Справа «Солтисюк і Толмачов проти України» (Заяви № 19421/20 та № 20160/20)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Солтисюк і Толмачов проти України»

(Заяви № 19421/20 та № 20160/20)

СТРАСБУРГ

10 червня 2021 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Солтисюк і Толмачов проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Стефані Моро-Вікстром (<...>), Голова,

Йован Ілієвський (<...>),

Маттіас Гуйомар (<...>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 20 травня 2021 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають таке:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...».

7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>) [ВП], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в'язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

8. У керівній справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції або неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції з огляду на висновки у рішеннях у справах «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року,- щодо скарги на надмірну тривалість кримінального провадження, «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року,- щодо необґрунтовано тривалого тримання під вартою, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, від 05 березня 2015 року,- щодо скарги за пунктом 5 статті 5 Конвенції на відсутність відшкодування за тривале тримання під вартою.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine)) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, поданими відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(а) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 червня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Стефані МОРО-ВІКСТРОМ

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції

(неналежні умови тримання під вартою

та відсутність у національному законодавстві

ефективного засобу юридичного захисту)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника заявника,

місцезнаходження

Установа,

дата початку та закінчення строку,

тривалість

Площа (кв.м.)

на кожного

ув'язненого

Конкретні скарги

Інші скарги за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена в якості відшкодування судових та інших витрат у кожній заяві

(в євро)2

1

19421/20

10.04.2020

Микола Петрович СОЛТИСЮК

1985

Пустинцев Андрій Віталійович

м. Дніпро

Черкаський слідчий ізолятор

з 15.11.2013

по 13.11.2020

6 років, 11 місяців та 30 днів

менше 3 кв.м

відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу

Пункт 3 статті 5 - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування (14.11.2013-18.10.2019, більше 5 років та 10 місяців).

Пункт 5 статті 5 - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

Пункт 1 статті 6 - надмірна тривалість кримінального провадження (з 14.11.2013 - досі триває, більше 6 років та 6 місяців, дві інстанції)

9 800

250

2

20160/20

15.04.2020

Роман Віталійович

ТОЛМАЧОВ

1984

Вавренюк

Олександр Володимирович

м. П'ятихатки

Черкаський слідчий ізолятор

з 15.11.2013

триває

Більше 7 років, 4 місяців та 24 днів

2 кв.м

відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або недостатнє природне освітлення

Пункт 3 статті 5 - надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування (14.11.2013-18.10.2019, більше 5 років та 10 місяців).

Пункт 5 статті 5 - відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

Пункт 1 статті 6 - надмірна тривалість кримінального провадження (14/11/2013 - досі триває, більше 6 років та 6 місяців, дві інстанції)

9 800

250

__________

1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.

2 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.