Рекомендація щодо встановлення міжнародної системи забезпечення прав у галузі соціального забезпечення N 167

Рекомендація щодо встановлення міжнародної системи забезпечення прав у галузі соціального забезпечення N 167

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 1 червня 1983 року на свою шістдесят дев'яту сесію,

нагадуючи принципи, встановлені Конвенцією 1962 року про рівноправність у галузі соціального забезпечення ( 993_017 ), які стосуються не лише рівності ставлення, а й збереження прав, які набуваються і вже набуті, а також принципи, встановлені Конвенцією 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ),

вважаючи за потрібне сприяти укладанню двосторонніх або багатосторонніх актів щодо соціального забезпечення між членами Міжнародної організації праці, а також сприяти міжнародній координації цих актів, особливо в цілях застосування Конвенції 1962 року про рівноправність у галузі соціального забезпечення ( 993_017 ) і Конвенції 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ),

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо збереження прав у галузі соціального забезпечення, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної рекомендації,

ухвалює цього двадцятого червня тисяча дев'ятсот вісімдесят третього року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1983 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення.

1. В цілях цієї Рекомендації:

a) термін "член Організації" означає будь-яку державу-члена Міжнародної організації праці;

b) термін "законодавство" охоплює закони і постанови, а також правила у галузі соціального забезпечення;

c) термін "біженець" мас те саме значення, що і в статті 1 Конвенції від 28 липня 1951 року про статус біженців ( 995_011 ) і в параграфі 2 статті 1 Протоколу від 31 січня 1967 року про статус біженців ( 995_363 ), без географічного обмеження;

d) термін "особа без громадянства" має те саме значення, що і в статті 1 Конвенції від 28 вересня 1954 року про статус апатридів ( 995_232 );

e) термін "члени сім'ї" означає осіб, котрі визначаються чи визнаються як такі або як члени домашнього господарства на підставі законодавства, згідно з яким відповідно виплачується допомога, або як особи, які визначаються за взаємною згодою відповідних членів Організації; однак, якщо особи визнаються членами сім'ї або домашнього господарства згідно з відповідним законодавством лише за умови, що вони проживають з відповідною особою, то ця умова вважається виконаною стосовно осіб, які перебувають на утриманні відповідної особи;

f) термін "особи, що втратили годувальника" означає осіб, визнаних або визначених як такі згідно з законодавством, відповідно до якого призначаються виплати допомоги; у разі, коли особи визначені або визнані як такі, що втратили годувальника, згідно з таким законодавством лише за умови, що вони проживали разом з померлим, ця умова вважається виконаною стосовно осіб, які перебували на його утриманні;

g) термін "проживання" означає звичайне проживання.

2. Членам Організації, для яких є чинним двосторонній або багатосторонній акт щодо соціального забезпечення, слід, за взаємною згодою, прагнути застосовувати до громадян будь-якого іншого члена Організації, а також до біженців та осіб без громадянства, які проживають на території іншого члена Організації, положення цього акта, які стосуються:

a) визначення законодавства, яке застосовується;

b) збереження прав, що набуваються;

c) збереження набутих прав і виплати допомоги за кордоном.

3. Члени Організації повинні укладати між собою та іншими відповідними державами належні адміністративні або фінансові угоди з метою усунення можливих перешкод при виплаті пенсій по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника, допомоги на випадок трудового каліцтва і професійного захворювання, а також допомоги на випадок смерті, право на отримання яких набувається на підставі їхнього законодавства, правомочним особам, котрі є громадянами члена Організації, біженцями чи особами без громадянства, які проживають за кордоном.

4. Якщо один із членів Організації, зв'язаний двостороннім або багатостороннім актом щодо соціального забезпечення, не має чинного законодавства щодо виплат по безробіттю або сімейних виплат, ці члени Організації повинні прагнути укладати між собою відповідні угоди з метою справедливого відшкодування у зв'язку з втратою або відсутністю прав, які з цього випливають, особам, що переїжджають з території члена Організації, чинне законодавство якого передбачає такі виплати допомоги, на територію члена Організації, який не має такого законодавства, або членам сім'ї осіб, які мають право на сімейні виплати згідно з законодавством першого члена Організації, якщо ці члени сім'ї проживають на території другого члена Організації.

5. Якщо згідно з Конвенцією 1962 року про рівноправність у галузі соціального забезпечення ( 993_017 ) та Конвенцією 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ) або з будь-яким дво- чи багатостороннім актом щодо соціального забезпечення допомога повинна виплачуватися правомочним особам, котрі проживають на території іншої держави, а не тієї, де розташована установа, яка виплачує їм допомогу, то ця установа повинна, по змозі, виплачувати її безпосередньо, особливо у разі пенсій по інвалідності, старості, втраті годувальника, а також допомоги на випадок трудового каліцтва і професійного захворювання. Переказ таких виплат повинен здійснюватися в найкоротший термін, щоб правомочні особи мали можливість якомога швидше отримати їх. У разі непрямої виплати установа-посередник у країні проживання правомочної особи має прагнути негайно виплатити цій особі допомогу, яка їй належить.

6. Відповідним членам Організації потрібно прагнути до укладання дво- чи багатосторонніх угод про соціальне забезпечення, які поширюються на дев'ять галузей соціального забезпечення, зазначених у параграфі 1 статті 2 Конвенції 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ), розвитку координації відповідних дво- чи багатосторонніх актів щодо соціального забезпечення, які мають для них силу, та до укладання з цією метою міжнародної угоди за сприяння, в разі потреби, Міжнародного бюро праці.

7. Для застосування положень статей 6-8 Конвенції 1962 року про рівноправність у галузі соціального забезпечення ( 993_017 ) і параграфа 1 статті 4 Конвенції 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ) членам Організації, для яких ці Конвенції мають обов'язкову силу, слід, у разі потреби, враховувати типові положення і типову угоду, які містяться у додатках до цієї Рекомендації, з метою укладання дво- чи багатосторонніх актів щодо соціального забезпечення та їх координації.

8. Відповідним членам Організації, навіть якщо вони ще не зв'язані положеннями принаймні однієї з Конвенцій, зазначених у параграфі 7 цієї Рекомендації, слід прагнути брати участь у міжнародній системі, передбаченій Конвенцією 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ), враховуючи, в разі потреби, типові положення і типову угоду, які містяться в додатку до цієї Рекомендації.

Додаток I

Типові положення для укладання двосторонніх або багатосторонніх угод про соціальне забезпечення

I. Визначення

Стаття 1

В цілях цих типових положень:

a) термін "законодавство" охоплює будь-які правила, а також закони і постанови в галузі соціального забезпечення;

b) термін "компетентна держава" означає договірну сторону, згідно з законодавством якої відповідна особа може звернутися по допомогу;

c) термін "компетентний орган" означає міністра, міністрів або інші відповідні інстанції, відповідальні за питання соціального забезпечення як на всій території кожної договірної сторони, так і на будь-якій частині її території;

d) термін "установа" означає будь-який орган або відомство, яке безпосередньо відповідає за повне або часткове застосування законодавства договірної сторони;

e) термін "компетентна установа" означає: i) у системі соціального страхування або установу, в якій відповідна особа застрахована в період звернення за наданням допомоги, або установу, яка надає чи могла б надати їй право на отримання допомоги, за умови, щоб зазначена особа проживала на території договірної сторони, де розташована ця установа, або установу, призначену компетентним органом відповідної договірної сторони; ii) в інших системах, крім систем соціального страхування або систем сімейних виплат, установу, призначену компетентним органом відповідної договірної сторони; iii) у системах, що стосуються обов'язків роботодавця, - роботодавця або його страхувальника, або, за відсутності таких, орган чи відомство, призначене компетентним органом відповідної договірної сторони;

f) термін "фонд страхових накопичень" означає установу системи обов'язкових заощаджень;

g) термін "члени сім'ї" означає осіб, котрі визначаються або визнаються як такі чи як члени домашнього господарства на підставі законодавства, згідно з яким відповідно виплачується допомога, або осіб, які визначаються за взаємною згодою відповідних договірних сторін; однак, якщо особи визнаються членами сім'ї або домашнього господарства згідно з відповідним законодавством лише за умови, що вони проживають з відповідною особою, то ця умова вважається виконаною стосовно осіб, які перебувають на утриманні відповідної особи;

h) термін "особи, що втратили годувальника" означає осіб, визнаних або визначених як такі згідно з законодавством, відповідно до якого призначаються виплати допомоги; у разі, коли особи визначені або визнані як такі, що втратили годувальника згідно з таким законодавством лише за умови, що вони проживали разом з померлим, ця умова вважається виконаною стосовно осіб, які перебували на його утриманні;

i) термін "проживання" означає звичайне проживання;

j) термін "тимчасове перебування" означає тимчасове перебування;

k) термін "установа за місцем проживання" означає установу за місцем проживання, правомочну виплачувати відповідну допомогу відповідно до законодавства договірної сторони, яке вона застосовує, або, за відсутності такої, установу, призначену компетентним органом відповідної договірної сторони;

l) термін "установа за місцем тимчасового перебування" означає установу за місцем тимчасового перебування, правомочну виплачувати допомогу відповідно до законодавства договірної сторони, яке вона застосовує, або, за відсутності такої, установу, призначену компетентним органом відповідної договірної сторони;

m) термін "періоди страхування" означає періоди сплати внесків, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання, які визначаються чи визнаються як такі законодавством, згідно з яким вони накопичені, а також будь-які інші подібні періоди, які прирівнюються за цим законодавством до періодів страхування;

n) терміни "періоди роботи за наймом" і "періоди професійної діяльності" означають періоди, які визначаються або визнаються як такі законодавством, на підставі якого вони були накопичені, а також будь-які інші подібні періоди, які визнаються цим законодавством відповідно еквівалентними періодам роботи за наймом або професійної діяльності;

o) термін "періоди проживання" означає періоди проживання, які визначаються чи визнаються як такі законодавством, відповідно до якого вони накопичені;

p) термін "виплати допомоги" означає всі виплати як грошові, так і виплати натурою, передбачені для відповідних страхових випадків, у тому числі й виплати допомоги на випадок смерті, а також: i) допомога натурою, на меті якої є попередження будь-яких страхових випадків, охоплених соціальним забезпеченням, функціональна реадаптація та професійна перепідготовка; ii) грошові виплати, усі їх компоненти, що виплачуються з державних фондів, та всі надбавки, періодичні підвищення і додаткові суми, а також будь-які виплати, призначені для збереження або поширення можливості отримання доходу, одноразові види допомоги, які можуть виплачуватися замість пенсій та, у разі потреби, будь-які виплати, здійснені як відшкодування внесків;

q) i) термін "сімейні виплати" означає будь-які виплати натурою або грошима, у тому числі сімейна допомога, призначена для компенсації витрат на утримання сім'ї, за винятком надбавок або додаткових виплат до пенсій, передбачених для членів сім'ї, які отримують ці пенсії; ii) термін "сімейна допомога" означає періодичні грошові виплати, які призначаються залежно від кількості та віку дітей;

r) термін "допомога на випадок смерті" означає будь-яку одноразову виплату на випадок смерті, за винятком одноразових виплат, зазначених у пункті p) ii) цієї статті;

s) термін "не обумовлений сплатою внесків" поширюється на виплату допомоги, призначення якої не залежить ні від прямої фінансової участі осіб, які підлягають забезпеченню, або їхнього роботодавця, ні від наявності стажу професійної діяльності, а також на системи, які надають виключно таку допомогу.

II. Законодавство, яке застосовується

Стаття 2

Незалежно від загального правила застосування законодавства договірної сторони, на території якої працівники виконують роботу за наймом*, законодавчі норми, які застосовуються до працюючих за наймом осіб, згаданих у цьому параграфі, визначаються відповідно до таких положень:

a) i) на працюючих за наймом осіб, зайнятих на території однієї договірної сторони на підприємстві, де вони звичайно працюють, і направлених цим підприємством на територію іншої договірної сторони з метою виконання там робіт для цього підприємства, продовжує поширюватися законодавство першої договірної сторони за умови, що ймовірний термін цих робіт не перевищує періоду, встановленого за взаємною згодою відповідних договірних сторін, та за умови, що вони не направляються для заміни інших працівників, які вже завершили термін свого відрядження за кордоном; ii) якщо через непередбачені обставини необхідні роботи потребують більше часу, ніж це було спочатку передбачено, і тривалість їх перевищує встановлений термін, законодавство першої договірної сторони застосовується до працівників аж до завершення цих робіт за умови згоди компетентного органу другої договірної сторони або призначеної ним установи;

b) i) на осіб, які працюють за наймом, і здійснюють міжнародні перевезення і виконують роботу на території двох або більше договірних сторін як працівники автомобільного, водного чи повітряного транспорту в інтересах підприємства, юридично зареєстрованого на території однієї з договірних сторін, яке здійснює для себе або для інших підприємств залізничні, автомобільні, повітряні чи внутрішні водні перевезення пасажирів або вантажів, поширюється законодавство договірної сторони; ii) однак, якщо вони виконують роботу за наймом від філіалу або постійного представництва, яке має зазначене підприємство на території іншої договірної сторони, а не сторони, де це підприємство юридично зареєстроване, то на них поширюється законодавство тієї договірної сторони, на території якої перебуває цей філіал чи постійне представництво; iii) якщо вони зайняті головним чином на території договірної сторони, де вони проживають, то на них поширюється законодавство цієї договірної сторони, навіть якщо підприємство, на якому вони працюють, юридично не зареєстроване та не має ні філіалу, ні постійного представництва на цій території;

c) i) на осіб, які працюють за наймом, і звичайно займаються своєю діяльністю на території двох або більше договірних сторін, але не здійснюють міжнародних перевезень, поширюється законодавство договірної сторони, на території якої вони проживають, якщо вони частково здійснюють свою діяльність на цій території і якщо вони зайняті на кількох підприємствах або у кількох роботодавців, що мають свої юридично зареєстровані установи або проживають на території різних договірних сторін; ii) в інших випадках на них поширюється законодавство договірної сторони, на території якої підприємство юридично зареєстроване або на території якої проживає роботодавець;

d) на працівників, які працюють за наймом і зайняті на території однієї договірної сторони на підприємстві, яке юридично зареєстроване на території іншої договірної сторони і через яке проходить спільний кордон цих сторін, поширюється законодавство тієї договірної сторони, на території якої це підприємство юридично зареєстроване.

2. Незалежно від загального правила застосування законодавства договірної сторони, на території якої працівники, що працюють не за наймом, здійснюють свою професійну діяльність**, законодавство, що застосовується до працівників, які працюють не за наймом, зазначених у цьому параграфі, встановлюється відповідно до таких положень:

a) на працівників, які працюють не за наймом і проживають на території однієї договірної сторони і здійснюють свою діяльність на території іншої договірної сторони, поширюється законодавство першої договірної сторони; i) якщо друга договірна сторона не має законодавства, яке до них застосовується, або ii) якщо згідно з законодавством кожної з відповідних сторін на працівників, які працюють не за наймом, поширюється законодавство виключно на підставі їхнього проживання на території цих сторін;

b) на працівників, які працюють не за наймом і звичайно здійснюють свою діяльність на території двох чи більше договірних сторін, поширюється законодавство тієї договірної сторони, на території якої вони проживають, якщо вони частково здійснюють свою діяльність на цій території та якщо відповідно до цього законодавства на них поширюється це законодавство виключно на основі їхнього проживання на території цієї останньої сторони;

c) якщо зазначені у попередньому параграфі працівник;, які працюють не за наймом і не здійснюють частково своєї діяльності на території тієї договірної сторони, де вони проживають, або якщо згідно з законодавством цієї сторони на них не поширюється законодавство виключно на основі їхнього місця проживання, чи якщо вказана договірна сторона не має законодавства, яке до них застосовується, то на них поширюється законодавство, яке визначається за взаємною згодою відповідних договірних сторін чи їх компетентних органів.

