Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1007/2011 від 27 вересня 2011 року про назви текстильних волокон і відповідне етикетування та маркування складу волокон текстильних виробів та скасування Директиви Ради 73/44/ЄЕС і директив Європейського Парламенту і Ради 96/73/ЄС і 2008/121/ЄС

Тип: Регламент

№ 1007/2011|1007/2017

Дата: 27 вересня 2011 р.

Статус: Чинний

2011R1007 - UA - 15.02.2018 - 004.001

(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею"

Глава 3. Технічні бар'єри у торгівлі)

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1007/2011

від 27 вересня 2011 року

про назви текстильних волокон і відповідне етикетування та маркування складу волокон текстильних виробів та скасування Директиви Ради 73/44/ЄЕС і директив Європейського Парламенту і Ради 96/73/ЄС і 2008/121/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(ОВ L 272 18.10.2011, с. 1)

Зі змінами і доповненнями, внесеними:

Офіційний вісник

№

сторінка

дата

ДОПОВНЕННЯМ до Регламенту Європейського Парламенту і Ради 338 (ЄС) № 1007/2011 від 27 вересня 2011 року про назви текстильних волокон і відповідне етикетування та маркування складу волокон текстильних виробів та скасування Директиви Ради 73/44/ЄЕС і директив Європейського Парламенту і Ради 96/73/ЄС і 2008/121/ЄС

L 338

21.12.2011

ДЕЛЕГОВАНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 286/2012 від 27 січня 2012 року

L 95

31.03.2012

РЕГЛАМЕНТОМ РАДИ (ЄС) № 517/2013 від 13 травня 2013 року

L 158

10.06.2013

ДЕЛЕГОВАНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2018/122 від 20 жовтня 2017 року

L 22

26.01.2018

З виправленнями, внесеними:

Виправленням, OB L 243, 18.09.2015, с. 13 (1007/2011)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1007/2011

від 27 вересня 2011 року

(Текст стосується ЄЕП)

ГЛАВА 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Цей Регламент встановлює правила щодо використання назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування складу волокон текстильних виробів, правила щодо етикетування або маркування текстильних виробів, які містять нетекстильні частини тваринного походження, та правила, які стосуються визначення складу волокон текстильних виробів шляхом кількісного аналізу двокомпонентних та трикомпонентних сумішей текстильних волокон, з метою покращення функціонування внутрішнього ринку та надання точної інформації споживачам.

Стаття 2

Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовується до текстильних виробів, коли їх надають на ринку Союзу, та до виробів, зазначених у параграфі 2.

2. Для цілей цього Регламенту такі продукти розглядаються таким самим чином, як і текстильні вироби:

(a) продукти, в яких масова частка текстильних волокон становить щонайменше 80 %;

(b) меблі, парасольки та навіси від сонця, в яких масова частка текстильних компонентів становить щонайменше 80 %;

(i) верхнього шару багатошарового покриття для підлоги;

(ii) покриття для матраців;

(iii) покриття для товарів для кемпінгу;

за умови, що масова частка таких текстильних компонентів становить щонайменше 80 % таких верхніх шарів або покриття;

(d) текстильні матеріали, які входять до складу інших продуктів і формують їх невід'ємну частину, якщо зазначено їх склад.

3. Цей Регламент не застосовується до текстильних виробів, що їх передають за контрактом особам, які працюють у себе вдома, або незалежним фірмам, які виконують роботу з поставлених їм матеріалів, без передання права власності за винагороду.

4. Цей Регламент не застосовується до текстильних виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями самозайнятими кравцями.

Стаття 3

Терміни та означення

1. Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(a) «текстильний виріб» означає будь-який суровий, напівоброблений, оброблений, напіввироблений, вироблений, напівиготовлений або виготовлений продукт, який складається виключно з текстильних волокон, незалежно від застосованого процесу їх змішування або складання;

(b) «текстильне волокно» означає одне з такого:

(i) одиниця матерії, яка характеризується гнучкістю, тониною та високим коефіцієнтом співвідношення довжини до максимального поперечного розміру, що робить її придатною для застосування в текстильній промисловості;

(ii) гнучка стрічка або трубка, видима ширина якої не перевищує 5 мм, у тому числі стрічки, вирізані з ширших смужок або плівок, виготовлених з речовин, які використовують для виробництва волокон, перелічених у таблиці 2 додатка І, і які є придатними для застосування в текстильній промисловості;

(c) «видима ширина» означає ширину стрічки або трубки, коли вона складена, розплюснута, спресована або скручена, або середню ширину у випадку, якщо ширина не є однаковою;

(d) «текстильний компонент» означає частину текстильного виробу з ідентифіковним вмістом волокон;

(e) «сторонні волокна» означає волокна, інші ніж ті, що зазначені на етикетці або маркованні;

(f) «підкладка» означає окремий компонент, який використовують при виготовленні одягу та інших виробів, що складається з одного шару або багатьох шарів текстильного матеріалу, закріплений вздовж одного або більше країв;

(g) «етикетування» означає розміщення необхідної інформації на текстильному виробі шляхом прикріплення етикетки;

(h) «маркування» означає зазначення необхідної інформації безпосередньо на текстильному виробі шляхом нашивання, вишивання, друкування, тиснення або будь-якої іншої технології нанесення;

(i) «інклюзивне етикетування» означає використання єдиної етикетки для декількох текстильних виробів або компонентів;

(j) «виріб одноразового використання» означає текстильний виріб, призначенй для використання тільки один раз або протягом обмеженого часу, нормальне використання якого не передбачає подальшого використання для тієї самої або подібної цілі;

(k) «унормована поправка на вологість» означає величину гігроскопічної вологості, яку слід використовувати при обчисленні масової частки компонентів волокна на основі чистої сухої маси з коригуванням на стандартні коефіцієнти.

