Тип: Заява
Дата: 04 липня 2024 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Килихевич проти України» (Заява № 43958/15)
СТРАСБУРГ
04 липня 2024 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Килихевич проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (<…>), Голова,
Мартіньш Мітс (<…>),
Марія Елосегі (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 13 червня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 29 серпня 2015 року до Суду проти України, на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
4. Заявник скаржився, головним чином, на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції.
5. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96–101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в'язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>), пункти 122–141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149–159, від 10 січня 2012 року).
6. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
8. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цими скаргами.
9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.
II. ІНШІ СКАРГИ
10. Заявник також висунув інші скарги за різними статтями Конвенції.
11. Суд розглянув цю заяву та вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує прийнятними скарги щодо неналежних умов тримання під вартою та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заяві — неприйнятними.
2. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
3. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 04 липня 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Вікторія МАРАДУДІНА
Голова
Карло РАНЦОНІ
ДОДАТОК
Заява
зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
Установа,
дата початку
та закінчення строку,
тривалість
Площа
(кв.м)
на кожного
ув'язненого
Конкретні скарги
Сума, присуджена кожному заявнику
в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро)1
43958/15
29.08.2015
Віталій Володимирович
КИЛИХЕВИЧ
1984
Київський слідчий ізолятор
з 15.02.2015
по 04.04.2015
1 місяць та 21 день
1,65 м2
постійно увімкнене електричне освітлення, камера заражена паразитами/гризунами, недостатня кількість спальних місць, відсутність або недостатнє електричне освітлення, цвіль або бруд у камері, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, відсутність або обмежений доступ до душу, переповненість, неналежні умови перевезення в умовах переповненості та дуже високої або дуже низької температури за відсутності вентиляції, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або недостатня кількість фізичних вправ на свіжому повітрі
800
__________
1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.