Тип: Заява
Дата: 13 листопада 2025 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Соколов та інші проти України» (Заява № 71897/17 та 8 інших заяв – див. перелік у додатку)
СТРАСБУРГ
13 листопада 2025 року
Переклад автентичний
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Соколов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд , Голова,
Діана Сирку ,
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 жовтня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Заявниця у заяві № 3159/19 також подала інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
7. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов'язків цивільного характеру чи встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, та «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75, пункти 48 і 49, від 27 лютого 1980 року). Крім того, обмеження будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції лише якщо вони переслідують законну мету і наявне розумне співвідношення пропорційності між застосованими засобами та метою, яка переслідується (див. рішення у справі «Селіс проти Франції» , заява № 14166/09, пункт 33, від 08 березня 2012 року). Ці гарантії ефективного доступу за пунктом 1 статті 6 застосовні до апеляційних та касаційних судів у разі їхнього існування (див., серед інших джерел, рішення у справі «Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункт 33, від 25 червня 2009 року), у тому числі щодо проваджень про адміністративні правопорушення в апеляційних судах (див., наприклад, рішення у справі «Чернега та інші проти України» (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункти 176–182, від 18 червня 2019 року).
8. У керівних справах «Давран проти Туреччини» (Davran v. Turkey), заява № 18342/03, пункти 31–47, від 03 листопада 2009 року, та згаданому рішенні у справі «Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), пункти 34–43, Суд вже встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
11. У заяві № 3159/19 заявниця подала інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), заява № 11691/06, пункт 36, від 16 лютого 2017 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об'єднати заяви.
2. Оголошує заяви прийнятними.
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій.
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).
5. Постановляє, що:
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 листопада 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія МАРАДУДІНА
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас ЗЮНД
Голова
ДОДАТОК
Перелік
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (відмова у доступі до судів вищих інстанцій)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місце-
знаходження
Конкретне порушення,
на яке скаржилися
Практика
Факти та відповідна інформація
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)1
Сума, присуджена у кожній заяві
в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)2
1.
71897/17
23.09.2017
Дмитро Олександрович
СОКОЛОВ
1989
Дикий
Юрій Олегович
м. Київ
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Постановою від 24.05.2017 Апеляційний суд Київської області повернув, як подану після закінчення строку для оскарження, апеляційну скаргу заявника від 16.05.2017 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2017, якою його було визнано винним у його присутності у вчиненні адміністративного правопорушення — керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про поновлення десятиденного строку на апеляційне оскарження, яке ґрунтувалося на тому (і підтверджувалося відповідними документами), що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови за його заявою про її отримання 10.05.2017, вважаючи це неналежною підставою для поновлення строку, про яке клопотав заявник. Апеляційний суд зазначив, що заявник був присутнім у засіданні 03.05.2017, у якому було оголошено оскаржувану постанову. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
250
2.
3159/19
10.12.2018
Наталія Іллівна
РАДЧЕНКО
1963
Фокій
Богдан Васильович
м. Чернівці
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Ухвалою від 29.05.2018 (врученою заявниці 11.06.2018) Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги заявниці, як поданої з пропуском строку, цю скаргу вона первинно подала до цього суду 13.04.2018 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27.12.2017, якою частково було змінено вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 09.10.2015, яким заявницю було визнано винною у вчиненні шахрайства. Верховний Суд постановив, що той факт, що повний текст ухвали апеляційного суду від 27.12.2017 було проголошено 17.01.2018, згідно з офіційною довідкою, складеною канцелярією апеляційного суду, був недостатнім, щоб остання дата вважалася датою обрахування відповідного тримісячного строку для подання касаційної скарги. Верховний Суд постановив, що відповідний строк розпочався з дати постановлення ухвали апеляційного суду від 27.12.2017. Згідно зі статтею 426 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, касаційні скарги мають бути подані до Верховного Суду протягом трьох місяців з «дня проголошення» судового рішення судом апеляційної інстанції.
п. 1 ст. 6 Конвенції — надмірна тривалість кримінального провадження — з 15.12.2011 до 18.09.2018,
3 інстанції (див. рішення у справі «Нечай проти України» (Nechay
v. Ukraine), заява № 15360/10, пункти 67–79, від 01 липня 2021 року);
ст. 13 Конвенції — відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з надмірною тривалістю кримінального провадження
1 950
250
3.