2. Для цілей цього Регламенту застосовуються терміни та означення, встановлені у статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008: «надання на ринку», «введення в обіг», «виробник», «імпортер», «розповсюджувач», «суб'єкт господарювання», «гармонізований стандарт», «ринковий нагляд» та «орган ринкового нагляду».

Стаття 4

Загальна вимога щодо надання на ринку текстильних виробів

Текстильні вироби надаються на ринку лише за умови, що такі вироби етикетовані, марковані або супроводжуються комерційними документами згідно з цим Регламентом.

ГЛАВА 2

НАЗВИ ТЕКСТИЛЬНИХ ВОЛОКОН ТА ВІДПОВІДНІ ВИМОГИ ЩОДО ЕТИКЕТУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

Стаття 5

Назви текстильних волокон

1. Для опису складу волокон на етикетках та маркованнях текстильних виробів використовуються тільки назви текстильних волокон, перелічені у додатку І.

2. Використання назв, перелічених у додатку І, повинно бути зарезероване за текстильними волокнами, характер яких відповідає опису, визначеному у цьому додатку.

Назви, перелічені в додатку І, не можна використовувати для позначення інших волокон, ані у повній формі самої назви, ані як корінь слова чи як прикметник.

Термін «шовк» не можна використовувати для зазначення форми або особливого представлення безперервної нитки пряжі текстильних волокон.

Стаття 6

Заявки на назви нових текстильних волокон

Будь-який виробник або будь-яка особа, яка діє від імені виробника, може звернутися до Комісії з заявкою на додання до переліку, встановленого у додатку І, назви нового текстильного волокна.

Заявка повинна включати технічний файл, складений відповідно до додатка II.

Стаття 7

Чисті текстильні вироби

1. Тільки текстильні вироби, що складаються виключно з одного й того самого волокна, можуть мати етикетку або марковання «100%», «чистий» або «повністю з».

Такі або схожі терміни не використовуються для інших текстильних виробів.

2. Без обмеження статті 8(3), текстильний виріб, в якому масова частка сторонніх волокон становить не більше 2 %, також може розглядатися як виріб, що складається виключно з одного й того самого волокна, за умови, що ця кількість обґрунтована як технічно невідворотна у рамках доброї виробничіої практики та не є результатом систематичного додавання.

Текстильний виріб, який пройшов процес кардування, може також розглядатися як виріб, що складається виключно з одного й того самого волокна, якщо у ньому масова частка сторонніх волокон становить не більше 5 %, за умови, що ця кількість обґрунтована як технічно невідворотна у рамках доброї виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

Стаття 8

Вироби з рунної вовни або вовни первинного оброблення

1. Текстильний виріб може мати етикетку або марковання з однією із назв, визначених у додатку III, за умови, що він складається виключно з вовняного волокна, яке раніше не входило до складу готового виробу, не піддавалося будь-яким процесам прядіння та/або валяння, іншим ніж ті, що необхідні для виготовлення такого виробу, і яке не було пошкоджене в результаті оброблення або використання.

2. Як відступ від параграфа 1, назви, перелічені у додатку III, можуть бути використані для опису вовни, що міститься у суміші текстильних волокон, якщо дотримані всі такі умови:

(a) вся вовна, що міститься у такій суміші, відповідає вимогам, визначеним у параграфі 1;

(b) вміст такої вовни становить не менше 25 % загальної маси суміші;

Зазначається повний склад і відсотковий вміст волокон такої суміші.

3. Масова частка сторонніх волокон у виробах, зазначених у параграфах 1 і 2, включаючи вироби із вовни, які пройшли процес кардування, не повинна перевищувати 0,3 %, повинна бути обґрунтована як технічно невідворотна у рамках доброї виробничої практики та не повинна бути результатом систематичного додавання.

Стаття 9

Багатоволоконні текстильні вироби

1. Текстильний виріб повинен мати етикетку або марковання з назвою та масовою часткою усіх складових волокон у порядку зменшення маси.

2. Як відступ від параграфа 1 та без обмеження статті 7(2), волокно, частка якого становить до 5 % загальної маси текстильного виробу, або волокна, частка яких у сукупності становить до 15 % загальної маси текстильного виробу, якщо вони не можуть бути легко встановлені на момент виготовлення, можуть бути позначені терміном «інші волокна» безпосередньо перед або після зазначення їх загальної масової частки у відсотках.

