Справа «Кірєєв та Ліман проти України» (Заяви № 56234/16 та № 27010/24)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Кірєєв та Ліман проти України» (Заяви № 56234/16 та № 27010/24)

СТРАСБУРГ

28 серпня 2025 року

Переклад автентичний

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Кірєєв та Ліман проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андреас Зюнд , Голова,

Діана Сирку ,

Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 03 липня 2025 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

4. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявники скаржилися на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.

6. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов'язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року, та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року). Стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні Сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Проте там, де існують такі суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов'язків цивільного характеру. Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), заява № 11691/06, пункти 23–25, від 16 лютого 2017 року з подальшими посиланнями).

7. У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, пункти 52–67, ЄСПЛ 2001-VI, та «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine), заява № 8863/06, пункти 40–47, від 18 листопада 2010 року, Суд уже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.

8. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до судів вищих інстанцій.

9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ

10. У заяві № 56234/16 заявник також скаржився за статтями 6 і 8 Конвенції на своє звільнення та наведене судами обґрунтування у зв'язку з оскарженням ним цього заходу, зокрема під час відмови у задоволенні його скарг.

11. Беручи до уваги свої висновки у пунктах 7–9, Суд вважає, що він вже розглянув основне юридичне питання, порушене у цій справі, і немає потреби продовжувати розгляд зазначених скарг (див. подібний підхід в рішенні у справі «Лоренцо Брагадо та інші проти Іспанії» (Lorenzo Bragado and Others v. Spain), заява № 53193/21 та 5 інших заяв, пункт 150, від 22 червня 2023 року).

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), пункт 36) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, заявниці у заяві № 27010/24. Стосовно заявника у заяві № 56234/16 Суд не присуджує відшкодування шкоди, оскільки він не подав свої вимоги щодо справедливої сатисфакції згідно з правилом 60 Регламенту Суду.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо відмови у доступі до судів вищих інстанцій та вважає, що немає потреби окремо розглядати решту скарг у заяві № 56234/16.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій.

4. Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці у заяві № 27010/24 суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 серпня 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія МАРАДУДІНА

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (відмова у доступі до судів вищих інстанцій)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місцезнаходження

Конкретне порушення,

на яке скаржилися

Практика

Факти та відповідна інформація

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)2

1

56234/16

20.09.2016

Родіон Володимирович

КІРЄЄВ

1980

Вак

Володимир Іванович

м. Яготин

непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм

«Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, від 28 березня 2006 року, «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine), заява № 8863/06, від 18 листопада 2010 року, «Кравченко проти України» (Kravchenko v. Ukraine), заява № 46673/06, від 30 червня 2016 року

Ця справа стосується, головним чином, відсутності у заявника доступу до суду вищої інстанції у зв'язку з його звільненням з посади судді згідно з Указом Президента України від 18.01.2016.

Заявник оскаржив своє звільнення до суду, але 02.03.2016 Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) відмовив у задоволенні його позову як необґрунтованого, встановивши, що Президент України законно здійснив свої відповідні повноваження. 04.04.2016 Верховний Суд України (далі — ВСУ) відмовив у відкритті провадження за заявою заявника від 18.03.2016 щодо постанови ВАСУ від 02.03.2016 як подану після закінчення встановленого строку та відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення встановленого законом десятиденного строку, в якому заявник стверджував, що отримав повний текст оскаржуваної постанови лише 12.03.2016. ВСУ зазначив, що захисник заявника був присутній у засіданні 02.03.2016, під час якого були проголошені вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови, а тому відповідний строк почав обраховуватися з цієї дати

-

-

2

27010/24

11.09.2024

Надія Сергіївна

ЛІМАН

1962

Никитюк

Олександр Іванович

м. Вінниця

непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм

«Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, від 28 березня 2006 року, «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine), заява № 8863/06, від 18 листопада 2010 року, «Кравченко проти України» (Kravchenko v. Ukraine), заява № 46673/06, від 30 червня 2016 року

16.01.2024 районний суд визнав, що заявниця порушила митні правила та мала бути притягнута до відповідальності. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень постанова від 16.01.2024 була опублікована 12.04.2024. 24.04.2024 заявниця подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що вона отримала копію зазначеної постанови лише 16.04.2024. Остаточною постановою від 10.07.2024 Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги заявниці як поданої після закінчення встановленого строку, та її клопотання про поновлення застосовного десятиденного строку, мотивуючи це тим, що представник заявниці був присутній на засіданні 16.01.2024

1 500

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.