3. Якщо на основі попередніх параграфів цієї статті до працівників застосовується законодавство договірної сторони, на території якої вони не здійснюють ні роботи за наймом, ні професійної діяльності чи на території якої вони не проживають, то це законодавство застосовується до них так, якби вони здійснювали на цій території роботу за наймом або професійну діяльність, або так, якби вони проживали на території цієї сторони, залежно від випадку.

4. Компетентні органи договірних сторін можуть за взаємною згодою передбачити в інтересах відповідних осіб положення, які відрізняються від положень попередніх параграфів цієї статті.

__________________ * Див. параграф 1 a) статті 5 Конвенції 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ).

** Див. параграф 1 b) статті 5 Конвенції 1982 року про збереження прав у галузі соціального забезпечення ( 993_012 ).

III. Збереження прав, які набуваються

A. Сумарне обчислення періодів

1. Медичне обслуговування, допомога на випадок хвороби та сімейна допомога

Стаття 3

Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює набуття, збереження або відновлення права на отримання допомоги накопиченням періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності чи проживання, то для сумарного обчислення цих періодів установа, яка застосовує це законодавство, враховує, у міру потреби, періоди страхування, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання, накопичені згідно з відповідним законодавством будь-якої іншої договірної сторони за умови, що ці періоди не збігаються повністю або частково, так, якби вони були накопичені згідно з законодавством першої договірної сторони.

2. Допомога на випадок безробіття

Стаття 4

1. Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює набуття, збереження або відновлення права на отримання допомоги накопиченням періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності чи проживання, то для сумарного обчислення періодів у потрібних розмірах установа, яка застосовує це законодавство, зараховує періоди страхування, роботи за наймом, професійної діяльності та проживання, накопичені згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони, за умови, що ці періоди не збігаються повністю або частково, так, якби вони були накопичені згідно з законодавством першої договірної сторони.

2. Однак установа однієї договірної сторони, чиє законодавство для надання права на отримання допомоги передбачає накопичення періодів страхування, може зумовити сумарне обчислення періодів роботи за наймом або професійної діяльності, накопичених згідно з відповідним законодавством іншої договірної сторони, тим, що ці періоди зараховуються як періоди страхування за умови їх накопичення згідно з законодавством першої договірної сторони.

3. Положення попередніх параграфів цієї статті поширюються, за аналогією, на випадки, коли законодавство однієї договірної сторони зумовлює термін виплати допомоги тривалістю накопичених періодів.

3. Пенсії по інвалідності, по старості та у випадку втрати годувальника

Стаття 5

1. Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює набуття, збереження або відновлення права на пенсію накопиченням періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання, то установа, яка застосовує це законодавство, з метою підсумовування періодів зараховує періоди страхування, роботи за наймом, професійної діяльності та проживання, накопичені згідно з відповідним законодавством будь-якої іншої договірної сторони, за умови, що ці періоди не збігаються повністю або частково, так, якби вони були накопичені згідно з законодавством першої договірної сторони.

2. Якщо законодавство однієї договірної сторони ставить призначення пенсій у залежність від умови, згідно з якою на момент виникнення страхового випадку на відповідну особу або (у випадку пенсії у разі втрати годувальника) померлого поширювалось це законодавство, то ця умова вважається виконаною, якщо на відповідну особу або померлого, залежно від випадку, в цей момент поширювалось законодавство будь-якої іншої договірної сторони або, у разі відсутності цього, якщо відповідна особа чи особа, яка втратила годувальника, може звернутися за відповідними пенсіями згідно з законодавством іншої договірної сторони.

3. Якщо законодавство однієї договірної сторони передбачає, що для набуття, збереження або відновлення права на пенсію може зараховуватися період виплати пенсії, то компетентна установа цієї договірної сторони зараховує з цією метою період виплати пенсії згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони.

4. Загальні положення

Стаття 6

Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює призначення деяких видів допомоги наявністю періодів, накопичених у професії, яка підпадає під спеціальну систему, або, в разі потреби, у певній професії чи на певній роботі, то при призначенні таких видів допомоги зараховуються тільки періоди, накопичені на підставі законодавства інших договірних сторін у відповідній системі або, в разі її відсутності, в тій самій професії чи на тій самій роботі, залежно від випадку. Якщо при обчисленні накопичених таким чином періодів відповідна особа не задовольняє умови, які дають право на зазначену допомогу, то ці періоди зараховуються для призначення допомоги за загальною системою, або, в разі її відсутності, за системою, яка застосовується відповідно або до робітників або до службовців.

B. Призначення пенсій по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника

Стаття 7

Призначення пенсій по інвалідності, старості та на випадок втрати годувальника здійснюється шляхом пропорційного розподілу або шляхом інтеграції відповідно до рішення, прийнятого за взаємною згодою договірних сторін.

Варіант I - метод пропорційного розподілу

I. Загальні положення

Стаття 8

1. Якщо особа послідовно або по черзі підпадала під дію законодавства двох або більше договірних сторін, то установа кожної сторони відповідно до законодавства, яке застосовується, визначає, чи задовольняє така особа умови, що дають право на пенсію з урахуванням, у разі потреби, положень статті 5.

2. Якщо відповідна особа задовольняє ці умови, компетентна установа будь-якої договірної сторони, законодавство якої передбачає, що розмір пенсій або їх окремих елементів є пропорційним тривалості періодів, може прямо обчислити ці пенсії або їх елементи тільки з урахуванням періодів, накопичених відповідно до законодавства, яке застосовується цією установою, незалежно від положень наступних параграфів цієї статті.

3. Якщо відповідна особа задовольняє умови, зазначені у параграфі 1 цієї статті, компетентна установа будь-якої іншої договірної сторони обчислює гіпотетичний розмір пенсій, на які відповідна особа могла б претендувати, якби всі періоди, накопичені згідно з законодавством відповідних сторін і зараховані з метою надання права на пенсії з урахуванням положень статті 5, були накопичені виключно на підставі законодавства, яке застосовується цією установою.

4. Однак,

a) коли йдеться про пенсії, розмір яких не залежить від тривалості накопичених періодів, цей розмір відповідно до попереднього параграфа вважається гіпотетичним;

b) коли йдеться про не обумовлені сплатою внесків пенсії, розмір яких не залежить від тривалості накопичених періодів, гіпотетичний розмір, згаданий у попередньому параграфі, може обчислюватися, виходячи з розміру повної пенсії, але не перевищувати його: i) у випадку інвалідності або смерті, пропорційно відношенню загальної тривалості періодів, накопичених відповідною особою чи померлим до виникнення страхового випадку згідно з законодавством всіх відповідних договірних сторін, які враховуються на підставі положень статті 5 по відношенню до двох третин числа років, які минули від дня досягнення відповідною особою чи померлим 15-річного чи більш старшого віку, встановленого за взаємною згодою відповідних сторін, і датою отримання непрацездатності, за якою настала інвалідність або смерть, незалежно від кількості років, які минули після досягнення пенсійного віку; ii) у випадку старості, пропорційно загальній тривалості періодів, накопичених відповідною особою на основі законодавств усіх договірних сторін, які враховуються на основі положень статті 5 по відношенню до 30 років, незалежно від кількості років, які минули після досягнення пенсійного віку.

5. Установа, зазначена в параграфі 3 цієї статті, обчислює фактичний розмір пенсії, яку вона повинна виплатити відповідній особі, виходячи з гіпотетичного розміру, обчисленого відповідно до положень параграфів 3 або 4 цієї статті пропорційно відношенню тривалості періодів, накопичених до виникнення страхового випадку на основі законодавства, яке вона застосовує, до тривалості періодів, накопичених до виникнення страхового випадку і на основі законодавства всіх відповідних договірних сторін.

6. Якщо загальна тривалість періодів, накопичених на основі законодавства усіх договірних сторін до виникнення страхового випадку, перевищує максимальну тривалість, потрібну відповідно до законодавства однієї з договірних сторін для отримання повної пенсії, то установа договірної сторони застосовує положення параграфів 3 або 5 цієї статті та зараховує цю максимальну тривалість замість загальної тривалості накопичених періодів, однак без зобов'язання призначати пенсію, яка перевищує за розміром повну пенсію, що виплачується на підставі законодавства, яке вона застосовує.

