміну досвідом, мережа компетентних державних установ із запобігання злочинності та співпраці між національними організаціями з запобігання злочинності повинна бути зміцнена поряд із можливістю використання в цих цілях програми, що фінансується Співтовариством. Найвищими пріоритетами такої співпраці можуть бути підліткова, міська злочинність та злочинність, пов'язана з обігом наркотиків.

Існуючі повноваження та ініціативи

У параграфі 51 (b) Плану дій 1998 є положення щодо розробки заходів зі співпраці та узгоджених заходів у випадках, пов'язаних із запобіганням злочинності.

Рамки роботи з превентивних заходів стосовно організованої злочинності передбачені Резолюцією Ради від 21 грудня 1998 року про запобігання організованій злочинності.

У параграфі 33 Резолюції Ради запрошується Держав-членів, Європол та Комісію, кожного відповідно до своєї компетенції, вивчити основний предмет Резолюції та пов'язані з ним питання. Комісія і Європол запрошуються у подальшому до співпраці з підготовки всебічного звіту до кінця 2000 року, в якому зокрема:

- будуть надані пропозиції щодо можливих шляхів розвитку превентивних заходів на Європейському рівні в майбутній роботі, і зокрема, як вони будуть відбиватися на законодавчому процесі;

- проаналізовано, які заходи із запобігання організованій злочинності, якими установами та на якому рівні будуть найбільш оптимальними та ефективними;

- проаналізовано пропозиції щодо сприяння оцінці заходів із запобігання організованій злочинності;

- проаналізовано міру щодо вживання превентивних заходів (зокрема, в світлі Амстердамського договору);

- будуть внесені пропозиції щодо планування і обновлення практичних надбань у сфері запобігання організованій злочинності;

- проаналізовано, наскільки ідеї та заходи із запобігання злочинності можуть збігатися з процесом розширення та розвитку відносин з "третіми" державами.

Аналіз

Організована злочинність, як і злочинність взагалі, не поширюється випадково. Розмах таких порушень, як торгівля наркотиками, торгівля людьми, корупція та економічні злочини великою мірою залежить від наявності мотивів у злочинців, від існування сприятливих умов для скоєння злочинів та від орієнтації роботи тих, хто прагне контролювати організовану злочинність. Держави-члени повинні досліджувати шляхи гарантування того, щоб можливість скоїти злочин ставала все складнішою, щоб вона супроводжувалася великим ризиком для правопорушників (наприклад, ризик бути затриманим та заарештованим) та щоб вигоди від скоєння злочину були зменшені чи ліквідовані. Але водночас такі превентивні заходи повинні проводитися в рамках поваги до основних людських прав.

Слід також нагадати, що запобігання організованій злочинності сприяє ефективному запобіганню та контролю злочинності в цілому, а запобігання злочинності в цілому, навпаки, сприяє ефективнішому захисту від організованої злочинності та контролю над нею.

Стратегія ЄС повинна бути спрямована на активізацію процесу імплементації Резолюції Ради про запобігання організованій злочинності через мобілізацію всіх складових сегментів суспільства з метою зменшення попиту на нелегальні товари та послуги і профілактики проникнення організованої злочинності в суспільство. При цьому необхідно слідувати допоміжним принципам; стратегія ЄС повинна намагатися посилити та доповнити дії, що проводяться на державному і місцевому рівнях.

Необхідно заохочувати місцеві громадські організації, бізнесові організації та інші сектори суспільства до розвитку партнерства між ними та з органами влади з метою запобігання та контролю організованої злочинності. Держави-члени повинні розглянути можливість реалізації негромадськими організаціями деяких завдань щодо контролю та запобігання організованій злочинності на державному, регіональному та місцевому рівнях згідно з їхніми основними принципами правової системи та внутрішньої політики. Однак завжди необхідно залучати громадські органи управління при розгляді питань законних прав осіб, а розгляд питань про прийняття примусових заходів повинен залишатися виключно в компетенції вищих судових систем з розгляду кримінальних справ.

Велика кількість методів, виявлених під час досліджень, була ефективною особливо в певних ситуаціях. Ще більша кількість методів виявилася багатообіцяючою, хоча ще немає грунтовно-практичних підтверджень щодо їх ефективності. Застосування багатьох інших широко розповсюджених методів, навпаки, не виявило в ході досліджень можливостей значного впливу щодо запобігання організованій злочинності, щонайменше в деяких ситуаціях. У доповнення до цього з'являється все більше даних щодо порівняльно-відносного впливу різних методів. Як визначено в Резолюції Ради, ця інформація щодо успішних підходів та найкращих практичних результатів ("найкраща практика") повинна бути ще доступнішою на місцевому і державному рівнях по всій території Європейського Союзу, одночасно необхідно детальніше вивчити можливості адаптування вдалих підходів до різних ситуацій.

Водночас Держави-члени повинні дослідити шляхи запобігання маргіналізацїї, так як багато криміногенних факторів пов'язано з бідністю та маргіналізацією. Це потребує значної уваги до справедливої, всеохоплюючої та ефективної системи соціальної безпеки, освітньої і тренувально-підготовчої систем, заходів з боротьби з безробіттям та бідністю, а також зміцнення процесу запобігання злочинності через міське планування.

У доповнення до загальних освітніх заходів необхідно розвинути спеціальні освітні заходи задля вкорінення поваги до закону.

Особливу увагу слід приділити протидії розвитку та поширенню незаконних ринків, включаючи ринок незаконного обігу наркотиків, згідно із інформацією Комісії стосовно Стратегії Європейського Союзу щодо наркотичних препаратів (2000 - 2004) (СОМ (1999) 239). Стосовно параграфу 50 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере ця Стратегія щодо наркотичних препаратів була підтримана на зустрічі Європейської Ради в Хельсінкі, що відбулася 10 - 11 грудня 1999 року.

Для забезпечення належного функціонування процесу запобігання рецидивізму необхідні спроби переривання розвитку злочинної кар'єри на якомога ранньому етапі. Необхідно передбачати, де це є можливим, заходи, що не включають ув'язнення, задля посилення соціальної інтеграції. Важливе значення повинні мати заходи щодо сприяння соціальній реінтеграції правопорушників та запровадження вироків, спрямованих на запобігання рецидивізму.

Іноді сприятливі обставини для скоєння злочину виникають внаслідок того, що недостатньо приділяється увага наслідкам рішень щодо злочинності, прийнятих органами влади Держав-членів та Європейського Союзу, якщо не враховувати випадків, коли ці рішення безпосередньо стосуються судової системи та діяльності практикуючих юристів з розгляду кримінальних справ. Запобігання злочинності повинно бути основним напрямом у процесі прийняття рішень Державами-членами та Європейським Союзом. Слід визнавати важливість та вплив майбутніх дій щодо запобігання злочинності, незважаючи на сфери правління, політичний сектор чи повноваження міністерства.

Детальні рекомендації

Рекомендація 6. Грунтуючись на параграфах 41 та 42 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере, Комісія запрошується до співпраці з Радою для підготовки пропозицій щодо інструменту (документа), до якої необхідно залучити всі комітети та інші відомства, що здійснюють підготовку як на державному, так і на рівні ЄС. Їх слід також залучати до внесення пропозицій стосовно законодавчих реформ (навіть якщо вони прямо не стосуються політики у сфері злочинності) та для здійснення відповідної оцінки впливу реформ на рівень злочинності, наприклад, на шахрайство та інші зловживання. Якщо така оцінка не зроблена, необхідно вказати причину.

Стосовно ефективності інструментів (документів), які потрібно прийняти на рівні Європейського Союзу, Рада повинна отримати відповідну допомогу з боку кваліфікованих експертів із запобігання злочинності чи створених спілок з експертів державних установ з запобігання злочинності у пріоритетних напрямах державної політики.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 1

Глава 2.4. Перегляд та вдосконалення законодавства щодо контролю та регуляторної політики на державному рівні та на рівні Європейського Союзу

Політико-керівні принципи

Відповідне законодавство щодо контролю злочинності та регуляторні методи повинні підлягати регулярному критичному перегляду.

Під час проведення Європейського самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

32. Беручи до уваги повідомлення Комісії, необхідно сформулювати мінімальні стандарти щодо захисту жертв злочинності, зокрема із забезпечення можливості для жертв злочинності доступу до правосуддя та з їхнього права отримання компенсації за збитки, включаючи судові витрати. У доповнення до цього необхідно створити державні програми для фінансування заходів як громадських, так і неурядових для допомоги і захисту жертв.

48. Без завдавання шкоди основним сферам, що розглядаються в Амстердамському договорі та у Віденському Плані дій, Європейська Рада, беручи до уваги положення державного кримінального законодавства, закликає дійти згоди в частині спільних визначень понять, шляхів обвинувачення та застосування санкцій. Ця робота повинна бути сконцентрована передусім на обмеженій кількості секторів, що мають особливе значення, таких як фінансові злочини (відмивання грошей, корупція, підробка євро), торгівля наркотиками, торгівля людьми, особливі форми експлуатації жінок, сексуальна експлуатація дітей, злочини з використанням високих технологій та у сфері навколишнього середовища.

Існуючі повноваження та ініціативи

Велика кількість існуючих повноважень (наказів) та ініціатив розрахована на зміцнення законодавчої системи, а також системи контролю злочинності та регуляторної системи.

У параграфі 46 (a) Плану дій 1998 року (який повинен бути запроваджений в дворічний строк) пропонується здійснювати заходи щодо розпізнавання та виявлення ознак у сфері організованої злочинності, тероризму і торгівлі наркотиками, для чого терміново необхідно вжити заходів для встановлення мінімуму правил стосовно складових компонентів та покарань і при потребі розробити відповідні детальні заходи. Параграфами 50 (c) та 51 (a) (які в свою чергу повинні бути запроваджені в п'ятирічний термін) передбачається безперервне розроблення заходів, якими б встановлювався мінімум правил стосовно складових компонентів поведінки та покарань у всіх сферах організованої злочинності, тероризмі і торгівлі наркотиками та для виявлення специфічних форм злочинності для оптимальних підходів і шляхів боротьби з боку ЄС.

