Справа «Сидоренко та інші проти України» (Заява № 26269/13 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Сидоренко та інші проти України» (Заява № 26269/13 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

01 грудня 2022 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Сидоренко та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<…>), Голова,

Маттіас Гуйомар (<…>),

Микола Гнатовський (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 10 листопада 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. У заявах № 26269/13, № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

І. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 1 статті 5 Конвенції

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

...

(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;».

7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги), з подальшими посиланнями).

8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року, з подальшими посиланнями).

9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.

11. Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку, є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

III. ІНШІ СКАРГИ

12. У заявах № 26269/13, № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 заявники також висунули інші скарги за різними статтями Конвенції.

13. Щодо скарг у заявах № 26269/13 та № 53656/13 за пунктом 4 статті 5 та статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з оскарженням незаконного тримання під вартою Суд вважає, що він розглянув основне юридичне питання, порушене в цих заявах, і немає потреби у винесенні окремого рішення щодо прийнятності та суті цих скарг (див. рішення у справах «Центр правових ресурсів від імені Валентина Кимпеану проти Румунії» [ВП] (<...>) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ 2014 року, та, наприклад, «Погорєлов проти України» [Комітет] (Pogoryelov v. Ukraine) [Committee], заява № 19062/15, пункт 11, від 13 жовтня 2022 року).

14. Суд розглянув решту скарг у заявах № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

З цього випливає, що ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

16. У заяві № 27194/18 заявник не подав вимог щодо справедливої сатисфакції, хоча йому було запропоновано це зробити. Отже, Суд вважає, що немає підстав присуджувати йому якусь суму у зв'язку з цим.

17. Щодо решти заяв, то з огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, і відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявниками.

18. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги на незаконне тримання під вартою та постановляє, що немає потреби розглядати прийнятність та суть скарг за пунктом 4 статті 5 і статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з оскарженням незаконного тримання під вартою у заявах № 26269/13 та № 53656/13, і оголошує решту скарг у заявах № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 неприйнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв'язку з незаконним триманням під вартою.

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам, крім заявника у заяві № 27194/18, суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

5. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 01 грудня 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Мартіньш МІТС

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції (незаконне тримання під вартою)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце­

знаходження

Період незаконного тримання

під вартою

Конкретні скарги

Відповідне рішення

на національному рівні

Сума, присуджена кожному заявнику

в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)2

1

26269/13

13.04.2013

Ігор Миколайович

СИДОРЕНКО

1967

Савко

Віталій Вікторович

м. Дніпро

З 30.12.2012

по 19.03.2013

тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70-72,

від 10 лютого 2011 року)

1 800

250

2

53656/13

06.08.2013

Олександр Євгенович

БАРСУКОВ

1984

Лєсова

Юлія Олександрівна

смт Авангард

З 29.06.2013

по 09.07.2013

тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70-72,

від 10 лютого 2011 року)

1 800

250

3

1470/18

02.12.2017

Володимир Васильович

МИКИТЮК

1982

Ван

Ірина Радиславівна

м. Городенка

З 09.11.2017

по 10.11.2017

відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89,

від 06 жовтня 2016 року),

та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83-85,

від 17 вересня 2020 року)

1 800

250

4

27194/18

06.06.2018

Геннадій Леонідович

ТРУХАНОВ

1965

Лисак

Олександр Миколайович

м. Київ

З 14.02.2018

по 15.02.2018

відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89,

від 06 жовтня 2016 року),

та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83-85,

від 17 вересня 2020 року)

протокол затримання

від 14.02.2018

-

-

5

19068/20

28.02.2020

Петро Петрович

НІКОЛАЄНКО

1984

Ягунов

Дмитро Вікторович

м. Київ

З 06.02.2020

по 07.02.2020

звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68-70, ЄСПЛ 2015)

Одеський апеляційний суд від 06.02.2020

1 800

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.