Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 165/2014 від 4 лютого 2014 року про тахографи на дорожньому транспорті, скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3821/85 про реєструвальне обладнання на дорожньому транспорті та внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 про гармонізацію деякого соціального законодавства, пов'язаного з дорожнім транспортом

28.02.2014

UA

Офіційний вісник Європейського Союзу

L 60/1

(До Розділу V "Економічне та галузеве співробітництво"

Глава 7. Транспорт)

I

(Законодавчі акти)

РЕГЛАМЕНТИ

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 165/2014

від 4 лютого 2014 року

про тахографи на дорожньому транспорті, скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3821/85 про реєструвальне обладнання на дорожньому транспорті та внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 про гармонізацію деякого соціального законодавства, пов'язаного з дорожнім транспортом

(Текст стосується ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 91,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (1),

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (2), Оскільки:

(1) Регламент Ради (ЄЕС) № 3821/85 (3) встановлює положення щодо конструкції, встановлення, використання і випробовування тахографів. До нього неодноразово вносилися суттєві зміни та доповнення. Для забезпечення більшої ясності, його основні положення необхідно, таким чином, спростити та реструктурувати.

(2) Досвід показує, що з метою забезпечення дієвості та ефективності системи тахографів, необхідно вдосконалити деякі технічні елементи та процедури контролю.

(3) Деякі транспортні засоби звільняються від положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 (4). Для забезпечення узгодженості, також повинна існувати можливість звільнити такі транспортні засоби від сфери застосування цього Регламенту.

____________

(1) ОВ C 43, 15.02.2012, с. 79.

(2) Позиція Європейського Парламенту від 3 липня 2012 року (ОВ С 349 Е, 29.11.2013, с. 105) та позиція Ради в першому читанні від 15 листопада 2013 року (ОВ С 360, 10.12.2013, с. 66). Позиція Європейського Парламенту від 15 січня 2014 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику).

(3) Регламент Ради (ЄЕС) № 3821/85 від 20 грудня 1985 року про реєструвальне обладнання на дорожньому транспорті (ОВ L 370, 31.12.1985, с. 8).

(4) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 від 15 березня 2006 року про гармонізацію деякого соціального законодавства, пов'язаного з дорожнім транспортом, внесення змін до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98, і скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3820/85 (ОВ L 102, 11.04.2006, с. 1).

(4) Тахографи необхідно встановлювати на транспортні засоби, до яких застосовують Регламент (ЄС) № 561/2006. Для забезпечення певного ступеня гнучкості, деякі транспортні засоби необхідно виключити зі сфери застосування зазначеного Регламенту, а саме, транспортні засоби, максимальна дозволена маса яких не перевищує 7,5 тонн, які використовують для перевезення матеріалів, обладнання чи техніки, призначеної для використання водієм у ході його роботи, і які використовують тільки в межах радіусу 100 км від бази підприємства, за умови, що керування такими транспортними засобами не є основною діяльністю водія. Для забезпечення узгодженості між відповідними практиками звільнення, викладеними у Регламенті (ЄС) № 561/2006, і зменшення адміністративного навантаження на транспортні підприємства, при цьому дотримуючись цілей такого Регламенту, необхідно переглянути деякі максимально допустимі відстані, встановлені в згаданих положеннях про звільнення.

(5) Комісія розгляне можливість подовження строку дії адаптера для транспортних засобів категорії М1 та N1 до 2015 року, і до настання 2015 року детальніше обміркує довгострокове рішення для транспортних засобів категорії М1 та N1.

(6) Комісія повинна розглянути питання встановлення датчиків ваги на великовагових транспортних засобах і повинна оцінити потенціал датчиків ваги для сприяння покращеному дотриманню законодавства у сфері дорожнього транспорту.

(7) Використання тахографів, під'єднаних до глобальної навігаційної супутникової системи, є належним та результативним за витратами способом автоматичного реєстрування місцезнаходження транспортного засобу в певних точках впродовж щоденного робочого часу з метою надання підтримки контролерам під час проведення контролю, і тому їх необхідно передбачити.

(8) У своєму рішенні у справі C-394/92 Michielsen and Geybels Transport Service (1) Суд надав визначення терміну "щоденний робочий час", і органи контролю повинні тлумачити положення цього Регламенту, виходячи з такого визначення. "Щоденний робочий час" починається в момент, коли водій вмикає тахограф після щотижневого або щоденного періоду відпочинку, або, якщо щоденний відпочинок поділено на окремі періоди, після періоду відпочинку тривалістю щонайменше дев'ять годин. Він закінчується з початком щоденного періоду відпочинку або, якщо щоденний відпочинок поділено на окремі періоди, з початком періоду відпочинку тривалістю щонайменше дев'ять годин поспіль.

(9) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/22/ЄС (2) вимагає від держав-членів проводити мінімальну кількість перевірок на дорозі. Дистанційний зв'язок між тахографом та органами контролю для цілей проведення контролю на дорозі спрощує здійснення цільових перевірок на дорозі, уможливлюючи зменшення адміністративного навантаження, створеного вибірковими перевірками транспортних підприємств, і тому його необхідно передбачити.

____________

(1) [1994] Звіти Європейського суду I-2497.

(2) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/22/ЄС від 15 березня 2006 року про мінімальні умови імплементації Регламентів Ради (ЄЕС) № 3820/85 і (ЄЕС) № 3821/85 про соціальне законодавство щодо дорожньо- транспортної діяльності та скасування Директиви Ради 88/599/ЄЕС (ОВ L 102, 11.04.2006, с. 35).

(10) Інтелектуальні транспортні системи (ІТС) можуть допомогти у вирішенні труднощів, що постають перед Європейською транспортною політикою, таких як збільшення кількості дорожнього транспорту та його скупчення, та збільшення споживання енергії. Тому в тахографах необхідно передбачити стандартизовані інтерфейси, щоб забезпечити їх інтероперабельність з програмами ІТС.

(11) Пріоритет необхідно надавати розробці програм, які допомагають водіям інтерпретувати записані тахографом дані, що дозволить їм дотримуватись соціального законодавства.

(12) Захищеність тахографа та його системи є важливою для забезпечення отримання достовірних даних. Тому виробники повинні розробляти, випробовувати та постійно перевіряти тахограф впродовж всього строку його служби з метою запобігання, виявлення та зменшення уразливості з точки зору захищеності.

(13) Експлуатаційні випробування тахографа, тип якого ще не затверджений, дозволяють випробовувати обладнання в реальних умовах експлуатації перед його загальним впровадженням, тим самим дозволяючи швидко вносити вдосконалення. Тому необхідно дозволити проведення експлуатаційних випробувань, за умови, що участь у таких випробуваннях та дотримання Регламенту (ЄС) № 561/2006 ефективно перевіряються і контролюються.

(14) З огляду на важливість підтримання якомога вищого рівня безпеки, сертифікати безпеки повинен видавати орган сертифікації, визнаний Комітетом з управління в рамках Угоди про взаємне визнання сертифікатів з оцінювання безпеки інформаційних технологій, ухваленої Групою вищих посадових осіб з безпеки інформаційних систем (SOG-IS).

У контексті міжнародних відносин з третіми країнами, Комісія не повинна визнавати жоден орган сертифікації для цілей цього Регламенту, за винятком випадків, коли такий орган забезпечує однакові умови оцінювання безпеки, як передбачено Угодою про взаємне визнання. У зв'язку з цим, необхідно покладатися на поради Комітету з управління.

(15) Механіки та майстерні відіграють важливу роль у забезпеченні захищеності тахографів. Тому доцільно встановити деякі мінімальні вимоги до їхньої надійності, їх затвердження і аудиту. Крім того, держави-члени повинні вживати належних заходів для запобігання конфлікту інтересів між механіками або майстернями та транспортними підприємствами. Ніщо у цьому Регламенті не перешкоджає державам-членам забезпечувати затвердження, контроль та сертифікацію через процедури, встановлені у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (1), за умови виконання мінімальних критеріїв, викладених у цьому Регламенті.

(16) Для забезпечення дієвішого ретельного вивчення і контролю за картками водія, а також для спрощення роботи контролерів, необхідно створити національні електронні реєстри і розробити положення щодо взаємодії між такими реєстрами.

(17) Під час перевірки унікальності карток водія держави-члени повинні застосовувати процедури, зазначені в Рекомендації Комісії 2010/19/ЄС (2).

(18) Необхідно враховувати особливу ситуацію, за якої держава-член повинна мати можливість надати водію, який не має постійного місця проживання у державі-члені або в країні, яка є договірною стороною Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення від 1 липня 1970 року (далі - "Угода ЄУТР"), тимчасову картку водія, без можливості її оновлення. У таких випадках відповідні держави- члени повинні повною мірою застосовувати відповідні положення цього Регламенту.

(19) Крім цього, держави-члени повинні мати можливість видавати картки водія тим водіям, що проживають на їхній території, навіть якщо Договори не застосовують до деяких територій таких держав-членів. У таких випадках відповідні держави-члени повинні повною мірою застосовувати відповідні положення цього Регламенту.

(20) Перед контролерами постійно постають проблеми внаслідок змін у тахографі та нових технік маніпуляції. Для забезпечення дієвішого контролю та поліпшення гармонізації підходів до контролю по всій території Союзу, необхідно ухвалити спільну методологію щодо початкового та подальшого навчання контролерів.

(21) Реєстрування даних тахографом, а також розвиток технологій для реєстрування даних про місцезнаходження, дистанційного зв'язку та інтерфейсу з ІТС, призведе до опрацювання персональних даних. Тому застосовують відповідні правила Союзу, зокрема ті, які встановлені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС (3) та Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС (4).

____________

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 765/2008 від 9 липня 2008 року про вимоги до акредитації та нагляду за ринком, пов'язані з реалізацією продуктів, та скасування Регламенту (ЄЕС) N° 339/93 (ОВ L 218, 13.08.2008, с. 30).