Згідно з параграфом 46 (b) Плану дій 1998 року в Резолюції Ради від 28 травня 1999 року відмічено, що Рада повинна прийняти інструмент (документ) щодо запобігання, контролю та апроксимації законодавства в частині підробки євро. 14 вересня 1999 року Комісія представила пропозицію для основного рішення з підробки та відмінних від готівкового способів платежу.

У рекомендації 6 Плану дій 1997 року передбачено розвиток всебічної політики, спрямованої проти корупції, беручи до уваги вже виконану на міжнародних форумах роботу, заради створення прозорого державного управління. Багатодисциплінарна група з питань боротьби з організованою злочинністю (MDG) зазначила, що Комісія по співпраці, засідання якої відбулось у травні 1997 року, встановила базу для формування всебічної політики з корупції і що в світлі розпочатої чи закінченої роботи по першому та третьому основних напрямках було визначено і розвинуто елементи всеохоплюючої політики. Прогрес, досягнутий у роботі в цій сфері, необхідно постійно переглядати.

У параграфі 47 (a) Плану дій 1998 року Комісія запрошується розпочати перегляд можливостей для створення більш гармонізованих правил щодо захисту даних. Робота в цій сфері вже триває.

Рекомендацією 18 (b) Плану дій 1997 року передбачається введення відповідальності для юридичних осіб у разі, якщо ці юридичні особи виявилися причетними до організованої злочинної діяльності. Хоча ця рекомендація повинна бути втілена до кінця 1998 року, цього ще не зроблено. Документ з правової відповідальності юридичних осіб був розглянутий MDG, крім того, з цього приводу було проведено семінар, профінансований програмою "Гротіус" (Grotius), та видано додаткову анкету-запитальник.

У параграфі 51 (c) Плану дій 1998 року пропонується розглядати питання, адресовані на підтримку жертв, за допомогою порівняльного огляду схем подібної компенсації жертвам та оцінку можливості прийняття заходів у межах ЄС.

Комісією вже зроблені відповідні кроки у цьому напрямі.

Основні повноваження (накази), що полягають у поліпшенні засобів перегляду відповідних систем, викладені в параграфі 47 (c) Плану дій, де наголошується на потребі продовження процесу взаємної оцінки згідно зі Спільними діями, що були прийняті Радою 5 грудня 1997 року.

Аналіз

Було досягнуто значного прогресу на державному і міжнародному рівнях щодо вдосконалення форм реагування, спрямованих проти організованої злочинності. Проте необхідна подальша робота, яка б гарантувала реалізацію цих рекомендацій, міжнародних заходів та міжнародної політики щодо цього та була б імплементована заради визначення можливих питань, розвитку нових механізмів та методів, спрямованих на подолання зазначених проблем.

Необхідно також визнати важливість збереження певного рівня гнучкості в процесах підготовки прийнятних форм реагування, спрямованих у відповідь на дуже різнобічне явище, що постійно розвивається.

Робота ЄС з перегляду і вдосконалення законодавства та політики повинна тривати в налагодженому спрямованому руслі, манері дій, концентруючи увагу, де це можливо, на порушеннях, що становлять найбільшу небезпеку для Держав-членів та Європейського Союзу, і на законодавстві й політиці, що перешкоджатимуть розвитку узгоджених дій, спрямованих у відповідь на організовану злочинність. Більшість акцентів такої роботи може значно варіюватися відповідно до обставин та небезпеки, як це пропонується, наприклад, у щорічному звіті щодо ситуації у сфері організованої злочинності.

Під час перегляду законодавства та політики потрібно використовувати детальні оцінки, що були зроблені відповідно до Спільних дій, прийнятих Радою 5 грудня 1997 року.

Детальні рекомендації

Рекомендація 7. Згідно із параграфами 46 (a), 50 (a) та 51 (a) Плану дій 1998 року і з параграфом 48 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере Рада повинна, якщо це необхідно, приймати інструменти (документи), спрямовані на апроксимацію законодавства Держав-членів. Ці інструменти (документи) повинні враховувати мінімальні стандарти стосовно складових компонентів злочину та покарань, що стосуються організованої злочинності, тероризму і торгівлі наркотиками. Беручи до уваги, зокрема, висновки, зроблені в Тампере, такі правопорушення повинні братися до уваги: злочини з використанням високих технологій (комп'ютерне шахрайство та правопорушення, скоєні через засоби мережі Інтернет (Internet), торгівля наркотиками та пов'язані з цим правопорушення, торгівля людьми (зокрема експлуатація жінок), терористичні злочини, фінансові злочини (відмивання грошей, корупція, підробка євро), податкове шахрайство, сексуальна експлуатація дітей та злочини у сфері навколишнього середовища. Також слід розглянути питання щодо можливості створення більш загальної політики ЄС стосовно цих специфічних форм злочинності, враховуючи відповідну роботу, проведену іншими міжнародними організаціями.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності), різний строк досягнення цілі повинен встановлюватися до кожного правопорушення. Вивчення та розслідування першого злочину має бути завершено до 31 грудня 2000 року, наступні злочини повинні вивчатися з розрахунку хоча б один злочин під час засідання Президії.

Пріоритет: 2

Рекомендація 8. Рада повинна продовжувати зміцнення процесу здійснення спільної оцінки, що грунтується на Спільних діях, прийнятих 5 грудня 1997 року з відповідним балансом між правоохоронними, звинувачувальними та судовими питаннями. Необхідно створити умови для детальної оцінки міжнародних домовленостей, досягнутих згідно з Розділом IV Договору про Європейський Союз ( 994_029 ) (TEU). Рада повинна розглянути можливість визначення спільних стандартів взаємної оцінки, зробленої різними групами експертів, та достатньо забезпечити постійними ресурсами для здійснення такої оцінки.

Механізм спільної оцінки, встановлений у рамках Спільних дій від 5 грудня 1997 року, повинен передбачати найважливіші за значенням заходи щодо попередження та контролю організованої злочинності, такі як взаємодопомога в кримінальних справах, аспекти правоохоронних методів боротьби з торгівлею наркотиками та екстрадиції. Додатково до цього Рада повинна надалі розглянути можливість доповнення механізму спільної оцінки спрощеним і доцільним механізмом, що має застосовуватися та спрямовувати процес його імплементації Державами-членами щодо специфічних домовленостей (угод). Спрощений і доцільний механізм може використовуватися для оцінки специфічних галузей імплементації чи для розгляду питань, що потребують швидкої оцінки.

Відповідальні: Рада, тісна співпраця, де це необхідно, з Комісією, Європолом чи Європейською судовою системою.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності), визначення додаткового доцільного механізму до 31 грудня 2000 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 9. Комісія запрошується до підготовки пропозиції з інструментів (документів), що регулюють кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність юридичних осіб, що виявилися причетними до організованої злочинної діяльності.

Відповідальні: Комісія, Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2000 року.

Пріоритет: 3

Глава 2.5. Зміцнення процесів розслідування стосовно організованої злочинності

Політико-керівні принципи

Постає необхідність збільшення ефективності засобів розслідування, поважаючи при цьому основні людські права.

Під час проведення Європейського Самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

23. Європейська Рада прийняла рішення приділити серйозну увагу вирішенню проблеми нелегальної еміграції, особливо через боротьбу з тими, хто причетний до торгівлі людьми та економічної експлуатації мігрантів. Це змушує прийняти передбачені законодавством жорсткі санкції проти цих серйозних злочинів. На основі пропозицій Комісії Рада повинна до кінця 2000 року прийняти відповідне законодавство. Держави-члени разом з Європолом повинні спрямувати свої зусилля на виявлення та руйнування складних кримінальних мереж. Необхідно гарантувати права жертв злочинів, особливо серед жінок та дітей.

33. Удосконалення взаємного визнання судових рішень та вироків, а також необхідність зближення законодавства спростить кооперацію між органами влади та судовий захист прав осіб. Отже, Європейська Рада підтримує принцип взаємного визнання, який, на думку Ради, буде відправною точкою щодо судової співпраці як у цивільних, так і в кримінальних справах. Принцип повинен застосовуватись як до вироків, так і до інших рішень органів судової влади.

36. Принцип взаємного визнання треба застосувати і до попередніх судових наказів, особливо до тих, які дозволять повноважним органам влади швидко отримати докази та конфіскувати майно, що є легко рухомим; законно зібрані докази однією Державою-членом повинні бути дійсні в судах інших Держав-членів з урахуванням діючих там стандартів.

44. Європейська Рада закликає до створення Європейської оперативної групи поліцейських керівників з метою виконання завдань щодо обміну, в співпраці з Європолом, досвідом, найкращими практичними результатами, інформацією щодо існуючих напрямів транскордонної злочинності та сприяння процесам розробки планів оперативних дій.

47. Необхідно створити Європейський поліцейський коледж для підготовки вищого керівництва правоохоронних органів. На початковому етапі це повинно формуватися на основі існуючої мережі державних підготовчих інститутів. Також необхідно забезпечити вільний доступ до нього органів влади країн-кандидатів.

Існуючі повноваження та ініціативи

У параграфі 44 (a) Плану дій 1998 року пропонується здійснювати спільну оцінку специфічних слідчих технологій, пов'язаних із виявленням серйозних форм організованої злочинності (стаття 30 (1) (d) Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

У параграфі 44 (b) Плану дій 1998 року пропонується розгляд домовленостей, згідно з якими правоохоронні служби однієї Держави-члена можуть діяти на території іншої Держави-члена (стаття 32 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), беручи до уваги особливості Шенгенських договорів. У плані дій 1998 року далі відмічається, що необхідно також розглянути окремо два пункти:

- визначення умов та меж, за якими компетентні правоохоронні органи однієї Держави-члена можуть діяти на території іншої Держави-члена, з її дозволу та взаємодіючи з останньою;

- і, навпаки, які види взаємодії і згідно з якими домовленостями кожна Держава-член готова прийняти це на своїй території.

Створення спільних рамок для проведення цього типу операцій є одним з пріоритетів співпраці поліцій. Рамки можуть бути гнучкими.

У параграфі 43 (1) (a) (iii) Плану дій 1998 року закликається до ведення боротьби проти нелегальної еміграційної мережі, що є одним із пріоритетів оперативної співпраці, особливо використовуючи державні підрозділи як мережу державних зв'язків з тими, що відповідають за цю справу.

Параграф 44 (c) Плану дій 1998 року містить положення щодо розвитку та розширення співпраці в галузі оперативної діяльності між правоохоронними службами в Європейському Союзі та посилення поліцейської співпраці в технічній сфері. Спільні дії, проведені митними адміністраціями Держав-членів, можуть слугувати моделлю, де це можливо, і повинні бути прикладом для співпраці державних сил поліції, жандармерії та їх тісних зв'язків з судовими органами. На проміжному етапі Європол може слугувати дубляжем для цих майбутніх ініціатив, які можна буде активізувати за допомогою того, що в Амстердамському договорі визначено як "рішення, спрямовані для досягнення будь-якої іншої цілі, яка узгоджується з ...", що відповідає Розділу VI Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

У параграфі 44 (e) Плану дій 1998 року є заклик до ратифікації Конвенції CIS та Другої неапольської конвенції до 31 липня 2001 та вжиття заходів для їх найефективнішої імплементації.

У параграфі 48 (a) (vii) наголошується на вивченні можливостей встановлення системи обміну відбитками пальців між Державами-членами електронним шляхом.

У параграфі 48 (b) (iii) наголошується на здійсненні заходів щодо сприяння співпраці та спільних ініціатив у сфері підготовки правоохоронного персоналу, обміну офіцерами зв'язку, відряджень, використання обладнання та судових досліджень (практики).

Аналіз

Через те, що в більшості випадків організована злочинність за своєю природою потайна, і тому, як правило, важко визначити конкретні жертви, або ж вони залякані, необхідно приділити увагу забезпеченню розслідування організованої злочинницької діяльності достатніми ресурсами та надати можливості слідчим мати у своєму розпорядженні відповідну низку законних засобів для проведення різнобічного розслідування та для отримання достатньої кількості доказів. Використовуючи такі механізми, як електронний нагляд за підозрюваним, таємні агенти, обіцянки звільнення чи скорочення вироку взамін співпраці, слід дбати про належний баланс між ефективністю та захистом основних людських прав.

Підвищення ефективності розслідування також вимагає розвитку нових засобів розслідування, відповідної підготовки слідчих та працівників суду, забезпечення необхідними ресурсами та належною структурою роботи, що іноді вимагає високого рівня спеціалізації. Розслідування міжнародних аспектів організованої злочинності вимагає тіснішої міжнародної співпраці між правоохоронними органами. Цьому також може слугувати створення міжнародних слідчих команд.

Детальні рекомендації

Рекомендація 10. Згідно із параграфом 43 (1) (a) (iii) Плану дій 1998 року та параграфом 23 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере боротьба з мережами нелегальної еміграції повинна бути першочерговим пріоритетом в оперативній співпраці. З цією метою Держави-члени у тісній співпраці з Європолом, Комісією та Європейською судовою системою повинні забезпечити встановлення чітких правил щодо координації розслідувань як на правоохоронному, так і на судовому рівнях. Більше того, Рада повинна переглядати процес розслідувань у цій сфері з метою подальшого підвищення ефективності в запобіганні та руйнуванні мереж нелегальної еміграції. Необхідно підготувати орієнтири щодо обміну інформацією між державними правоохоронними підрозділами про мережі нелегальної еміграції та про інші форми співпраці з виявлення та відповідного реагування щодо таких мереж у тісній співпраці з Європолом, Комісією та Європейською судовою системою. Щоб об'єднати ресурси на рівні Європейського Союзу, необхідно дослідити можливість створення оперативних груп, що повинні складатися з представників компетентних органів.

Відповідальні: Держави-члени, Рада, Комісія, Європол, Європейська судова система.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 11. Відповідні спеціалізовані правоохоронні органи повинні прагнути виробляти на міжнародному рівні спільні слідчі стандарти та стандарти для експертиз у всіх Державах-членах, що базуються на нових розробках, та забезпечити обмін досвідом і технічним обладнанням. Підхід, заснований на даному проекті відповідно до вже існуючих стандартів, повинен стати головною рушійною силою для запобігання та контролю організованої злочинності в Європейському Союзі.

Відповідальні: Держави-члени, Рада, Європол.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 2

Глава 2.6. Зміцнення Європолу

Політико-керівні принципи

Необхідно розвинути потенціал Європолу, він повинен стати ефективним знаряддям для Держав-членів у запобіганні та контролі організованої злочинності.

Під час проведення Європейського Самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

43. Необхідно отримати максимум користі від співпраці між органами влади Держав-членів під час розслідування транскордонних злочинів у будь-якій Державі-члені. Першим кроком Європейська Рада вбачає, як це передбачено в Договорі, якнайшвидше заснування слідчих груп для боротьби з торгівлею наркотиками та людьми, а також боротьби з тероризмом. Правила, що при цьому повинні встановлюватися, мають дозволяти представникам Європолу брати участь у таких групах, як підтримка.

45. Європол має ключову роль у підтримці в межах Європейського Союзу заходів щодо запобігання злочинності, аналізу та проведення розслідувань. Європейська Рада закликає Раду забезпечити Європол необхідною підтримкою та ресурсами. У найближчому майбутньому його роль повинна бути зміцнена завдяки отриманню оперативних даних від Держав-членів та завдяки отриманню повноважень просити Держав-членів розпочинати, проводити чи координувати розслідування чи створювати спільні слідчі команди щодо певних сфер злочинності, при цьому дотримуючись системи судового контролю Держав-членів.

56. Європейська Рада пропонує Раді розширити повноваження Європолу щодо контролю над процесами, пов'язаними з відмиванням грошей взагалі, незалежно від типу правопорушення, у результаті якого був отриманий прибуток, пов'язаний з відмиванням грошей.

Існуючі повноваження та ініціативи

У параграфі 25 (a) - (c) Плану дій 1997 року наголошується на розширенні повноважень та завдань Європолу, удосконаленні оцінки щодо необхідності прийняття поправок до Конвенції Європолу та грунтовному вивченні місця і ролі судових органів у частині їх взаємовідносин з Європолом. Згідно із параграфом 45 (g) Плану дій 1998 року слід вивчати місце і роль судових органів у процесі майбутнього розвитку Європолу згідно з Амстердамським договором з метою поліпшення дієвості цієї установи. Можна помітити значне вдосконалення параграфів 25 (a) та 25 (b) Плану дій 1998 року, ця справа постійно переглядається Державами-членами та керівництвом Європолу.

Параграф 25 (d) Плану дій 1997 року встановлює необхідність повного використання можливостей Європолу в сфері техніки ведення оперативних дій та підтримки, аналізу, зокрема аналізу файлових даних (наприклад, реєстрів викрадених авто чи іншої власності). Внаслідок розвитку техніки ведення оперативних дій можна передбачати вивчення практичних результатів і їх ефективності на державному рівні та на рівні Європейського Союзу, розвиток спільних стратегій, політики і тактик. Розвиток підтримки щодо ведення оперативних дій може передбачати, між іншим, прийняття форм організації зустрічей, створення спільних планів дій та їх втілення, стратегічний аналіз, полегшення обміну інформацією та розвідувальними даними, аналітичну підтримку для багатосторонніх державних розслідувань, технічну й тактичну підтримку, законодавчу підтримку, пропонування технічних зручностей, розробку спільних інструкцій (підручників), сприяння в тренуванні (підготовці), оцінку результатів та надання порад компетентним органам Держав-членів.

У параграфі 43 (1) (a) (i) Плану дій 1998 року мова йде про проведення перевірки можливостей встановлення бази даних існуючих розслідувань у рамках положень Конвенції Європолу для уникнення можливості перекривання між розслідуваннями та для залучення в одному розслідуванні декількох Європейських компетентних установ, об'єднуючи таким чином їх знання та експертизи.

У параграфі 43 (1) (a) (ii) Плану дій 1998 року (що має бути втілений у дворічний строк) наголошується на спрямуванні документальної роботи Європолу, пов'язаної з веденням оперативних дій, встановлюючи, де це можливо, що результатом аналізу мають бути оперативні висновки. У параграфі 48 (a) (ii) та 48 (b) (ii) Плану дій 1998 року (що має бути втілений в п'ятирічний строк) йдеться про розробку мережі дослідницької та документальної роботи щодо транскордонних злочинів та організації збору, зберігання обробки, аналізу та обміну відповідною інформацією, включаючи інформацію, отриману правоохоронними органами, з підозрілих фінансових угод (трансакцій), зокрема через Європол, що має здійснюватися в рамках положень про захист особистих даних.

У параграфі 43 (1) (a) (iv) Плану дій 1998 року тероризм визначається як один із злочинів, що має розглядатись Європолом, і закликається до збільшення обміну інформацією та активізацією координації компетентних органів Держав-членів у боротьбі проти скоєних чи таких, що можуть бути скоєні, злочинів, пов'язаних з терористичною діяльністю, використовуючи при цьому Європол.

У параграфі 43 (1) (b) Плану дій 1998 року говориться про підготовку відповідних законодавчих актів для розширення повноважень Європолу стосовно діяльності, вказаної в статті 30 (2) Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), та для концентрації роботи Європолу щодо співпраці, пов'язаної з проведенням оперативних дій. Важливим є питання про місце і роль судових органів у їх зв'язках з Європолом. Одним з пріоритетів, визначених Договором, є встановлення сутності та владних повноважень Європолу, пов'язаних із проведенням оперативних дій, котрими треба буде "вимагати від компетентних органів Держав-членів проведення і координації їх розслідувань", а також діяти в рамках "проведення оперативних дій об'єднаних команд".

У параграфі 43 (1) (c) Плану дій 1998 року мова йде про перевірку доступу Європолу до Шенгенської інформаційної системи (SIS) чи Європейської інформаційної системи (EIS) слідчих даних, а в параграфі 48 (a) (v) - про перевірку можливостей і шляху доступу Європолу до Митної інформаційної системи, у параграфі 48 (a) (vi) Плану дій 1998 року - про розробку та імплементацію, співпрацюючи з Європолом, інформаційної стратегії, спрямованої на ознайомлення громадськості з роботою та повноваженнями Європолу.

Аналіз

Набрання чинності Конвенцією Європолу забезпечило Європейський Союз важливим законодавчим знаряддям у сфері боротьби з організованою злочинністю через розвиток і зміцнення оперативного обміну інформацією та розвідданими між правоохоронними органами Держав-членів. Це також наділило Європейський Союз механізмом першочергової важливості в поглибленні та зміцненні міжнародного співробітництва щодо запобігання та контролю організованої злочинності.

Детальні рекомендації

Рекомендація 12. Держави-члени повинні гарантувати, що роль Європолу як розвідувального органу в боротьбі зі злочинністю буде підтримуватися і зміцнюватися для виконання Європолом свого завдання, а саме: забезпечувати Держави-члени інформацією і розвідданими для найефективніших результатів у запобіганні та боротьбі з організованою злочинністю. Вивчення цього питання, до якого закликається у параграфі 43 (1) (a) (i) Плану дій 1998 року, повинно здійснюватися спільно з експертами судових органів. Встановлення сумісної системи розвідки у сфері злочинності в Державах-членах повинно стати довгостроковою метою.

Відповідальні: Рада, Європол, Європейська судова система.

Строк досягнення цілі: 31 липня 2001 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 13. Постійна робота, пов'язана з використанням Європолу під час розвитку та імплементації техніки ведення оперативних дій та щодо діяльності з підтримки й аналізу, повинна тривати. Зокрема, необхідно детальніше вивчити можливу роль Європолу в координації проведення міжнародних розслідувань між компетентними органами Держав-членів щодо порядку боротьби з організованою злочинністю, що сприяло б розширенню поля боротьби зі злочинністю, не обмежуючись однією Державою-членом, включаючи можливість проведення оперативних дій об'єднаними командами, які б включали в себе представників Європолу в якості підтримки, можливість звернення до компетентних органів Держав-членів провести розслідування у специфічних випадках та можливість розвитку спеціальних експертиз, що могли б сприяти Державам-членам у розслідуванні випадків організованої злочинної діяльності.

Відповідальні: Рада, Європол.

Строк досягнення цілі: 31 липня 2001 року.

Пріоритет: 2

Глава 2.7. Простежування, блокування, захоплювання та конфіскація прибутків, отриманих злочинним шляхом

Політико-керівні принципи

Особливу увагу слід приділити позбавленню організованої злочинності основної її рушійної сили - скоєння злочинів.

Під час проведення Європейського Самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

48. Не перешкоджаючи ширшим сферам, передбаченим Амстердамським договором та Віденським Планом дій, Європейська Рада, враховуючи вимоги державного кримінального законодавства, вважає необхідним спрямувати зусилля з пошуку спільних визначень, обвинувачення та прийняття санкцій у першу чергу на обмежену кількість секторів, таких як "відмивання грошей".

51. Відмивання грошей - це явище цілковито організованої злочинності. Воно повинно знищуватися скрізь, де з'являється. Європейська Рада готова зробити конкретні кроки щодо простежування, блокування та конфіскації прибутків, отриманих злочинним шляхом.

52. Держави-члени змушені запровадити повною мірою положення Директив з відмивання грошей ( 994_148 ), Страсбурзької Конвенції 1990 року ( 995_029 ), а також рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) на всіх підвладних їм територіях.

53. Європейська Рада закликає Раду та Європейський Парламент до якнайшвидшого прийняття проекту виправленої директиви з відмивання грошей, нещодавно запропонованої Комісією.

54. Враховуючи вимоги до захисту даних, прозорість фінансових трансакцій (операцій) і власників прав корпоративних установ повинна бути вдосконалена, а обмін інформацією між існуючими підрозділами фінансової розвідки (FIU) стосовно підозрілих операцій повинен бути спрощений. Незважаючи на положення про секретність інформації щодо банківської та іншої комерційної діяльності, судові органи, а також підрозділи фінансової розвідки FIUs повинні мати право, за умови судового контролю, отримати таку інформацію, якщо вона необхідна для розслідування випадків відмивання грошей. Європейська Рада закликає Раду прийняти з цією метою відповідні нормативні акти (постанови, положення).

55. Європейська Рада закликає до апроксимації (зближення) кримінальних законодавств та судочинства щодо відмивання грошей (наприклад простежування, блокування та конфіскація фондів). Межі кримінальних дій, що становлять правопорушення з відмивання грошей, повинні бути однаковими та достатньо широкими в усіх Державах-членах.

57. Необхідно розробити спільні стандарти заради запобігання використанню корпорацій та організацій, що зареєстровані за рамками юрисдикцій Європейського Союзу, для приховування кримінальних прибутків та відмивання грошей. Європейський Союз та Держави-члени повинні досягти домовленостей (укласти угоди) з офшорними центрами третіх держав для забезпечення ефективності та прозорості співпраці в спільній правовій підтримці згідно з рекомендаціями, розробленими з цією метою Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

58. Комісія запрошується до складання звіту щодо виявлення положень в банківському, фінансовому і корпоративному законодавствах, що перешкоджають міжнародній співпраці. Рада запрошується до складання підсумків на основі цього звіту.

Існуючі повноваження та ініціативи

У рекомендації 26 Плану дій 1997 року пропонується здійснення різноманітних заходів у сфері відмивання грошей та конфіскації; подібним способом параграф 45 (d) Плану дій 1998 року спонукає до зміцнення та вдосконалення процесів щодо запобігання та контролю відмивання грошей.

Більш конкретно рекомендація 26 (a) Плану дій 1997 року визначає необхідність створення системи обміну інформацією про підозрілі випадки відмивання грошей; згідно з параграфом 48 (a) (iv) Плану дій 1998 року пропонується встановлення системи обміну інформацією та аналітичною інформацією стосовно випадків відмивання грошей. У рекомендації 26 (b) Плану дій 1997 року закликається до оголошення відмивання кримінальних прибутків злочинністю в найзагальнішому значенні та створення якомога ширшої законодавчої бази щодо визначення меж повноважень при проведенні розслідувань у цій сфері. Рекомендація 26 (b) Плану дій 1997 року визначає необхідність також вивчення можливості поширення поняття "відмивання" й на недбалу поведінку (недбальство); організації аналізу можливостей підвищення ефективності простежування та конфіскації здобутого незаконним шляхом майна, здійснення судових рішень щодо конфіскації майна, яке має відношення до організованої злочинності. Відповідно, 3 грудня 1998 року, були прийняті Спільні дії з відмивання грошей та незаконних прибутків, анкету-запитальник стосовно халатної поведінки (недбальства) представлено MDG.

У рекомендації 26 (c) закликається до запровадження правил, що дозволять конфіскацію майна незалежно від наявності правопорушника. Рекомендація 26 (d) наголошує на вивченні можливості розподілу конфіскованого майна в міжнародному порядку; проект Спільних дій з розподілу майна був розглянутий MDG. У рекомендації 26 (e) закликається до розширення зобов'язань щодо обов'язку представлення відповідної інформації; у рекомендації 26 (f) - до представлення розглянутих справ, пов'язаних з відмиванням грошей у мережі Інтернет і через засоби електронних платежів та повідомлень, через засоби придбання речей електронним шляхом, вимагаючи при цьому зазначення в електронних платежах та в системах повідомлень детальних даних про відправника і бенефіціара.

У рекомендації 26 (g) розглядаються випадки надмірного використання готівкових платежів; у рекомендації 26 (h) закликається до вивчення випадків економічної і комерційної підробки.

У цілому, розглядаючи дії, прийняті стосовно рекомендації 26, можна відмітити, що ця справа перебуває під постійним переглядом MDG, і деякі рекомендації активно втілюються в життя згідно з пропозиціями Європолу. Комісія представила на розгляд офіційну пропозицію щодо внесення поправок до Директиви 1991 року, яка стосується декількох, розглянутих в рекомендації, моментів.

Параграф 47 (d) Плану дій 1998 року визначає необхідність продовження і розширення роботи, розпочатої згідно з планом дій щодо організованої злочинності, з розгляду питання про безпечні притулки і "фінансові раї".

Параграф 50 (b) Плану дій 1998 року визначає необхідність поліпшення і апроксимації, де необхідно, державних положень, що регулюють накладання арешту та конфіскацію прибутків, отриманих кримінальним шляхом, беручи до уваги права третіх сторін стосовно добросовісних намірів.

Аналіз

Основним мотивом для організованої злочинності є отримання фінансових прибутків. Отже, ефективне запобігання та контроль організованої злочинності повинні зосереджуватися на простежуванні, блокуванні, захоплюванні та конфіскації прибутків, отриманих злочинним шляхом. Однак цьому часто перешкоджали, наприклад, повільність у процесах обміну інформацією, відмінності в законодавстві, обтяжливість бюрократичних процедур. Тим більше, що законодавчо встановлена важливість єдиної точки зору щодо захисту даних перешкоджає існуванню та обговоренню різних думок стосовно цього питання.

Необхідно поліпшити можливості обміну інформацією (включаючи подробиці, отримані від фінансових установ) між існуючими в Європейському Союзі підрозділами фінансової розвідки (FIU) незалежно від їх внутрішньої структури. Необхідно також знайти можливість прискорити запровадження судових рішень в інших Державах-членах стосовно заморожування банківських рахунків і взагалі можливість допомоги в процесах простежування майна, здобутого незаконним шляхом.

Окремою проблемою є виникнення так званих офшорних та оншорних фінансових центрів і "фінансових раїв", які справді можуть забезпечувати кримінальні елементи притулком і використовуватися для подальших кримінальних цілей. Необхідно знайти засоби забезпечення імплементації різних міжнародних положень та рекомендації стосовно відмивання грошей Державами-членами на всіх підвладних їм територіях. У цьому контексті слід звернути увагу на значну роботу, яка була проведена в рамках робіт Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF на необ'єднаних територіях. Необхідно розглянути можливість послаблення тягаря доказів після визнання правопорушника винним у скоєнні тяжкого злочину, що стосується походження майна, яке ним утримується. Для застосування такого послаблення необхідно, щоб засуджений або засуджена доводили, що отримали майно, що розглядається слідством, законним шляхом. Якщо суд не був задоволений цими доказами, майно може розглядатися як результат кримінальних прибутків і підлягає конфіскації.

Детальні рекомендації

Рекомендація 14. (a) У параграфі 57 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере визначається необхідність прийняття інструмента (документа), який регулював би процес вжиття заходів Державами-членами стосовно офшорних і оншорних фінансових центрів і "фінансових раїв", що діють на їх територіях, та стосовно спільної політики Європейського Союзу щодо фінансових центрів та "фінансових раїв", що знаходяться за межами Європейського Союзу. Такий інструмент (документ) повинен розглядати питання довірених осіб та інших технік, що використовуються для маскування справжніх власників майна.

(b) Рада згідно зі статтею 38 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ) повинна підготувати модельну угоду для переговорів з офшорними та оншорними центрами і "фінансовими раями" з метою забезпечення того, що вони підтримують прийняття стандартів та будуть здійснювати ефективну співпрацю щодо запобігання і контролю організованої злочинності. Такі угоди в подальшому повинні бути представлені на переговорах з офшорними і оншорними фінансовими центрами і "фінансовими раями". Стосовно цього необхідно забезпечити співпрацю між Радою JHA та Радою Ecofin.

Відповідальні: Рада, Держави-члени, Комісія.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності), підготовка модельної угоди повинна бути завершена до 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 2

Рекомендація 15. Рада спільно з Комісією, беручи до уваги проблему захисту даних та майбутні переговори з відповідними банківськими організаціями, повинна представити розглянуті справи, пов'язані з відмиванням грошей, у мережі Інтернет і через засоби електронних платежів та повідомлень, через засоби придбання речей електронним шляхом, вимагаючи при цьому зазначення в електронних платежах та в системах повідомлень детальних даних про відправника і бенефіціара.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 2

Рекомендація 16. Згідно із параграфом 36 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере в рамках програми заходів, зазначених в параграфі 37 Висновків Президії, Рада повинна прийняти інструмент (документ), що рекомендував би здійснення перегляду Державами-членами їх законодавства та застосування законодавчих норм під час прийняття рішень щодо простежування, блокування, захоплювання та конфіскації майна, отриманого злочинним шляхом і, де це необхідно, встановлення мінімальних стандартів щодо спільного визнання та виконання цих рішень на якомога ранньому етапі розслідувань і кримінального судочинства, беручи до уваги права третіх сторін стосовно добросовісних намірів.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 17. (a) Згідно із параграфом 55 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере необхідне визнання відмивання грошей незаконним у найширшому сенсі; одночасно необхідно створити широкі повноваження щодо проведення розслідувань цього явища. Згідно з рекомендацією 26 (b) Плану дій 1997 року та статті 6 (3) (a) Конвенції про відмивання, пошук, захоплювання та конфіскацію прибутків, здобутих злочинним шляхом ( 995_029 ), треба вивчити можливість поширення значення відмивання й на випадки, коли правопорушник намагався заволодіти майном, що розглядається як прибутки, отримані злочинним шляхом, але не заволодів ним.

(b) Держави-члени мають розглянути відповідно до вимог національного законодавства можливість створення підрозділів, які б цілковито займалися процесом простежування, блокування та конфіскацією майна, отриманих від здійснення злочинної діяльності, зазначених у Спільних діях, прийнятих Радою 3 грудня 1998 року, беручи до уваги досвід роботи подібних підрозділів, що успішно діють в деяких Державах-членах. Більше того, Держави-члени повинні перевірити, чи достатньо в них людських ресурсів, операційних і технічних засобів для проведення боротьби з відмиванням грошей. На додаток до процесу оцінки, що виконується в рамках робіт Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF, Держави-члени повинні переглянути заходи, які дозволять зміцнити процес ефективної імплементації рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF, включаючи можливість представлення специфічних повідомлень до Ради щодо імплементації таких заходів.

Відповідальні: Рада, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2000 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 18. Комісія запрошується до участі у вивченні можливості запобігання надмірному використанню готівкових платежів та обміну готівки фізичними і юридичними особами, що служить прикриттям для переведення злочинних прибутків у інші форми власності. Необхідно приділити увагу встановленню адекватної деклараційної системи, яка б дозволила компетентним органам доводити до кінця відповідні розслідування. У процесі вивчення цього питання Комісії пропонується, між іншим, брати до уваги національне законодавство, що стосується, наприклад, ролі професіоналів, казино та ігрових будинків.

Відповідальні: Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2003 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 19. Необхідно розглянути можливість розробки інструмента (документа), який, враховуючи найкращі практичні методи, що діють на території Держав-членів, відповідно до основних законодавчих принципів вводив би можливість зменшення тягаря доказу стосовно джерел походження майна, що утримувалось особою, яка звинувачується в скоєнні злочину, пов'язаного з організованою злочинною діяльністю, у рамках карного, цивільного і фінансового законодавства.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 20. Необхідно розглянути можливість розробки інструмента (документа) щодо порядку конфіскації незалежно від присутності злочинця чи його відсутності, а також випадки приховування або прикривання, у разі смерті чи зникнення злочинця.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 21. Необхідно розглянути питання, чи є інструмент (документ) щодо розподілу конфіскованого майна між Державами-членами сумісним з природою судової допомоги і з законодавчо встановленими традиціями судової допомоги в Державах-членах. Щодо цього необхідно взяти до уваги останні розробки в міжнародному кримінальному законодавстві.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2002 року.

Пріоритет: 3

Глава 2.8. Зміцнення процесу співпраці між правоохоронними і судовими органами на національному рівні та на рівні Європейського Союзу

Політико-керівні принципи

Для того, щоб забезпечити можливість ефективного запобігання і контролю організованої злочинності, необхідний повний, інтегрований, багатодисциплінарний підхід.

Під час проведення Європейського Самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

35. Щодо кримінальних справ Європейська Рада вимагає від Держав-членів якнайшвидшої ратифікації Конвенції Європейського Союзу 1995 і 1996 років про екстрадицію. Згідно з цим передбачається відміна формальної процедури екстрадиції в Державах-членах, яка стосується осіб, що уникли правосуддя після винесення остаточного вироку і були переміщені згідно зі спрощеною процедурою переміщення таких осіб та згідно зі статтею 6 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ). Необхідно також приділити увагу розгляду процедури екстрадиції якнайшвидше, не порушуючи при цьому принципи законності та справедливості. Європейська Рада запрошує Комісію внести пропозиції щодо цього питання у світлі основних положень, що були імплементовані Шенгенською угодою ( 987_004 ).

37. Європейська рада просить Раду та Комісію прийняти до грудня 2000 року програму заходів з імплементації принципу взаємного визнання. У цій програмі робота повинна проводитися в загальноєвропейському примусовому порядку та з тих аспектів процесуального права, в яких необхідне використання мінімальних стандартів для полегшення застосування принципу спільного визнання, дотримуючись при цьому основних положень законодавств Держав-членів.

46. Для активізації боротьби з серйозними формами організованої злочинності Європейська Рада погодилася з тим, що повинен бути заснований орган (Євроюст), що має складатися з державних звинувачів, суддів чи офіцерів поліції еквівалентної компетенції, делегованих від кожної Держави-члена відповідно до їх законодавства. Завданням Євроюсту повинне стати сприяння належній координації державних органів судового переслідування, підтримка розслідувань випадків організованої злочинності, при цьому значною мірою спираючись на аналіз Європолу, а також поглиблення співпраці з Європейською судовою системою з метою полегшення виконання судових доручень. Європейська Рада просить Раду прийняти необхідні законодавчі інструменти (документи) до кінця 2001 року.

49. Усе більше випадків серйозних економічних злочинів стосуються податків і службових обов'язків. Через це Європейська Рада закликає Держав-членів забезпечити повну взаємну правову допомогу в розслідуванні та судовому переслідуванні серйозних економічних злочинів.

Існуючі повноваження та ініціативи

У рекомендаціях 13 та 14 Плану дій 1997 року звертаються до тих Держав-членів, які ще не запровадили процес швидкої ратифікації ключових конвенцій, що є базовими в запобіганні та контролі організованої злочинності. Деякі інструменти (документи) ще не були ратифіковані усіма Державами-членами. У параграфі 45 (c) Плану дій 1998 року закликається, у свою чергу, до ефективної імплементації законодавства та практичних дій положень двох існуючих конвенцій про екстрадицію, прийнятих у рамках Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

Рекомендація 16 Плану дій 1997 року наголошує на необхідності завершення розгляду проекту Конвенції про взаємодопомогу в розгляді кримінальних справ до кінця 1997 року та на якнайшвидшому збільшенні основного змісту Конвенції у зв'язку з необхідністю прискорення процедур для тіснішого судового співробітництва в справах, що стосуються організованої злочинності, при цьому значно зменшуючи затримки в пересилці та у відповідях на запити. Робота із завершення розгляду проекту Конвенції ще триває і має бути закінчена на початку 2000 року.

Рекомендація 16 також пропонує розгляд інструментів (документів), прийнятих Радою, що стосуються осіб, які взаємодіють з судовим процесом, та щодо захисту свідків, а також особливих потреб поліцейської співпраці, що пов'язані з проведенням попередніх розслідувань. Доповіді щодо запровадження цієї рекомендації повинні бути розглянуті Радою.

Рекомендація 16 (a) визначає необхідність перегляду застережень з приводу Європейської Конвенції про взаємодопомогу 1959 року ( 995_036 ) та її Протоколу ( 995_037 ). На даний момент це розглядається Судовою робочою групою з співпраці в контексті завершення розгляду проекту Конвенції про взаємодопомогу в розгляді кримінальних справ.

У рекомендації 16 (b) закликається до створення законодавчої бази для застосування деяких сучасних методів розслідування за кордоном, таких як контрольована доставка, передислокація таємних агентів і перехоплювання різних форм телекомунікаційних повідомлень. Ці заходи також зараз розглядаються Судовою робочою групою з співпраці у контексті проекту Конвенції.

Параграф 45 (a) Плану дій 1998 року визначає необхідність ефективної імплементації і, де це необхідно, подальшого розширення Європейської судової системи. У ньому також зазначається, що ефективне запровадження Європейської судової системи є першочерговим завданням. Реалізація цього завдання призведе до практичного поліпшення співпраці, і тому процес реалізації повинен супроводжуватися застосуванням сучасних засобів, що забезпечить ефективність такої співпраці. Зараз необхідно приділити увагу способам перетворення цього процесу в оперативніший.

У параграфі 45 (e) Плану дій 1998 року закликається до полегшення та прискорення транскордонної співпраці між компетентними міністерствами і судовими чи еквівалентними за значенням органами Держав-членів.

У параграфі 45 (f) Плану дій 1998 року пропонується започаткування процесу полегшення взаємного визнання рішень та здійснення рішень суду з кримінальних справ. Робоча програма із взаємного визнання була розглянута в MDG з приділенням особливої уваги взаємному визнанню судових наказів стосовно стягнення майна і вироків про накладання штрафу.

Параграф 45 (g) Плану дій 1998 року визначає необхідність здійснення перегляду ролі та місця судових органів у рамках подальшого розвитку Європолу згідно з Амстердамським договором з метою поліпшення ефективності дій відповідних установ.

Параграф 48 (a) (i) Плану дій 1998 року містить положення про підтримку взаємопов'язаних домовленостей між чиновниками обвинувачення/розслідування, що спеціалізуються по боротьбі з організованою злочинністю, у тісній співпраці з Європолом (див. статтю 30 (c) Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

Параграфом 48 (b) (i) заохочується загальна політика і операційна співпраця між компетентними органами, включаючи поліцію, митні та інші спеціалізовані правоохоронні служби і судові органи Держав-членів щодо запобігання, виявлення та розслідування кримінальних злочинів (див. статтю 30 (1) (a) Договору про Європейський Союз ( 994_029 ). У параграфі зазначається, що в цьому контексті буде корисно розвинути та підтримати існуючу двосторонню і регіональну транскордонну співпрацю через продовження та розширення на подібних засадах експериментів з об'єднаними поліцейськими відділеннями. Було б бажано продовжити розвиток аналізу техніки митного ризику та вдосконалення методів митного контролю, таких як імплементація (запровадження) Плану дій щодо контролю контейнерів та розгляд нових шляхів шахрайства, наприклад, використовуючи мережу Інтернет.

Параграфом 49 (a) заохочується розгляд можливості внесення істотних і формальних змін до здійснення процедур екстрадиції, включаючи правила щодо зменшення затримки.

Параграф 49 (b) спонукає до подальшого сприяння транскордонній співпраці між міністерствами і судовими органами у сфері кримінального судочинства. У параграфі 49 (c) йдеться про здійснення перевірки можливостей щодо поліпшення транскордонної співпраці з передачі судових справ та забезпечення виконання вироків.

Параграфом 49 (d) заохочується вивчення доцільності розповсюдження та можливості офіційного обміну інформацією, яка стосується матеріалів кримінальних справ, а параграфом 49 (e) - уникнення юридичних конфліктів між Державами-членами за допомогою, наприклад розгляду можливості перевірки факту наявності судових справ проти однієї і тієї ж особи з подібних правопорушень, що були скоєні в різних Державах-членах.

У параграфі 50 (a) Плану дій 1998 року закликається до забезпечення сумісності правил, що застосовуються Державами-членами в їхній спільній роботі, настільки, наскільки це є необхідним для поліпшення судової співпраці. Треба також приділити увагу уникненню зловживань під час використання засобів судового захисту, що можуть негативно вплинути чи загальмувати співпрацю. У параграфі відмічається необхідність знаходження ефективних стандартів процесуальних норм, які б змогли поліпшити процеси, пов'язані зі взаємодопомогою у розгляді кримінальних справ, виконуючи при цьому необхідні умови щодо основних свобод. Необхідно розпочати розгляд питань про перехоплювання різних форм телекомунікаційних повідомлень та про громадські позови стосовно кримінальних злочинів. У цьому плані треба передбачити можливість компенсації жертвам злочинності.

Аналіз

Сфера особливої уваги - це співпраця між організаціями на державному та міжнародному рівнях, включаючи співпрацю між фінансовими та правоохоронними органами. Можна уникнути багатьох злочинів, якщо розвіддані однієї організації можуть бути надані іншим організаціям на державному та міжнародному рівнях. Однак такі розвіддані можуть не визнаватися корисними для інших організацій, бо останні (розвіддані) можуть бути надані небезпечними каналами для передачі даних розвідки або ж ці організації можуть викликати підозру. Як результат, розслідування обвинувачення, винесення судового вироку та забезпечення його виконання не становлять послідовної, пов'язаної державної і ще менш - міжнародної системи.

Співпраця на місцевому, державному та міжнародному рівнях між правоохоронними службами, між правоохоронними органами і судовими органами повинна зміцнюватись і надалі. У цьому контексті необхідно наголосити на важливості розгляду питання про судові органи та Європол.

Детальні рекомендації

Рекомендація 22. Згідно з параграфом 45 (b) Плану дій щодо свободи, безпеки та правосуддя і з параграфом 37 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере Комісія запрошується до співпраці з Радою під час прийняття, до грудня 2000 року, програми заходів з імплементації принципу взаємного визнання судових рішень у розгляді кримінальних справ.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2000 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 23. Керуючись положеннями параграфа 46 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере, Раді доручається сформулювати і якнайшвидше прийняти законодавчі інструменти (документи) стосовно заснування Євроюсту з одночасним визначенням його структури, сфери компетенції, повноважень та відповідальності. Особливу увагу слід приділити визначенню загальних рамок, у межах яких нова структура буде співпрацювати з державними обвинувальними органами влади, з Європолом, Комісією (OLAF) та Європейською судовою системою.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 1

Рекомендація 24. Європейська судова система повинна бути ефективно запроваджена і, де це необхідно, розширена через використання нових шляхів її оснащення сучасними засобами для створення умов ефективної співпраці та через використання шляхів підвищення її оперативності. Особливу увагу треба приділити поліпшенню ефективності процесуальних стандартів, які дозволять поліпшити взаємну допомогу під час розгляду кримінальних справ, дотримуючись при цьому вимог основних прав.

Генеральний Секретаріат Ради є також і секретаріатом для Європейської судової системи і повинен в силу цього бути наділеним на постійних засадах необхідними ресурсами, що забезпечили б виконання Європейською судовою системою її завдань.

Відповідальні: Держави-члени, Рада.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 2

Рекомендація 25. Необхідно підготувати інструмент (документ), який визначав би позиції щодо захисту свідків і осіб, які беруть чи брали участь у діяльності злочинних організацій і які готові співпрацювати та допомагати в судовому процесі через надання важливої для розслідування і свідчень інформації чи через надання інформації, що може сприяти позбавленню кримінальних організацій їх ресурсів чи кримінальних прибутків. У цій пропозиції повинна обговорюватися можливість у відповідних випадках пом'якшення покарання звинувачуваного, який надає істотну допомогу в даних випадках. Необхідне доопрацювання модельної угоди Європейського Союзу, беручи до уваги досвід Європолу, та використання цього досвіду на двосторонніх засадах.

Відповідальні: Рада, Держави-члени, Комісія.

Строк досягнення цілі: 31 липня 2001 року.

Пріоритет: 3

Рекомендація 26. Необхідно вивчити можливу потребу в додатковому фінансуванні та, зокрема, можливості збільшення гнучкості й прискорення процедур, пов'язаних із використанням фінансів Європейського Союзу, спрямованих на професійну підготовку та заходи щодо підтримки у світлі статті 41 (3) Договору про Європейський Союз ( 994_029 ). Це, наприклад, може бути оснащення перекладацьких служб, забезпечення мовної підготовки, здобуття міжнародного досвіду офіцерами-спеціалістами правоохоронних органів, обвинувачами та суддями. Необхідно розглянути можливість використання даних фондів у поліпшенні організації зустрічей практикуючих юристів на рівні Європейського Союзу (включаючи зустрічі, пов'язані з використанням спільних слідчих команд). Компетентні органи повинні розглянути можливість проведення тристоронніх конференцій між двома чиновниками, використовуючи перекладача, та Держави-члени повинні сприяти застосуванню такої системи, відкриваючи доступ до ресурсів з цією метою. Беручи до уваги потребу гарантування законних інтересів щодо контролю над громадськими фондами, необхідно забезпечити, щоб використання таких фондів з метою підвищення судової співпраці не посягало на незалежність суду.

Відповідальні: Комісія, Рада, Європейська судова система, Європол, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2001 року.

Пріоритет: 2

Рекомендація 27. Держави-члени, які ще не ратифікували (4) наступні конвенції Європейського Союзу, Рада Європи та ООН, що є основними в процесах запобігання та контролю організованої злочинності, повинні надати у свої Парламенти пропозиції щодо їх швидшої ратифікації згідно з представленим розкладом. Якщо якась конвенція не буде ратифікована до вказаної дати, вони повинні надіслати письмовий звіт Раді з поясненням причин з цього приводу і повинні робити це кожні шість місяців до тих пір, поки конвенція не буде ратифікована. Якщо будь-яка Держава-член не ратифікувала конвенцію протягом часу, достатнього для уникнення будь-яких причин. Рада повинна оцінити ситуацію з метою її вирішення. Згідно з однією з умов пакту попереднього вступу країни-кандидати також повинні виконати вимоги подібного характеру. У разі підписання або прийняття нових конвенцій або інструментів (документів) Рада повинна встановлювати строк досягнення цілі стосовно їх прийняття та імплементації згідно з конституційними нормами Держав-членів та Амстердамського договору.

___________________ (4) Усі Держави-члени вже мають здійснити необхідні процедури щодо ратифікації Конвенції про взаємодопомогу в розгляді кримінальних справ від 1959 року ( 995_036 ) та Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизацією процесу обробки персональних даних від 1981 року ( 994_326 ). Ці конвенції є також важливими в боротьбі з організованою злочинністю.

1. Європейська конвенція про екстрадицію, Париж 1957 рік ( 995_033 ) - кінець 2001 року.

