Тип: Заява
Дата: 20 червня 2024 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Справа «Меркулов проти України» (Заява № 38055/22)
СТРАСБУРГ
20 червня 2024 року
Переклад автентичний
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Меркулов проти України»
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
Мартіньш Мітс ,
Марія Елосегі , судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 30 травня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 20 липня 2022 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).
2. Заявника представляла пані Ю.О. Паруль — юрист, яка практикує у м. Києві.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявник скаржився на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Він посилався, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
6. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов'язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року, та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року). Стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні Сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Проте там, де існують такі суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов'язків цивільного характеру. Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), заява № 11691/06, пункти 23–25, від 16 лютого 2017 року з подальшими посиланнями).
7. У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, пункти 52–67, ЄСПЛ 2001-VI, та «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine), заява № 8863/06, пункти 40–47, від 18 листопада 2010 року, Суд уже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.
8. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявника на доступ до суду.
9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
10. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадані рішення у справах «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), пункт 36, та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), пункт 41) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною.
2. Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій.
3. Постановляє, що:
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 червня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія МАРАДУДІНА
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло РАНЦОНІ
(Carlo Ranzoni)
Голова
ДОДАТОК
Заява
зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (відмова у доступі до судів вищих інстанцій)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника
та місцезнаходження
Конкретне порушення,
на яке скаржилися
Практика
Факти та відповідна інформація
Сума,
присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)1
Сума,
присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)2
38055/22
20.07.2022
Євген В'ячеславович
МЕРКУЛОВ
1990
Паруль
Юлія Олегівна
м. Київ
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
Рішення у справі «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine),
заява № 8863/06, від 18 листопада 2010 року
22.07.2021 працівники поліції склали щодо заявника протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. У протоколі було вказано лише назву Деснянського районного суду міста Києва, який мав розглянути справу, без зазначення дати та часу.
17.08.2021 суд провів засідання, ухвалив постанову про визнання заявника винним, накладення штрафу у розмірі 17 000 грн (близько 535 євро) і позбавлення його права керувати транспортними засобами
на строк один рік.
Постанова була оприлюднена на вебсайті Єдиного державного реєстру судових рішень 19.08.2021.
Заявник стверджує, що дізнався про цю постанову лише 25.01.2022.
31.01.2022 його захисниця звернулася до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, але отримала доступ до них лише 11.02.2022.
13.02.2022 заявник подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, посилаючись на неповідомлення про судове провадження та надання Деснянським районним судом міста Києва дозволу на ознайомлення заявника з матеріалами справи із затримкою.
Постановою від 16.05.2022 Київський апеляційний суд відмовив заявнику в поновленні строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що апеляційна скарга була подана через 18 днів після того, як заявнику стало відомо про постанову суду першої інстанції, тоді як законодавство передбачало 10-денний строк; аргумент щодо запізнілого ознайомлення з матеріалами справи був відхилений як недостатній, оскільки, на думку апеляційного суду, заявник міг подати апеляційну скаргу, ґрунтуючись на самій постанові суду
1 500
250
__________
1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.