(2) Рекомендація Комісії 2010/19/ЄС від 13 січня 2010 року про захищений обмін електронними даними між державами-членами з метою перевірки унікальності виданих ними карток водія (ОВ L 9, 14.01.2010, с. 10).

(3) Директива Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб при опрацюванні персональних даних та про вільний рух таких даних (ОВ L 281, 23.11.1995, с. 31).

(4) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС від 12 липня 2002 року про опрацювання персональних даних і захист приватності у сфері електронних засобів зв'язку (Директива про приватність та електронні засоби зв'язку) (ОВ L 201, 31.07.2002, с. 37).

(22) Для забезпечення добросовісної конкуренції у сфері розробки програм, пов'язаних з тахографами, права інтелектуальної власності та патенти, що стосуються передачі даних на тахограф або з нього, повинні бути загальнодоступними та без сплати роялті.

(23) Якщо це доцільно, дані, обмін якими здійснюється під час зв'язку з органами контролю держав-членів, повинні відповідати застосовним міжнародним стандартам, таким як низка стандартів щодо виділеного зв'язку малого покриття, встановлених Європейським комітетом зі стандартизації.

(24) Для забезпечення добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку дорожнього транспорту та чіткого доведення до відома водіїв і транспортних підприємств, держави-члени повинні встановити, відповідно до категорій порушень, визначених у Директиві 2006/22/ЄС, дієві, пропорційні, стримувальні та недискримінаційні покарання, без обмеження принципу субсидіарності.

(25) Держави-члени повинні забезпечити здійснення відбору транспортних засобів для перевірки без дискримінації за національністю водія, або країною реєстрації чи введення в експлуатацію транспортного засобу комерційного призначення.

(26) Задля чіткої, дієвої, пропорційної та уніфікованої реалізації соціальних правил у сфері дорожнього транспорту, органи держав-членів повинні застосовувати такі правила уніфіковано.

(27) Кожна держава-член повинна інформувати Комісію про всі виявлені нею наявні шахрайські пристрої або установки, призначені для маніпулювання тахографом, включаючи ті, які пропонують через Інтернет, а Комісія повинна інформувати про такі виявлення усі держави-члени.

(28) Комісія повинна продовжувати підтримувати роботу онлайн-служби технічної підтримки, яка дозволяє водіям, транспортним підприємствам, органам контролю та затвердженим механікам, майстерням і виробникам транспортних засобів надсилати питання та зауваження стосовно цифрових тахографів, у тому числі щодо нових видів маніпуляцій або шахрайства.

(29) Шляхом адаптації Угоди ЄУТР використання цифрових тахографів стало обов'язковим для транспортних засобів, зареєстрованих у третіх країнах, які підписали Угоду ЄУТР. Оскільки зміни до тахографа, впроваджені цим Регламентом, безпосередньо впливають на такі країни, вони повинні мати змогу брати участь у діалозі з технічних питань, включаючи питання стосовно системи обміну інформацією на картках водіїв та картках майстерень. З цією метою необхідно створити Форум з питань тахографів.

(30) Для забезпечення однакових умов імплементації цього Регламенту, на Комісію необхідно покласти виконавчі повноваження щодо: вимог до тахографів, функцій їх дисплея та попередження і затвердження типу, а також щодо детальних положень про смарт-тахографи; процедур, яких необхідно дотримуватись для проведення експлуатаційних випробувань та форм, які необхідно використовувати для спостереження за такими експлуатаційними випробуваннями; стандартних форм для письмових заяв, у яких вказують причини зняття пломби; спільних процедур та специфікацій, необхідних для забезпечення взаємодії між електронними реєстрами; та методології із зазначенням змісту початкового та подальшого навчання контролерів. Зазначені повноваження необхідно здійснювати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (1).

____________

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про правила та загальні принципи щодо механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).

(31) Імплементаційні акти, ухвалені для цілей цього Регламенту, які замінять положення додатка І В до Регламенту (ЄЕС) № 3821/85 та інші імплементаційні інструменти, необхідно ухвалити до 2 березня 2016 року. Однак, якщо з певних причин зазначені імплементаційні акти не будуть ухвалені вчасно, перехідні інструменти повинні забезпечити необхідну безперервність.

(32) Комісія не повинна ухвалювати імплементаційні акти, зазначені в цьому Регламенті, якщо зазначений у цьому Регламенті комітет не надає жодного висновку щодо проекту імплементаційного акта, представленого Комісією.

(33) В контексті застосування Угоди ЄУТР, покликання на Регламент (ЄЕС) № 3821/85 необхідно розуміти як покликання на цей Регламент. Союз розгляне відповідні заходи, яких Європейська економічна комісія ООН повинна вжити для забезпечення необхідної узгодженості між цим Регламентом та Угодою ЄУТР.

(34) З Європейським інспектором із захисту даних було проведено консультацію відповідно до статті 28(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 (1), і 5 жовтня 2011 року ним було надано висновок (2).

(35) Таким чином Регламент (ЄЕС) № 3821/85 необхідно скасувати,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

ГЛАВА I

ПРИНЦИПИ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИМОГИ

Стаття 1

Предмет та принципи

1. У цьому Регламенті викладені зобов'язання та вимоги щодо конструкції, встановлення, використання, випробовування та контролю тахографів, які використовують в дорожньому транспорті, для перевірки дотримання Регламенту (ЄС) № 561/2006, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/15/ЄС (3) та Директиви Ради 92/6/ЄЕС (4).

____________

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб при опрацюванні персональних даних інституціями та органами Співтовариства, та про вільний рух таких даних (ОВ L 8, 12.01.2001, с. 1).

(2) ОВ C 37, 10.02.2012, с. 6.

(3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/15/ЄС від 11 березня 2002 року про організацію робочого часу осіб, які виконують мобільну дорожньо-транспортну діяльність (ОВ L 80, 23.03.2002, с. 35).

(4) Директива Ради 92/6/ЄЕС від 10 лютого 1992 року про встановлення і використання обмежувачів швидкості для деяких категорій автомобілів у Співтоваристві (ОВ L 57, 02.03.1992, с. 27).

Тахографи повинні відповідати вимогам цього Регламенту щодо конструкції, встановлення, використання і випробовування.

2. У цьому Регламенті викладені умови і вимоги, відповідно до яких інформація та дані, окрім персональних даних, які реєструють, опрацьовують або зберігають тахографи, можуть бути використані для інших цілей, ніж для перевірки дотримання актів, зазначених у параграфі 1.

Стаття 2

Терміни та означення

1. Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення, викладені в статті 4 Регламенту (ЄС) № 561/2006.

2. Крім термінів та означень, зазначених у параграфі 1, для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(a) "тахограф" або "реєструвальне обладнання" означає обладнання, призначене для встановлення на дорожніх транспортних засобах для відображення, реєстрування, друку, збереження та виведення даних про рух в автоматичному або напівавтоматичному режимі, включаючи дані про швидкість, таких транспортних засобів відповідно до статті 4(3), а також дані про деякі періоди активності водіїв;

(b) "бортовий блок" означає тахограф, за винятком датчика руху і кабелів, що з'єднують датчик руху. Бортовий блок може складатися з одного або декількох блоків, розташованих у різних частинах транспортного засобу, за умови, що він відповідає вимогам безпеки цього Регламенту; бортовий блок включає, серед іншого, блок опрацювання даних, пам'ять даних, функцію вимірювання часу, два інтерфейси для смарт-карток водія і водія-напарника, принтер, дисплей, з'єднувачі та механізми для введення даних користувача;

(c) "датчик руху" означає частину тахографа, що подає сигнал, який відповідає швидкості руху транспортного засобу та/або пройденій ним відстані.

(d) "картка тахографа" означає смарт-картку, призначену для використання у тахографі, яка дозволяє за допомогою тахографа ідентифікувати роль власника картки та дозволяє передавати та зберігати дані;

(e) "тахокарта" означає бланк, призначений для внесення і зберігання зареєстрованих даних, який поміщають в аналоговий тахограф і на якому маркувальні пристрої аналогового тахографа безперервно фіксують інформацію, що підлягає реєструванню;

(f) "картка водія" означає картку тахографа, видану органами держави-члена конкретному водію, яка ідентифікує водія та дозволяє зберігати дані про діяльність водія;

(g) "аналоговий тахограф" означає тахограф, у якому використовується тахокарта, відповідно до цього Регламенту;

(h) "цифровий тахограф" означає тахограф, який використовує картку тахографа, відповідно до цього Регламенту;

(i) "картка контролера" означає картку тахографа, видану органами держави-члена національному компетентному органу контролю, яка ідентифікує орган контролю і, в разі необхідності, контролера, та надає доступ до даних, що зберігаються у пам'яті даних чи на картках водіїв, або, за необхідності, на картках майстерень для зчитування, друку та/або завантаження;

(j) "картка підприємства" означає картку тахографа, видану органами держави-члена транспортному підприємству, яке повинно використовувати транспортні засоби, обладнані тахографом, що ідентифікує транспортне підприємство та дозволяє відображати, завантажувати і друкувати дані, що зберігаються у тахографі, який було заблоковано таким транспортним підприємством;

(k) "картка майстерні" означає картку тахографа, видану органами держави-члена визначеному персоналу виробника тахографів, механіка, виробника транспортних засобів або майстерні, затвердженому такою державою-членом, яка ідентифікує власника картки та дозволяє випробовувати, калібрувати та активувати тахографи, і/або завантажувати з них дані;

(l) "активація" означає фазу, в якій тахограф стає повністю функціональним і виконує усі функції, включаючи функції безпеки, через використання картки майстерні;

(m) "калібрування" цифрового тахографа означає оновлення або підтвердження параметрів транспортного засобу, включаючи ідентифікацію транспортного засобу та його характеристики, які повинні зберігатися в пам'яті даних, через використання картки майстерні;

(n) "завантаження" з цифрового тахографа означає копіювання, разом із цифровим підписом, частини або повного комплекту файлів даних, записаних у пам'ять даних бортового блока або в пам'ять картки тахографа, за умови, що цей процес не призведе до зміни або видалення будь- яких збережених даних;

(o) "подія" означає нестандартну операцію, виявлену цифровим тахографом, яка могла бути спричинена спробою шахрайства;

(p) "несправність" означає нестандартну операцію, виявлену цифровим тахографом, яка могла бути спричинена відмовою або ламанням обладнання;

(q) "встановлення" означає монтування тахографа на транспортний засіб.

(г) "недійсна картка" означає картку, яку виявлено несправною або яка не пройшла первинну автентифікацію, або строк дії якої ще не розпочався або вже закінчився;

(s) "періодична перевірка" означає набір операцій, які здійснюють для перевірки того, що тахограф працює належним чином, що його налаштування відповідають параметрам транспортного засобу та що до тахографа не прикріплено жодних маніпуляційних пристроїв;

(t) "ремонт" означає будь-який ремонт датчика руху або бортового блока, що вимагає від'єднання його від електроживлення або від'єднання його від інших компонентів тахографа, чи відкриття датчика руху або бортового блока.

(u) "затвердження типу" означає процес підтвердження державою-членом відповідно до статті 13 того, що тахограф, його відповідні компоненти або картка тахографа, які будуть представлені на ринку, відповідають вимогам цього Регламенту;

(v) "інтероперабельність" означає здатність систем та бізнес-процесів, що лежать в їх основі, обмінюватися даними та ділитися інформацією;

(w) "інтерфейс" означає механізм між системами, який надає носій інформації, через який вони можуть встановлювати зв'язок і взаємодіяти;

(x) "вимірювання часу" означає постійне цифрове реєстрування всесвітніх координованих дати і часу (UTC);

(y) "коригування часу" означає автоматичне коригування поточного часу з регулярними інтервалами і максимальною похибкою, що становить одну хвилину, або коригування, яке відбувається під час калібрування;

(z) "відкритий стандарт" означає стандарт, викладений у стандартному документі зі специфікаціями, доступний на безоплатній основі або за номінальну плату, який можна копіювати, поширювати або використовувати на безоплатній основі або за номінальну плату.

Стаття 3

Сфера застосування

1. Тахографи встановлюють і використовують на транспортних засобах, зареєстрованих у державі-члені, які використовуються для дорожніх перевезень пасажирів або вантажів, та до яких застосовують Регламент (ЄС) № 561/2006.

2. Держави-члени можуть звільнити від застосування цього Регламенту транспортні засоби, зазначені в статті 13(1) та (3) Регламенту (ЄС) № 561/2006.

3. Держави-члени можуть звільнити від застосування цього Регламенту транспортні засоби, які використовують для транспортних перевезень, стосовно яких був зроблений виняток згідно зі статтею 14(1) Регламенту (ЄС) № 561/2006.

Держави-члени можуть звільнити від застосування цього Регламенту транспортні засоби, які використовують для транспортних перевезень, стосовно яких був зроблений виняток згідно зі статтею 14(2) Регламенту (ЄС) № 561/2006; вони повинні негайно повідомити про це Комісію.

4. Через 15 років після набуття чинності вимогою щодо оснащення нещодавно зареєстрованих транспортних засобів тахографом відповідно до статей 8, 9 та 10, транспортні засоби, що здійснюють перевезення в державі-члені, що не є державою-членом їх реєстрації, повинні бути оснащені таким тахографом.

5. У випадку національних транспортних перевезень, держави-члени можуть вимагати встановлення та використання тахографів відповідно до цього Регламенту на будь-яких транспортних засобах, для яких їх встановлення та використання за інших умов не вимагається параграфом 1.

Стаття 4

Вимоги та дані, що підлягають реєструванню

1. Тахографи, у тому числі зовнішні компоненти, картки тахографів та тахокарти повинні відповідати найсуворішим технічним та іншим вимогам, щоб забезпечити належне виконання цього Регламенту.

2. Тахографи та картки тахографів повинні відповідати наведеним нижче вимогам.

Вони повинні:

- реєструвати точні та достовірні дані, що стосуються водія, його діяльності та транспортного засобу;

- бути надійними, зокрема, гарантувати цілісність та походження джерела даних, зареєстрованих бортовими блоками та датчиками руху і зчитаних з них;

- бути інтероперабельними з різними поколіннями бортових блоків та карток тахографів;

- дозволяти ефективно перевіряти дотримання вимог цього Регламенту та інших застосовних правових актів;

- бути простими у користуванні.

3. Цифрові тахографи реєструють такі дані:

(a) пройдену відстань та швидкість транспортного засобу;

(b) вимірювання часу;

(c) точки позиціонування, як зазначено у статті 8(1);

(d) особу водія;

(e) діяльність водія;

(f) дані про контроль, калібрування та ремонт тахографа, у тому числі ідентифікаційні дані майстерні;

(g) події та несправності.

4. Аналогові тахографи повинні реєструвати принаймні дані, зазначені у пунктах (a), (b) та (e) параграфа 3.

5. Доступ до даних, що зберігаються в тахографі та на картці тахографа, може в будь-який час надаватися:

(a) компетентним органам контролю;

(b) відповідному транспортному підприємству для виконання ним своїх юридичних зобов'язань, зокрема, визначених у статтях 32 і 33.

6. Завантаження даних повинне здійснюватися з мінімальною затримкою для транспортних підприємств або водіїв.

7. Зареєстровані тахографом дані, що можуть передаватися в тахограф або з нього засобами бездротового або електронного зв'язку, повинні бути в формі загальнодоступних протоколів, як це визначено відкритими стандартами.

8. Для забезпечення відповідності тахографів та карток тахографів принципам і вимогам цього Регламенту, та, зокрема, цієї статті, Комісія через імплементаційні акти ухвалює детальні положення, необхідні для однакового застосування цієї статті, зокрема положень, якими передбачені технічні засоби виконання таких вимог. Згадані імплементаційні акти ухвалюються відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

9. У відповідних випадках, детальні положення, зазначені в параграфі 8, повинні ґрунтуватися на стандартах та гарантувати інтероперабельність і сумісність між різними поколіннями бортових блоків та всіх карток тахографів.

Стаття 5

Функції цифрового тахографа

Цифрові тахографи повинні забезпечувати виконання таких функцій:

- вимірювання швидкості та відстані;

- моніторинг діяльності водія і режиму керування;

- моніторинг вставлення та виймання карток тахографа;

- реєстрування даних, введених водієм вручну;

- калібрування;

- автоматичне реєстрування точок позиціонування, зазначених у статті 8(1);

- моніторинг заходів контролю;

- виявлення та реєстрування подій і несправностей;

- зчитування з пам'яті даних, реєстрування та зберігання в пам'ять даних;

- зчитування даних з карток тахографів, реєстрування та зберігання даних на картках тахографів;

- відображення, попередження, друк та завантаження даних на зовнішні пристрої;

- коригування та вимірювання часу;

- дистанційний зв'язок;

- управління блокуванням даних підприємства;

- вбудований контроль і самоперевірка.

Стаття 6

Відображення та попередження

1. Інформація, що міститься в цифрових тахографах і на картках тахографів, та стосується діяльності транспортного засобу, водіїв і водіїв-напарників, повинна відображатися чітко, однозначно та ергономічно.

2. Відображається така інформація:

(a) час;

(b) режим роботи;

(c) діяльність водія:

- якщо поточною діяльністю є керування - поточний безперервний час керування водія та поточний сумарний час його перерви;

- якщо поточною діяльністю є готовність/інша робота/відпочинок або перерва - поточна тривалість такої діяльності (з моменту її вибору) та поточний сумарний час перерви;

(d) дані щодо попереджень;

(e) дані щодо доступу до меню.

Додаткова інформація може відображатися за умови, що її можна чітко відрізнити від інформації, яка вимагається цим параграфом.

3. З метою сприяння дотриманню відповідного законодавства, цифрові тахографи повинні попереджати водіїв про виявлення будь-яких подій та/або несправностей, а також перед і під час перевищення максимально дозволеного безперервного часу керування.

4. Попередження повинні бути візуальними та можуть також бути звуковими. Попередження повинні тривати щонайменше 30 секунд, якщо тільки користувач не підтверджує ознайомлення з ними натисканням на будь-яку кнопку тахографа. Причина попередження повинна відображатися та залишатися видимою, доки користувач не підтвердить ознайомлення з нею, використовуючи спеціальну кнопку або команду тахографа.

5. Для забезпечення відповідності тахографів вимогам цієї статті щодо відображення та попереджень, Комісія через імплементаційні акти ухвалює детальні положення, необхідні для однакового застосування цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

Стаття 7

Захист даних

1. Держави-члени повинні забезпечити здійснення опрацювання персональних даних у рамках цього Регламенту виключно з метою перевірки дотримання цього Регламенту та Регламенту (ЄС) № 561/2006, відповідно до Директив 95/46/ЄС і 2002/58/ЄС та під наглядом контролюючого органу держави-члена, зазначеного у статті 28 Директиви 95/46/ЄС.

2. Зокрема, держави-члени повинні забезпечити захист персональних даних від будь-якого використання, окрім того, що суворо пов'язане з цим Регламентом та Регламентом (ЄС) № 561/2006, згідно з параграфом 1, щодо:

- використання глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) для реєстрування даних про місцезнаходження, як зазначено у статті 8;

- використання дистанційного зв'язку для цілей контролю, як це зазначено у статті 9;

- використання тахографів з інтерфейсом, як це зазначено у статті 10;

- електронного обміну інформацією, що міститься на картках водіїв, як це зазначено у статті 31, та, зокрема, будь-яких транскордонних обмінів такими даними з третіми країнами;

- зберігання записів транспортними підприємствами, як це зазначено у статті 33.

3. Цифрові тахографи повинні бути сконструйовані у спосіб, що забезпечує конфіденційність. Необхідно опрацьовувати лише ті дані, що необхідні для цілей цього Регламенту.

4. Власники транспортних засобів, транспортні підприємства та будь-який інший відповідний суб'єкт господарювання, якщо це застосовно, повинні дотримуватися відповідних положень щодо захисту персональних даних.

ГЛАВА II

СМАРТ-ТАХОГРАФ

Стаття 8

Реєстрування місцезнаходження транспортного засобу в деяких точках впродовж щоденного робочого часу

1. З метою полегшення перевірки дотримання відповідного законодавства, місцезнаходження транспортного засобу автоматично реєструється в наведених нижче точках або в найближчій до таких місць точці, де доступний супутниковий сигнал:

- місце початку щоденного робочого часу;

- кожні три години сумарного часу керування;

- місце закінчення щоденного робочого часу.

З цією метою, транспортні засоби, вперше зареєстровані через 36 місяців після набуття чинності детальними положеннями, зазначеними в статті 11, повинні бути обладнані тахографом, підключеним до служби позиціонування на основі супутникової навігаційної системи.

2. Щодо підключення тахографа до служби позиціонування на основі супутникової навігаційної системи, як зазначено в параграфі 1, необхідно використовувати лише ті з'єднання зі службою, які дозволяють використовувати службу позиціонування безкоштовно. У тахографі не повинні постійно зберігатися жодні дані про місцезнаходження, окрім тих, що, якщо таке можливо, зазначаються в географічних координатах для визначення точок, зазначених у параграфі 1. Дані про місцезнаходження, які необхідно тимчасово зберігати, щоб забезпечити автоматичне реєстрування точок, зазначених у параграфі 1, або щоб підтвердити показники датчика руху, не повинні бути доступними для жодного користувача та повинні бути автоматично видалені, як тільки вони більше не потрібні для зазначених цілей.

Стаття 9

Дистанційне раннє виявлення можливих маніпуляцій або неправильного використання

1. З метою сприяння проведенню цільових перевірок на дорогах компетентними органами контролю, тахографи, встановлені на транспортних засобах, зареєстрованих вперше через 36 місяців після набуття чинності детальними положеннями, зазначеними в статті 11, повинні мати можливість передавати дані таким органам під час руху транспортного засобу.

2. Через 15 років після набуття чинності вимогою щодо оснащення нещодавно зареєстрованих транспортних засобів тахографом, як передбачено цією статтею та статтями 8 та 10, держави-члени повинні в належному обсязі забезпечити свої органи контролю обладнанням дистанційного раннього виявлення, необхідним для забезпечення передачі даних, зазначеної у цій статті, з урахуванням їх конкретних вимог та стратегій забезпечення виконання. До того часу держави-члени можуть ухвалити рішення щодо необхідності забезпечення своїх органів контролю таким обладнанням дистанційного раннього виявлення.

3. Зв'язок, зазначений у параграфі 1, повинен встановлюватися з тахографом лише на запит обладнання органів контролю. Він повинен бути надійним для забезпечення цілісності даних та автентифікації реєструвально-контрольного обладнання. Доступ до переданих даних надається лише органам контролю, уповноваженим перевіряти порушення Регламенту (ЄС) № 561/2006 та цього Регламенту, а також майстерням, в обсязі, необхідному для перевірки правильного функціонування тахографа.

4. Дані, якими обмінюються під час такого зв'язку, повинні обмежуватися даними, необхідними для проведення цільових перевірок на дорозі транспортних засобів з тахографами, які потенційно зазнали маніпуляцій або використовуються неправильно. Такі дані стосуються зазначених нижче подій або даних, зареєстрованих тахографом:

- остання спроба втручання в систему безпеки,

- найдовший перебій в електроживленні,

- несправність датчика,

- помилка даних про рух,

- конфлікт руху транспортного засобу,

- керування без дійсної картки,

- вставлення картки під час керування,

- дані про коригування часу,

- дані калібрування, у тому числі дати двох останніх калібрувань,

- реєстраційний номер транспортного засобу,

- швидкість, зареєстрована тахографом.

5. Дані, якими обмінюються, повинні використовуватися виключно для цілей перевірки дотримання цього Регламенту. Вони не повинні передаватися іншим суб'єктам, окрім органів, що здійснюють контроль за періодами керування та періодами відпочинку, а також судових органів у рамках поточних судових проваджень.

6. Дані можуть зберігатися органами контролю лише впродовж проведення перевірки на дорозі та повинні бути видалені щонайпізніше через три години після їх передачі, окрім випадків, коли такі дані вказують на можливі маніпуляції або неправильне використання тахографа. Якщо в ході проведення перевірки на дорозі маніпуляція або неправильне використання не підтверджуються, передані дані необхідно видалити.

7. Транспортні підприємства, що експлуатують транспортні засоби, відповідають за інформування водіїв про можливість дистанційного зв'язку для цілей раннього виявлення можливих маніпуляцій або неправильного використання тахографів.

8. У жодному разі дистанційна передача даних для цілей раннього виявлення , як описано в цій статті, не може призвести до автоматичного накладення штрафів або санкцій на водія або транспортне підприємство. Компетентний орган контролю на підставі переданих даних може ухвалити рішення про проведення перевірки транспортного засобу і тахографа. Результат дистанційної передачі даних не повинен перешкоджати органам контролю проводити вибіркові перевірки на дорогах на основі системи оцінювання ризиків, запровадженої статтею 9 Директиви 2006/22/ЄС.

Стаття 10

Інтерфейс для взаємодії з інтелектуальними транспортними системами

Тахографи транспортних засобів, вперше зареєстрованих через 36 місяців після набуття чинності детальними положеннями, зазначеними в статті 11, можуть бути оснащені стандартизованими інтерфейсами, які дозволяють використовувати зареєстровані або відтворені тахографом дані в робочому режимі на зовнішньому пристрої, за умови дотримання таких умов:

(a) інтерфейс не впливає на достовірність і цілісність даних тахографа;

(b) інтерфейс відповідає детальним положенням статті 11;

(c) зовнішній пристрій, під'єднаний до інтерфейсу, має доступ до персональних даних, у тому числі даних геопозиціонування, лише після отримання верифіковної згоди від водія, якого стосуються такі дані.

Стаття 11

Детальні положення для смарт-тахографів

Для забезпечення відповідності смарт-тахографів принципам і вимогам, викладеним у цьому Регламенті, Комісія через імплементаційні акти ухвалює детальні положення, необхідні для однакового застосування статей 8, 9 та 10, окрім будь-яких положень, які передбачають реєстрування тахографом додаткових даних. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

Детальні положення, зазначені в першому параграфі, повинні:

(а) щодо виконання функцій смарт-тахографа, як зазначено у цій Главі, включати необхідні вимоги, щоб гарантувати безпеку, точність та достовірність даних, що передаються тахографу службою супутникового позиціонування та технологією дистанційної передачі даних, зазначеними в статтях 8 та 9;

(b) визначати різні умови та вимоги до служби супутникового позиціонування та технології дистанційної передачі даних, зазначені в статтях 8 і 9, для їх зовнішнього використання або вбудовування в тахограф, та, якщо використовуються зовнішньо, визначати умови використання сигналу супутникового позиціонування як другого датчика руху;

(c) визначати стандарти, необхідні для інтерфейсу, зазначеного у статті 10. Такі стандарти можуть включати положення про розподіл прав доступу для водіїв, майстерень та транспортних підприємств, а також контролюючих ролей для даних, зареєстрованих тахографом, контролюючі ролі якого повинні ґрунтуватись на механізмі автентифікації/авторизації, визначеному для інтерфейсу, такому як сертифікат для кожного рівня доступу, за умови технічної здійсненності наведеного вище.

ГЛАВА III

ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПУ

Стаття 12

Заявки

1. Виробники або їх агенти повинні подати заявку на затвердження типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа органам із затвердження типу, що призначаються для цього кожною державою-членом.

2. До 2 березня 2015 року держави-члени повинні повідомити Комісії назву та контактні дані призначених органів, зазначених у параграфі 1, та повинні, за необхідності, повідомляти її про будь-які зміни. Комісія публікує список призначених органів із затвердження типу на своєму веб-сайті та регулярно його оновлює.

3. До заявки на затвердження типу необхідно додати відповідні специфікації, у тому числі необхідну інформацію щодо пломб, сертифікати безпеки, функціональності та інтероперабельності. Сертифікат безпеки видається визнаним органом сертифікації, призначеним Комісією.

Сертифікати функціональності видаються виробнику органом із затвердження типу.

Сертифікат інтероперабельності видається єдиною лабораторією під керівництвом і відповідальністю Комісії.

4. Щодо тахографів, їх відповідних компонентів та карток тахографів:

(a) сертифікат безпеки засвідчує, що бортовий блок, картки тахографа, датчик руху, а також підключення до приймача ГНСС, якщо ГНСС не вбудована в бортові блоки:

(i) відповідають цілям безпеки;

(ii) (ii) виконують такі функції безпеки: ідентифікація та автентифікація, авторизація, конфіденційність, контрольованість, цілісність, перевірка, точність і надійність роботи;

(b) сертифікат функціональності засвідчує, що випробуваний виріб задовольняє відповідні вимоги до виконуваних функцій, характеристик середовища, характеристик електромагнітної сумісності, а також задовольняє фізичні вимоги та дотримується інших застосовних стандартів;

(c) сертифікат інтероперабельності засвідчує, що випробуваний виріб є повністю інтероперабельним з необхідними тахографами або моделями карток тахографів.

5. Про будь-яку модифікацію в програмному або апаратному забезпеченні тахографа або характері матеріалів, використовуваних для його виготовлення, перед впровадженням необхідно повідомляти органу, що надав затвердження типу для такого обладнання. Зазначений орган повинен підтвердити виробнику, що затвердження типу було продовжено, або може вимагати оновлення чи підтвердження відповідних сертифікатів функціональності, безпеки та/або інтероперабельності.

6. Жодна заявка щодо будь-якого одного типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа не може подаватися в більш ніж одній державі-члені.

7. Комісія через імплементаційні акти ухвалює детальні положення для однакового застосування цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

Стаття 13

Надання затвердження типу

Держава-член надає затвердження типу для будь-якого типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа, що відповідає вимогам, викладеним у статтях 4 та 11, за умови, що держава-член вправі перевірити відповідність вироблених моделей затвердженому типу.

Будь-які модифікації затвердженої моделі або доповнення до неї вимагають обов'язкового отримання додаткового затвердження типу державою-членом, яка початково надала затвердження типу.

Стаття 14

Знак затвердження типу

Держави-члени видають заявнику знак затвердження типу, що відповідає попередньо встановленій моделі, для кожного типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа, який вони затверджують відповідно до статті 13 та додатка ІІ. Такі моделі Комісія ухвалює через імплементаційні акти відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 42(3).

Стаття 15

Затвердження або відмова

Компетентні органи держави-члена, до яких було подано заявку на затвердження типу, повинні протягом одного місяця надіслати органам інших держав-членів копію сертифіката затвердження типу разом із копіями відповідних специфікацій, у тому числі тих, що стосуються пломб, для кожного типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа, який вони затвердили. Якщо компетентні органи не затверджують заявку на затвердження типу, вони повинні повідомити органи інших держав-членів про відмову в затвердженні, а також пояснити причини свого рішення.

Стаття 16

Відповідність обладнання затвердженому типу

1. Якщо держава-член, що надала затвердження типу, як передбачено статтею 13, дізнається, що будь-які бортові блоки, датчики руху, тахокарти або картки тахографа, що мають виданий нею знак затвердження типу, не відповідають затвердженому нею типу, тоді вона повинна вжити необхідних заходів для забезпечення відповідності таких виготовлених моделей затвердженому типу. За необхідності, вжиті заходи можуть включати відкликання затвердження типу.

2. Держава-член, що надала затвердження типу, повинна відкликати таке затвердження, якщо бортовий блок, датчик руху, тахокарта або картка тахографа, які було затверджено, не відповідають вимогам цього Регламенту, або якщо впродовж використання вони відображають будь-який загальний дефект, що робить їх непридатними для цільового використання.

3. Якщо держава-член, що надала затвердження типу, отримує повідомлення від іншої держави-члена про один з випадків, зазначених в параграфах 1 або 2, вона повинна, після консультацій з державою-членом, яка направила таке повідомлення, вжити кроків, встановлених у зазначених параграфах, відповідно до параграфу 5.

4. Держава-член, що встановила настання одного з випадків, зазначених у параграфі 2, може заборонити, до подальших розпоряджень, введення в обіг та введення в експлуатацію відповідного бортового блока, датчика руху, тахокарти або картки тахографа. Це ж саме застосовується у випадках, зазначених у параграфі 1, щодо бортових блоків, датчиків руху, тахокарт або карток тахографів, які було звільнено від початкової перевірки ЄС, якщо виробник, після відповідного попередження, не приводить обладнання у відповідність затвердженій моделі або вимогам цього Регламенту.

У будь-якому випадку, компетентні органи держав-членів повинні протягом одного місяця повідомити один одного і Комісію про будь-які відкликання затвердження типу або будь-які інші заходи, вжиті відповідно до параграфів 1, 2 або 3, а також зазначити причини таких дій.

5. Якщо держава-член, що надала затвердження типу, заперечує існування будь-якого з випадків, зазначених у параграфах 1 або 2, про які її було повідомлено, відповідні держави- члени повинні докладати зусиль для врегулювання такого спору та інформувати про це Комісію.

Якщо в ході переговорів держави-члени не досягли згоди протягом чотирьох місяців з дати повідомлення, зазначеного у параграфі 3, Комісія, після консультацій з експертами з усіх держав-членів та розгляду усіх відповідних чинників, таких як техніко-економічні чинники, повинна протягом шести місяців після завершення такого чотиримісячного періоду ухвалити рішення, яке повідомляється відповідним державам-членам та, одночасно, всім іншим державам-членам. У кожному з таких випадків Комісія встановлює часові рамки для виконання її рішення.

Стаття 17

Затвердження тахокарт

1. Заявник на затвердження типу моделі тахокарти повинен вказати в заявці тип або типи аналогового тахографа, для використання на якому призначено відповідну тахокарту, а також надати відповідне обладнання такого типу або типів для цілей випробовування тахокарти.

2. У сертифікаті затвердження моделі тахокарти компетентні органи кожної держави-члена повинні вказувати тип або типи аналогового тахографа, на якому така модель тахокарти може використовуватись.

Стаття 18

Обґрунтування рішень про відмову

Усі рішення, ухвалені відповідно до цього Регламенту, щодо відмови або відкликання затвердження типу бортового блока, датчика руху, моделі тахокарти або картки тахографа, повинні містити детальні пояснення причин, на яких вони ґрунтуються. Рішення повідомляється відповідній стороні, яку також одночасно інформують про засоби правового захисту, передбачені законодавством відповідної держави-члена, а також про строки реалізації таких засобів.

Стаття 19

Визнання тахографів затвердженого типу

Держави-члени не повинні відмовляти в реєстрації будь-якого транспортного засобу, обладнаного тахографом, або забороняти введення в експлуатацію або використання такого транспортного засобу з будь-якої причини, пов'язаної з фактом його оснащення таким обладнанням, якщо обладнання має знак затвердження типу, зазначений у статті 14, та установчу табличку, зазначену у статті 22(4).

Стаття 20

Безпека

1. Виробники повинні конструювати, випробовувати та перевіряти бортові блоки, датчики руху та картки тахографів, запущені у виробництво, з метою виявлення уразливості, що виникає на всіх етапах життєвого циклу продукту, а також попереджувати або пом'якшувати її можливі наслідки. Частота проведення випробувань встановлюється державою-членом, що видала сертифікат затвердження, впродовж періоду, що не перевищує два роки.

2. З цією метою виробники повинні подавати документацію, необхідну для аналізу випадків уразливості, органу сертифікації, зазначеному у статті 12(3).

3. Для цілей параграфа 1, орган сертифікації, зазначений у статті 12(3), повинен проводити випробування бортових блоків, датчиків руху та карток тахографів для підтвердження того, що особи, які володіють загальнодоступними знаннями, не зможуть скористатися відомою уразливістю.

4. Якщо в ході випробувань, зазначених у параграф 1, виявлено уразливість системних елементів (бортових блоків, датчиків руху та карток тахографів), такі елементи не повинні розміщуватися на ринку. Якщо в ході випробувань, зазначених у параграфі 3, виявлено уразливість елементів, що вже випущені на ринок, виробник або орган сертифікації повинні повідомити компетентні органи держави-члена, що надала затвердження типу. Такі компетентні органи повинні вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення вирішення проблеми, зокрема, самим виробником, та повинні невідкладно повідомити Комісію про виявлену уразливість та передбачені або вжиті заходи, у тому числі, за необхідності, відкликання затвердження типу відповідно до статті 16(2).

Стаття 21

Експлуатаційні випробування

1. Держави-члени можуть дозволити експлуатаційні випробування тахографів, тип яких ще не був затверджений. Держави-члени взаємно визнають такі дозволи на експлуатаційні випробування.

2. Водії та транспортні підприємства, що беруть участь в експлуатаційному випробуванні, повинні відповідати вимогам Регламенту (ЄС) № 561/2006. Для демонстрації такої відповідності водії повинні дотримуватися процедури, викладеної в статті 35(2) цього Регламенту.

3. Комісія може ухвалити імплементаційні акти для встановлення процедур, яких потрібно дотримуватись для проведення експлуатаційних випробувань, і форм, які потрібно використовувати для моніторингу таких експлуатаційних випробувань. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

ГЛАВА IV

ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРЕВІРКА

Стаття 22

Встановлення та ремонт

1. Лише механіки, майстерні або виробники транспортних засобів, затверджені компетентними органами держав-членів для таких цілей відповідно до статті 24, можуть встановлювати або ремонтувати тахографи.

2. Затверджені механіки, майстерні або виробники транспортних засобів повинні, відповідно до специфікацій, включених до сертифікату затвердження типу, зазначеного в статті 15, запломбувати тахограф після перевірки належного його функціонування та, зокрема, у такий спосіб, щоб забезпечити, що жоден маніпуляційний пристрій не може фальсифікувати або змінити зареєстровані дані.

3. Затверджений механік, майстерня або виробник транспортного засобу повинен нанести спеціальний знак на поставлені ним пломби та, крім цього, у випадку з цифровими тахографами, ввести дані електронної безпеки для проведення перевірки автентичності. Компетентні органи кожної держави-члена повинні надсилати Комісії реєстр використаних знаків та даних електронної безпеки, а також необхідну інформацію, що стосується використаних даних електронної безпеки. Комісія надає державам-членам доступ до такої інформації на запит.

4. Для засвідчення того, що встановлення тахографа відбулося відповідно до вимог цього Регламенту, установча табличка повинна прикріплюватися таким чином, щоб її було добре видно і вона була легкодоступною.

5. Компоненти тахографа пломбуються як зазначено у сертифікаті затвердження типу. Будь-які з'єднання з тахографом, що є потенційно уразливими до несанкціонованого доступу, у тому числі з'єднання між датчиком руху і коробкою передач, а також, за необхідності, установча табличка, повинні пломбуватися.

Пломбу можуть зняти або зламати лише:

- механіки або майстерні, затверджені компетентними органами відповідно до статті 24, для цілей проведення ремонту, технічного обслуговування або перекалібрування тахографа, або контролери, що пройшли належну підготовку та, за необхідності, отримали відповідний дозвіл, для цілей контролю;

- для цілей проведення ремонту або переобладнання транспортного засобу, що пошкоджує пломбу. У таких випадках на борту транспортного засобу повинна зберігатися письмова заява із зазначенням дати і часу, коли пломбу було знято, а також причини зняття пломби. Комісія повинна розробити стандартну форму письмової заяви через імплементаційні акти.

В усіх випадках, затверджений механік або майстерня повинні замінити пломби без невиправданого зволікання і не пізніше ніж протягом семи днів з моменту їх зняття.

Перед заміною пломб затверджена майстерня повинна провести перевірку та калібрування тахографа.

Стаття 23

Перевірки тахографів

1. Тахографи повинні проходити регулярну перевірку затвердженими майстернями. Регулярні перевірки необхідно проводити принаймні кожні два роки.

2. Під час перевірок, зазначених у параграфі 1, необхідно перевіряти принаймні таке:

- правильність встановлення тахографа та його придатність для транспортного засобу;

- правильність роботи тахографа;

- наявність знаку затвердження типу на тахографі;

- наявність установчої таблички;

- цілісність та надійність усіх пломб;

- відсутність маніпуляційних пристроїв, під'єднаних до тахографа, або ознак використання таких пристроїв;

- розмір та фактичну довжину кола шин.

3. Майстерні складають протокол про перевірку у випадках, коли порушення у функціонуванні тахографа потребують виправлення, незалежно від того, чи було це в результаті періодичної перевірки чи інспекції, виконаної за спеціальним запитом національного компетентного органу. Вони повинні зберігати список усіх складених протоколів перевірок.

4. Протоколи перевірок зберігаються щонайменше два роки з дати їх складення. Держави-члени повинні вирішити, зберігати протоколи перевірок чи надсилати їх компетентним органам протягом зазначеного періоду. У випадках, коли протоколи перевірок зберігаються майстернями, на запит компетентних органів майстерня повинна надати доступ до протоколів перевірок та калібрувань, що проводилися протягом зазначеного періоду.

Стаття 24

Затвердження механіків, майстерень та виробників транспортних засобів

1. Держави-члени повинні затверджувати, регулярно контролювати та проводити сертифікацію механіків, майстерень та виробників транспортних засобів, які можуть здійснювати встановлення, перевірки, огляд та ремонт тахографів.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб механіки, майстерні та виробники транспортних засобів були компетентними та надійними. З цією метою вони повинні встановити та опублікувати низку чітких національних процедур, а також забезпечити дотримання таких мінімальних критеріїв:

(a) персонал має належну підготовку;

(b) обладнання, необхідне для проведення відповідних випробувань та виконання завдань, є в наявності;

(c) механіки, майстерні та виробники транспортних засобів мають хорошу репутацію.

3. Аудити затверджених механіків або майстерень здійснюються таким чином:

(a) затверджені механіки або майстерні повинні принаймні кожні два роки проходити аудит процедур, які вони застосовують під час роботи з тахографами. Аудит повинен зосереджуватися, зокрема, на вжитих заходах безпеки та на роботі з картками майстерень. Держави-члени можуть проводити ці аудити без відвідування об'єкта перевірки;

(b) також проводять позапланові технічні аудити затверджених механіків або майстерень для перевірки проведених ними калібрувань, оглядів та встановлення. Щороку такі аудити повинні охоплювати щонайменше 10 % затверджених механіків та майстерень.

4. Держави-члени і їхні компетентні органи повинні вживати належних заходів для запобігання конфлікту інтересів між механіками або майстернями та транспортними підприємствами. Зокрема, якщо існує серйозний ризик конфлікту інтересів, необхідно вжити додаткових спеціальних заходів для забезпечення дотримання механіком або майстернею вимог цього Регламенту.

5. Компетентні органи держав-членів повинні щорічно надсилати Комісії, за можливості, засобами електронного зв'язку, списки затверджених механіків і майстерень, а також виданих їм карток. Комісія публікує такі списки на своєму веб-сайті.

6. Компетентні органи держав-членів повинні тимчасово або повністю відкликати затвердження механіків, майстерень та виробників транспортних засобів, якщо вони не виконують свої зобов'язання відповідно до цього Регламенту.

Стаття 25

Картки майстерень

1. Строк дії карток майстерень не перевищує одного року. Під час оновлення картки майстерні компетентний орган повинен забезпечити, що механік, майстерня або виробник транспортного засобу відповідають критеріям, наведеним у статті 24(2).

2. Компетентний орган повинен оновити картку майстерні протягом 15 робочих днів після отримання дійсного запиту про оновлення та всієї необхідної документації. Якщо картка майстерні пошкоджена, неправильно функціонує, втрачена або викрадена, компетентний орган повинен видати картку на заміну протягом п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного запиту із зазначенням деталей. Компетентні органи повинні вести реєстр загублених, викрадених карток або дефектних карток.

3. Якщо держава-член відкликає затвердження механіка, майстерні або виробника транспортного засобу, як це передбачено статтею 24, вона також повинна вилучити видані їм картки майстерень.

4. Держави-члени вживають всіх необхідних заходів для попередження фальсифікації карток майстерень, що видаються затвердженим механікам, майстерням та виробникам транспортних засобів.

ГЛАВА V

КАРТКИ ВОДІЇВ

Стаття 26

Видача карток водіїв

1. Картки водіїв видаються на запит водія компетентним органом держави-члена, в якій знаходиться постійне місце проживання водія. Вони видаються протягом одного місяця з моменту отримання компетентним органом запиту та всієї необхідної документації.

2. Для цілей цієї статті "постійне місце проживання" означає місце, де особа зазвичай проживає, тобто принаймні протягом 185 днів в кожному календарному році, через особисті і професійні зв'язки, або, якщо особа не має професійних зв'язків, через особисті зв'язки, які демонструють тісний зв'язок між особою та місцем, де вона проживає.

Однак постійним місцем проживання особи, чиї професійні зв'язки знаходяться в іншому місці, ніж особисті, і яка відповідно по черзі проживає в різних місцях, розташованих у двох або більше державах-членах, вважатиметься місце її особистих зв'язків, за умови, що така особа регулярно приїздить у це місце. Виконання цієї останньої умови не є обов'язковим, якщо особа проживає в державі-члені з метою виконання завдання із фіксованим терміном.

3. Водії повинні надавати підтвердження свого постійного місця проживання будь-якими відповідними документами, такими як посвідчення особи або будь-який інший чинний документ. Якщо компетентні органи держави-члена, що видає картку водія, мають сумніви щодо правдивості заяви про постійне місце проживання, або для проведення деяких спеціальних заходів контролю, вони можуть вимагати будь-яку додаткову інформацію або докази.

4. У належним чином обґрунтованих і виняткових випадках держави-члени можуть видати тимчасову картку водія, що не підлягає оновленню, строк дії якої не перевищує 185 днів, водію, який не має постійного місця проживання на території держави-члена або держави, що є договірною стороною ЄУТР, за умови, що такий водій перебуває в законних трудових відносинах із підприємством, зареєстрованим у державі-члені, що видає таку картку, та, в разі застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1072/2009 (1), надає свідоцтво водія, як зазначено у такому Регламенті.

____________

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1072/2009 від 21 жовтня 2009 року про спільні правила доступу до ринку міжнародних вантажних автоперевезень (ОВ L 300, 14.11.2009, с. 72).

На підставі даних, наданих державами-членами, Комісія уважно стежить за застосуванням цього параграфа. Кожні два роки вона повідомляє свої висновки Європейському Парламенту і Раді, та досліджує, зокрема, чи мають тимчасові картки водіїв будь-який негативний вплив на ринок праці, та чи видаються зазвичай тимчасові картки названим водіям більш ніж в одному випадку. Комісія може внести відповідну законодавчу пропозицію щодо перегляду цього параграфа.

5. Компетентні органи держави-члена, що видає картку, повинні вживати відповідних заходів, щоб впевнитися, що заявник ще не має дійсної картки водія, та повинні персоналізувати картку водія, при цьому забезпечуючи, що дані на картці є добре видимими та захищеними.

6. Картка водія не може бути дійсною довше п'яти років.

7. Дійсна картка водія не може бути вилучена або призупинена, якщо тільки компетентні органи держави-члена не дійдуть висновку, що картку було підроблено, або водій використовує не свою картку, або картку було отримано на підставі неправдивих заяв та/або підроблених документів. Якщо заходи щодо призупинення дії або вилучення вживаються державою-членом, що не є державою-членом, яка видала картку, тоді перша держава-член повинна повернути таку картку компетентним органам держави-члена, яка її видала, із зазначенням причин вилучення або призупинення дії. Якщо очікується, що повернення картки триватиме довше двох тижнів, держава-член, що призупиняє дію картки або вилучає її, повинна протягом зазначених двох тижнів повідомити державу-члена, що її видала, про причини призупинення дії або вилучення.

8. Держави-члени вживають всіх необхідних заходів для запобігання фальсифікації карток водіїв.

9. Ця стаття не перешкоджає державі-члену видати картку водія водієві, який має постійне місце проживання на частині території такої держави-члена, до якої не застосовують положення Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу, за умови застосування в таких випадках відповідних положень цього Регламенту.

Стаття 27

Використання карток водіїв

1. Картка водія є персональною.

2. Водій може мати не більше однієї дійсної картки водія і вправі користуватись лише своєю власною, персоналізованою карткою водія. Водій не повинен користуватись карткою водія, що має дефект або строк дії якої вже закінчився.

Стаття 28

Оновлення карток водіїв

1. Якщо водій бажає оновити свою картку водія, він повинен звернутися до компетентних органів держави-члена свого постійного місця проживання не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії картки.

2. У випадку оновлень, якщо держава-член постійного місця проживання водія не є державою-членом, що видала його поточну картку, і якщо до органів держави-члена постійного проживання надійшов запит про оновлення картки водія, вони повинні повідомити органи, які видали попередню картку, про причини її оновлення.

3. У випадку запиту про оновлення картки, строк дії якої закінчується найближчим часом, компетентний орган повинен надати нову картку до дати закінчення строку дії, за умови, що такий запит було надіслано в строк, встановлений в параграфі 1.

Стаття 29

Викрадені, загублені або дефектні картки водіїв

1. Органи, що видають картки, повинні вести облік виданих, викрадених, загублених або дефектних карток водіїв протягом періоду, що, принаймні, дорівнює строку їх дії.

2. Якщо картка водія пошкоджена або неправильно функціонує, водій повинен повернути її компетентному органу держави-члена свого постійного місця проживання. У разі викрадення картки водія про це необхідно офіційно повідомити компетентні органи держави, де сталося викрадення.

3. Про будь-яку втрату картки водія необхідно офіційно повідомляти компетентні органи держави-члена, що видала картку, а також компетентні органи держави-члена постійного місця проживання водія, якщо вони відрізняються.

4. Якщо картка водія пошкоджена, неправильно функціонує, загублена або викрадена, водій повинен протягом семи календарних днів звернутися із заявою про її заміну до компетентних органів держави-члена свого постійного місця проживання. Зазначені органи повинні видати картку на заміну протягом восьми робочих днів з моменту отримання відповідного запиту із зазначенням деталей.

5. За обставин, викладених у параграфі 4, водій може продовжувати керувати транспортним засобом без картки водія протягом щонайбільше 15 календарних днів, або протягом довшого періоду, якщо це необхідно для повернення транспортного засобу на базу, за умови, що водій може довести неможливість пред'явлення або використання картки протягом зазначеного періоду.

Стаття 30

Взаємне визнання та обмін карток водіїв

1. Картки водіїв, видані державами-членами, взаємно визнаються.

2. Якщо власник дійсної картки водія, виданої однією державою-членом, змінив своє постійне місце проживання на іншу державу-члена, він може звернутися з проханням про обмін своєї картки на аналогічну картку водія. Держава-член, що здійснює обмін, несе відповідальність за перевірку дійсності наданої їй картки.

3. Держави-члени, що здійснюють обмін, повинні повернути стару картку органам держави-члена, що її видала, із зазначенням причини повернення.

4. Якщо держава-член замінює або обмінює картку водія, заміна чи обмін, а також будь-яка подальша заміна чи обмін повинні бути зареєстровані у такій державі-члені.

Стаття 31

Електронний обмін інформацією про картки водіїв

1. Щоб переконатися, що заявник ще не має дійсної картки водія, як зазначено у статті 26, держави-члени ведуть національні електронні реєстри, що містять наведену нижче інформацію про картки водіїв, в тому числі про ті, що зазначені в статті 26(4), протягом періоду, що принаймні дорівнює строку дії таких карток:

- прізвище та ім'я водія,

- дата народження та, якщо відомо, місце народження водія,

- номер дійсного посвідчення водія та країна видачі посвідчення водія (у відповідних випадках),

- статус картки водія,

- номер картки водія.

2. Комісія та держави-члени вживають усіх необхідних заходів для забезпечення взаємодії та доступності електронних реєстрів на всій території Союзу, шляхом використання системи обміну повідомленнями TACHOnet, зазначеної в Рекомендації 2010/19/ЄС, або сумісної системи. У випадку використання сумісної системи, обмін електронними даними з усіма іншими державами-членами повинен здійснюватися за допомогою системи обміну повідомленнями TACHOnet.

3. Під час видачі, заміни та, якщо необхідно, оновлення картки водія, держави-члени повинні за допомогою електронного обміну даними перевірити, чи водій не має іншої дійсної картки водія. Дані, якими обмінюються, повинні обмежуватися даними, необхідними для цілей такої перевірки.

4. Контролери можуть мати доступ до електронного реєстру для перевірки статусу картки водія.

5. Комісія ухвалює імплементаційні акти для встановлення спільних процедур та специфікацій, необхідних для забезпечення взаємозв'язку, зазначеного у параграфі 2, включаючи формат обміну даними, технічні процедури електронних консультацій з національними електронними реєстрами, процедури доступу та механізми безпеки. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

ГЛАВА VI

ВИКОРИСТАННЯ ОБЛАДНАННЯ

Стаття 32

Правильне використання тахографів

1. Транспортні підприємства та водії повинні забезпечувати правильне функціонування та належне використання цифрових тахографів і карток водіїв. Транспортні підприємства та водії, що використовують аналогові тахографи, повинні забезпечувати їх правильне функціонування та належне використання тахокарт.

2. Цифрові тахографи не повинні бути налаштовані у спосіб, за якого вони автоматично перемикаються на певну категорію діяльності після вимкнення двигуна або замка запалювання транспортного засобу, окрім випадків, коли водій може вручну обрати відповідну категорію діяльності.

3. Забороняється підробляти, приховувати, блокувати або знищувати дані, зареєстровані на тахокарті або збережені в тахографі чи на картці водія, або роздруківки з тахографа. Забороняються також будь-які маніпуляції з тахографом, тахокартою або карткою водія, що можуть призвести до підробки, приховування або знищення даних та/або роздрукованої інформації. У транспортному засобі не повинні знаходитися пристрої, що можуть бути використані для таких цілей.

4. На транспортних засобах не може бути встановлено більше одного тахографа, за винятком для цілей експлуатаційних випробувань, зазначених у статті 21.

5. Держави-члени повинні заборонити виготовлення, розповсюдження, рекламування та/або продаж пристроїв, сконструйованих та/або призначених для маніпуляцій з тахографами.

Стаття 33

Відповідальність транспортних підприємств

1. Транспортні підприємства повинні нести відповідальність за забезпечення належного навчання та проведення інструктажу для своїх водіїв щодо правильного функціонування тахографів, як цифрових, так і аналогових, та повинні здійснювати регулярні перевірки, щоб забезпечити, що їхні водії правильно використовують вказані тахографи, та не повинні давати своїм водіям прямі чи непрямі заохочення, що змогли б спонукати до неправильного використання тахографів.

Транспортні підприємства повинні видавати достатню кількість тахокарт водіям транспортних засобів, оснащених аналоговими тахографами, беручи до уваги той факт, що тахокарти є персональними за своїм характером, враховуючи тривалість періоду експлуатації та можливу потребу в заміні тахокарт, що були пошкоджені або вилучені уповноваженим контролером. Транспортні підприємства повинні видавати водіям тільки тахокарти затвердженого типу, придатні для використання в обладнанні, встановленому в транспортному засобі.

Якщо транспортний засіб оснащено цифровим тахографом, транспортне підприємство та водій повинні забезпечити, щоб, беручи до уваги тривалість періоду експлуатації, друк даних з тахографа на запит контролера міг бути виконаний правильно у разі перевірки.

2. Транспортні підприємства повинні зберігати тахокарти та роздруківки щоразу, коли роздруківки робляться відповідно до статті 35, у хронологічному порядку та в читабельній формі, принаймні протягом року після їх використання, та повинні надавати їх копії відповідним водіям, які звертаються з таким запитом. Транспортні підприємства повинні також надавати копії даних, завантажених з карток водіїв, відповідним водіям, які звертаються із запитом про це, разом із роздрукованими паперовими версіями таких копій. Тахокарти, роздруківки та завантажені дані необхідно надавати або передавати на запит будь-якого уповноваженого контролера.

3. Транспортні підприємства несуть відповідальність за порушення цього Регламенту, вчинені їхніми водіями або водіями, що перебувають у їхньому розпорядженні. Однак держави-члени можуть обумовлювати таку відповідальність порушенням транспортним підприємством першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті та статті 10(1) та (2) Регламенту ЄС № 561/2006.

Стаття 34

Використання карток водіїв та тахокарт

1. Водії зобов'язані використовувати тахокарти чи картки водіїв кожного дня, в який вони керують транспортним засобом, починаючи з моменту передачі їм транспортного засобу. Тахокарту або картку водія не можна вилучати до закінчення щоденного робочого часу, окрім випадку, коли таке вилучення дозволене іншим чином. Жодна тахокарта чи картка водія не може бути використана для періоду, довшого від того, на який вона була призначена.

2. Водії повинні належним чином захищати тахокарти чи картки водіїв та не повинні використовувати брудні або пошкоджені тахокарти або картки водіїв.

3. Якщо в результаті далекого перебування від транспортного засобу, водій не спроможний використовувати тахограф, встановлений у транспортному засобі, тоді періоди часу, зазначені в пунктах (іі), (ііі) та (iv) параграфа 5(b):

(а) якщо транспортний засіб оснащено аналоговим тахографом, повинні бути введені на тахокарту вручну, шляхом автоматичної реєстрації, чи в інший спосіб, розбірливо та без забруднення тахокарти; або

(b) якщо транспортний засіб оснащено цифровим тахографом, повинні бути введені на картку водія, використовуючи обладнання ручного введення, передбачене для тахографа.

Держави-члени не повинні накладати на водіїв вимогу представляти форми, що засвідчують їх діяльність, перебуваючи далеко від транспортного засобу.

4. Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного цифровим тахографом, перебуває більше одного водія, кожен водій повинен переконатися, що його картка водія вставлена в правильний отвір у тахографі.

Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, перебуває більше одного водія, водії повинні вносити зміни до тахокарт у разі необхідності таким чином, щоб відповідна інформація була записана на тахокарту водія, який фактично знаходиться за кермом.

5. Водії повинні:

(а) переконатися, що час, зареєстрований на тахокарту, відповідає офіційному часу в країні реєстрації транспортного засобу;

(b) використовувати перемикачі, які дають змогу реєструвати зазначені нижче періоди часу окремо та чітко;

(і) під знаком :час керування,

(іі) під знаком : "інша робота", що означає будь-яку іншу діяльність, окрім керування, як визначено в пункті (а) статті 3 Директиви 2002/15/ЄС, а також будь-яку роботу для одного і того ж чи іншого роботодавця в межах або поза межами транспортного сектору,

(ііі) під знаком : "готовність", як визначено в пункті (b) статті 3 Директиви 2002/15/ЄС,

(iv) під знаком : перерви чи відпочинок.

6. Кожен водій транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, повинен вносити таку інформацію у свою тахокарту:

(а) на початку використання тахокарти - своє прізвище та ім'я;

(b) дату та місце, де розпочинається використання тахокарти, і дату та місце, де таке використання припиняється;

(c) реєстраційний номер кожного транспортного засобу, за яким закріплений водій, як на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту, так і потім, у випадку зміни транспортного засобу, під час використання тахокарти;

(d) показники одометра:

(i) на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,

(ii) на початку останньої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,

(ііі) у випадку зміни транспортного засобу протягом робочого дня, показники першого транспортного засобу, за яким був закріплений водій, та показники наступного транспортного засобу;

(e) час будь-якої зміни транспортного засобу.

7. Водій повинен вносити в цифровий тахограф символи країн, у яких розпочинається та завершується щоденний робочий час. Однак держава-член може вимагати, щоб водії транспортних засобів, що залучені до транспортних операцій всередині її території, додавали детальніші географічні специфікації до символу країни, за умови, що держава-член, передала такі детальні географічні специфікації до Комісії до 1 квітня 1998 року.

Водії не зобов'язані вносити інформацію, зазначену в першому реченні першого підпараграфа, якщо тахограф автоматично реєструє дані про місцезнаходження відповідно до статті 8.

Стаття 35

Пошкоджені картки водіїв та тахокарти

1. У випадку пошкодження тахокарти, що містить записи, або картки водія, водії повинні зберігати пошкоджену тахокарту чи картку водія разом із будь-якою запасною тахокартою, що використовується для заміни.

2. Якщо картка водія пошкоджена, погано функціонує, загублена чи викрадена, водій повинен:

(a) на початку своєї поїздки роздрукувати детальну інформацію про транспортний засіб, яким він керує, та ввести на такій роздруківці:

(i) відомості, що дають змогу ідентифікувати водія (ім'я, номер картки водія чи посвідчення водія), в тому числі його підпис;

(ii) періоди, зазначені в пунктах (іі), (ііі) та (iv) статті 34(5)(b);

(b) у кінці поїздки роздрукувати інформацію щодо періодів часу, зареєстрованих тахографом, записати будь-які періоди іншої роботи, готовності та відпочинку з моменту створення роздруківки на початку поїздки, якщо не записано тахографом, та позначити на такому документі відомості, що дають змогу ідентифікувати водія (ім'я, номер картки водія чи посвідчення водія), в тому числі підпис водія.

Стаття 36

Записи, які повинен мати при собі водій

1. Якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним аналоговим тахографом, він повинен бути в змозі надати щоразу, коли цього вимагає уповноважений контролер:

(i) тахокарти за поточний день та ті, що були використані водієм за попередні 28 днів,

(ii) картку водія, якщо така наявна, та

(iii) будь-які записи, зроблені вручну, та роздруківки, зроблені протягом поточного дня та за попередні 28 днів, відповідно до вимог цього Регламенту та Регламенту (ЄС) № 561/2006.

2. Якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним цифровим тахографом, він повинен бути в змозі надати щоразу, коли цього вимагає уповноважений контролер:

(i) свою картку водія,

(ii) будь-які записи, зроблені вручну, та роздруківки, зроблені протягом поточного дня та за попередні 28 днів, відповідно до вимог цього Регламенту та Регламенту (ЄС) № 561/2006,

(iii) тахокарти, що відповідають тому ж періоду, що зазначений у пункті (іі), протягом якого він керував транспортним засобом, оснащеним аналоговим тахографом.

3. Уповноважений контролер може перевіряти відповідність Регламенту (ЄС) № 561/2006 шляхом аналізу тахокарт, відображених, роздрукованих чи завантажених даних, що були зареєстровані тахографом або за допомогою картки водія, або, в іншому випадку, будь-якого іншого супровідного документу, що виправдовує недотримання положення, такого як статті 29(2) та 37(2) цього Регламенту.

Стаття 37

Процедури у випадку несправності обладнання

1. У разі поломки або несправності тахографа, транспортне підприємство повинно його відремонтувати затвердженим механіком або майстернею настільки оперативно, як цього дозволятимуть обставини.

Якщо транспортний засіб не можна повернути до приміщення транспортного підприємства протягом одного тижня з дня поломки або виявлення несправності, ремонт повинен здійснюватися в дорозі.

Заходи, вжиті державами-членами, відповідно до статті 41, надають компетентним органам повноваження забороняти використання транспортного засобу у тих випадках, якщо поломка або несправність не були усунені, як передбачено в першому та другому підпараграфах цього параграфа, у такий спосіб, що відповідає національному законодавству відповідної держави-члена.

2. У той час, як тахограф є непридатним для експлуатації чи несправним, водій повинен вказувати дані, що дозволяють його ідентифікувати (ім'я, номер картки водія чи посвідчення водія), в тому числі підпис, а також інформацію за різні періоди часу, які більше правильно не реєструються та не роздруковуються тахографом:

(a) на тахокарті чи картах, або

(b) на тимчасовому бланку, що має бути прикріплений до тахокарти або зберігатися із карткою водія.

ГЛАВА VII

ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ І САНКЦІЇ

Стаття 38

Контролери

1. Для ефективного моніторингу дотримання цього Регламенту, достатню кількість обладнання та відповідні правові повноваження необхідно надати уповноваженим контролерам, щоб дати їм змогу виконувати свої обов'язки відповідно до цього Регламенту. Таке обладнання повинно включати, зокрема:

(a) картки контролерів, що дозволяють доступ до даних, зареєстрованих у тахографах та картках тахографів, та вибірково в картках майстерень;

(b) інструменти, необхідні для завантаження файлів даних із бортових блоків та карток тахографів та здатні проаналізувати такі файли даних та роздруківки із цифрових тахографів у поєднанні із тахокартами чи графіками із аналогових тахографів.

2. Якщо після проведення перевірки, контролери знайдуть достатньо доказів, що призводять до обґрунтованої підозри в шахрайстві, вони уповноважені направити транспортний засіб до уповноваженої майстерні для проведення подальших випробувань з метою перевірити, зокрема, що тахограф:

(a) працює належним чином;

(b) правильно реєструє та зберігає дані, та що параметри калібрування є правильними.

3. Контролери уповноважені подавати запити до уповноважених майстерень на проведення випробувань, зазначених у параграфі 2, та особливих випробувань, призначених для виявлення присутності маніпуляційних пристроїв. Якщо було виявлено маніпуляційні пристрої, обладнання, в тому числі і сам пристрій, бортовий блок або його компоненти та картка водія можуть бути вилучені з транспортного засобу та можуть бути використані як докази відповідно до національних процедурних правил, що стосуються поводження з такими доказами.

4. Контролери повинні, де це доречно, користатися можливістю перевіряти тахографи та картки водіїв, що знаходяться на місці під час проведення перевірки приміщень підприємств.

Стаття 39

Навчання контролерів

1. Держави-члени повинні забезпечити належне навчання контролерів для проведення аналізу зареєстрованих даних та перевірки тахографів з метою досягнення ефективного та гармонізованого контролю та примусового виконання.

2. Держави-члени повинні поінформувати Комісію про вимоги до навчання для своїх контролерів до 2 вересня 2016 року.

3. Комісія через імплементаційні акти ухвалює інструменти, що визначають зміст початкового та подальшого навчання контролерів, у тому числі навчання щодо методів проведення цільових контрольних перевірок та виявлення маніпуляційних пристроїв і фактів шахрайства. Такі інструменти повинні включати настанови для сприяння виконанню відповідних положень цього Регламенту та Регламенту (ЄС) № 561/2006 року. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 42(3).

4. Держави-члени повинні включити зміст, зазначений Комісією, у навчання, що проводиться для контролерів.

Стаття 40

Взаємодопомога

Держави-члени допомагають одна одній у застосуванні цього Регламенту та перевірці його дотримання.

У рамках такої взаємодопомоги компетентні органи держав-членів, зокрема, регулярно надсилають один одному всю наявну інформацію про порушення цього Регламенту механіками та майстернями, типи практик маніпулювання та будь-які інші штрафні санкції, що накладаються за такі порушення.

Стаття 41

Штрафні санкції

1. Держави-члени повинні відповідно до національних конституційних положень встановити правила щодо штрафних санкцій, застосовні до порушень цього Регламенту, та вжити усіх заходів, необхідних для забезпечення їх виконання. Такі штрафні санкції повинні бути дієвими, пропорційними, стримуючими і недискримінаційними та повинні відповідати категоріям порушень, визначеним у Директиві 2006/22/ЄС.

2. Держави-члени повинні повідомити Комісію про такі заходи та правила щодо штрафних санкцій до 2 березня 2016 року. Вони повинні інформувати Комісію про будь-які подальші зміни до таких заходів.

ГЛАВА VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 42

Комітет

1. Комітет повинен надавати допомогу Комісії. Такий комітет є комітетом у значенні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У випадку покликання на цей параграф, застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У випадку покликання на цей параграф, застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Якщо комітет не надає висновок, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, та застосовують третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Якщо висновок комітету повинен бути отриманий шляхом письмової процедури, така процедура повинна бути припинена без результату, якщо впродовж строку для надання висновку голова комітету ухвалює таке рішення, або цього вимагає проста більшість членів комітету.

Стаття 43

Форум з питань тахографів

1. Необхідно створити Форум з питань тахографів з метою підтримки діалогу з технічних питань, що стосуються тахографів серед експертів держав-членів, членів комітету, зазначеного у статті 42, та експертів з третіх країн, які використовують тахограф відповідно до Угоди ЄУТР.