Стаття 9

1. Незалежно від положень статті 8, якщо загальна тривалість періодів, накопичених за законодавством однієї договірної сторони, становить менш ніж один рік і якщо з урахуванням тільки цих періодів згідно з цим законодавством не надається право на пенсію, то установа цієї договірної сторони не зобов'язана призначати пенсію за згадані періоди.

2. Періоди, зазначені в попередньому параграфі, зараховуються установами всіх інших відповідних договірних сторін при застосуванні положень статті 8, за винятком положень параграфа 5 зазначеної статті.

3. Однак, якщо застосування положень параграфа 1 цієї статті призвело б до звільнення всіх відповідних установ від зобов'язання призначати пенсії, то вони призначаються:

(Варіант A) виключно на основі законодавства останньої договірної сторони, умови якої задовольняє відповідна особа, з урахуванням статті 5, так, якби всі періоди, зазначені в параграфі 1 цієї статті, були накопичені на підставі законодавства цієї сторони;

(Варіант B) згідно з положеннями статті 8.

Стаття 10

1. Якщо відповідна особа на встановлену дату не задовольняє умови, передбачені законодавством усіх відповідних договірних сторін з урахуванням положень статті 5, але задовольняє умови законодавства тільки однієї чи більше сторін, то застосовуються такі положення:

a) розмір виплачуваної пенсії обчислюється на основі положень параграфа 2 або параграфів 3-6 статті 8 кожною компетентною установою, що застосовує законодавство, умови якого дотримані;

b) однак, i) якщо відповідна особа задовольняє умови законодавства не менш ніж двох договірних сторін, без потреби включення періодів, накопичених на підставі будь-якого законодавства, умови якого не виконані, то такі періоди не беруться до уваги з метою застосування положень параграфів 3-6 статті 8; ii) якщо відповідна особа задовольняє умови законодавства тільки однієї договірної сторони, без потреби застосовувати положення статті 5, то розмір оплачуваної пенсії обчислюється на підставі положень тільки того законодавства, умови якого виконані, беручи до уваги періоди, накопичені за цим законодавством.

2. Пенсії, які призначаються згідно з законодавством однієї або кількох відповідних договірних країн у випадку, зазначеному в попередньому параграфі, автоматично перераховуються на основі положень параграфа 2 або параграфів 3-6 статті 8 у міру виконання умов, передбачених іншим відповідним законодавством або законодавствами з урахуванням, якщо потрібно, положень статті 5.

3. Пенсії, які призначаються на основі законодавства двох або більше договірних сторін, перераховуються на прохання правомочної особи на підставі положень параграфа 1 цієї статті, якщо перестали виконуватися умови, передбачені одним або кількома з цих законодавств.

Стаття 11

1. Якщо розмір пенсій, на який відповідна особа могла б претендувати згідно з законодавством однієї договірної сторони, без врахування положень статей 5 та 8-10, перевищує загальний розмір пенсій, оплачуваних на підставі цих положень, то компетентна установа цієї сторони виплачує відповідній особі надбавку у розмірі різниці між цими двома сумами. Ця установа несе усі витрати з виплати цієї надбавки.

(Варіант A) 2. Якщо застосування положень попереднього параграфа призвело б до надання відповідній особі права на отримання надбавки від установ двох або більше договірних сторін, то цій особі виплачується лише найбільша за розміром надбавка. Витрати на її виплату розподіляються між компетентними установами відповідних договірних сторін пропорційно відношенню між розміром надбавки, яку кожна з них була б зобов'язана виплатити, якби мова йшла тільки про одну надбавку, та розміром сумарної надбавки, яку всі названі установи були б зобов'язані виплатити.

(Варіант B) 1. Якщо застосування положень попереднього параграфа призвело б до надання відповідній особі права на отримання надбавки від установ двох чи більше договірних сторін, то цій особі виплачуються ці надбавки тільки в межах найвищого гіпотетичного розміру, обчисленого цими установами на підставі положень параграфів 3 або 4 статті 8. Якщо загальна сума пенсії та надбавок перевищує найвищий гіпотетичний розмір, то кожна установа відповідних договірних сторін може зменшити розмір надбавки, яку вона повинна була б виплатити, на частину залишку, що визначається пропорційно відношенню між розміром останньої надбавки та розміром сумарної надбавки, яку всі зазначені установи були б зобов'язані виплатити.

3. Надбавки, згадані у попередніх параграфах цієї статті, розглядаються як складова частина пенсії, оплачуваної установою, яка має зобов'язання з виплати. Їх розмір встановлюється остаточно, за винятком випадків, коли застосовуються положення параграфа 2 чи параграфа 3 статті 10.

2. Спеціальні положення щодо пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника

Стаття 12

1. У разі погіршення стану здоров'я особи, яка отримує пенсію по інвалідності на основі законодавства тільки однієї договірної сторони, застосовуються такі положення:

a) якщо з моменту отримання пенсії відповідна особа не підпадала під дію законодавства будь-якої іншої договірної сторони, компетентна установа першої договірної сторони зобов'язана при призначенні пенсії відповідно до положень законодавства, яке нею застосовується, враховувати погіршення стану здоров'я;

b) якщо з моменту отримання пенсії на відповідну особу поширювалося законодавство однієї або кількох договірних сторін, то призначення їй пенсії здійснюється відповідно до положень статей 5 та 8-11 з урахуванням погіршення стану її здоров'я;

c) у випадку, зазначеному в попередньому пункті, дата встановлення погіршення стану здоров'я вважається датою настання страхового випадку;

d) якщо у випадку, зазначеному в пункті b) цього параграфа, відповідна особа не має права на отримання пенсії від установи іншої договірної сторони, компетентна установа першої сторони зобов'язана призначити пенсію відповідно до положень законодавства, яке нею застосовується з урахуванням погіршення стану здоров'я.

2. У випадку погіршення стану здоров'я особи, яка отримує пенсію по інвалідності на основі законодавства двох або більше договірних сторін, призначення їй пенсії відповідно до положень статей 5 та 8-11 здійснюється з урахуванням погіршення стану її здоров'я. Положення пункту c) попереднього параграфа застосовуються за аналогією.

Стаття 13

1. Пенсія по інвалідності або у разі втрати годувальника в разі потреби переводиться в пенсію по старості за умов, встановлених законодавством, відповідно до якого вони були призначені, а також згідно з положеннями статей 5 та 8-11.

2. Якщо у випадку, зазначеному в статті 10, особа, яка отримує пенсію по інвалідності або у разі втрати годувальника, оплачувану відповідно до законодавства однієї або кількох договірних сторін, здобуває право на пенсію по старості, будь-яка установа, до обов'язків якої входить виплата пенсії по інвалідності або у разі втрати годувальника, продовжує виплачувати одержувачу пенсію, право на яку йому надається відповідно до законодавства, яке вона застосовує, поки до цієї установи не будуть застосовані положення попереднього параграфа.

Варіант II - метод інтеграції

Формула A. Інтеграція, пов'язана з проживанням

Стаття 14

1. Якщо на особу послідовно або по черзі поширювалось законодавство двох чи більше договірних сторін, то ця особа чи особи, які перебували на її утриманні, мають право тільки на пенсії, встановлені відповідно до законодавства договірної сторони, на території якої вони проживають, за умови, що вони задовольняють вимоги, встановлені цим законодавством або відповідними договірними сторонами, з урахуванням, в разі потреби, положень статті 5.

