Тип: Регламент
№ 231/2012
Дата: 09 березня 2012 р.
Статус: Чинний
02012R0231 - UA - 23.10.2019 - 021.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.
(До Розділу ІV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи)
РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 231/2012
від 9 березня 2012 року
про встановлення специфікацій для харчових добавок, перелічених у додатках II та III до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008
(Текст стосується ЄЕП)
(OB L 083, 22.03.2012, с. 1)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
№
сторінка
дата
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 1050/2012 від 8 листопада 2012 року
L 310
45
09.11.2012
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 25/2013 від 16 січня 2013 року
L 13
1
17.01.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 497/2013 від 29 травня 2013 року
L 143
20
30.05.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 724/2013 від 26 липня 2013 року
L 202
11
27.07.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 739/2013 від 30 липня 2013 року
L 204
35
31.07.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 816/2013 від 28 серпня 2013 року
L 230
1
29.08.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 817/2013 від 28 серпня 2013 року
L 230
7
29.08.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 1274/2013 від 6 грудня 2013 року
L 328
79
07.12.2013
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 264/2014 від 14 березня 2014 року
L 76
22
15.03.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 298/2014 від 21 березня 2014 року
L 89
36
25.03.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 497/2014 від 14 травня 2014 року
L 143
6
15.05.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 506/2014 від 15 травня 2014 року
L 145
35
16.05.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 685/2014 від 20 червня 2014 року
L 182
23
21.06.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 923/2014 від 25 серпня 2014 року
L 252
11
26.08.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 957/2014 від 10 вересня 2014 року
L 270
1
11.09.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 966/2014 від 12 вересня 2014 року
L 272
1
13.09.2014
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2015/463 від 19 березня 2015 року
L 76
42
20.03.2015
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2015/649 від 24 квітня 2015 року
L 107
17
25.04.2015
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2015/1725 від 28 вересня 2015 року
L 252
12
29.09.2015
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2015/1739 від 28 вересня 2015 року
L 253
3
30.09.2015
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/1814 від 13 жовтня року
L 278
37
14.10.2016
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/324 від 24 лютого 2017 року
L 49
4
25.02.2017
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/1399 від 28 липня 2017 року
L 199
8
29.07.2017
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/75 від 17 січня 2018 року
L 13
24
18.01.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/98 від 22 січня 2018 року
L 17
14
23.01.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/681 від 4 травня 2018 року
L 116
1
07.05.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/1461 від 28 вересня 2018 року
L 245
1
01.10.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/1462 від 28 вересня 2018 року
L 245
6
01.10.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/1472 від 28 вересня 2018 року
L 247
1
03.10.2018
РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) 2018/1481 від 4 жовтня 2018 року
L 251
13
05.10.2018
РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 231/2012
від 9 березня 2012 року
про встановлення специфікацій для харчових добавок, перелічених у додатках II та III до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008
(Текст стосується ЄЕП)
Стаття 1
Специфікації для харчових добавок
Специфікації для харчових добавок, у тому числі барвників і підсолоджувачів, перелічених у додатках II та III до Регламенту (ЄС) № 1333/2008, встановлено у додатку до цього Регламенту.
Стаття 2
Скасування
Директиви 2008/60/ЄС, 2008/84/ЄС та 2008/128/ЄС скасовано з 1 грудня 2012 року.
Стаття 3
Перехідні заходи
Харчові продукти, що містять харчові добавки, які були законно введені в обіг до 1 грудня 2012 року, але не відповідають положенням цього Регламенту, можна продовжувати реалізовувати до вичерпання їхніх запасів.
Стаття 4
Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 1 грудня 2012 року.
Однак специфікації, встановлені у додатку для таких добавок, як стевіолглікозиди (E 960) та основний кополімер метакрилату (E 1205), застосовують із дати набуття чинності цим Регламентом.
Цей Регламент зобов'язальний у повному обсязі та підлягає прямому застосовуванню у державах-членах.
ДОДАТОК
Примітка: Етиленоксид не може використовуватися для стерилізації харчових добавок
Алюмінієві лаки використовують у барвниках лише тоді, коли це чітко зазначено.
Визначення:
Алюмінієві лаки виготовляють шляхом взаємодії барвників, що відповідають критеріям чистоти, визначеним у відповідній монографії специфікації, з оксидом алюмінію у водному середовищі. Оксид алюмінію - це зазвичай щойно приготовлений несушений матеріал, утворений шляхом взаємодії сульфату або хлориду алюмінію з карбонатом чи бікарбонатом натрію або кальцію, або з аміаком. Після утворення лаку продукт фільтрують, промивають у воді та сушать. У кінцевому продукті також може бути присутній оксид алюмінію, що не вступив у реакцію.
Нерозчинна у HC1 речовина
Не більше ніж 0,5 %
Нерозчинна у NaOH речовина
Не більше ніж 0,5 %, тільки для еритрозину (E 127)
Речовина, яку можна екстрагувати етером
Не більше ніж 0,2 % (у нейтральних умовах)
Для відповідних барвників застосовують спеціальні критерії чистоти.
E 100 КУРКУМІН
Синоніми
CI Жовтий натуральний 3; Жовтий куркумовий; Дифероїлметан
Визначення
Куркумін отримують шляхом екстракції з використанням розчинника куркуми, тобто подрібнених кореневищ виду Curcuma longa L. Для отримання концентрованого порошку куркуміну екстракт очищують шляхом кристалізації. Продукт складається переважно з куркумінів; тобто основної барвної речовини (1,7-біс(4-гідрокси-3-метоксифеніл)гепта-1,6-дієн-3,5-діону) та двох її десметокси-похідних у різних пропорціях. У невеликих кількостях можуть бути присутні олії та смоли, що природно присутні в куркумі. Куркумін також використовують як алюмінієвий лак; вміст алюмінію становить менше 30 %. Для екстракції можна використовувати лише такі розчинники: етилацетат, ацетон, діоксид вуглецю, дихлорметан, н-бутанол, метанол, етанол, гексан, пропан-2-ол.
Індекс кольору №
75300
Номер Einecs
207-280-5
Хімічна назва
I 1,7-Біс(4-гідрокси-3-метоксифеніл)гепта-1,6-дієн-3,5-діон
II 1-(4-Гідроксифеніл)-7-(4-гідрокси-3-метокси-феніл-)гепта-1,6-дієн-3,5-діон
III 1,7-Біс(4-гідроксифеніл)гепта-1,6-дієн-3,5-діон
Хімічна формула
I C21H20O6
II C20H18O5
III C19H16O4
Молекулярна маса
I. 368,39
II. 338,39
III. 308,39
Вміст основної речовини
Не менше ніж 90 % загального вмісту барвників
1 607 при приблизно 426 нм в етанолі
Опис
Оранжево-жовтий кристалічний порошок
Ідентифікація
Спектрометрія
Максимум в етанолі при приблизно 426 нм
Діапазон температури плавлення
179 °С-182 °С
Чистота
Залишки розчинника
Етилацетат
Не більше ніж 50 мг/кг, окремо або у поєднанні
Ацетон
н-бутанол
Метанол
Етанол
Еексан
Пропан-2-ол
Дихлорметан: не більше ніж 10 мг/кг
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 10 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
E 101 (i) РИБОФЛАВІН
Синоніми
Лактофлавін;
Визначення
Індекс кольору №
Номер Einecs
201-507-1
Хімічна назва
7.8-Диметил-10-(D-рибо-2,3,4,5- тетрагідроксипентил)бензо(g)птеридин-2,4(ЗH,10H)- діон; 7,8-диметил-10-(1'-D-рибітил)ізоалоксазин
Хімічна формула
C17H20N4O6
Молекулярна маса
376,37
Вміст основної речовини
Не менше ніж 98 % у перерахунку на безводну речовину
328 при приблизно 444 нм у водному розчині
Опис
Кристалічний порошок від жовтого до помаранчево-жовтого кольору зі слабким запахом
Ідентифікація
Спектрометрія
Співвідношення A775/A267 становить 0,31-0,33
у водному розчині
Співвідношення A444/A267 становить 0,36-0,39
Максимум у воді при приблизно 375 нм
Питоме обертання
[a] D20 від - 115° до - 140° у 0,05 N розчині гідроксиду натрію
Чистота
Втрата при сушінні
Не більше ніж 1,5 % (105 °С, 4 години)
Сульфатний попіл
Не більше ніж 0,1%
Первинні ароматичні аміни
Не більше ніж 100 мг/кг (розраховано як анілін)
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 2 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
E 101 (ii) РИБОФЛАВІН-5ў-ФОСФАТ
Синоніми
Рибофлавін-5'-фосфат натрію
Визначення
Такі специфікації застосовують до рибофлавіну-5'-фосфату з невеликими кількостями вільного рибофлавіну та дифосфату рибофлавіну.
Індекс кольору №
Номер Einecs
204-988-6
Хімічна назва
Мононатрій(2R,ЗR,4S)-5-(3')10'-дигідро-7',8'-диметил-2',4'-діоксо-10'-бензо[g]птеридиніл)-2,3,4-тригідроксипентилфосфат; моно натрієва сіль 5'-монофосфатного естера рибофлавіну
Хімічна формула
Для дигідратної форми: C17H20N4NaO9P·2H2O
Для безводної форми: C14H20N4NaO9P
Молекулярна маса
514,36
Вміст основної речовини
Не менше ніж 95 % загального вмісту барвників, розрахованих як C17H20N4NaO9P.2H2O
250 при приблизно 375 нм у водному розчині
Опис
Кристалічний гігроскопічний порошок від жовтого до помаранчевого кольору зі слабким запахом
Ідентифікація
Спектрометрія
Співвідношення A375/A267 становить 0,30- 0,34
У водному розчині
Співвідношення А444/А267 становить 0,35- 0,40
Максимум у воді при приблизно 375 нм
Питоме обертання
[a]D 20 від + 38° до + 42° у 5-молярному розчині HCl
Чистота
Втрата при сушінні
Не більше ніж 8 % (100 °С, 5 годин у вакуумі над Р2O5) для дигідратної форми
Сульфатний попіл
Не більше ніж 25 %
Неорганічний фосфат
Не більше ніж 1,0 % (розраховано як РO4 у перерахунку на безводну речовину)
Допоміжні барвники
Рибофлавін (вільний): Не більше ніж 6 %
Дифосфат рибофлавіну: Не більше ніж 6 %
Первинні ароматичні аміни
Не більше ніж 70 мг/кг (розраховано як анілін)
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 2 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
E 102 ТАРТРАЗИН
Синоніми
CI Жовтий харчовий 4
Визначення
Тартразин виготовляють з 4-аміно-бензенсульфонової кислоти, діазотованої з використанням соляної кислоти та нітриту натрію. Діазосполука далі поєднується з 4,5-дигідро-5-оксо-1-(4-сульфофеніл)-1H-піразол-3-карбоксиловою кислотою або з метиловим естером, етиловим естером чи сіллю цієї карбоксилової кислоти. Отриманий барвник очищують та виділяють як сіль натрію. Тартазин складається переважно з тринатрію 5-гідрокси-1-(4-сульфонатофеніл)-4-(4-сульфонатофенілазо)-Н-піразол-3-карбоксилату та допоміжних барвників з хлоридом натрію та/або сульфатом натрію як основними безбарвними компонентами.
Тартразин описують як натрієву сіль. Допускаються також солі кальцію або калію.
Індекс кольору №
19140
Номер Einecs
217-699-5
Хімічна назва
Тринатрій-5-гідрокси-1-(4-сульфонатофеніл)-4-(4-сульфонатофенілазо)-Н-піразол-3-карбоксилат
Хімічна формула
C16H9N4Na3O9S2
Молекулярна маса
534,37
Вміст основної речовини
Не менше ніж 85 % загального вмісту барвників, розрахованих як натрієва сіль
530 при приблизно 426 нм у водному розчині
Опис
Світло-оранжевий порошок або гранули
Зовнішній вигляд водного розчину
Жовтий
Ідентифікація
С пектрометрія
Максимум у воді при приблизно 426 нм
Чистота
Нерозчинна у воді речовина
Не більше ніж 0,2 %
Допоміжні барвники
Не більше ніж 1,0 %
Органічні сполуки, окрім барвників:
4-гідразинобензенсульфонова кислота
Загалом не більше ніж 0,5 %
4-амінобензен-1-сульфонова кислота
5-оксо-1-(4-сульфофеніл)-2-піразолін-3-карбоксилова кислота
4,4'-ціазоаміноди(бензенсульфонова кислота)
Тетрагідроксибурштинова кислота
Несульфовані первинні ароматичні аміни
Не більше ніж 0,01 % (розраховано як анілін)
Речовина, яку можна екстрагувати етером
Не більше ніж 0,2 % у нейтральних умовах
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 2 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
E 104 ЖОВТИЙ ХІНОЛІНОВИЙ
Синоніми
CI Жовтий харчовий 13
Визначення
Жовтий хіноліновий виготовляють шляхом сульфування 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діону або суміші, що містить близько двох третин 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діону та однієї третини 2-(2-(6-метилхіноліл))індан-1,3-діону. Жовтий хіноліновий складається переважно з натрієвих солей суміші дисульфонатів (переважно), моносульфонатів та трисульфонатів згаданої вище сполуки та допоміжних барвників із хлоридом натрію та/або сульфатом натрію як основними безбарвними компонентами.
Жовтий хіноліновий описують як натрієву сіль. Допускаються також солі кальцію або калію.
Індекс кольору №
47005
Номер Einecs
305-897-5
Хімічна назва
Динатрієві солі дисульфонатів 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діону (основний компонент)
Хімічна формула
C18H9N Na2O8 (основний компонент)
Молекулярна маса
477,38 (основний компонент)
Вміст основної речовини
Не менше ніж 70 % загального вмісту барвників, розрахованих як натрієва сіль Жовтий хіноліновий повинен мати такий склад:
Загальний вміст присутніх барвників:
- не менше ніж 80 % динатрію 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діон-дисульфонатів
- не менше ніж 15 % натрію 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діон-моносульфонатів
- не менше ніж 7,0 % тринатрію 2-(2-хіноліл)індан-1,3-діон-трисульфонату
865 (основний компонент) при приблизно 411 нм у водному розчині оцтової кислоти
Опис
Жовтий порошок або гранули
Зовнішній вигляд водного розчину
Жовтий
Ідентифікація
Спектрометрія
Максимум у водному розчині оцтової кислоти з pH 5 при приблизно 411 нм
Чистота
Нерозчинна у воді речовина
Не більше ніж 0,2 %
Допоміжні барвники
Не більше ніж 4,0 %
Органічні сполуки, окрім барвників:
2-метилхіно ЛІН
Загалом не більше ніж 0,5 %
2-метилхінолін-сульфонова кислота
Фталева кислота
2,6-диметилхінолін
2,6-циметилхінолінсульфонова кислота
2-(2-хіноліл)індан-1,3-діон
Не більше ніж 4 мг/кг
Несульфовані первинні ароматичні аміни
Не більше ніж 0,01 % (розраховано як анілін)
Речовина, яку можна екстрагувати етером
Не більше ніж 0,2 % у нейтральних умовах
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 2 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
E 110 ЖОВТИЙ «ЗАХІД СОНЦЯ» FCF
Синоніми
CI Жовтий харчовий 3; Помаранчевий жовтий 8
Визначення
Жовтий «захід сонця» FCF складається переважно з динатрію 2-гідрокси-1-(4-сульфонатофенілазо)нафтален-6- сульфонату та допоміжних барвників із хлоридом натрію та/або сульфатом натрію як основними безбарвними компонентами. Жовтий «захід сонця» FCF виготовляють шляхом діазотування 4-амінобензенсульфонової кислоти з використанням соляної кислоти та нітриту натрію або сірчаної кислоти та нітриту натрію. Діазосполука поєднується з 6-гідрокси-2-нафтален-сульфоновою кислотою. Отриманий барвник виділяють як сіль натрію та сушать.
Жовтий «захід сонця» FCF описують як натрієву сіль. Допускаються також солі кальцію або калію.
