Справа «Мойсеєць та інші проти України» (Заява № 49701/12 та 2 інші заяви — див. перелік у додатку)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Мойсеєць та інші проти України» (Заява № 49701/12 та 2 інші заяви — див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

05 жовтня 2023 року

Переклад автентичний

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Мойсеєць та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,

Ладо Чантурія (Lado Chanturia),

Марія Елосегі , судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 вересня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою. Деякі заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою. Вони, прямо чи по суті, посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції.

7. Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув'язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з'ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження. Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов'язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою — додатково до обґрунтованої підозри — застосовується вже під час ухвалення першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див., серед інших джерел, рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункти 87 та 102, від 05 липня 2016 року).

8. У керівній справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 158–181, від 04 липня 2019 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявників під вартою під час досудового розслідування.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

11. Деякі заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених у таблиці в додатку.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia), заява № 629/11, пункт 66, від 20 жовтня 2016 року) Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв'язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 жовтня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія МАРАДУДІНА

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Карло РАНЦОНІ

(Carlo Ranzoni)

Голова

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місцезнаходження

Період тримання

під вартою

Суд, що постановив ухвалу про тримання під вартою/

розглянув апеляційну скаргу

Конкретні недоліки

Інші скарги за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику

в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)1

Сума, присуджена у кожній заяві

в якості компенсації судових та інших витрат

у кожній заяві

(в євро)2

1

49701/12

25.07.2012

Володимир Григорович

МОЙСЕЄЦЬ

1963

З 14.12.2011

по 25.07.2012

Печерський районний суд

міста Києва

Рівненський міський суд

використання припущень у зв'язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів;

нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою

2 000

—

2

20866/19

12.04.2019

Руслан Анатолійович

ТЕРНОВСЬКИЙ

1976

Преображенская

Оксана Володимирівна

м. Страсбург

З 12.10.2018

по 03.10.2019

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська

Дніпровський апеляційний суд

ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;

не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

використання припущень у зв'язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

п. 4 ст. 5 Конвенції — надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою — апеляційна скарга заявника від 20.06.2019 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.06.2019 про продовження строку тримання під вартою була розглянута Дніпровським апеляційним судом 16.08.2019;

апеляційна скарга заявника від 07.08.2019 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 про продовження строку тримання під вартою була розглянута Дніпровським апеляційним судом 11.09.2019;

Бабушкінський районний судом міста Дніпропетровська не розглянув клопотання заявника від 02.11.2018 та 08.11.2018 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу (рішення у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02, пункти 64–66, від 06 листопада 2008 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 86 і 87, від 10 лютого 2011 року),

п. 5 ст. 5 — відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції — відсутність ефективного права на компенсацію у національній правовій системі за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55,

від 05 березня 2015 року)

2 600

250

3

38624/21

03.08.2021

Ігор Валентинович

ПАВЛОВСЬКИЙ

1964

Кравець

Ростислав Юрійович

м. Київ

З 12.07.2021

по 05.11.2021

Печерський районний суд

міста Києва

використання припущень у зв'язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

ненадання оцінки особистого становища заявника для зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі

п. 4 ст. 5 Конвенції — надмірна тривалість судового розгляду тримання під вартою — апеляційна скарга від 12.07.2021 розглянута Київським апеляційним судом 28.09.2021 (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 86 і 87, від 10 лютого 2011 року)

2 600

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.