3. Вироби з чистою бавовняною основою та чистим лляним утоком, в яких частка льону становить щонайменше 40% загальної маси неапретованої тканини, можуть бути позначені назвою «бавовняно-лляна тканина», що повинна супроводжуватися специфікацією складу «чиста бавовняна основа - чистий лляний уток».

4. Без обмеження статті 5(1) для текстильних виробів, склад яких важко встановити на момент виготовлення, терміни «змішані волокна» або «невизначений текстильний склад» можуть бути використані на етикетці або маркованні.

5. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, волокна, ще не перелічені у додатку І, можуть бути позначені терміном «інші волокна», безпосередньо перед або після зазначення їх загальної масової частки у відсотках.

Стаття 10

Декоративні волокна та волокна з антистатичним ефектом

1. Видимі відокремні волокна, які мають суто декоративне призначення і частка яких не перевищує 7 % маси готового виробу, не повинні враховуватися у складах волокон, передбачених статтями 7 і 9.

2. Металізовані волокна та інші волокна, що їх застосовують для отримання антистатичного ефекту і частка яких не перевищує 2 % маси готового виробу, не повинні враховуватися у складах волокон, передбачених статтями 7 і 9.

3. Для виробів, зазначених у статті 9(3), передбачені в параграфах 1 і 2 цієї статті відсоткові частки обчислюються окремо на основі маси основи та маси утоку.

Стаття 11

Багатокомпонентні текстильні вироби

1. Будь-який текстильний виріб, що складається з двох або більше текстильних компонентів, які мають різний вміст текстильних волокон, повинен мати етикетку або марковання із зазначенням вмісту текстильних волокон у кожному компоненті.

2. Етикетування або маркування, зазначені в параграфі 1, не є обов'язковим для текстильних компонентів, коли виконуються дві такі умови:

(a) такі компоненти не є основними підкладками; та

(b) вміст таких компонентів становить менше ніж 30 % загальної маси текстильного виробу;

3. Якщо два або більше текстильних виробів мають такий самий вміст волокон і зазвичай формують єдину одиницю, вони можуть мати тільки одну етикетку або марковання.

Стаття 12

Текстильні вироби, які містять нетекстильні частини тваринного походження

1. Присутність нетекстильних частин тваринного походження в текстильних виробах зазначається за допомогою фрази «Містить нетекстильні частини тваринного походження» на етикетці або маркованні виробів, що містять такі частини, щоразу коли їх надають на ринку.

2. Етикетування або маркування не повинні бути оманливими і повинні здійснюватися таким чином, щоб споживач міг їх легко зрозуміти.

Стаття 13

Етикетування та маркування текстильних виробів, перелічених у додатку IV

Склад волокон текстильних виробів, перелічених у додатку IV, зазначається згідно з положеннями про етикетування та маркування, встановленими в тому додатку.

Стаття 14

Етикетки та марковання

1. Текстильні вироби повинні мати етикетку або марковання для зазначення їх складу волокон, щоразу коли їх надають на ринку.

Етикетування та маркування текстильних виробів повинно бути надійним, легко розбірливим, видимим і доступним, а етикетки - надійно прикріпленими.

2. Без обмеження параграфа 1, етикетки або марковання можуть бути замінені або доповнені супровідними комерційними документами, коли вироби постачають суб'єктам господарювання у межах ланцюга постачання або коли їх доставляють на виконання замовлення, розміщеного будь-якою організацією-замовником, як визначено в статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/18/ЄС від 31 березня 2004 року про координацію процедур розміщення державних замовлень на виконання робіт, постачання товарів та надання послуг (1).

3. Назви текстильних волокон та описи складу волокон, зазначені у статтях 5, 7, 8 та 9, повинні бути чітко вказані у супровідних комерційних документах, зазначених у параграфі 2 цієї статті.

Не дозволено використовувати абревіатури, за винятком коду автоматизованої обробки, або якщо абревіатури визначені в міжнародних стандартах за умови, що вони пояснені в тому самому комерційному документі.

__________

(1) OB L 134, 30.4.2004, c.114.

Стаття 15

Обов'язок надавати етикетки або марковання

1. При введені в обіг текстильного виробу виробник повинен забезпечити надання етикетки або марковання та точність розміщеної на них інформації. Якщо виробник не має осідку в Союзі, надання етикеток або марковання та точність розміщеної на них інформації повинен забезпечити імпортер.

2. Для цілей цього Регламенту розповсюджувач вважається виробником, якщо він вводить продукт в обіг під своїм ім'ям або своєю торговельною маркою, сам прикріплює етикетку або змінює її зміст.

3. При наданні на ринку текстильного виробу розповсюджувач повинен гарантувати, що текстильні вироби мають належні етикетки або марковання, передбачені цим Регламентом.

4. Суб'єкти господарювання, зазначені в параграфах 1, 2 та 3, повинні забезпечити, щоб будь-яку надану інформацію, коли текстильні вироби надають на ринку, не можна було переплутати з назвами текстильних волокон і описами складу волокон, встановленими в цьому Регламенті.