2. Витрати, пов'язані з виплатою пенсій, призначених відповідно до положень попереднього параграфа:

a) повністю беруть на себе установи тієї договірної сторони, на території якої проживає відповідна особа; однак застосування цих положень може визначатися умовою, що на дату подання заяви на отримання пенсії особа проживала на цій території, а щодо пенсії у разі втрати годувальника - умовою, що до дати своєї смерті особа проживала на цій території протягом мінімального періоду, встановленого за взаємною згодою відповідних договірних сторін;

b) розподіляються між установами всіх відповідних договірних сторін пропорційно відношенню тривалості періодів, накопичених до настання страхового випадку відповідно до законодавства, яке застосовується кожною з цих установ, до загальної тривалості періодів, накопичених до настання страхового випадку на підставі законодавств усіх відповідних договірних сторін; або

c) бере на себе установа договірної сторони, на території якої проживає відповідна особа, але компенсуються установами інших договірних сторін згідно з угодою між усіма договірними сторонами про виплату одноразової суми, виходячи з участі особи у системі страхування кожної договірної сторони, до обов'язків якої не входить виплата пенсії.

3. Якщо відповідна особа не задовольняє умови законодавства договірної сторони, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, або якщо у цьому законодавстві не передбачається призначення пенсій по інвалідності, по старості чи у разі втрати годувальника, то ця особа отримує пенсію (допомогу), яка найбільш відповідає її інтересам, на яку вона має право згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 5.

Формула B. Інтеграція, пов'язана з настанням страхового випадку інвалідності чи смерті*

__________________ * Ця формула може бути обмежена у разі, коли відповідна особа накопичила періоди тільки згідно з законодавством, за яким розмір цих видів допомоги не залежить від тривалості накопичених періодів.

Стаття 15

1. Якщо на особу послідовно або по черзі поширювалося законодавство двох чи більше договірних сторін, то ця особа чи особи, які перебували на її утриманні, мають право на отримання пенсії згідно з нижченаведеними положеннями цієї статті.

2. Установа договірної сторони, чиє законодавство застосовувалося в момент настання непрацездатності з подальшою інвалідністю або смерті, встановлює згідно з положеннями цього законодавства, чи задовольняє відповідна особа умови надання права на одержання пенсії, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 5.

3. Відповідна особа, яка задовольняє ці умови, одержує пенсію тільки від згаданої установи згідно з законодавством, яке нею застосовується.

4. Якщо відповідна особа не задовольняє умови законодавства договірної сторони, зазначеного в параграфі 2 цієї статті, або якщо у цьому законодавстві не передбачається надання пенсії по інвалідності чи у разі втрати годувальника, ця особа одержує пенсію, яка найбільш відповідає її інтересам, на яку вона має право за законодавством іншої договірної сторони, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 5.

Стаття 16

Положення параграфа 1 статті 12 застосовуються за аналогією.

C. Призначення допомоги у разі професійних захворювань

Стаття 17

1. Якщо працівник захворів на професійне захворювання після того, як займався діяльністю, що відповідно до законодавства двох або більше договірних сторін може спричинити таке захворювання, то виплата допомоги, на яку він чи особи, котрі перебували на його утриманні, можуть мати право, надається виключно на основі законодавства останньої зі згаданих сторін, умови якого вони задовольняють, з урахуванням, у разі потреби, положень параграфів 2-4 цієї статті.

2. Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює надання права на одержання допомоги у разі професійного захворювання тим, що факт цього захворювання був вперше встановлений на її території, ця умова вважається дотриманою у разі коли це захворювання було вперше встановлене на території іншої договірної сторони.

3. Якщо законодавство однієї договірної сторони безпосередньо або опосередковано ставить у залежність надання права на одержання допомоги на випадок професійного захворювання від обстеження хворих протягом визначеного періоду після припинення останньої діяльності, котра могла спричинити захворювання, то компетентна установа цієї сторони, розглядаючи період, протягом якого здійснювалась така діяльність, у потрібних межах враховує будь-яку діяльність такого характеру, яка здійснювалась за законодавством будь-якої іншої договірної сторони, так, якби вона здійснювалась згідно з чинним законодавством першої договірної сторони.

4. Якщо законодавство однієї договірної сторони безпосередньо чи опосередковано ставить у залежність надання права на одержання допомоги на випадок професійного захворювання від умови виконання протягом визначеного періоди діяльності, яка може спричинити таке захворювання, компетентна установа цієї сторони, з метою сумарного обчислення періодів, враховує в потрібних межах періоди, протягом яких така діяльність здійснювалась згідно з чинним законодавством будь-якої іншої договірної сторони.

5. У разі, коли застосовуються положення параграфів 3 або 4 цієї статті,

(Варіант I) витрати з виплат різних видів допомоги,

(Варіант II) витрати з виплати пенсій,

у разі професійного захворювання можуть бути розподілені між відповідними договірними сторонами,

(Варіант A) пропорційно відношенню тривалості впливу професійної шкідливості згідно з законодавством кожної сторони до загальної тривалості впливу професійної шкідливості згідно з законодавством зазначених сторін.

(Варіант B) пропорційно відношенню тривалості періодів, накопичених згідно з законодавством кожної сторони, до загальної тривалості періодів, накопичених згідно з законодавством зазначених сторін.

(Варіант C) однаковою мірою між цими сторонами, згідно з законодавством яких тривалість впливу професійної шкідливості склала відсоток, який визначається за взаємною згодою таких сторін, по відношенню до загальної тривалості впливу професійної шкідливості згідно з законодавством зазначених сторін.

Стаття 18

Якщо працівник, який захворів на професійне захворювання, отримав або отримує відшкодування, що виплачується установою договірної сторони, і у зв'язку з погіршенням стану здоров'я претендує на виплату допомоги від установи іншої договірної сторони, то застосовуються такі положення:

a) у разі, коли працівник за законодавством другої договірної сторони не займався діяльністю, яка може спричинити чи загострити певне захворювання, компетентна установа першої сторони несе витрати з виплати допомоги, враховуючи загострення, відповідно до положень законодавства, яке нею застосовується;

b) у разі, коли працівник займався такою діяльністю згідно з законодавством другої договірної сторони, компетентна установа першої сторони несе витрати з виплати допомоги, не враховуючи це загострення, відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує; компетентна установа другої договірної сторони призначає відповідній особі додаткову допомогу, розмір якої дорівнює різниці між розміром допомоги, яку слід виплатити після загострення, та розміром допомоги, яку слід було б виплатити до загострення відповідно до положень законодавства, яке застосовується цією установою, якщо дане захворювання настало в період чинності законодавства цієї сторони.

IV. Збереження набутих прав і виплата різних видів допомоги за кордоном

1. Медичне обслуговування, допомога на випадок хвороби та по материнству, допомоги (крім пенсій) у разі трудового каліцтва та професійного захворювання

Стаття 19

1. Особи, котрі проживають на території договірної сторони, а не компетентної держави і задовольняють умови надання права на одержання допомоги, яка призначається законодавством компетентної держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, отримують на території договірної сторони, де вони проживають:

a) допомогу натурою, яка виплачується за рахунок компетентної установи установою за місцем проживання відповідно до положень законодавства, яке застосовується останньою установою, так, якби сфера компетенції цієї установи поширювалось на цих осіб;

b) грошову допомогу, яка виплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, так, якби ці особи проживали на території компетентної держави. Однак за угодою компетентних установ і установ за місцем проживання грошова допомога може також виплачуватися останньою установою за рахунок коштів компетентної установи.

2. Положення попереднього параграфа застосовуються аналогічно стосовно допомоги на випадок хвороби або на медичне обслуговування і допомоги по материнству до членів сім'ї, які проживають на території договірної сторони, а не компетентної держави.

3. Допомога може також виплачуватися працівникам прикордонних районів і членам їхніх сімей компетентною установою на території компетентної держави відповідно до положень законодавства цієї держави так, якби вони проживали на її території.

Стаття 20

(Варіант I)

1. Особи, які задовольняють умови для надання права на одержання допомоги згідно з чинним законодавством компетентної держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, і

a) становите яких настійно потребує невідкладного забезпечення допомогою в період тимчасового перебування на території договірної сторони, а не компетентної держави; або

b) які після набуття права на допомогу, яка виплачується компетентною установою, отримали дозвіл цієї установи повернутися на територію договірної сторони, де вони проживають, а не на територію компетентної держави, або переселитися на територію договірної сторони, а не компетентної держави; або

c) які отримали дозвіл компетентної установи виїхати на територію договірної сторони, а не компетентної держави, для лікування, потрібного згідно з їхнім станом, отримують: i) допомогу натурою, що виплачуються за рахунок компетентної установи установою за місцем проживання або перебування відповідно до положень законодавства, яке застосовується останньою установою так, якби сфера компетенції цієї установи поширювалася на цих осіб, у межах періоду, який не перевищує період, встановлений законодавством компетентної держави; ii) грошову допомогу, що виплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, так, якби ці особи перебували на території компетентної держави. Однак за угодою між компетентною установою та установою за місцем проживання або перебування грошова допомога може надаватися останньою установою за рахунок коштів компетентної установи.