Індекс кольору №
15985
Номер Einecs
220-491-7
Хімічна назва
Динатрію 2-гідрокси-1-(4-сульфонатофенілазо)нафтален-6-сульфонат
Хімічна формула
C16H10N2Na2O7S2
Молекулярна маса
452,37
Вміст основної речовини
Не менше ніж 85 % загального вмісту барвників, розрахованих як натрієва сіль
555 при приблизно 485 нм у водному розчині з pH 7
Опис
Оранжево-червоний порошок або гранули
Зовнішній вигляд водного розчину
Оранжевий
Ідентифікація
Спектрометрія
Максимум у воді за приблизно 485 нм з pH 7
Чистота
Нерозчинна у воді речовина
Не більше ніж 0,2 %
Допоміжні барвники
Не більше ніж 5,0 %
1-(Фенілазо)-2-нафталенол (Судан I)
Не більше ніж 0,5 мг/кг
Органічні сполуки, окрім барвників:
4-амінобензен-1 -сульфонова кислота
Загалом не більше ніж 0,5 %
3-гідроксинафтален-2,7-дисульфонова кислота
6-гідроксинафтален-2-сульфонова кислота
7-гідроксинафтален-1,3-дисульфонова кислота
4,4'-діазоаміноди(бензенсульфонова кислота)
6,6'-оксиди(нафтален-2- сульфонова кислота)
Несульфовані первинні ароматичні аміни
Не більше ніж 0,01 % (розраховано як анілін)
Речовина, яку можна екстрагувати етером
Не більше ніж 0,2 % у нейтральних умовах
Миш'як
Не більше ніж 3 мг/кг
Свинець
Не більше ніж 2 мг/кг
Ртуть
Не більше ніж 1 мг/кг
Кадмій
Не більше ніж 1 мг/кг
Можна використовувати алюмінієві лаки цього барвника.
Е 120 КАРМІНОВА КИСЛОТА, КАРМІН
Синоніми
CI Червоний натуральний 4
Визначення
Кармінову кислоту отримують із водних, водно-спиртових та спиртових екстрактів кошенілі, яка складається з висушених тіл самиць комах Dactylopius coccus costa..
Карміни - це алюмінієві лаки кармінової кислоти, у яких алюміній та кармінова кислота вважаються присутніми у молярному співвідношенні 1:2.
Основною барвною речовиною є кармінова кислота. У невеликих кількостях може також бути присутня її амінована форма 4-амінокармінова кислота.
У комерційних продуктах основна барвна речовина кармінова кислота може бути присутня у поєднанні з катіонами амонію, кальцію, калію чи натрію, окремо або у поєднанні, такі катіони також можуть бути присутні у надлишку. Комерційні продукти також можуть містити білковий матеріал із комах, які є вихідним матеріалом.
Індекс кольору №
75470
Номер Einecs
Кармінова кислота: 215-023-3; карміни: 215-724-4
Хімічна назва
7-b-D-глюкопіранозил-3,5,6,8-тетрагідрокси-1- метил-9,10-диоксоантрацен-2-карбоксилова кислота (кармінова кислота); кармін є гідратованим хелатом алюмінію цієї кислоти
Хімічна формула
С22Н20О13 (кармінова кислота)
Молекулярна маса
492,39 (кармінова кислота)
Вміст основної речовини
Не менше ніж 90 % кармінової кислоти; не менше ніж 50 % кармінової кислоти в хелатах.
Опис
Крихка тверда речовина або порошок від червоного до темно-червоного кольору
Ідентифікація
Спектрометрія
Кармінова кислота:
Максимум у водному розчині аміаку при приблизно 518 нм Максимум у розведеному розчині хлоридної кислоти при приблизно 494 нм Е 1 %/1 см 139 за максимум приблизно 494 нм у розведеній соляній кислоті
4-амінокармінова кислота:
Максимум у водному розчині аміаку при приблизно 535 нм Максимум у розведеному розчині хлоридної кислоти при приблизно 530 нм E 1 %/1 см 260 за максимум приблизно 535 нм у водному розчині аміаку, pH 9,5
У комерційних продуктах кармінова кислота може бути відділена від її аміну за допомогою ВЕРХ
Чистота
Залишки розчинника