Стаття 16

Використання назв текстильних волокон та описів складу волокон

1. При наданні на ринку текстильного виробу описи складу текстильних волокон, зазначені у статтях 5, 7, 8 і 9, повинні бути вказані в каталогах та проспектах, на пакованні, етикетках та маркованнях таким чином, щоб вони були легко розбірливі, видимі, чіткі та надруковані в уніфікований спосіб з огляду на їх розмір, стиль та шрифт. Ця інформація повинна бути чітко видимою для споживача перед купівлею, включаючи випадки, коли купівля здійснюється за допомогою електроних засобів.

2. Торговельні марки або назва підприємства можуть бути зазначені безпосередньо перед чи після описів складу текстильних волокон, зазначених у статтях 5, 7, 8 та 9.

Проте, якщо торговельна марка або назва підприємства містить у повній формі, як корінь слова чи як прикметник, одну з назв текстильних волокон, перелічених у додатку І, або назву, яку можна сплутати з ними, така торговельна марка або назва повинні бути зазначені безпосередньо перед чи після описів складу текстильних волокон, зазначених у статтях 5, 7, 8 та 9.

Інша інформація завжди подається окремо.

3. Етикетування або маркування повинні бути представлені офіційною мовою або мовами держави-члена, на території якої ці текстильні вироби надають споживачеві, якщо зазначена держава-член не передбачає іншого.

Для бобін, котушок, мотків, клубків або будь-яких інших невеликих кількостей пряжі для шиття, штопання та вишивання застосовується перший підпараграф до інклюзивного етикетування, зазначеного у статті 17(3). Щоразу, коли ці продукти продають окремо, вони можуть мати етикетку або бути промарковані будь-якою з офіційних мов установ Союзу за умови, що вони також мають інклюзивне етикетування.

Стаття 17

Відступи

1. Правила, встановлені у статтях 11, 14, 15 та 16, підпадають під дію відступів, передбачених параграфами 2, 3 та 4 цієї статті.

2. Не вимагається зазначення назв текстильних волокон або складу волокон на етикетках та маркованнях текстильних виробів, перелічених у додатку V.

Проте, якщо торговельна марка або назва підприємства містить у повній формі, як корінь слова чи як прикметник одну з назв, перелічених у додатку І, або назву, яку можна сплутати з ними, застосовуються статті 11, 14, 15 та 16.

3. Якщо текстильні вироби, перелічені у додатку VI, є такого самого типу і мають такий самий склад волокон, вони можуть бути надані на ринку разом з інклюзивним етикетуванням.

4. Склад волокон текстильних виробів, що продаються на метраж, може бути вказаний на відрізі або рулоні, які надають на ринку.

5. Текстильні вироби, зазначені у параграфах 3 та 4, повинні надаватися на ринку таким чином, щоб склад волокон цих виробів був відомий кожному покупцеві в ланцюзі постачання, включно зі споживачем.

ГЛАВА 3

РИНКОВИЙ НАГЛЯД

Стаття 18

Перевірки у рамках ринкового нагляду

Органи ринкового нагляду здійснюють перевірки відповідності складу волокон текстильних виробів наданій інформації стосовно складу волокон таких виробів згідно з цим Регламентом.

Стаття 19

Визначення складу волокон

1. Для цілей визначення складу волокон текстильних виробів, перевірки, зазначені у статті 18, повинні проводитися згідно з методами, визначеними у додатку VIII, або з гармонізованих стандартами, які мають бути включені до того додатку.

2. При визначенні складів волокон, встановлених у статтях 7, 8 та 9, пункти, перелічені у додатку VII, не беруться до уваги.

3. Склади волокон, установлені в статтях 7, 8 та 9, визначаються шляхом застосування до безводної маси кожного волокна відповідної унормованої поправки на вологість, встановленої у додатку IX, після видалення елементів, визначених у додатку VII.

4. Лабораторії, відповідальні за випробування текстильних сумішей, для яких немає єдиного методу аналізу на рівні Союзу, визначають склад волокон таких сумішей, вказуючи у протоколі випробування отриманий результат, використаний метод та його ступінь точності.

Стаття 20

Допустимі відхилення

1. Для цілей встановлення складу волокон текстильних виробів застосовуються допустимі відхилення, визначені у параграфах 2, 3 та 4.

2. Без обмеження статті 8(3), вказування присутності сторонніх волокон у складі волокон, що вимагається відповідно до статті 9, не є необхідним, якщо частка тих волокон не досягає таких величин:

(a) 2 % загальної маси текстильного виробу за умови, що ця кількість обґрунтована як технічно невідворотна у рамках доброї виробничої практики та не є результатом систематичного додавання; або

(b) 5 % загальної маси у випадку текстильних виробів, які пройшли процес кардування, за умови, що ця кількість обґрунтована як технічно невідворотна у рамках доброї виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

3. Допускається виробниче відхилення у межах 3 % між зазначеним складом волокон, що вимагається відповідно до статті 9, та масовими частками, отриманими в результаті аналізу, проведеного відповідно до статті 19, відносно загальної маси волокон, вказаних на етикетці або маркованні. Таке допустиме відхилення також застосовується до:

(a) волокон, які можуть бути позначені терміном «інші волокна» відповідно до статті 9;

(b) масової частки вовни, зазначеної у пункті (b) статті 8(2).