2. a) У дозволі, зазначеному у пункті b) попереднього параграфа, може бути відмовлено лише в тому разі, якщо переселення може завдати шкоди здоров'ю або порушити курс медичного лікування відповідної особи.

b) У дозволі, зазначеному у пункті c) попереднього параграфа, не може бути відмовлено, якщо потрібне лікування неможливо провести на території тієї договірної сторони, де проживає відповідна особа.

3. Положення попередніх параграфів цієї статті застосовуються аналогічно до членів сім'ї стосовно допомоги на випадок хвороби і по материнству.

(Варіант II)

1. Особи, які задовольняють умови надання права на допомогу згідно з чинним законодавством компетентної держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, та

a) становище яких настійно потребує невідкладного забезпечення допомогою в період тимчасового перебування на території договірної сторони, а не компетентної держави; або

b) які після набуття права на допомогу, яка виплачується компетентною установою, повертаються на територію договірної сторони, де вони проживають, а не на територію компетентної держави, або переселяються на територію договірної сторони, а не компетентної держави; або

c) які відправляються на територію договірної сторони, а не компетентної держави, для лікування, потрібного згідно зі станом їхнього здоров'я, отримують: i) допомогу натурою, що виплачується установою за місцем проживання або перебування відповідно до положень законодавства, яке застосовується цією установою, так, якби сфера компетенції цієї установи поширювалася на цих осіб; ii) грошову допомогу, що виплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, так, якби ці особи перебували на території компетентної держави. Однак за угодою між компетентною установою та установою за місцем проживання або перебування грошова допомога може надаватися останньою установою за рахунок коштів компетентної установи.

2. Положення попереднього параграфа цієї статті застосовуються аналогічно до членів сім'ї стосовно допомоги на медичне обслуговування, у випадку хвороби і по материнству.

2. Допомога по безробіттю

Стаття 21

1. Безробітні трудящі, котрі задовольняють умови надання права на допомогу, передбачені законодавством однієї договірної сторони стосовно накопичення періодів страхування, роботи з найму, професійної діяльності або проживання, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4, та котрі переселилися на територію іншої договірної сторони, розглядаються як такі, що задовольняють також умови надання права на допомогу, передбачені законодавством іншої договірної сторони, за умови їхньої реєстрації в службах працевлаштування на території цієї сторони та подання ними клопотання до установи за новим місцем проживання протягом 30-денного або довшого терміну від дня переселення, тривалість якого може встановлюватися за взаємним погодженням договірних сторін. Допомога виплачується установою за місцем проживання відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, за рахунок коштів компетентної установи першої сторони,

(Варіант I) у межах періоду, який може бути встановлений законодавством цієї сторони.

(Варіант II) у межах найменш тривалого з періодів, встановлених законодавством кожної з двох відповідних договірних сторін.

(Варіант III) у межах періоду, встановленого за взаємним погодженням договірних сторін.

2. Без шкоди для положень попереднього параграфа безробітна особа, яка під час своєї останньої роботи проживала на території договірної сторони, а не компетентної держави, отримує допомогу згідно з такими положеннями:

a) i) працівники прикордонних районів, які є частково або випадково безробітними на підприємстві, що найняло їх, отримують допомогу відповідно до положень законодавства компетентної держави так, якби вони проживали на території цієї держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується компетентною установою; ii) працівники прикордонних районів, які є повністю безробітними, отримують допомогу відповідно до положень законодавства тієї договірної сторони, на території якої вони проживають, так, якби під час своєї останньої роботи на них поширювалось це законодавство, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується установою країни проживання і за її рахунок;

b) i) працівники, за винятком працівників прикордонних районів, які набувають статусу частково, випадково або повністю безробітних і готові приступити до роботи за пропозицією свого роботодавця або служб працевлаштування на території компетентної держави, отримують допомогу відповідно до положень законодавства компетентної держави так, якби вони проживали на території цієї держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується компетентною установою; ii) працівники, за винятком працівників прикордонних районів, які набувають статусу повністю безробітних і готові приступити до роботи за пропозицією служб працевлаштування на території договірної сторони, де вони проживають, або ті, які повернулися на територію цієї сторони, отримують допомогу відповідно до положень законодавства цієї сторони так, якби в період своєї останньої роботи на них поширювалось це законодавство, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується установою країни проживання і за її рахунок; iii) однак, якщо працівники, зазначені в пункті b) ii) цього параграфа, набули права на одержання допомоги від компетентної установи тієї договірної сторони, законодавство якої на них поширювалося, вони отримують допомогу відповідно до положень попереднього параграфа так, якби вони переселилися на територію договірної сторони, зазначеної в пункті b) ii) цього параграфа, в межах періоду, встановленого у попередньому параграфі.

3. Доти, поки безробітний має право на допомогу на підставі пункту a) i) або пункту b) i) попереднього параграфа, йому не надається право на допомогу згідно з чинним законодавством договірної сторони, на території якої він проживає.

3. Сімейні виплати

Варіант I - сімейна допомога

Стаття 22

1. Особи, на яких поширюється законодавство однієї договірної сторони, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, отримують на членів сім'ї, які проживають на території іншої договірної сторони, сімейну допомогу, яка надається згідно з чинним законодавством першої сторони, так, якби ці члени сім'ї проживали на території цієї сторони.

2. Сімейна допомога надається відповідно до положень законодавства тієї договірної сторони, під юрисдикцію якої підпадає одержувач, навіть якщо фізична або юридична особа, яка його представляє, котрій виплачується ця допомога, проживає або перебуває на території іншої договірної сторони. У цьому разі за погодженістю між компетентною установою або установою за місцем проживання членів сім'ї сімейна допомога може також виплачуватися останньою установою за рахунок компетентної установи.

Варіант II - сімейні виплати

Стаття 23

(Варіант A)

1. Особи, на яких поширюється законодавство однієї договірної сторони, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, отримують на членів сім'ї, які проживають на території іншої договірної сторони, сімейні виплати, передбачені згідно з чинним законодавством останньої сторони, так, якби на цих осіб поширювалося законодавство цієї сторони.

2. Сімейні виплати надаються членам сім'ї установою за місцем проживання відповідно до положень законодавства, яке нею застосовується, за рахунок компетентної установи у розмірі, що не перевищує розмір виплати, наданої останньою установою.

(Варіант B)

Якщо члени сім'ї особи, яка працює або проживає на території однієї договірної сторони, проживають на території іншої договірної сторони, їм надаються сімейні виплати установою за місцем їхнього проживання та за її рахунок.

4. Пенсії по інвалідності, по старості та у разі втрати годувальника, не обумовлені сплатою внесків

Стаття 24

(Варіант I) Якщо не застосовуються положення статті 8 та якщо правомочна особа проживає на території не тієї договірної сторони, згідно з чинним законодавством якої вона має право на пенсії по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника, не обумовлені сплатою внесків, розмір яких не залежить від тривалості накопичених періодів проживання, а будь-якої іншої сторони, то ці пенсії обчислюються відповідно до таких положень:

a) у разі інвалідності або смерті, пропорційно відношенню кількості років проживання, накопичених відповідною особою чи померлим згідно з цим законодавством, від дня досягнення особою 15-річного або більш старшого віку, встановленого за взаємним погодженням відповідних договірних сторін, і до настання непрацездатності з подальшою інвалідністю або смерті, до двох третин від кількості років, які минули між цими двома датами, незалежно від кількості років, які минули після досягнення пенсійного віку;

b) у разі старості, пропорційно відношенню кількості років проживання, накопичених відповідною особою згідно з цим законодавством від дня досягнення особою 15-річного або більш старшого віку, встановленого за взаємним погодженням відповідних договірних сторін, і до пенсійного віку, до 30 років.