2. Другий протокол до Європейської конвенції про екстрадицію, Страсбург 1978 рік ( 995_035 ) - кінець 2001 року.

3. Протокол до Європейської конвенції про взаємодопомогу в розгляді кримінальних справ, Страсбург 1978 рік ( 995_037 ) - кінець 2001 року.

4. Конвенція про відмивання, пошук, накладання арешту та конфіскацію прибутків, здобутих злочинним шляхом, Страсбург 1990 рік ( 995_029 ) - кінець 2001 року.

5. Конвенція про взаємодопомогу між митними адміністраціями Держав-членів (Друга неапольська конвенція) - кінець 2001 року.

6. Угода про незаконну морську торгівлю, що пов'язана з імплементацією статті 17 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про незаконну торгівлю наркотичними та психотропними препаратами, Страсбург 1995 рік ( 994_045 ) - кінець 2001 року.

7. Конвенція про незаконну торгівлю наркотичними та психотропними препаратами, Відень 1988 рік ( 995_096 ) - кінець 2001 року.

8. Європейська конвенція про блокування тероризму, Страсбург 1977 рік ( 994_331 ) - кінець 2001 року.

9. Конвенція Ради Європи про кримінальне законодавство щодо боротьби з корупцією, Страсбург 1999 рік ( 994_101 ) - кінець 2001 року.

10. Конвенція про спрощення процедур екстрадиції між Державами-членами Європейського Союзу - кінець 2001 року.

11. Конвенція про захист фінансових інтересів Європейських Співтовариств - середина 2001 року.

12. Конвенція про використання інформаційних технологій у роботі митних органів - кінець 2000 року.

13. Конвенція про здійснення екстрадиції між Державами-членами Європейського Союзу - кінець 2001 року.

14. Протоколи до Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських Співтовариств - кінець 2001 року.

15. Конвенція про боротьбу з корупцією, включаючи службових осіб Європейських Співтовариств або службових осіб Держав - членів Європейського Союзу - кінець 2001 року.

Деякі інші конвенції можуть бути також доречними при вжитті заходів по боротьбі з організованою злочинністю. До таких конвенцій, зокрема, належить Конвенція про блокування процесів, пов'язаних з виготовленням фальшивих грошей, Женева 1929 рік ( 995_589 ), а також Конвенція Ради Європи про кримінальне законодавство щодо боротьби зі злочинами у сфері навколишнього середовища, Страсбург 1998 рік.

Відповідальні: Держави-члени, Рада.

Строк досягнення цілі: як зазначено вище.

Пріоритет: 1

Рекомендація 28. Екстрадиція повинна бути полегшена через здійснення ефективної імплементації двох існуючих конвенцій про екстрадицію, прийнятих відповідно до положень Договору про Європейський Союз ( 994_029 ). Зокрема, Держави-члени повинні вжити на національному рівні необхідних заходів, щоб гарантувати, що запити щодо здійснення екстрадиції можуть бути задоволені найпростішим та швидким шляхом. Як зазначається у параграфі 35 Висновків Президії, зроблених під час проведення Європейського Самміту в Тампере, Комісія запрошується для внесення пропозицій щодо якнайшвидшої екстрадиції осіб, що були визнані винними в скоєнні злочину та переховуються від правосуддя, так званих процедур екстрадиції якнайшвидшим шляхом. Процес здійснення оцінки процедур екстрадиції, заснованих на Спільних діях, прийнятих Радою 5 грудня 1997 року, повинен початися не пізніше, ніж 30 червня 2001 року. Щодо цього при розгляді зазначеного питання повинні бути надані довгострокові плани стосовно можливості утворення єдиного Європейського легального простору для здійснення екстрадиції. Також у цьому контексті повинні бути зроблені відповідні дослідження щодо проблем, пов'язаних із здійсненням заочних процедур екстрадиції, поважаючи при цьому основні права, гарантовані Європейською конвенцією про основні права людини ( 995_004 ).

Відповідальні: Рада, Держави-члени, Комісія.

Строк досягнення цілі: 2002 рік; 2010 рік - для довгострокових цілей.

Пріоритет: 1

Рекомендація 29. Відповідно до параграфа 36 Висновків Президії Європейської Ради в Тампере Держави-члени повинні розглянути різні шляхи і засоби, включаючи мінімальні стандарти щодо рішень суду, прийнятих на основі сукупності свідчень (доказів), і Рада повинна прийняти необхідний інструмент (документ) для того, щоб гарантувати, що свідчення (докази), зібрані законним шляхом компетентними органами влади однієї Держави-члена, можуть бути представлені судам інших Держав-членів, діючи згідно з принципом незалежності суду та враховуючи інші стандарти, які застосовуються в таких Державах-членах.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: 31 грудня 2004 року.

Пріоритет: 4

Рекомендація 30. З метою ефективнішого проведення розслідувань стосовно транскордонної організованої злочинності Рада запрошується до співпраці у напрямі апроксимації (наближення) національного законодавства у сфері техніки ведення оперативних дій, щоб зробити використання такої техніки уніфікованішим.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: грудень 2002 року.

Пріоритет: 3

Глава 2.9. Зміцнення співробітництва із країнами-претендентами на вступ

Політико-керівні принципи

Співробітництво з країнами-претендентами повинно бути посилено з метою їхнього поступового приєднання до Стратегії Європейського Союзу щодо запобігання та контролю організованої злочинності.

Існуючі повноваження та ініціативи

Згідно з рекомендацією 3 Плану дій 1997 року 28 травня 1998 року був прийнятий пакт попереднього вступу. Була створена Експертна група з питань пакту попереднього вступу (PAPEG). Acquis communautaire (спільне законодавство Європейського Союзу відповідно до якого починається підготовка країн-кандидатів до вступу) Європейського Союзу було представлено на розгляд країнам-кандидатам на багатосторонній основі. Крім того, двосторонні сесії були проведені з кожною країною-кандидатом для того, щоб оцінити рівень готовності та відповідності стандартам Європейського Союзу.

Комісія впровадила в життя багато різноманітних ініціатив, застосовуючи при цьому різні інструменти та засоби такі, як, наприклад, розділ VI програм (як, наприклад, фонди програми "Фаре" (Phare)1 і програми TAIEX), щоб підсилити співробітництво з країнами-кандидатами в галузі боротьби з організованою злочинністю.

___________________ 1 Програма PHARE - програма допомоги в економічній реструктуризації Польщі й Угорщини, яку також було поширено на Чехію, Словаччину, Румунію, Болгарію, Албанію, три країни Балтії та деякі держави колишньої Югославії.

У параграфі 43 (d) Плану дій 1998 року йдеться про зміцнення ролі Європолу в частині обміну інформацією щодо імплементації пакту попереднього доступу і представлення достатніх ресурсів Європолу для досягнення зазначеної мети.

Аналіз

Організована злочинність у Державах-членах Європейського Союзу має тенденцію до розширення. Проте справді ефективна стратегія Європейського Союзу повинна бути представлена на розгляд Держав-членів Європейського Союзу. Це повинно бути зроблено не тільки для того, щоб підвищити співробітництво, спрямоване на виявлення, розкриття та розслідування окремих злочинів та злочинців, а й для того, щоб сприяти процесу обміну інформацією, яка стосується найкращої практики щодо боротьби з організованою злочинністю. У першу чергу, використовуючи пакт попереднього вступу, співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю повинно реалізуватися більш ефективно та досконало з країнами-претендентами.

Це співробітництво є взаємовигідним, бо тоді, коли країни-кандидати можуть бути інформовані про acquis Європейського Союзу (спільне законодавство Європейського Союзу, відповідно до якого починається підготовка країн-кандидатів до вступу), вони безпосередньо можуть, спираючись на свій обширний досвід, сприяти зміцненню процесів боротьби з організованою злочинністю в Європейському Союзі.

Роль пакту попереднього вступу від 28 травня 1998 року в підсиленні процесу співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю є дуже важливою. Рада повинна розглянути, чи повинні бути забезпечені додаткові ресурси для здійснення процесів, пов'язаних з імплементацією пакту попереднього вступу.

У цій роботі особливу увагу слід приділити процесам запобігання і контролю таких форм організованої злочинності, як відмивання грошей, нелегальні еміграційні мережі та фінансові злочини.

Детальні рекомендації

Рекомендація 31. Європейський Союз і Держави-члени повинні намагатися підсилити практичні й цілеспрямовані форми співробітництва з країнами-кандидатами у сферах правоохоронної діяльності та процесах судочинства, пов'язаних з кримінальною злочинністю.

Відповідальні: Рада, Комісія, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 3

Рекомендація 32. Країни-претенденти повинні бути залучені до підготовки та аналізу щорічних звітів щодо ситуації у сфері організованої злочинності.

Відповідальні: Рада, Європол.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 2

Рекомендація 33. Повинна бути вивчена можливість щодо співробітництва з країнами-претендентами у використанні Шенгенської інформаційної системи, беручи до уваги легальну й технічну доцільність такого співробітництва.

Відповідальні: Рада.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 3

Рекомендація 34. Держави-члени повинні вивчити питання доцільності, діючи на двосторонній основі, введення практичного співробітництва з країнами-претендентами, яке стосуватиметься простежування здобутого незаконним шляхом майна, такого як автомобілі, і до техніки ведення оперативних дій, таких як контрольовані поставки і секретна оперативна діяльність.

Відповідальні: Держави-члени.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 2

Рекомендація 35. Європейський Союз і Держави-члени повинні намагатися посилити технічну допомогу та експертизу для країн-претендентів для того, щоб підтримати розвиток ефективної та демократичної правової системи й належного громадського управління та наближення установ і законодавства до стандартів законодавства Європейського Союзу. Повинні також заохочуватися заходи, пов'язані з можливістю втілення двосторонніх програм, профінансованих за рахунок коштів Програми Європейського Союзу "Фаре" (Phare).

Відповідальні: Рада, Комісія, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 1

Глава 2.10. Посилення співробітництва з третіми країнами та іншими міжнародними організаціями

Політико-керівні принципи

Процес запобігання і контролю організованої злочинності потребує глобальної кооперації та співробітництва і повинен розглядатися в цьому контексті.

Під час проведення Європейського самміту в Тампере Президією були зроблені відповідні висновки, а саме:

7. Простір свободи, захисту та правосуддя повинен базуватися на принципах прозорості й демократичного контролю. Ми повинні розвивати відкритий діалог з цивільним суспільством з метою та на принципах цього простору для того, щоб посилити громадське розуміння та підтримку. З метою підтримання довіри в органах влади повинні бути розроблені загальні стандарти щодо цілісності органів влади.

8. Європейська Рада вважає важливим, що в усіх складових цього простору Союз також повинен розвивати можливість діяти і бути прийнятим до уваги як значний партнер на міжнародній арені. Це потребує тісної співпраці з партнерськими країнами і міжнародними організаціями, зокрема такими, як Рада Європи, OSCE, OECD та Організація Об'єднаних Націй.

59. Європейська Рада підкреслює, що всі заходи та інструменти, які є в розпорядженні Союзу і зокрема у зовнішніх відносинах, потрібно використовувати як один з інтегрованих та послідовних шляхів для побудови простору свободи, захисту та правосуддя. Правосуддя та внутрішні справи повинні бути інтегровані при визначенні й застосуванні в інших сферах політики та діяльності Союзу.

60. Нові можливості, які надані Амстердамським договором для здійснення зовнішніх зв'язків і зокрема для здійснення стратегій загального плану, таких як угоди Співтовариства та угоди, що базуються на положеннях статті 38 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), повинні використовуватися повною мірою.

61. Повинні бути визначені чіткі пріоритети, політичні цілі та заходи стосовно зовнішніх дій Союзу щодо правосуддя та внутрішніх справ. Специфічні рекомендації щодо політичних цілей та заходів стосовно зовнішніх дій Союзу щодо правосуддя і внутрішніх справ, враховуючи питання функціонування робочої структури, повинні бути розроблені Радою в тісному співробітництві з Комісією та надані до Європейської Ради в червні 2000 року.

62. Європейська Рада передбачає надання зі свого боку підтримки щодо регіональної співпраці у сфері боротьби з організованою злочинністю із залученням Держав-членів і третіх країн, які межують із Союзом. У цьому контексті із задоволенням відмічаються конкретні і практичні результати, отримані за допомогою країн Балтійського морського регіону. Європейська Рада приділяє особливу увагу регіональній співпраці та розвитку в Балканському регіоні. Європейський Союз заохочує та має намір брати участь в Європейській конференції щодо розвитку та безпеки в Адріатичній і іонічній областях, яка буде організована італійським урядом в Італії в першій половині 2000 року. Ця ініціатива забезпечить значну підтримку в контексті пакту стабільності південно-східної Європи.

Існуючі повноваження та ініціативи

У рекомендації 4 Плану дії 1997 року закликається до тісної співпраці з третіми країнами, міжнародними організаціями та установами, які є причетними до процесів, направлених на запобігання та контроль організованої злочинності. Потенціал для співробітництва, забезпечений за допомогою існуючих механізмів, таких як трансатлантичне співробітництво, програма "Тасіс" (Tacis)2 й угоди про партнерство з Російською Федерацією та Україною, повинен використовуватися ефективніше. Повинна бути досліджена можливість розвитку кореспондентських домовленостей з іншими країнами. За участю Ради та Комісії повинні розроблятися спеціальні пропозиції для тіснішого співробітництва, наприклад, за участю Європолу.

___________________ 2 Програма TACIS - програма технічної та економічної допомоги, що була розроблена Європейським Союзом для країн колишнього Радянського Союзу (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Україна та Узбекистан) і Монголії з метою розвитку в цих країнах ринкової економіки та демократичного суспільства.

Значна робота була проведена за участю Ради та Комісії у відповідь на цю рекомендацію. Однак рекомендація вимагає постійної дії.

Аналіз

Повинно бути вдосконалене співробітництво з третіми країнами, включаючи процеси, здійснені в рамках трансатлантичного діалогу та співробітництва з Російською Федерацією і Україною. Крім того, повинно бути приділено належну увагу посиленню співробітництва, зокрема з партнерами Середземного регіону, південно-східної Європи, Китаю, Латинської Америки та Карибських країн.

Ефективна стратегія Європейського Союзу повинна бути розроблена таким чином, щоб це допомагало в здійсненні та вдосконаленні результатів успішної роботи, яка вже була проведена або проводиться на двосторонній або багатосторонній основі, зокрема в рамках роботи Ради Європи, Групи восьми індустріальних країн, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Міжнародної організації кримінальної поліції, Організації економічного співробітництва та розвитку і Організації Об'єднаних Націй. До того ж Союз повинен намагатися діяти більш злагоджено, щоб його голос був почутим на міжнародних форумах.

Детальні рекомендації

Рекомендація 36. Більш тісне співробітництво повинно розвиватися з третіми країнами та міжнародними організаціями і установами, які займаються процесами запобігання та контролю організованої злочинності. Потенціал щодо співробітництва, забезпеченого за допомогою існуючих механізмів, таких як трансатлантичне партнерство та партнерські угоди з Російською Федерацією та Україною, має використовуватися ефективніше. Повинна бути досліджена можливість розвитку відповідних домовленостей з іншими країнами. Радою та Комісією мають розроблятися спеціальні пропозиції для тіснішого співробітництва, наприклад, із залученням Європолу.

Відповідальні: Рада, Комісія, Європол.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 2

Рекомендація 37. Політична вага та потенціал Європейського Союзу повинні застосовуватися повною мірою на всіх форумах, в яких беруть участь всі Держави-члени, такі як Рада Європи, Організація економічного співробітництва та розвитку, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Міжнародна організація кримінальної поліції та Організація Об'єднаних Націй. Це потребує ефективної координації між Державами-членами Європейського Союзу в таких форумах і, де необхідно, пошуку домовленості щодо вироблення єдиної позиції на певний час, яка потім повинна відстоюватися Державами-членами відповідно до статті 37 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ). Якщо не всі Держави-члени беруть участь у зустрічах на таких форумах, то Держави-члени, що не були присутніми, повинні отримати повну інформацію про обговорення, які могли б вплинути на них.

Відповідальні: Рада, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 1

Рекомендація 38. Європейський Союз і Держави-члени, з моменту введення в дію Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю ( 995_789 ) та її протоколів ( 995_790, 995_791 ), повинні переглянути цю стратегію у світлі положень Конвенції з метою пошуку шляхів допомоги країнам в імплементації положень Конвенції в повному обсязі.

Відповідальні: Рада, Держави-члени.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності).

Пріоритет: 2

Глава 2.11. Моніторинг посилення процесів імплементації заходів, спрямованих на запобігання та контроль організованої злочинності в Європейському Союзі

Політико-керівні принципи

Спеціальний моніторинг процесів імплементації стратегії Європейського Союзу, спрямованої на боротьбу з організованою злочинністю є необхідним для підтримання узгодженості, взаємозв'язку та досягнення кінцевого результату на національному рівні та на рівні Європейського Союзу.

Існуючі повноваження та ініціативи

Документ 9239/2/97 СК4 24, який базується на рекомендації 22 Плану дій 1997 року, встановлює повноваження Багатодисциплінарної групи з питань боротьби з організованою злочинністю (MDG). Вона уповноважена здійснювати роботу, пов'язану з удосконаленням механізмів роботи поліції та координації дій, спрямованих на запобігання і контроль організованої злочинності. Ця робота, пов'язана з удосконаленням механізмів роботи поліції, включає в себе: (a) цілеспрямовану імплементацію або застосування повноважень, головним чином адресованих Раді, (b) здійснення моніторингу імплементації або застосування інших повноважень, (c) оцінювання практичного співробітництва щодо накладення штрафних санкцій (зокрема через механізми оцінки), (d) проектування стратегій Європейського Союзу і політики запобігання та контролю організованої злочинності, (e) підготовку, за умови тісного співробітництва з іншими відповідними робочими групами Ради, рішень на вищому рівні, зокрема для Координаційного комітету (стаття 36 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), (f) забезпечення Координаційного комітету (стаття 36 Договору про Європейський Союз) інформацією, яка є корисною для підготовки проміжних звітів, і (g) підготовку пропозицій щодо збільшення координації між першим, другим і третім напрямами боротьби з організованою злочинністю.

Аналіз

Стратегія Європейського Союзу, спрямована на боротьбу з організованою злочинністю, повинна бути гнучкою, так щоб уроки, винесені під час процесу її імплементації, могли бути прийняті до уваги і так, щоб заходи, спрямовані на запобігання та контроль організованої злочинності, могли бути пристосовані відповідно до змін самого явища організованої злочинності.

Детальні рекомендації та графік, які містяться в Плані дії 1997 року, сприяли успіху, досягнутому в його застосуванні. Подальший поштовх був наданий роботою Багатодисциплінарної групи з питань боротьби з організованою злочинністю (MDG), яка складається зі старших службових осіб, групи, яка втілює цей багатодисциплінарний підхід та підтримку спеціалістів.

Детальні рекомендації

Рекомендація 39. Багатодисциплінарна група з питань боротьби з організованою злочинністю (MDG) повинна готувати регулярні доповіді з питань імплементації цієї стратегії для представлення Координаційному комітету (стаття 36 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), Раді й Європейській Раді.

Багатодисциплінарна група з питань боротьби з організованою злочинністю (MDG) повинна не пізніше 30 червня 2003 року представити всеохоплюючий звіт щодо заходів та кроків, які були здійснені щодо імплементації кожної рекомендації цієї стратегії. Рада повинна вжити відповідних заходів.

Європейська Рада повинна не пізніше 30 червня 2005 року отримати загальний звіт щодо імплементації Стратегії Європейського Союзу по боротьбі з організованою злочинністю та повинна вжити необхідних заходів, щоб гарантувати, що там, де ця стратегія не була імплементована в повному обсязі, Європейська Рада вживе відповідно орієнтованих додаткових заходів.

Відповідальні: Рада, Комісія.

Строк досягнення цілі: постійно (продовження реалізації запланованої діяльності), загальний звіт - 30 червня 2005 року.

Пріоритет: 1

* * *

"Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності", N 11, листопад, 2002 р.