Для цілей аналізу допустимі відхилення обчилюються окремо. Загальна маса, яку необхідно враховувати при обчисленні допустимого відхилення, зазначеного у цьому параграфі, повинна дорівнювати масі волокон готового продукту без урахування маси будь-яких сторонніх волокон, виявлених при застосуванні допустимого відхилення, зазначеного у параграфі 2 цієї статті.

4. Кумулятивне застосування допустимих відхилень, зазначених у параграфах 2 і 3, дозволяється лише за умови, що будь-які сторонні волокна, виявлені в результаті аналізу, при застосуванні допустимого відхилення, зазначеного в параграфі 2, виявляться волокнами такого самого хімічного типу, що й одне або декілька волокон, вказаних на етикетці або маркованні.

5. У випадку певних текстильних виробів, для яких виробничий процес потребує допустимих відхилень вищих, ніж ті, що встановлені в параграфах 2 та 3, Комісія може дозволити вищі допустимі відхилення.

Перед введенням текстильного виробу в обіг виробник повинен подати заявку на отримання дозволу Комісії з наведенням достатніх підстав і доказів виняткових виробничих обставин. Дозвіл може бути наданий тільки у виключних випадках та якщо виробник надає адекватне обґрунтування.

За доцільності, Комісія, за допомогою делегованих актів відповідно до статті 22, ухвалює технічні критерії та процедурні правила для застосування цього параграфа.

ГЛАВА 4

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 21

Делеговані акти

1. Комісія повинна бути уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 22 стосовно затвердження технічних критеріїв та процесуальних правил для застосування статті 20(5), внесення змін і доповнень до додатків II, IV, V, VI, VII, VIII і IX з метою врахування технічного прогресу, а також змін і доповнень до додатку І з метою включення, згідно зі статтею 6, назв нових текстильних волокон у перелік, встановлений у тому додатку.

2. При ухваленні таких делегованих актів Комісія повинна діяти відповідно до положень цього Регламенту.

Стаття 22

Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії з дотриманням умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 20(5) та статті 21, надаються Комісії на період у п'ять років, починаючи з 7 листопада 2011 року. Комісія складає звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за дев'ять місяців до закінчення п'ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Європейський Парламент або Рада можуть у будь-який час відкликати делеговані повноваження, зазначені в статті 20(5) та статті 21. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 20(5) та статтею 21, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з моменту надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжується ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 23

Звітування

До 8 листопада 2014 року Комісія повинна подати звіт про застосування цього Регламенту Європейському Парламенту і Раді, акцентуючи увагу на запитах щодо назв нових текстильних волокон та їх ухвалення, а також, у відповідних випадках, законодавчу пропозицію.

Стаття 24

Перегляд

1. До 30 вересня 2013 року Комісія повинна подати звіт Європейському Парламенту і Раді стосовно можливих нових вимог до етикетування, які мають бути введені на рівні Союзу з метою надання споживачам точної, відповідної, зрозумілої та порівнянної інформації про характеристики текстильних виробів.

2. Звіт повинен ґрунтуватися на консультаціях з відповідними стейкхолдерами і повинен враховувати наявні пов'язані європейські та міжнародні стандарти.

3. Звіт, у разі необхідності, повинен супроводжуватися законодавчими пропозиціями і розглядати, серед іншого, такі питання:

(a) схема етикетування походження, спрямована на забезпечення споживачів точною інформацією про країну походження та додатковою інформацією, яка гарантує повну простежуваність текстильних виробів, враховуючи результати розробки потенційних горизонтальних правил стосовно країни походження;

(b) гармонізована система етикетування щодо догляду;

(d) вказування алергенних речовин;

(e) електронне етикетування та інші нові технології, а також використання незалежних від мови символів або кодів для ідентифікації волокон.

Стаття 25

Дослідження небезпечних речовин

До 30 вересня 2013 року Комісія провинна провести дослідження, щоб оцінити, чи існує причиново-наслідковий зв'язок між алергічними реакціями та хімічними речовинами або сумішами, використовуваних у текстильних виробах. На базі цього дослідження Комісія повинна, за доцільності, представити законодавчі пропозиції в контексті чинного законодавства Союзу.

Стаття 26

Перехідні положення

Текстильні вироби, які відповідають Директиві 2008/121/ЄС і які введені в обіг до 8 травня 2012 року, можна продовжувати надавати на ринку до 9 листопада 2014 року.

Стаття 27

Скасування

Директиви 73/44/ЄЕС, 96/73/ЕС та 2008/121/ЕС скасувати, починаючи з 8 травня 2012 року.

Покликання на скасовані директиви необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційних таблиць, наведених у додатку X.