19609/19
03.04.2019
Олег Олександрович
ЗАЙЧЕНКО
1971
непередбачуваність
та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Постановами від 16.10.2018 та 10.12.2018 Київський апеляційний суд повертав апеляційну скаргу заявника, подану 02.10.2018 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17.08.2018, якою його було визнано винним у порушенні митних правил, як подану після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник був присутнім у засіданні 17.08.2018 та був поінформований про оскаржувану постанову в цей день. Апеляційний суд відхилив аргумент заявника про пропуск встановленого строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено лише 26.09.2018 після того, як він та його захисник неодноразово, починаючи з 23.08.2018, зверталися до суду першої інстанції із заявами про її надання. Заявник надав копії відповідних заяв та повідомлення про вручення.
Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
—
4.
44053/19
12.08.2019
Андрій Ігорович
КУРОЧКІН
1989
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Постановою від 22.05.2019 Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 11.05.2019 на постанову Оболонського районного суду міста Києва
від 23.04.2019 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення — керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як подану після закінчення встановленого строку. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про поновлення встановленого десятиденного строку до 11.05.2019, яке ґрунтувалось на тому, що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови лише 08.05.2019, коли воно було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Апеляційний суд постановив, що цей факт не становив належну підставу для задоволення поновлення строку на оскарження, про яке клопотав заявник, оскільки заявник був присутній у засіданні 23.04.2019 та був повідомлений про оскаржувану постанову в цей день.
Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
5.
49672/19
12.09.2019
Володимир Михайлович
РОДЧУК
1984
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Ухвалою від 30.11.2018 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника від 17.09.2018 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2018, яким його було визнано винним у порушенні митних правил, як поданою після закінчення встановленого строку, а також визнання необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваного рішення 12.09.2018 (що було підтверджено заявою заявника
від 06.09.2018 та відповідним повідомленням про вручення від 12.09.2018).
Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження до 17.09.2018, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 04.09.2018, на якому було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. 19.03.2019 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника.
1 500
—
6.
49416/20
24.10.2020
Валерій Геннадійович
БАБІН
1956
Маркелов
Владислав Сергійович
м. Лімасол
непередбачуваність
та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti
v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Постановою від 13.07.2020 Донецький апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 06.07.2020 на постанову Приморського районного суду міста Маріуполя від 22.06.2020, якою його було визнано винним у порушенні митних правил за відсутності заявника та його захисника, як подану після закінчення встановленого строку, а також визнання необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваної постанови 26.06.2020 (що було підтверджено клопотанням його захисника від 24.06.2020 та відповідним повідомленням про отримання від 26.06.2020). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження до 06.07.2020, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявника та його захисника було повідомлено про засідання від 22.06.2020, у якому було ухвалено оскаржувану постанову. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
250
7.
1601/21
16.12.2020
Данило Анатолійович МЕЛЬНИК
1998
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Остаточною постановою від 26.08.2020 Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника у провадженні про адміністративне правопорушення, подану 07.08.2020 на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 20.07.2020, як подану після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник та його захисник були повідомлені про постанову в день її проголошення, оскільки вони обидва були присутні у засіданні. Апеляційний суд відхилив аргументи, що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови 07.08.2020 після неодноразових звернень заявника та його захисника до суду першої інстанції (27.07.2020 і 05.08.2020) із заявами про її надання. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
—
8.
43541/21
20.08.2021
Роман Богданович
ГАЛАБУДА
1987
Довгань
Володимир Ігорович
м. Львів
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Остаточною постановою від 15.06.2021 у провадженні про адміністративне правопорушення щодо порушення правил безпеки дорожнього руху Львівський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 07.06.2021 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 12.05.2021, як подану після закінчення встановленого строку, а також визнав необґрунтованим його клопотання про поновлення відповідного десятиденного строку (частина друга статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення), яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваної постанови 27.05.2021 (підтверджений відповідним повідомленням про отримання). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 12.05.2021. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
250
9.
10000/23
08.02.2023
Дмитро Ігорович
АНДРЕЙЧЕНКО
1994
Чіп
Ярослав Миколайович
м. Дніпро
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункти 33–43, від 25 червня 2009 року
Постановою від 05.12.2022 Дніпровський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 20.10.2022 на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 про закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, в якому заявник був потерпілим, як подану після закінчення встановленого строку. Апеляційний суд обґрунтував це тим, що заявник був присутній у засіданні 21.09.2022 та був ознайомлений зі вступною та резолютивною частинами оскаржуваної постанови того дня. Апеляційний суд відхилив аргумент заявника про пропуск строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено лише 17.10.2022 після того, як його захисник неодноразово, починаючи з 27.09.2022, звертався до суду першої інстанції із заявами про надання постанови. Заявник надав копії відповідних заяв та електронного листа, яким йому було надіслано копію оскаржуваної постанови. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов'язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1 500
250
__________
1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.