Справа «Залевський та Вітковський проти України» (Заяви № 35093/19 та № 2304/21)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Залевський та Вітковський проти України» (Заяви № 35093/19 та № 2304/21)

СТРАСБУРГ

06 жовтня 2022 року

Переклад автентичний

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Залевський та Вітковський проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Лятіф Гусейнов , Голова,

Ладо Чантурія (Lado Chanturia),

Арнфінн Бордсен судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 24 лютого 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Заявників представляв п. O.А. Ігнатов.

3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

4. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

5. Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявники скаржилися, головним чином, на те, що тримання їх під вартою під час досудового розслідування було необґрунтовано тривалим. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 3 статті 5 Конвенції

«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має … бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання».

8. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41–44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

9. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час досудового розслідування була надмірною.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, пункти 67–79, від 01 липня 2021 року) та «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 201, від 04 липня 2019 року).

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. У заяві № 2304/21 заявник також висунув скаргу за пунктом 4 статті 5 Конвенції.

14. Суд розглянув ці скарги та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), пункт 57) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

17. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об'єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві № 2304/21 — неприйнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв'язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв'язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія МАРАДУДІНА

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Лятіф ГУСЕЙНОВ

Голова

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

Період тримання

під вартою

Тривалість строку тримання

під вартою

Конкретні недоліки

Строк застосування домашнього арешту

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро)1

1

35093/19

20.06.2019

Веніамін Вікторович

ЗАЛЕВСЬКИЙ

1992

З 03.03.2015

по 15.07.2020

З 24.06.2021

триває

5 років, 4 місяці та 13 днів

Більше 7 місяців

та 4 днів

ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення,

змови чи втечі;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними

Цілодобовий домашній арешт з 12.10.2021

п. 5 ст. 5 — відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції — див., наприклад, рішення у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 201,

від 04 липня 2019 року з подальшими посиланнями,

п. 1 ст. 6 — надмірна тривалість кримінального провадження — провадження триває з 05.11.2014 у 2 інстанціях.

3 900

2

2304/21

12.12.2020

Вікентій Брониславович

ВІТКОВСЬКИЙ

1980

З 31.01.2019

триває

Більше 2 років, 11 місяців та 28 днів

використання припущень у зв'язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними

п. 5 ст. 5 — відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції — див., наприклад, рішення у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 201,

від 04 липня 2019 року, з подальшими посиланнями

2 300

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.