Стаття 28

Набуття чинності

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 8 травня 2012 року.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

ДОДАТОК І

Перелік назв текстильних волокон

(зазначений в статті 5)

Таблиця 1

Номер

Назва

Опис волокна

вовна

волокно з руна овець чи ягнят (Ovis aries) або суміш волокон з руна овець чи ягнят та волосу тварин, перелічених під номером 2

альпака, лама, верблюд, кашемір, мохер, ангора, вікунья, як, гуанако, кешгора, бобер, видра, після яких зазначають або не зазначають слово «вовна» чи «волос»

тонкий волос таких тварин: альпака, лама, верблюд, кашмірська коза, ангорська коза, ангорський кролик, вікунья, як, гуанако, кешгорська коза, бобер, видра

грубий волос тварин або кінський волос, із зазначенням або без зазначення виду тварини (наприклад, волос великої рогатої худоби, волос звичайної кози, кінський волос)

волос різних тварин, не зазначених під номерами 1 або 2

шовк

волокно, отримане виключно від гусениць шовкопряда

бавовна

волокно, отримане з коробочок насіння бавовника (Gossypium)

капок

волокно, отримане із внутрішньої частини плоду капок (Ceiba pentandra)

льон

волокно, отримане з лубу рослини льон (Linum usitatissimum)

коноплі

волокно, отримане з лубу конопель (Cannabis sativa)

джут

волокно, отримане з лубу Corchorus olitorius та Corchorus capsularis. Для цілей цього Регламенту розглядаються як джут луб'яні волокна, отримані з таких видів рослин: Hibiscuc cannabinus, Hibiscuc sabdariffa, Abutilon avicennae, Urena lobata, Urena sinuata

абака (манільське прядиво)

волокно, отримане з піхов листків Musa textilis

альфа

волокно, отримане з листя Stipa tenacissima

койр (кокосове волокно)

волокно, отримане з плоду Cocos nucifera

рокитник

волокно, отримане з лубу Cytisus scoparius та/ або Spartium Junceum

рамі

волокно, отримане з лубу Boehmeria та nivea

сизаль

волокно, отримане з листя Agave sisalana

сунн

волокно з лубу Crotalaria juncea

генекен

волокно з лубу Agave fourcroydes

магвей

волокно з лубу Agave cantala

Таблиця 2

Номер

Назва

Опис волокна

ацетат

ацетилцелюлозне волокно, в якому менше ніж 92 %, але щонайменше 74 % гідроксильних груп ацетильовано

альгінат

волокно, отримане з солей металу альгінової кислоти

купро

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті мідноаміачного процесу

модал

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті модифікованого віскозного процесу, яке має високе розривне навантаження та високий модуль у вологому стані. Розривне навантаження (Вс) в кондиціонованому стані та зусилля (Вм), необхідне для розтягнення на 5 % у вологому стані:

де Т - це середня лінійна щільність в децитексах

протеїн

волокно, отримане з натуральних протеїнових речовин, регенерованих та стабілізованих під дією хімічних агентів

триацетат

целюлозне ацетатне волокно, в якому щонайменше 92 % гідроксильних груп ацетильовано

віскоза

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті віскозного процесу для філаментного та штапельованого волокна

акрил

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, які мають у ланцюзі щонайменше 85 % мас. акрилонітрильних ланок

хлорволокно

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, які мають у своєму ланцюзі більше ніж 50 % мас. вінілхлоридних або вініліденхлоридних мономірних ланок

фторволокно

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, утворених з фторвуглецевих аліфатичних мономерів

модакрил

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, які мають у ланцюзі більше ніж 50 % і менше ніж 85 % мас. акрилонітрильних ланок

поліамід або нейлон

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, які мають в ланцюзі повторювані амідні зв'язки, з яких щонайменше 85 % приєднані до аліфатичних або циклоаліфатичних груп.

арамід

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, складених з ароматичних груп, об'єднаних амідними або імідними зв'язками, з яких не менше ніж 85 % приєднані безпосередньо до двох ароматичних кілець та з числом імідних зв'язків, які, у разі присутності не перевищують число амідних зв'язків

поліімід

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, які мають в ланцюзі повторювані імідні ланки

ліоцел

регенероване целюлозне волокно, отримане шляхом розчинення і витягування із застосуванням органічного розчинника (суміші органічних хімічних речовин і води) без утворення похідних

полілактид

волокно, яке сформоване з лінійних макромолекул, що мають у ланцюзі не менше ніж 85 % мас. ланок ефірів молочної кислоти, отриманих з природних цукрів, і температура плавлення якого становить щонайменше 135 °С

поліестер

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, які мають у ланцюзі щонайменше 85 % мас. ефіру діола та терефталеву кислоту

поліетилен

волокно, сформоване з незаміщених аліфатичних насичених вуглеводних лінійних макромолекул

поліпропілен

волокно, сформоване з аліфатичних насичених вуглеводних лінійних макромолекул, де один з двох атомів вуглецю несе бічну метилову групу, в ізотактичній позиції і без подальшого заміщення

полікарбамід

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, які мають у ланцюзі повторювану уреіленову (NH-CO-NH) функціональну групу

поліуретан

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, складених з ланцюгів повторюваної уретанової функціональної групи

вінілал

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, ланцюги яких складаються з полівінілового спирту з різним ступенем ацетилювання

тривініл

волокно, сформоване з акрилонітрилового терполімеру, хлорованого вінілового мономеру та третього вінілового мономеру, жоден з яких не становить 50 % загальної маси

