Тип: Заява
Дата: 30 листопада 2023 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Шоломицький та інші проти України» (Заява № 12260/15 та 2 інші заяви)
СТРАСБУРГ
30 листопада 2023 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Шоломицький та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (<…>), Голова,
Катержіна Шімачкова (<…>),
Микола Гнатовський (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 09 листопада 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції.
7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги), з подальшими посиланнями).
8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року, з подальшими посиланнями).
9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою протягом періодів, зазначених в таблиці у додатку, не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.
11. Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку, є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
12. У заяві № 60551/17 заявник також подав інші скарги за статтею 5 Конвенції (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених в таблиці у додатку.
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заявах № 12260/15 та № 60551/17 заявники також висунули скарги за пунктом 3 статті 5 Конвенції.
14. Суд розглянув ці заяви та вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
15. З цього випливає, що ця частина заяв має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
17. У заяві № 3999/19 заявник не подав жодних вимог щодо справедливої сатисфакції, хоча йому було запропоновано це зробити. Отже, Суд вважає, що немає підстав присуджувати йому якусь суму у зв'язку з цим.
18. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, та відхилити решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції, висунутих у заяві № 12260/15.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об'єднати заяви.
2. Оголошує прийнятними скарги на незаконне тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені у таблиці в додатку, а решту скарг у заявах № 12260/15 та № 60551/17 — неприйнятними.
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв'язку з незаконним триманням під вартою.
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).
5. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
(c) Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції у заяві № 12260/15.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 листопада 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Вікторія МАРАДУДІНА
Голова
Карло РАНЦОНІ
ДОДАТОК
Перелік
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції (незаконне тримання під вартою)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника
та місце
знаходження
Період незаконного тримання
під вартою
Конкретні недоліки
Відповідне рішення
на національному рівні
Інші скарги
за усталеною
практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)1
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)2
1
12260/15
03.03.2015
Леонід Валентинович
ШОЛОМИЦЬКИЙ
1957
Моргун
Дмитро Олександрович
м. Київ
з 16.07.2014
по 17.07.2014
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року) та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року)
Протокол затримання
від 16.07.2014
1 800
250
2
60551/17
03.08.2017
Василь Васильович
МУЗИКА
1988
Чернова
Олена Олегівна
м. Київ
з 00 го. 10 хв
до 14 год 35 хв
01.02.2017
Незадокументоване позбавлення свободи або затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Бєлозоров проти Росії та України» (Belozorov v. Russia and Ukraine), заява № 43611/02, пункти 113–115, від 15 жовтня 2015 року, «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших заяв, пункти 76–79, від 26 червня 2018 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71–73, від 17 вересня 2020 року)
Протокол затримання
від 01.02.2017
п. 4 ст. 5 Конвенції — надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою — скарги на ухвали про тримання під вартою були розглянуті із затримкою:
(i) подано 06.02.2017 — розглянуто 03.04.2017,
(ii) подано 04.04.2017 — розглянуто 15.06.2017 (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 84–87, від 10 лютого 2011 року)
2 600
250
3
3999/19
24.12.2018
Олексій Гаррійович
ТАМРАЗОВ
1975
Чащевий
Дмитро Ігорович
м. Київ
З 21.08.2018
по 23.08.2018
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року) та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року)
—
—
__________
1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.