Тип: Заява
Дата: 10 грудня 2020 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Лопата та інші проти України»
(Заява № 84210/17 та 23 інші заяви - див. перелік у додатку)
СТРАСБУРГ
10 грудня 2020 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Лопата та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Івана Єліч (<...>), Голова,
Ганна Юдківська (<...>),
Арнфінн Бардсен (<...>), судді,
та Лів Тігерштедт (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 листопада 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися за статтею 3 Конвенції на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. Деякі заявники також висунули інші скарги за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, насамперед, на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. Вони посилалися, прямо або по суті, на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».
7. Суд повторює, що Конвенція не забороняє застосування покарання у виді довічного позбавлення волі до осіб, яких було визнано винними у вчиненні особливо тяжких злочинів, наприклад, умисному вбивстві. Однак, для того, щоб таке покарання відповідало вимогам статті 3 Конвенції, воно має бути de jure та de facto скоротним, що означає як наявність у засудженого перспективи звільнення, так і можливість перегляду. Основа такого перегляду повинна охоплювати оцінку наявності законних підстав пенологічного характеру для подальшого тримання засудженого під вартою. До цих підстав належить покарання, стримування, захист суспільства та реабілітація. Співвідношення між ними необов'язково є сталим і може змінюватися упродовж відбування покарання, тому підстави, які спочатку виправдовували тримання під вартою, можуть не виправдовувати його після тривалого строку відбування покарання. Наголошується на важливості реабілітації, оскільки саме в цьому наразі полягає акцент у політиці країн Європи щодо обрання покарань, як це відображено у практиці Договірних держав, відповідних стандартах, прийнятих Радою Європи, та відповідних міжнародних документах (див. рішення у справі «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства» [ВП] (Vinter and Others v. the United Kingdom) [GC], № 66069/09 та 2 інші заяви, пункти 59-81, ЄСПЛ 2013 (витяг)).
8. У керівній справі «Петухов проти України (№ 2)» (Petukhov v. Ukraine (no. 2), заява № 41216/13, від 12 березня 2019 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
10. Деякі заявники також висунули інші скарги за різними статтями Конвенції.
11. Суд розглянув заяви і вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги або не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим у статтях 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Петухов проти України (№ 2)» (Petukhov (no. 2), пункт 201) Суд вважає, що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об'єднати заяви.
2. Оголошує прийнятними скарги стосовно покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення, а решту скарг у заявах - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
4. Постановляє, що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 грудня 2020 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Лів ТІГЕРШТЕДТ
Голова
Івана ЄЛІЧ
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника
та місцезнаходження
Назва суду
Дата покарання у виді довічного позбавлення волі
Рішення суду про залишення вироку без змін
1
84210/17
09.12.2017
Степан Анатолійович
ЛОПАТА
1984
Беспала Таміла Сергіївна
м. Харків
Апеляційний суд Черкаської області
12.12.2006
-
2
9511/18
03.05.2018
Володимир Миколайович
БАЛА
1976
Бойкова Ірина Анатоліївна
м. Київ
Апеляційний суд Чернігівської області
08.08.2003
Верховний Суд України
18.11.2003
3
21183/18
25.04.2018
Олексій Іванович
РОМАНЕНКО
1976
Овдієнко Ганна Володимирівна
м. Харків
Херсонський обласний суд
19.09.1997
-
4
26008/18
21.04.2018
Микола Євдокимович
СІЛІ
1958
Тарахкало Михайло Олександрович
м. Київ
Апеляційний суд Дніпропетровської області
28.03.2007
-
5
38904/18
07.07.2018
Сергій Петрович
ХУКАЛЕНКО
1971
Апеляційний суд Сумської області
23.06.2005
-
6
41765/18
06.08.2018
Володимир Іванович
ПАНАСЕНКО
1959
Апеляційний суд Львівської області
19.09.2008
-
7
43373/18
01.09.2018
Пахрудін Мухтарович
АЛІЄВ
1968
Сайпудінова Сайха Омарпашаївна
м. Саратов
Верховний Суд Автономної Республіки Крим
10.02.1997
Верховний Суд України
15.05.1997
8
58225/18
05.12.2018
Олександр Анатолійович
РОМАНЕНКО
1972
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
23.02.2017
Верховний Суд
05.06.2018
9
58644/18
10.12.2018
Валерій Петрович
ВОДОТОВКА
1960
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Київський міський суд
01.07.1997
Верховний Суд України
16.07.1998
10
59102/18
10.12.2018
Дмитро Львович
СІЛІН
1975
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Київський міський суд
08.08.2000
Верховний Суд України
26.04.2001
11
59271/18
10.12.2018
Сергій Степанович
МАРЦИНКЕВИЧ
1967
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Тернопільський обласний суд
21.09.2000
Верховний Суд України
12.12.2000
12
26708/19
24.10.2019
Олександр Вікторович
ІВАНОВ
1956
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Одеський обласний суд
19.02.1997
-
13
35936/19
27.06.2019
Володимир Володимирович
КОСТІН
1979
Овдієнко Ганна Володимирівна
м. Харків
Апеляційний суд Донецької області
17.05.2002
-
14
42966/19
17.07.2019
Дем'ян Іванович
СТАРЕНЬКИЙ
1968
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
26.01.2004
Верховний Суд України
21.07.2005
15
44910/19
13.08.2019
Олександр Степанович
МЕЛЬНИЧЕНКО
1972
Гайдамаченко Тамара Петрівна
м. Київ
Львівський обласний суд
19.02.2001
Верховний Суд України
30.10.2001
16
47458/19
06.09.2019
Олександр Іванович
ЖУЧЕНКО
1959
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Донецький обласний суд
04.09.1998
Верховний Суд України
21.10.1999
17
47468/19
06.09.2019
Олександр Левкович
ВАСАЛАТИЙ
1962
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Запорізький обласний суд
22.01.1999
-
18
48975/19
16.09.2019
Павло Андрійович
ГАРКАВЕНКО
1979
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Донецький обласний суд
20.06.2000
Верховний Суд України
11.01.2001
19
48985/19
13.09.2019
Валерій Миколайович
ТИЩЕНКО
1968
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Харківський обласний суд
26.05.2000
Верховний Суд України
06.11.2001
20
59160/19
03.11.2019
Олександр Олександрович
ПАЩЕНКО
1975
Рубіжанський міський суд Луганської області
29.05.2012
Апеляційний суд Луганської області
16.11.2012;
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
23.09.2014
21
59413/19
30.10.2019
Микола Олександрович
ХОХЛІЧ
1976
Хмельницький обласний суд
09.02.1996
Верховний Суд України
21.06.2000
22
60591/19
19.11.2019
Євген Вікторович
ХЛОПОНІН
1975
Преображенська Оксана Володимирівна
м. Страсбург
Донецький обласний суд
30.12.1998
-
23
61374/19
12.11.2019
Єльчин Бурхан огли
АГАБАЛАЄВ
1974
Апеляційний суд Херсонської області
10.06.2008
Верховний Суд України
02.12.2008
24
63910/19
18.11.2019
Валерій Вікторович
ВАСИЛЕНКО
1980
Овдієнко Ганна Володимирівна
м. Харків
Апеляційний суд Харківської області
24.11.2003
Верховний Суд України
22.06.2004