Перше засідання суддів, обраних до Європейського суду з прав людини

РАДА ЄВРОПИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

КОМЮНІКЕ

07.05.1998

Перше засідання суддів, обраних до Європейського суду з прав людини

Спільне комюніке секретаря Європейського суду з прав людини та секретаря Європейської комісії з прав людини

У Палаці прав людини в Страсбурзі, з 28 квітня по 2 травня 1998 року, 39 суддів, обраних до нового постійного Європейського суду з прав людини, провели перше зібрання. Новий Суд розпочинає свою роботу з 1 листопада 1998 року, тобто з моменту набуття чинності Протоколом N 11 до Європейської конвенції з прав людини ( 995_004 ). Судді, обрані Парламентською Асамблеєю Ради Європи у січні та квітні минулого року, розробили підготовчі заходи, що їх необхідно вжити до того, як Суд розпочне виконувати свої функції.

Обрані судді утворили дві робочі групи: перша має випрацювати Регламент Суду, друга - вирішити адміністративні питання. Обидві групи незадовго до закінчення зібрання Суду провели перше засідання, яке проходило під головуванням найстаршого за віком судді пана Бенедетто Конфорті.

* * *

Новий Суд постав на місці двох нині існуючих органів, що опікувалися додержанням державами-учасницями своїх зобов'язань щодо положень Конвенції ( 995_004 ). Відомо, що цими органами є на сьогодні нинішній Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини. Нині громадяни держав - членів Ради Європи, а також самі держави мають змогу безпосередньо винести на міжнародний судовий розгляд свої звинувачення щодо порушення закріплених у Конвенції прав людини.

Ця реформа зумовлена труднощами, яких стає дедалі більше і з якими зіткнулися нині існуючі інституції, і має на меті протистояти нагромадженню справ та належним чином оптимізувати механізм застосування Конвенції ( 995_004 ). Скасування порядку розгляду справи двома різними органами, що відбирало забагато часу, є основною складовою цієї реформи.

Згідно з Протоколом N 11 ( 994_536 ), юрисдикція Суду є обов'язковою, але за існуючої системи і застосування права на особисте звернення до Комісії, і юрисдикція Суду не є обов'язковими. Іншою особливістю системи, що підлягає скасуванню, є судова функція Комітету міністрів Ради Європи, який зараз розглядає скарги щодо справ, що їх визнано Комісією прийнятними, але не передано до Суду. Разом з тим Комітет міністрів має зберегти свою наглядальну функцію щодо виконання рішень Суду.

Новий Суд складається з такої кількості суддів, що відповідає кількості держав-учасниць. Судді виступають у своїй особистій якості й можуть бути переобрані.

Новий Європейський суд з прав людини, як і його попередник, засідає в Палаці прав людини у Страсбурзі. Суд вивчає справи у комісіях із трьох осіб, які мають право одноголосно відхилити справу - якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення палатою у складі семи суддів та Великою палатою у складі сімнадцяти суддів. Ці палати висловлюють свою думку щодо прийнятності та обґрунтованості справ, які не підлягають обговоренню комісією, - проте можуть бути передані до Великої палати у разі, якщо постає серйозне питання, що стосується тлумачення Конвенції ( 995_004 ) чи протоколів до неї, або коли вирішення цього питання може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше. Проте сторони можуть заперечити проти відмови палатою від своєї юрисдикції.

Суд на пленарному засіданні обирає свого голову, одного або двох заступників голови Суду, а також голів палат, - кожен із них є членом Великої палати за посадою, як і кожний суддя, обраний від заінтересованої держави. Суд на пленарному засіданні затвердить Регламент, а також визначиться щодо палат.

Особливістю нового Суду є, зокрема, те, що упродовж трьох місяців після постановлення рішення палатою сторони мають право звернутися з клопотанням про передання справи до Великої палати. Колегія у складі п'яти суддів Великої палати вирішує, прийняти чи відхилити таке клопотання.

Протоколом ( 994_536 ) передбачено такі перехідні положення:

- усі справи, що є у провадженні нинішнього Суду, на момент набуття чинності Протоколом переводяться у провадження Великої палати нового Суду;

- усі справи, що є у провадженні Комісії і щодо яких не винесено ухвали про прийнятність на момент набуття чинності Протоколом, - передаються безпосередньо до нового Суду;

- Комісія упродовж одного року продовжує розглядати справи, визнані прийнятними.