Тип: Рекомендації
№ 153
Дата: 28 жовтня 1976 р.
Статус: Не визначено
Рекомендація щодо захисту молодих моряків N 153
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 13 жовтня 1976 року на свою шістдесят другу сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо захисту молодих, моряків, що є третім пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,
ухвалює цього двадцять восьмого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1976 року щодо захисту молодих моряків:
I. Методи застосування
1. Ця Рекомендація може застосовуватися за допомогою національного законодавства чи правил, колективних угод, робочих правил, арбітражних рішень чи рішень судів або таким іншим способом, який може відповідати національним умовам.
II. Визначення і сфера застосування
2. 1) В цілях цієї Рекомендації термін "молодий моряк" включає всіх молодих осіб, які не досягли вісімнадцяти років і працюють в будь-якій якості на морському судні, за винятком:
a) військового корабля;
b) судна, зайнятого риболовлею чи безпосередньо пов'язаними з нею операціями, або китобійним промислом чи аналогічними операціями.
2) В цілях цієї Рекомендації національне законодавство або правила мають після консультацій з відповідними організаціями судновласників і моряків визначати, які судна повинні розглядатися як морські.
3) Ця Рекомендація не стосується молодих осіб на учбових суднах або тих, хто проходить учбову програму відповідно до умов, затверджених компетентним органом влади після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників.
III. Цілі
3. У кожній країні, яка має зареєстровані судна, на яких працюють молоді моряки, повинні бути передбачені положення:
a) ефективної зайнятості таких моряків, включаючи охорону їхнього здоров'я, моральності й безпеки, а також покращання їхнього загального добробуту;
b) професійної орієнтації, освіти й професійної підготовки таких моряків в їхніх інтересах, а також в інтересах ефективного виконання роботи на борту судна, в інтересах безпеки для життя і збереження власності в морі, а також в інтересах створення можливостей для їхнього просування по службі.
IV. Допустимий робочий час і періоди відпочинку
4. 1) На морі та в порту повинні застосовуватися положення, сформульовані таким чином:
a) нормальна тривалість робочого часу молодих моряків не повинна перевищувати восьми годин на день та сорока годин протягом тижня і, у разі можливості, необхідно уникати постійних понаднормових годин;
b) тоді, коли достатній час має передбачитися для кожного прийняття їжі, молодим морякам слід надавати, зокрема, одну годину на день для прийняття основної їжі;
c) жоден молодий моряк не повинен працювати вночі; в цілях цього підпункту "ніч" означає період, що дорівнює, в крайньому випадку, дев'яти послідовним годинам в проміжку до і після півночі, який встановлюється національним законодавством чи правилами чи колективними угодами;
d) молодим морякам повинен надаватися, як тільки випадає нагода, п'ятнадцятихвилинний відпочинок після кожних двох годин безперервної роботи.
2) У виняткових випадках положення пункту 1) цього параграфа не слід застосовувати, якщо:
a) вони не стосуються молодих моряків, призначених для несення вахти на палубі, в машинному відділенні та продовольчо-господарському відділенні, або тих, хто працює відповідно до встановленої системи вахт;
b) може бути порушена ефективна підготовка молодих моряків відповідно до встановленої програмами і планами;
c) у випадках експлуатаційної необхідності.
Подібні винятки повинні реєструватися із зазначенням причин і підписуватися капітаном.
5. Положення параграфа 4 цієї Рекомендації не звільняють молодих моряків від їхнього спільного обов'язку працювати під керівництвом капітана в разі крайньої необхідності, коли мова йде про:
a) безпеку екіпажу, судна, його пасажирів або вантажу;
b) безпеку інших суден або життя і вантажів на борту таких суден.
V. Репатріація
6. 1) Якщо після того, коли молодий моряк прослужив у крайньому випадку чотири місяці протягом свого першого закордонного плавання на судні, стає очевидним, що він не придатний до життя на морі, він повинен отримати можливість бути репатрійованим без будь-яких витрат з його боку з першого придатного порту заходу, де є консульство, чи країни, під прапором якої ходить судно, чи країни, громадянином якої є молодий моряк. Повідомлення про будь-яку подібну репатріацію з викладенням причин, що призвели до неї, повинно надсилатися органові влади, який видав документи, що дозволяють молодому моряку працювати на морі.
2) Після шестимісячної служби без відпустки в закордонному плаванні на борту судна, яке не повернулось до цього часу в країну проживання молодого моряка і не повернеться туди в наступні три місяці цього рейсу, молодий моряк повинен мати право на те, щоб без будь-яких витрат з його боку бути репатрійованим до місця попереднього найму в країні свого проживання з метою проведення відпустки, яка напрацьована під час плавання.
VI. Навчання техніки безпеки та гігієни праці
7. Повинні бути встановлені правила відносно техніки безпеки та гігієни праці молодих моряків.
8. Ці правила повинні стосуватися будь-яких загальних положень щодо медичних оглядів до чи під час роботи, а також запобігання нещасних випадків і захисту здоров'я під час роботи, які можуть застосовуватись до праці моряків; ці правила повинні визначати заходи, які зводять до мінімуму професійну небезпеку для молодих моряків при виконанні своїх обов'язків.
9. 1) За винятком тих випадків, коли молодий моряк визнається компетентним органом влади таким, що є повністю відповідним кваліфікації, в цих правилах повинні визначатися обмеження відносно молодих моряків, які виконують без відповідного нагляду та інструкцій певні види робіт, що становлять особливу загрозу нещасних випадків і шкідливо впливають на їхнє здоров'я чи фізичний розвиток, або потребують особливого ступеня зрілості, досвіду чи кваліфікації.
2) При визначенні видів робіт, які можуть бути обмежені правилами, компетентні органи влади можуть розглядати, зокрема, такі види:
a) піднімання, пересування або перенесення важких вантажів або предметів;
b) вхід до котелень, танків і коффердамів;
c) роботу під впливом шкідливих рівнів шуму та вібрації;
d) роботу на підйомних та інших силових установках і пристроях або роботу регулювальника для машиністів таких механізмів;
e) роботу з швартовими або буксирними тросами, або з якірно-швартовим пристроєм;
f) такелажні роботи;
g) роботи на висоті або на палубі в штормову погоду;
h) роботу вартового в нічний час;
i) обслуговування електричного обладнання;
j) контакт з потенційно небезпечними матеріалами, такими як небезпечні або токсичні речовини, та роботу під впливом іонізованої радіації;
k) чистка камбузного обладнання;
l) догляд за шлюпками судна або відповідальність за них.
10. Компетентні органи влади або через відповідну процедуру повинні вживати практичних заходів з метою доведення до відома молодих моряків інформації щодо попередження нещасних випадків та охорони їхнього здоров'я при роботі на борту судна, наприклад, використовуючи відповідний інструктаж у морських училищах, офіційну пропаганду з попередження нещасних випадків, яка визначена для молодих моряків у формах, зазначених у пункті 2) параграфа 8 Рекомендації 1970 року щодо запобігання нещасним випадкам серед моряків ( 993_181 ), а також шляхом проведення професійного інструктажу та забезпечення контролю за роботою молодих моряків на суднах.
11. Загальноосвітня та професійна підготовка молодих моряків як на березі, так і на борту суден повинні включати відповідні їхнім потребам навчанням предметів, згаданих у підпункті f) параграфа 12 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ) і в Постанові 237 зміненого Типового зведення правил МОП з техніки безпеки для використання урядами та промисловими підприємствами, а також інформувати про шкідливі наслідки вживання наркотиків та інших потенційно шкідливих речовин і здійснення інших шкідливих видів діяльності для здоров'я та добробуту молодих моряків.
VII. Можливості для професійної орієнтації, загальноосвітня та професійна підготовки
12. Компетентний орган влади повинен відповідно до національних умов розглядати проведення різноманітної політики і здійснення цілей, перерахованих нижче в параграфах 13-20.
13. Слід забезпечувати молодих осіб інформацією відносно професійної підготовки та можливостей просування по службі та про умови вступу до роботи в судноплавстві відповідно до параграфа 7 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ), а також інформацією відносно зайнятості та умов праці на судні, загальних аспектів колективних угод та прав і обов'язків моряків відповідно до морського законодавства про працю.
14. Слід вжити заходів для надання молодим морякам можливостей навчання, професійної орієнтації та підготовки відповідно до цілей, які викладені в параграфі 2 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ).
15. 1) Початкова і подальша підготовка до роботи в судноплавстві повинні бути широкими і всебічними та поєднуватися, у разі необхідності, з подальшою загальною освітою.
2) Така підготовка повинна поєднувати теоретичне навчання з систематичною програмою практичних занять, спрямованою на підготовку до роботи в морському судноплавстві.
3) Норми підготовки до морських професій повинні по можливості бути скоординованими з нормами, які застосовуються до професій на березі, для того, щоб ті, що навчаються, могли отримати кваліфікацію, яка визнається в країні і застосовується як у судноплавстві, так і в інших галузях економічної діяльності.
16. Молодим морякам слід надавати допомогу в отриманні освіти і професійної підготовки для роботи на судні, а потім протягом свого загального і професійного навчання через різні форми фінансової підтримки, зазначені в пунктах 1)-5) параграфа 10 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ).
17. Загальна освіта та професійна підготовка, передбачені відповідно в підпункті g) параграфа 12 і в параграфі 15 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ), повинні бути доступні для всіх молодих осіб, що не мають досвіду роботи на морському судні.
18. Молодим морякам слід надавати можливості для продовження свого професійного навчання і підготовки на судні, щоб вони мали змогу набувати знання і досвід, необхідні для ефективного виконання своїх обов'язків, готуватись з метою просування по службі та продовжувати свою загальну й технічну освіту. В цьому відношенні капітани та командний склад суден повинні заохочувати і допомагати молодим морякам використовувати та розвивати навички і знання, отримані під час попередньої підготовки, набувати відповідний практичний досвід на судні і проходити курси самопідготовки на морі.
19. Крім методів підготовки, зазначених у параграфах 20-25 Рекомендації 1970 року щодо професійного навчання моряків ( 993_254 ), молоді моряки повинні мати можливість:
a) продовжувати свою підготовку на борту судна, використовуючи такі засоби, як навчання на борту судна, заочні курси та надання програмованого навчання та інших матеріалів для самоосвіти із загальних і морських предметів, визначених для підготовки молодих моряків для просування по службі;
b) продовжувати навчання на борту судна до норм, що вимагаються в інших галузях.
20. Коли це здійсненно і можливо, засоби для забезпечення підготовки молодих моряків на борту судна повинні включати приміщення, які придатні для цілей навчання, судові бібліотеки і відповідне обладнання для самостійної підготовки; молоді моряки на борту судна повинні отримувати спеціальну допомогу в своєму навчанні, якщо можливо, з боку відряджених інструкторів, що періодично відвідують судна.
Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева