Тип: Заява
Дата: 22 липня 2021 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Лебедєв та інші проти України»
(Заява № 33994/20 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку)
СТРАСБУРГ
22 липня 2021 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Лебедєв проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (<...>), Голова,
Йован Ілієвський (<...>),
Маттіас Гуйомар (<...>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 01 липня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися за статтею 3 Конвенції на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення.
ПРАВО
I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. Вони посилалися, прямо або по суті, на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».
7. Суд повторює, що Конвенція не забороняє застосування покарання у виді довічного позбавлення волі до осіб, яких було визнано винними у вчиненні особливо тяжких злочинів, наприклад, вбивстві. Однак для того, щоб таке покарання відповідало вимогам статті 3 Конвенції, воно має бути de jure та de facto скоротним, що означає як наявність у засудженого перспективи звільнення, так і можливість перегляду. Основа такого перегляду повинна охоплювати оцінку наявності законних підстав пенологічного характеру для подальшого тримання засудженого під вартою. До цих підстав належить покарання, стримування, захист суспільства та реабілітація. Співвідношення між ними необов'язково є сталим і може змінюватися упродовж відбування покарання, тому підстави, які спочатку виправдовували тримання під вартою, можуть не виправдовувати його після тривалого строку відбування покарання. Наголошується на важливості реабілітації, оскільки саме в цьому наразі полягає акцент у політиці країн Європи щодо обрання покарань, як це відображено у практиці Договірних держав, стандартах, прийнятих Радою Європи, та відповідних міжнародних документах (див. рішення у справі «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства» [ВП] (Vinter and Others v. the United Kingdom) [GC], № 66069/09 та 2 інші заяви, пункти 59-81, ЄСПЛ 2013 (витяг)).
8. У керівній справі «Петухов проти України (№ 2)» (Petukhov v. Ukraine (no. 2), заява № 41216/13, від 12 березня 2019 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Отже, вони є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
10. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
11. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Петухов проти України (№ 2)» (Petukhov (no. 2), п. 201) Суд вважає, що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об'єднати заяви.
2. Оголошує заяви прийнятними.
3. Постановляє, що вони свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з довічним позбавленням волі без перспективи звільнення.
4. Постановляє, що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 липня 2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Вікторія МАРАДУДІНА
Голова
Стефані МОРО-ВІКСТРОМ
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника
та місцезнаходження
Назва суду
Дата покарання у виді довічного позбавлення волі
Рішення суду про залишення вироку
без змін
1
33994/20
23.10.2020
Геннадій Констянтинович
ЛЕБЕДЄВ
1972
Запорожець
Олесь Володимирович
м. Запоріжжя
Токмацький районний суд Запорізької області
07.03.2013
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
28.08.2014
2
42293/20
11.09.2020
Геннадій Володимирович
БУРЯК
1965
Кашапова
Вікторія Олексіївна
м. Житомир
Харківський обласний суд
14.06.2001
Верховний Суд України
25.12.2001
3
43795/20
28.08.2020
Сергій Володимирович
ЄВГЛЕВСЬКИЙ
1986
Беспала
Таміла Сергіївна
м. Харків
Апеляційний суд Донецької області
12.03.2010
Верховний Суд України
30.09.2010
4
47659/20
19.10.2020
Руслан Вікторович
МАЛАХОВ
1976
Беспала
Таміла Сергіївна
м. Харків
Апеляційний суд Запорізької області
31.07.2007
Інформація відсутня
5
50826/20
19.10.2020
Віталій Вікторович
ЧАЙКОВСЬКИЙ
1967
Федаш Микола Миколайович
м. Київ
Апеляційний суд Донецької області
06.10.2005
Верховний Суд України
19.10.2006
6
53207/20
11.11.2020
Олександр Віталійович
КАМАЦЬКИЙ
1971
Киченок
Андрій Сергійович
м. Київ
Апеляційний суд Львівської області
25.07.2008
Верховний Суд України
23.12.2008
7
53345/20
10.11.2020
Василь Володимирович
КОВАЛЬ
1962
Киченок
Андрій Сергійович
м. Київ
Апеляційний суд міста Севастополя
26.11.2001
Верховний Суд України
05.09.2002
8
53677/20
11.11.2020
Ян Михайлович
ГОРДІЙЧУК
1969
Киченок
Андрій Сергійович
м. Київ
Апеляційний суд міста Севастополя
03.12.2002
має бути 05.12.2002
Верховний Суд України
17.04.2003