Справа «Черних та Грубий проти України» (Заяви № 59197/19 та № 33320/20)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Черних та Грубий проти України» (Заяви № 59197/19 та № 33320/20)

СТРАСБУРГ

28 жовтня 2021 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Черних та Грубий проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Лятіф Гусейнов (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Арнфінн Бордсен (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 07 жовтня 2021 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання їх під вартою та на відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...».

7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в'язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цими скаргами.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункт 80, від 10 лютого 2011 року, «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 41 і 42, від 15 грудня 2016 року, «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві будь-якого ефективного засобу юридичного захисту;

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, поданими відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 жовтня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Лятіф ГУСЕЙНОВ

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за статтею 3 та 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Установа,

дата початку

та закінчення строку,

тривалість

Площа (кв.м)

на кожного

ув'язненого

Конкретні скарги

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику

в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена кожному заявнику в якості судових та інших витрат

(в євро)2

1

59197/19

04.11.2019

Михайло Володимирович

ЧЕРНИХ

1983

Пустинцев

Андрій Віталійович

м. Дніпро

Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)

з 30.03.2017

триває

Більше 4 років, 5 місяців

та 4 дні

3,6 кв.м

Камера заражена паразитами/

гризунами,

відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність приватності під час використання туалету, цвіль або бруд у камері, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність туалетних засобів, відсутність або погана якість постільної білизни, переповненість

Пункт 3 статті 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового слідства, яке досі триває, і має обраховуватися з 28.03.2017, строк тримання під вартою регулярно продовжувався на підставі стандартного формулювання; запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою не розглядалося;

Пункт 5 статті 5 Конвенції - відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання чи тримання під вартою - право на відшкодування шкоди не передбачено у національній правовій системі (див.рішення у справах «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine),

заява № 28718/09, пункт 55,

від 05 березня 2015 року, та «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine),

заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року)

9 800

250

2

33320/20

14.07.2020

Дмитро Анатолійович

ГРУБИЙ

1987

Йолкін

Андрій Валерійович

м. Кривий Ріг

Київський слідчий

ізолятор

з 01.04.2015

по 15.01.2020

4 роки,

9 місяців

та 15 днів

1,85-2,9 кв.м

Переповненість, неналежна температура, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність приватності під час використання туалету, відсутність або недостатня кількість денного освітлення, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність туалетних засобів, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або обмежений доступ до теплої води, пасивне паління, низька якість продуктів харчування, низька якість питної води

Пункт 3 статті 5 Конвенції - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового слідства у період з 26.03.2015 до 15.01.2020, ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі; відсутність розгляду можливості застосування інших запобіжних заходів,

Пункт 5 статті 5 Конвенції - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - відсутність ефективного права на відшкодування шкоди у національній правовій системі

у зв'язку з порушеннями п.3 ст. 5 (див.рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287,

від 30 квітня 2013 року, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine),

заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

9 800

250

__________

1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявникам.