Справа «Радченко та Абрамов проти України» (Заяви № 5312/20 та № 22627/20)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Радченко та Абрамов проти України» (Заяви № 5312/20 та № 22627/20)

СТРАСБУРГ

18 січня 2024 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Радченко та Абрамов проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<…>), Голова,

Катержіна Шімачкова (<…>),

Микола Гнатовський (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 грудня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники стверджували про ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Вони посилалися на статтю 3 Конвенції.

7. Суд зазначає, що заявники страждали на серйозні захворювання, зазначені у таблиці в додатку, які вплинули на їхнє повсякденне життя. Отже, вони могли зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана їм медична допомога.

8. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що органи державної влади повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див., наприклад, рішення у справах «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року, та «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року, обидва з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом,- регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року, та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року, обидва з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку органи державної влади зобов'язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява № 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року, та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року, обидва з подальшими посиланнями).

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявників, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00, пункти 103-105, ЄСПЛ 2005 II, «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104-106, від 28 березня 2006 року, та «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пункти 68-78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявники не отримали всебічної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

11. Заявники подали інші скарги, які також порушують питання за Конвенцією, з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89-95) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 січня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Мартіньш МІТС

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції (неналежна медична допомога під час тримання під вартою)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце­

знаходження

Основне захворювання

Недоліки у лікуванні

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)2

1

5312/20

16.12.2019

Наталія Іллівна

РАДЧЕНКО

1963

Фокій

Богдан Васильович

м. Чернівці

Кардіоміопатія, хронічний гепатит, хронічний панкреатит, виразкова хвороба шлунку, струс головного мозку, прогресуюча енцефалопатія, остеохондроз хребта, артеріальна гіпотензія, дисметаболізм

відсутність/

затримка у проведенні медичного обстеження, відсутність/

затримка у наданні медикаментозного лікування, відсутність/

затримка у наданні дієтичного харчування

З 02.04.2019

триває

Більше 4 років, 7 місяців та 23 днів

ст. 13 - відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою (див. рішення у справі «Сергій Антонов проти України» (Sergey Antonov v. Ukraine), заява № 40512/13, пункти 94-97, від 22 жовтня 2015 року)

7 500

250

2

22627/20

05.05.2020

Володимир Миколайович

АБРАМОВ

1960

Дементьєв

Олександр Сергійович

м. Київ

Захворювання серця, гіпертонічний криз, діабет, внутрішня резорбтивна гідроцефалія

Відсутність/

затримка у проведенні медичного обстеження, відсутність/

затримка у проведенні медичного тестування, відсутність/

затримка в отриманні консультації зі спеціалістом

З 10.09.2019

по 29.03.2021

1 рік, 6 місяців

та 20 днів

п. 3 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування - тримання заявника під вартою з 10.09.2019 - триває, тримання під вартою ґрунтувалося на стандартних підставах без належної оцінки ризиків (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 77-81, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 38-42, від 15 лютого 2016 року);

п. 5 ст. 5 - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - право на відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не гарантується національною правовою системою (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286-287, від 30 квітня 2013 року, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року),

ст. 13 - відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою (див. рішення у справі «Сергій Антонов проти України» (Sergey Antonov v. Ukraine), заява № 40512/13, пункти 94-97, від 22 жовтня 2015)

9 750

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.