Справа «Король та інші проти України» (Заява № 82560/17 та 6 інших заяв – див. перелік у додатку)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Король та інші проти України» (Заява № 82560/17 та 6 інших заяв – див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

09 жовтня 2025 року

Переклад автентичний

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Король та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андреас Зюнд , Голова,

Діана Сирку ,

Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 18 вересня 2025 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на обмеження доступу до суду. У заяві № 34051/23 заявник також висунув інші скарги згідно з положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на обмеження доступу до суду. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.

7. Суд повторює, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід'ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року, та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року).

8. У керівних справах, наведених в таблиці у додатку, Суд вже встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

11. У заяві № 34051/23 заявник подав інші скарги, які порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), пункт 41) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з обмеженнями у доступі до суду.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 жовтня 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія МАРАДУДІНА

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Андреас ЗЮНД

Голова

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (обмеження у доступі до суду)

№

№ заяви

Дата подання

П.І.Б. заявника

Рік народження

П.І.Б. представника

та місцезнаходження

Ключова проблема,

яка обмежила доступ до суду

Практика

Факти та відповідна інформація

Інші скарги за усталеною практикою

Сума,

присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена у кожній заяві

в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)2

1.

82560/17

30.11.2017

Богдан Йосипович

КОРОЛЬ

1951

непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги

Рішення у справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland),

заява № 28249/95,

пункти 52–67,

ЄСПЛ 2001-VI;

«Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova),

заява № 32268/02,

пункти 31–36,

від 07 червня 2007 року

Ухвалою від 20.04.2017, залишеною без змін Вищим адміністративним судом України 02.06.2017, у провадженні щодо допустимості позову заявника стосовно завданої його майну шкоди, Львівський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору у розмірі приблизно 55 євро у зв'язку зі стверджуваною відсутністю у нього коштів. На підтвердження свого клопотання він надав довідку про його щомісячну пенсію у розмірі приблизно 45 євро, яка, як стверджується, була його єдиним доходом. Апеляційний суд аргументував це тим, що довідка не містила вичерпної інформації для оцінки фінансового становища заявника, не навівши додаткових деталей у зв'язку з цим.

1 500

-

2.

13023/18

05.03.2018

Сергій Олександрович

ГЛУЩЕВСЬКИЙ

1956

недоступність або необґрунтовано обмежений обсяг розгляду спору судом

Рішення у справах «Трегубенко проти України» (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пункти 44 і 45,

від 02 листопада 2004 року,

«Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункти 29–32,

від 10 грудня 2009 року

У 2016 році, після відмови Державної фіскальної служби (далі — ДФС) сплатити заявнику відсотки, нараховані на його кошти, вилучені в межах кримінального провадження, яке зрештою було закрито; заявник звернувся до суду з позовом проти ДФС, вимагаючи стягнення відповідних відсотків. Ухвалою від 27.09.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у задоволенні позову заявника та закрив провадження, установивши, що він не підпадав під компетенцію судів, і саме ДФС повинна була вирішувати питання щодо відсотків, які вимагалися.

1 500

-

3.

61291/19

24.10.2019

Іван Іванович

КАРПЕНКО

1973

непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги

Рішення у справі «Чолік проти Хорватії» ,

заява № 49083/18, пункти 39–60,

від 18 листопада 2021 року

Остаточною постановою

від 12.06.2019 Сумський апеляційний суд у відкритому засіданні частково залишив

без змін рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позов заявника щодо відшкодування шкоди, поданий проти установи виконання покарань, в якій його тримали під вартою, у зв'язку з його твердженням, що у ній незаконно відкрили один з його листів. Апеляційний суд зменшив розмір присудженого заявнику рішенням суду першої інстанції відшкодування шкоди з 1 000 українських гривень (далі — грн;

приблизно 32 євро) до 100 грн (приблизно 3 євро). Він також зобов'язав заявника, засудженого до довічного позбавлення волі, який не отримував доходу, сплатити судовий збір, сплачений установою виконання покарань за подання нею апеляційної скарги — 1037,34 грн (приблизно 33 євро).

500

-

4.

2999/20

27.12.2019

ТОВ «ШИППІНГ-ЛАЙН»

2015

Івашкова

Надія Євгенівна

м. Черкаси

непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги

Рішення у справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, пункти 52–67,

ЄСПЛ 2001-VI;

«Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova), заява № 32268/02, пункти 31–36,

від 07 червня 2007 року;

«Телтронік-КАТВ» проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland), заява № 48140/99, пункти 50–64,

від 10 січня 2006 року

Ухвалою від 15.04.2019 в адміністративному провадженні, в якому заявник оскаржував податковий штраф у розмірі 66 921 437 грн (приблизно 2 000 000 євро), Верховний Суд відмовив у задоволенні його клопотання про зменшення судових витрат у розмірі 1 233 400 грн (приблизно 40 475 євро), у зв'язку з яким підприємство-заявник вже сплатило 38 420 грн (приблизно 1 260 євро), посилаючись на стверджувану відсутність у нього коштів, на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту та податкових декларацій. Таким чином, касаційна скарга підприємства-заявника на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, якою було відмовлено в задоволенні його позову по суті, не була розглянута. Верховний Суд обґрунтував це тим, що підприємство-заявник не навело достатніх підстав для запитуваного зменшення розміру суми, і що згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір» лише фізичні особи мали право на подібне зменшення.

1 500

250

5.

36465/21

26.04.2021

ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП»

2013

Ковальчук

Віталій Володимирович

с. Софіївська Борщагівка

непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги

Рішення у справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, пункти 52–67,

ЄСПЛ 2001-VI; «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova), заява № 32268/02, пункти 31–36,

від 07 червня 2007 року;

«Телтронік-КАТВ» проти Польщі» (Teltronic–CATV v. Poland), заява № 48140/99, пункти 50–64,

від 10 січня 2006 року;

«Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey), заява № 59914/16, пункт 32–47, від 03 травня 2022 року

Ухвалою від 13.12.2019 у господарському провадженні щодо стягнення заборгованості, Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання підприємства-заявника про звільнення або відстрочення сплати судового збору в розмірі

245 942 гривень (приблизно 9 273 євро) у зв'язку з відсутністю у нього коштів (доходу чи активів), на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту, виписки з банківського рахунку та документи, що підтверджували його спроби стягнути належну йому заборгованість. Суд обґрунтував це тим, що згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» лише фізичні особи могли бути звільнені від обов'язку сплати судового збору, а не юридичні особи. 26.02.2020 і 28.10.2020 Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд залишали ухвалу від 13.12.2019 без змін.

1 500

250

6.

7810/22

24.01.2022

Олександра Іванівна

КУЗЬМИЧ

1961

суди проігнорували позов або іншим чином не ухвалили рішення щодо нього

Рішення у справах «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункти 37–39,

від 14 червня 2007 року,

«Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (Plakhteyev

and Plakhteyeva v. Ukraine),

заява № 20347/03, пункти 36–38,

від 12 березня 2009 року

Постановою від 06.08.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд

(далі — апеляційний суд) залишив без розгляду позов заявниці від 17.03.2020 про перерахунок пенсії за різні періоди 2010–2011 років, 2014 рік та з 2016 року й надалі. Апеляційний суд, посилаючись на періоди 2010–2011 та 2014 років, постановив, що позов був поданий після закінчення застосовного шестимісячного строку (стаття 1222 Кодексу адміністративного судочинства України). 20.09.2021 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у зв'язку з незазначенням заявницею виняткової підстави для касаційного перегляду, як вимагалося згідно з національним законодавством. Таким чином, вимоги заявниці щодо періоду з 2016 року були залишені без розгляду.

1 500

-

7.

34051/23

25.08.2023

Юрій Михайлович

БІЛИНСЬКИЙ-ГРОДЗЬ

1983

Решота

Володимир Володимирович

м. Львів

невизначеність щодо якого органу державної влади мав бути поданий позов

Рішення у справах «Костадін Михайлов проти Болгарії» (Kostadin Mihaylov v. Bulgaria),

заява № 17868/07, пункти 35–43,

від 27 березня 2008 року,

«Джорджел і Джорджета Стоіческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), заява № 9718/03, пункти 72–76,

від 26 липня 2011 року

17.01.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив без змін рішення Апеляційного суду Львівської області

від 02.11.2016, яким було відмовлено у задоволенні позову заявника про відшкодування приблизно 5 820 євро,

поданого у серпні 2015 року проти Державної автомобільної інспекції у зв'язку з її, як стверджувалося, незаконними діями. Суди встановили, що позов мав бути поданий проти Державної казначейської служби України. У червні 2017 року заявник подав до Печерського районного суду міста Києва аналогічний позов проти Державної казначейської служби України. 22.06.2022 Апеляційний суд міста Києва залишив без змін рішення цього суду від 17.04.2019, яким було відмовлено у задоволенні позову заявника на тій підставі, що належним відповідачем у цій справі був «орган державної влади, дії якого оскаржувалися». 08.05.2023 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга заявника, в якій він порушив питання про неузгодженість судових рішень, була неприйнятною за критерієм ratione valoris.

п. 1 ст. 6 Конвенції — надмірна тривалість цивільного провадження — 05.08.2015–08.05.2023,

3 інстанції

(див. рішення у справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), заява № 23853/02,

від 30 листопада 2006 року),

ст. 13 Конвенції — відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з надмірною тривалістю цивільного провадження — (див. рішення у справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko

v. Ukraine), заява № 23853/02,

від 30 листопада 2006 року)

1 950

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.