еластодієн

еластичне волокно, складене з природного або синтетичного поліізопрену, або складене з одного або більше дієнів, полімеризованих з одним або більше вініловими мономерами або без них, яке при розтягуванні в три рази від початкової довжини та відпусканні швидко й істотно повертається до початкової довжини

еластан

еластичне волокно, сформоване з щонайменше 85 % мас. сегментованого поліуретану, яке при розтягуванні в три рази від початкової довжини і відпусканні швидко й істотно повертається до початкової довжини

скловолокно

волокно, виготовлене зі скла

еластомультіестер

волокно, сформоване взаємодією у двох або більше відмінних фазах двох або більше хімічно відмінних лінійних макромолекул (з яких жодна не перевищує 85 % мас.), яке містить ефірні групи як домінівну функціональну групу (щонайменше 85 %) і яке, після відповідного оброблення, при розтягуванні в півтора рази від початкової довжини і відпусканні швидко й істотно повертається до початкової довжини

еластолефін

волокно, складене з щонайменше 95 % мас. частково поперечно-зшитих макромолекул, утворених з етилену та щонайменше одного іншого олефіну, яке при розтягуванні в півтора рази від початкової довжини і відпусканні швидко й істотно повертається до початкової довжини

меламін

волокно, сформоване з щонайменше 85 % мас. поперечно-зшитих макромолекул, утворених з похідних меламіну

назва, що відповідає матеріалу, з якого складені волокна, наприклад з металу (металевий, металізований), азбесту, паперу, супроводжується або не супроводжується словом «нитка» або «волокно»

волокна, отримані з різноманітних або нових матеріалів, не перелічених вище

поліпропілен/поліамід двокомпонентний

двокомпонентне волокно, складене p поліамідних фібрил, що становлять від 10 % до 25 % мас., вбудованих у поліпропіленову матрицю

поліакрилат

волокно, сформоване з поперечно-зшитих макромолекул, які мають більше ніж 35 % мас. акрилатних груп (кислота, солі легких металів або ефіри) і менше ніж 10 % мас. акрилонітрилових груп у ланцюзі та до 15 % мас. азоту у зшиванні

ДОДАТОК II

Мінімальні вимоги стосовно технічного файла, що його необхідно включити у заявку на назву нового текстильного волокна

(зазначені в статті 6)

Технічний файл, що його необхідно долучити до заявки на включення назви нового текстильного волокна у перелік, визначений у додатку І, як передбачено в статті 6, повинен містити щонайменше таку інформацію:

(1) Пропонована назва текстильного волокна:

Пропонована назва повинна бути пов'язана з хімічним складом і, за доцільності, давати інформацію про характеристики волокна,

Пропонована назва не повинна бути об'єктом будь-яких прав інтелектуальної власності та не повинна бути пов'язана з виробником.

(2) Пропонований термін та означення текстильного волокна:

Пропоноване означення повинно описувати склад волокна. Характеристики, наведені в означені нового текстильного волокна, такі як еластичність, повинні бути верифіковними за допомогою стандартних методів випробувань, що їх належить навести у технічному файлі разом з експериментальними результатами аналізів.

(3) Ідентифікація текстильного волокна: хімічна формула, відмінності від наявних текстильних волокон, інфрачервоний спектр на основі перетворення Фур'є, а також, за необхідності, детальні дані, такі як температура плавлення, щільність, коефіцієнт рефракції та характеристики горіння.

(4) Пропонована унормована поправка на вологість, яку слід використовувати для обчислення складу волокон.

(5) Пропоновані методи ідентифікації та кількісного аналізу, включаючи експериментальні дані:

Заявник повинен оцінити можливість використання методів, перелічених у додатку VIII, або гармонізованих стандартів, які мають бути включені до того додатку, для аналізу найбільш очікуваних комерційних сумішей нового текстильного волокна з іншими текстильними волокнами та запропонувати принаймні один з таких методів. Стосовно таких методів або гармонізованих стандартів, за яких текстильне волокно може розглядатись як нерозчинний компонент, заявник повинен вказати коефіцієнти «d», що відповідають коригувальним коефіцієнтам маси, які будуть застосовуватися для обчислень (щоб врахувати втрату маси, яка, як відомо, відбувається під час аналізу) у зв'язку з новим текстильним волокном.

Якщо методи, перелічені у цьому Регламенті, не підходять, заявник повинен надати адекватне обґрунтування та запропонувати один або більше нових методів. Пропонований новий метод або методи повинні описувати сферу застосування (включаючи суміші волокон), принцип (зокрема, хімічний процес та кроки), апаратуру та реагент або реагенти, процедуру випробувань, обчислення та представлення результатів (включаючи величину коефіцієнтів «d») і точність (довірчі границі результатів).

Заявка повинна містити всі експериментальні дані, зокрема стосовно характеристик волокон, пропонованих методів ідентифікації та кількісного аналізу. Дані про точність, надійність та відтворюваність методів повинні бути надані разом з файлом.

(6) Доступна наукова інформація стосовно можливих алергічних реакцій або інших несприятливих впливів нового текстильного волокна на здоров'я людини, включаючи результати тестів, проведених з цією метою згідно з відповідним законодавством Союзу.

(7) Додаткова інформація про виробничий процес та релевантність для споживача на підтримку заявки:

Технічний файл повинен містити принаймні інформацію про число виробників, розміщення виробничих потужностей та очікувану ринкову доступність нового волокна або продуктів, вироблених з такого волокна.

(8) Доступність зразків:

Виробник або будь-яка особа, яка діє від імені виробника, повинні надати репрезентативні зразки нового чистого текстильного волокна та відповідних сумішей текстильних волокон, необхідних для верифікації точності, надійності та повторюваності пропонованих методів ідентифікації та кількісного аналізу. Комісія може вимагати від виробника або особи, яка діє від імені виробника, надання додаткових зразків відповідних сумішей волокон.

Виробник або будь-яка особа, яка діє від імені виробника, повинні надати репрезентативні зразки нового чистого текстильного волокна та відповідних сумішей текстильних волокон, необхідних для валідації пропонованих методів ідентифікації та кількісного аналізу. Комісія може вимагати від виробника або особи, яка діє від імені виробника, надання додаткових зразків відповідних сумішей волокон.

ДОДАТОК III

Назви, зазначені в статті 8(1)

болгарською мовою:

іспанською мовою:

чеською мовою:

датскькою мовою:

німецькою мовою:

естонською мовою:

грецькою мовою:

англійською мовою:

французькою мовою:

хорватською мовою:

ірландською мовою:

італійською мовою:

латвійською мовою:

литовською мовою:

угорською мовою:

мальтійською мовою:

нідерландською мовою:

польською мовою:

португальською мовою:

румунською мовою:

словацькою мовою:

словенською мовою:

фінською мовою:

шведською мовою:

ДОДАТОК IV

Спеціальні положення щодо етикетування та маркування деяких текстильних виробів

(зазначені в статті 13)

Вироби

Положення щодо етикетування та маркування

1. Такі корсетні вироби:

Склад волокон вказують на етикетці та маркованні шляхом зазначення складу усього виробу або, інклюзивно чи окремо, складу перелічених компонентів відповідно:

(a) Бюстгальтери

зовнішнє та внутрішнє полотно чашок і спинки

(b) Корсети і пояси

передні, задні і бокові частини

зовнішнє та внутрішнє полотно чашок, передні і задні жорсткі частини та бокові частини

2. Інші корсетні вироби, не перелічені вище

Склад волокон вказують шляхом зазначення складу усього виробу або, інклюзивно чи окремо, складу різних компонентів виробів. Таке етикетування не є обов'язковим для компонентів, які становлять менше ніж 10 % загальної маси виробу.

3. Всі корсетні вироби

Окреме етикетування або марковання різних частин корсетних виробів здійснюють таким чином, щоб споживач міг легко зрозуміти, якої частини виробу стосуєься інформація на етикетці або аркованні.

4. Текстильні вироби, пофарбовані методом витравного друку

Склад волокон зазначають для усього виробу, а також може бути вказаний шляхом зазначення окремо складу базового полотна та витравних частин. Ці компоненти повинні бути позначені назвою.

5. Вишиті текстильні вироби

Склад волокон зазначають для усього виробу, а також може бути вказаний шляхом зазначення окремо складу базового полотна та ниток для вишивання. Ці компоненти повинні бути позначені назвою. Таке етикетування або маркування є обов'язковим тільки для вишитих частин, які становлять не менше ніж 10 % площі поверхні виробу.

6. Пряжа, що складається із стержня та покриття, виготовлених з різних волокон, яка надана на ринку для споживача як така

Склад волокон зазначають для усього виробу, а також може бути вказаний шляхом зазначення окремо складу стержня та покриття. Ці компоненти повинні бути позначені назвою.

7. Оксамитові та плюшеві текстильні вироби або з текстильних матеріалів, подібних до оксамиту чи плюшу

Склад волокон зазначають для усього виробу а також, якщо виріб має відмінний зворотний та лицьовий бік, що складаються з різних волокон, може бути зазначений окремо для цих компонентів. Ці компоненти повинні бути позначені назвою.

8. Покриття для підлоги та килими, в яких зворотний та лицьовий бік складаються з різних волокон

Склад волокон може бути зазначений тільки для лицьового боку. Лицьовий бік повинен бути позначений назвою.

ДОДАТОК V

Текстильні вироби, для яких етикетування або маркування не є обов'язковим

(зазначені в статті 17(2))

1. Пов'язки, що підтримують рукав

2. Ремінці для годинників з текстильних матеріалів

3. Етикетки та емблеми

4. Кухонні прихватки з наповнювачем, з текстильних матеріалів

5. Чохли-грілки для кавників

6. Чохли-грілки для заварювальних чайників

7. Нарукавники

8. Муфти, інші ніж з ворсових тканин

9. Штучні квіти

10. Подушечки для голок

11. Пофарбовані полотна

12. Текстильні вироби для ґрунтових і підкладкових тканин, призначених для надання жорсткості