(Варіант II) Якщо положення статті 8 не застосовуються і якщо згідно з чинним законодавством однієї договірної сторони надаються пенсії по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника як на основі сплати внесків, так і без сплати внесків, то не обумовлені сплатою внесків пенсії по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника, розмір яких не залежить від тривалості періодів проживання, виплачуються особі, котра проживає на території іншої договірної сторони, в тому ж відношенні, що й обумовлені сплатою внесків пенсії, на які ця особа має право, до сумарного розміру обумовлених сплатою внесків пенсій, на які вона мала б право, якби накопичила періоди потрібної для цього тривалості.

V. Регламентація сумарного обчислення допомоги

Стаття 25

Положення законодавства однієї договірної сторони, що стосуються зменшення розміру допомоги, призупинення або припинення її виплати у разі сумарного обчислення допомоги з іншими видами допомоги або іншими доходами, чи в зв'язку з тим, що особа, яка має на них право, працює чи займається професійною діяльністю, застосовуються також до правомочної особи навіть якщо йдеться про виплату допомоги, набуту згідно з чинним законодавством іншої договірної сторони, або про доходи, отримані від роботи чи професійної діяльності, здійснюваної на території іншої договірної сторони. Однак це правило не поширюється на аналогічні пенсії по інвалідності, старості, у разі втрати годувальника чи допомогу у разі професійного захворювання, які призначаються установами двох або більше договірних сторін відповідно до положень статті 8 чи пункту b) статті 18.

Стаття 26

Якщо особа, яка отримує допомогу згідно з чинним законодавством однієї договірної сторони, має також право на отримання допомоги згідно з чинним законодавством однієї або кількох інших договірних сторін, то застосовуються такі правила:

a) якщо застосування положень законодавств двох або більше договірних сторін призвело б до зменшення таких видів допомоги, призупинення чи припинення їх виплати, то жодна з них не може бути призупинена чи припинена в розмірах, які перевищують залишок, одержаний при діленні суми, яка підпадає під зменшення, призупинення чи припинення виплати за законодавством, згідно з яким призначається ця допомога, на число видів допомоги, яка підлягає зменшенню, призупиненню чи припиненню виплати, на яку правомочна особа має право;

b) однак що стосується пенсій по інвалідності, старості та у разі втрати годувальника, обчислених відповідно до положень статті 8 установою однієї договірної сторони, то ця установа враховує пенсії, доход або заробітну плату, які спричиняють зменшення розміру, призупинення або припинення виплати пенсій, що підлягають виплаті цією установою, не для обчислення гіпотетичного розміру, зазначеного в параграфах 3 і 4 статті 8, а виключно з метою зменшення, призупинення або припинення виплати суми, зазначеної в параграфах 2 або 5 статті 8; однак потрібно брати до уваги такі пенсії, доход або заробітну плату тільки в розмірі тієї частини їх суми, яка пропорційна накопиченим періодам, як це передбачено параграфом 5 статті 8.

Стаття 27

Якщо особа претендує на отримання допомоги на випадок хвороби відповідно до законодавства двох або більше договірних сторін, то така допомога призначається виключно згідно з чинним законодавством тієї договірної сторони, на території якої вона проживає, або, якщо ця особа не проживає на території жодної з цих сторін, виключно відповідно до законодавства тієї з зазначених сторін, законодавство котрої було останнім за часом дії, яке поширювалося на цю особу або на особу, яка має право на зазначену допомогу.

Стаття 28

Якщо особа претендує на отримання допомоги по материнству згідно з законодавством двох або більше договірних сторін, то така допомога призначається виключно відповідно до законодавства тієї сторони, на території якої відбулися пологи, або, якщо пологи не відбулися на території жодної з цих сторін, то виключно відповідно до законодавства тієї сторони, законодавство котрої було останнім за часом дії, яке поширювалося на цю особу або на особу, яка має право на зазначену допомогу.

Стаття 29

1. Якщо смерть настає на території однієї договірної сторони, то визнається лише право на допомогу у разі смерті, набуте відповідно до законодавства цієї сторони, за винятком будь-якого права, набутого згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони.

2. Якщо смерть настає на території однієї договірної сторони, а право на допомогу у разі смерті було набуте виключно згідно з законодавством двох або більше договірних сторін, то визнається лише право, набуте згідно з законодавством тієї договірної сторони, законодавство котрої було останнім за часом дії, яке поширювалося на померлого, за винятком будь-якого права, набутого згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони.

3. Якщо смерть настає за межами території договірних сторін, а право на допомогу у разі смерті було набуте згідно з законодавством двох або більше договірних сторін, то визнається лише право, набуте відповідно до законодавства тієї договірної сторони, законодавство котрої було останнім за часом дії, яке поширювалося на померлого, за винятком будь-якого права, набутого за законодавством будь-якої іншої договірної сторони.

Стаття 30

(Варіант I) Якщо за один і той самий період сімейна допомога виплачується одним і тим самим членам сім'ї відповідно до положень статті 22 і законодавства договірної сторони, на території якої проживають ці члени сім'ї, то право на отримання сімейної допомоги, яка виплачується згідно з законодавством останньої сторони, призупиняється. Однак, якщо один із членів сім'ї займається діяльністю на території зазначеної сторони, то це право зберігається, тим часом як право на отримання сімейної допомоги, яка виплачується на підставі положень статті 22, призупиняється.

(Варіант II) Якщо за один і той самий період сімейна допомога виплачується одним і тим самим членам сім'ї на підставі положень статті 22 і законодавства договірної сторони, на території якої проживають ці члени сім'ї, то право на отримання сімейної допомоги, котра виплачується відповідно до положень статті 22, призупиняється.

VI. Різні положення

Стаття 31

Медичні обстеження, передбачені законодавством однієї договірної сторони, можуть на прохання установи, яка застосовує це законодавство, проводитися на території іншої договірної сторони установою за місцем проживання або тимчасового перебування. В цьому випадку вони розглядаються як проведені на території першої договірної сторони.

Стаття 32

1. Для обчислення розміру внесків, що належать установі однієї договірної сторони, враховуються, у міру потреби, доходи, отримані на території будь-якої іншої договірної сторони.

2. Стягнення внесків, що належать установі однієї договірної сторони, може здійснюватися на території іншої договірної сторони відповідно до адміністративних процедур, гарантій та пільг, які застосовуються до стягнення внесків, що належать відповідній установі останньої договірної сторони.

Стаття 33

Звільнення від сплати або зменшення податків, гербового, судових чи реєстраційних зборів, передбачене законодавством однієї договірної сторони для посвідчень або документів, які подаються на виконання законодавства цієї договірної сторони, поширюється на аналогічні посвідчення або документи, що подаються на виконання законодавства іншої договірної сторони або цих типових положень.

Стаття 34

1. Компетентні відомства договірних сторін можуть призначити органи-посередники, вповноважені здійснювати прямі зв'язки між ними, а також з установами будь-якої договірної сторони за наявності дозволу компетентного відомства цієї сторони.

2. Будь-яка установа однієї договірної сторони, а також будь-яка особа, що проживає або тимчасово перебуває на території однієї договірної сторони, може звернутися - безпосередньо чи через органи-посередники - до установи іншої договірної сторони.

Стаття 35

1. Будь-який спір, що виникає між двома або кількома договірними сторонами стосовно тлумачення чи застосування цих типових положень, вирішується шляхом прямих переговорів між компетентними органами відповідних договірних сторін.

2. Якщо протягом 6 місяців від дня початку переговорів спір не може бути вирішений, він передається до арбітражної комісії, процедура та склад якої визначаються за взаємним погодженням договірних сторін.

3. Рішення арбітражної комісії є обов'язковими та оскарженню не підлягають.

VII. Положення, які стосуються збереження прав у відносинах між фондами страхових накопичень або за їхньою участю

Варіант I

Стаття 36

1. Якщо на особу припиняє поширюватися законодавство однієї договірної сторони, згідно з яким вона була членом фонду страхових накопичень до виникнення страхового випадку, що дає їй право на отримання накопиченої на її рахунку суми, то вона може, за власним проханням, або зняти з рахунка всю суму накопичень, або перевести її до установи, до сфери компетенції якої вона належить і яка розташована на території тієї договірної сторони, під дію чинного законодавства котрої вона підпадає.

2. Якщо ця установа сама є фондом страхових накопичень, то зазначена вище сума переказується на рахунок, відкритий цією установою на ім'я відповідної особи.

3. Якщо зазначена в параграфі 1 цієї статті установа є компетентною установою в питанні виплати пенсій, то сума, яка переказується, виплачується цій установі, щоб надати відповідній особі можливість оплатити страхові періоди за минулий час з метою набуття або розширення її прав на пенсію на основі законодавства, яке застосовується цією установою. Методи оплати страхових періодів за минулий час визначаються або відповідно до положень цього законодавства, або за взаємним погодженням договірних сторін.

Стаття 37

Якщо на особу припиняє поширюватися законодавство однієї договірної сторони, згідно з яким вона належала до пенсійної системи, у зв'язку з переїздом на територію іншої договірної сторони, згідно з законодавством якої вона була членом фонду страхових накопичень, і це відбувається до моменту набуття нею права на пенсію відповідно до законодавства першої договірної сторони, то

(Варіант A) набуті цією особою права на пенсію як для неї, так і для осіб, котрі перебували на її утриманні, зберігаються, поки не будуть виконані умови, потрібні для призначення пенсії. У протилежному випадку внески, сплачені цією особою або на її рахунок, переводяться до фонду страхових накопичень за умовами, які визначаються за взаємним погодженням відповідних договірних сторін.

(Варіант B) сума внесків, сплачених цією особою або на її рахунок, переводиться до фонду страхових накопичень за умовами, що визначаються за взаємним погодженням відповідних договірних сторін.

Варіант II

Стаття 38

1. Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює набуття, збереження або поновлення права на пенсію накопиченням періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання, то установа, що застосовує це законодавство, бере до уваги з метою сумарного обчислення періоди, протягом яких особа була членом фонду страхових накопичень і була зобов'язана сплачувати внески до цього фонду.

2. Якщо відповідна особа задовольняє умови, потрібні для отримання пенсії, то з урахуванням положень попереднього параграфа цієї статті розмір пенсії обчислюється відповідно до положень статей 8-13.

3. Якщо законодавство однієї договірної сторони обумовлює виплату сум, накопичених на рахунку особи, яка є членом фонду страхових накопичень, тривалістю періодів внесків, то установа, що застосовує це законодавство, бере до уваги з метою сумарного обчислення періоди страхування, роботи за наймом, професійної діяльності та проживання, накопичені за законодавством однієї договірної сторони, згідно з яким вона була членом пенсійної системи.

Додаток II

Типова угода про координацію двосторонніх або багатосторонніх актів у галузі соціального забезпечення

Стаття 1

У цілях цієї угоди:

a) термін "договірна сторона" означає будь-яку державу-члена Міжнародної організації праці, для якої ця угода має обов'язкову силу;

b) термін "законодавство" включає закони та постанови, а також правила в галузі соціального забезпечення;

c) термін "біженець" має те саме значення, що і в статті 1 Конвенції від 28 липня 1951 року про статус біженців ( 995_011 ) і в параграфі 2 статті 1 Протоколу від 31 січня 1967 року про статус біженців ( 995_363 ), без географічного обмеження;

d) термін "особа без громадянства" має те саме значення, що і в статті 1 Конвенції від 28 вересня 1954 року про статус апатридів ( 995_232 );

e) термін "акт" означає будь-який двосторонній або багатосторонній акт про збереження прав, що набуваються в галузі соціального забезпечення, який має чи буде мати обов'язкову силу для двох або більше договірних сторін;

f) термін "установа" означає будь-який орган або відомство, яке безпосередньо відповідає за повне або часткове застосування законодавства договірної сторони;

g) термін "періоди страхування" означає періоди сплати внесків, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання, котрі визначаються або визнаються періодами страхування законодавством, згідно з яким вони накопичені, а також будь-які інші подібні періоди, які прирівнюються за цим законодавством до періодів страхування;

h) терміни "періоди роботи за наймом" і "періоди професійної діяльності" означають періоди, котрі визначаються або визнаються як такі законодавством, на основі якого вони були накопичені, а також будь-які інші подібні періоди, які визнаються цим законодавством відповідно еквівалентними періодам роботи за наймом чи професійної діяльності;

i) термін "періоди проживання" означає періоди проживання, котрі визначаються або визнаються як такі законодавством, відповідно до якого вони накопичені;

j) термін "виплати допомоги" означає усі виплати як грошові, так і виплати натурою, передбачені для відповідних страхових випадків, у тому числі й виплати допомоги у разі смерті, а також: i) допомогу натурою, метою якої є попередження будь-яких страхових випадків, охоплених соціальним забезпеченням, фізична реабілітація і професійна підготовка; ii) грошові виплати, всі їх компоненти, які надаються з державних фондів, і всі надбавки, періодичні підвищення та додаткові суми, а також будь-які виплати, призначені для збереження або поширення можливості отримання доходу, одноразові допомоги, які можуть виплачуватися замість пенсій та, у разі потреби, будь-які виплати, здійснені як відшкодування внесків.

Стаття 2

У сфері, яка регулюється цією угодою, положення кожного акта, що має обов'язкову силу для двох або більше договірних сторін, поширюються на громадян будь-якої договірної сторони, а також на біженців або осіб без громадянства, котрі проживають на території будь-якої договірної сторони.

Стаття 3

Ця угода застосовується до всіх осіб, на яких поширюються положення двох або більше актів.

Стаття 4

1. Положення будь-якого акта, що має обов'язкову силу для двох або більше договірних сторін і стосується сумарного обчислення періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання з метою набуття, збереження або поновлення прав на отримання допомоги, застосовуються до відповідних періодів, накопичених згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони, пов'язаної з однією із зазначених сторін актом, який також містить положення стосовно сумарного обчислення таких періодів, за умови, що сумарно обчислені періоди не збігаються повністю або частково.

2. Якщо на підставі положень попереднього параграфа цієї статті установа однієї договірної сторони має застосувати положення двох або більше актів, які передбачають різні форми сумарного обчислення періодів, то ця установа застосовує виключно положення, які найбільше відповідають інтересам відповідної особи.

3. У разі виплати допомоги, яка згідно з усіма відповідними актами надається на основі чинного законодавства тільки однієї договірної сторони, передбачене в параграфі 1 цієї статті сумарне обчислення здійснюється лише тією мірою, наскільки це потрібно для набуття, збереження і поновлення права на передбачені цим законодавством виплати, котрі якомога більше відповідають інтересам одержувача.

Стаття 5

1. Якщо застосовуються положення статті 4, то пенсії по інвалідності, по старості та на випадок втрати годувальника призначаються відповідно до положень параграфів 2-4 цієї статті.

2. Якщо всі відповідні акти передбачають застосування методу пропорційного розподілу, то установа кожної договірної сторони застосовує положення актів, які мають для неї обов'язкову силу, з урахуванням сумарного обчислення накопичених періодів згідно з положеннями параграфів 1 і 2 статті 4; однак вона виплачує тільки найбільшу за розміром пенсію, яка призначається на підставі цих актів.

3. Якщо всі відповідні акти передбачають застосування методу інтеграції, то установа договірної сторони, яка повинна призначити пенсію, бере до уваги з цією метою положення статті 4.

4. Якщо відповідні акти передбачають використання відповідно методу пропорційного розподілу і методу інтеграції, то установа кожної договірної сторони застосовує положення актів, які мають для неї обов'язкову силу, з урахуванням сумарного обчислення накопичених періодів для виконання положень статті 4; однак відповідній особі надаються лише ті пенсії, призначення яких випливає із застосування найбільш підходящого для неї методу.

Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева