Міжнародна конвенція про вантажну марку 1966 року (укр/рос)

Міжнародна конвенція про вантажну марку 1966 року

{ Заключний Акт Конвенції див. ( 896_041 ) від 05.04.66 }

{ Про приєднання до Конвенції див. Постанову КМ N 773 ( 773-93-п ) від 21.09.93 }

{ Додатково див. Протокол ( 896_001-88 ) від 11.11.1988 }

Дата підписання: 05.04.1966

Дата приєднання України: 21.09.1993

Дата набуття чинності для України: 25.01.1994

Договірні Уряди,

ПРАГНУЧИ встановити уніфіковані принципи і правила стосовно граничного навантаження суден, що здійснюють міжнародні рейси, з урахуванням необхідності збереження життя і майна на морі,

ВВАЖАЮЧИ, що найкращим шляхом досягнення цієї мети може бути укладення Конвенції,

ПОГОДИЛИСЬ про нижченаведене:

Стаття 1

Загальні зобов'язання за Конвенцією

(1) Договірні Уряди зобов'язуються виконувати положення цієї Конвенції та Додатків до неї, що складають невід'ємну частину цієї Конвенції. Будь-яке посилання на цю Конвенцію є одночасно і посиланням на її Додатки.

(2) Договірний Уряд вживає всіх заходів, які можуть бути необхідні для виконання цієї Конвенції.

Стаття 2

Визначення

Для цілей цієї Конвенції, якщо чітко не передбачене інше:

(1) "Правила" означають Правила, що додаються до цієї Конвенції.

(2) "Адміністрація" означає уряд держави, під прапором якої плаває судно.

(3) "Схвалений" означає схвалений Адміністрацією.

(4) "Міжнародний рейс" означає морське плавання з країни, до якої застосовується ця Конвенція, до порту, розташованого за межами такої країни, або навпаки. З цією метою кожна територія, за міжнародні відносини якої відповідає Договірний Уряд, або на якій Організація Об'єднаних Націй має управляючу владу, розглядається як окрема країна.

(5) "Риболовне судно" означає судно, що використовується для лову риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря.

(6) "Нове судно" означає судно, кіль якого вже закладено, або яке знаходиться на подібній стадії будівництва на день чи після набуття цією Конвенцією чинності для кожного Договірного Уряду.

(7) "Існуюче судно" означає судно, що не є новим.

(8) "Довжина" означає 96 відсотків загальної довжини судна, взятої по ватерлінії при 85 відсотках мінімальної теоретичної висоти борту, вимір якої від вершини горизонтального кіля, чи довжину від носової частини форштевня до осі балера руля на ватерлінії, залежно від того, що більше. На суднах, спроектованих з диферентом, ватерлінія, по якій ця довжина вимірюється, має бути паралельною конструктивній ватерлінії.

Стаття 3

Загальні положення

(1) Жодне судно, до якого застосовується ця Конвенція, не може вирушити в море у міжнародний рейс після дати набуття чинності цією Конвенцією, якщо воно не оглянуте, не має вантажних марок і Міжнародного посвідчення 1966 року про вантажну марку або, коли це доцільно, - Міжнародного посвідчення про вилучення вантажної марки згідно з положеннями цієї Конвенції.

(2) Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає Адміністрації встановити висоту надводного борту більше мінімальної, визначеної згідно з Додатком I.

Стаття 4

Застосування

(1) Ця Конвенція застосовується до;

(a) суден, зареєстрованих в країнах, уряди яких є Договірними Урядами;

(b) суден, зареєстрованих в територіях, на які поширюється дія цієї Конвенції згідно з статтею 32; а також

(c) незареєстрованих суден, що плавають під прапором держави, уряд якої є Договірним Урядом.

(2) Ця Конвенція застосовується до суден, що здійснюють міжнародні рейси.

(3) Правила, що містяться в Додатку I, застосовуються безпосередньо до нових суден.

(4) Існуючі судна, які не повністю відповідають вимогам правил, що містяться в Додатку I, або якійсь їх частині, мають відповідати, принаймні таким зменшеним відповідним вимогам, які Адміністрація застосовувала до суден у міжнародних рейсах до набуття чинності цією Конвенцією; підвищення надводних бортів на таких суднах не може вимагатися ні в якому разі. Для того, щоб мати право на будь-яке зменшення висоти надводного борту від тої, що була встановлена раніше, існуюче судно має відповідати всім вимогам цієї Конвенції.

(5) Правила, що містяться в Додатку II, застосовуються до нових і існуючих суден, на які поширюється дія цієї Конвенції.

Стаття 5

Виключення

(1) Ця Конвенція не застосовується до:

(a) військових кораблів;

(b) нових суден довжиною менше 24 метрів (70 футів);

(c) існуючих суден валовою місткістю менше 150 реєстрованих тонн;

(d) прогулянкових яхт, що не займаються торгівлею;

(e) риболовних суден.

(2) Конвенція не застосовується до суден, які плавають тільки в:

(a) Великих Озерах Північної Америки та по річці Св. Лаврентія в межах до прямої лінії, проведеної на сході від мису Розвер до мису Уест-Поінт на острові Антікості, і далі в межах до прямої лінії, проведеної від острова Антікості в північному напрямку до меридіану 63 град. західної довготи;

(b) Каспійському морі;

(c) по річках Ла-Плата, Парана та Уругвай в межах до прямої лінії, проведеної на сході між Пунта-Норта (Аргентина) і Пунта-дель-Есте (Уругвай).

Стаття 6

Звільнення

(1) Судна, що знаходяться у міжнародному рейсі між двома сусідніми портами двох або більше держав, можуть бути звільнені Адміністрацією від виконання положень цієї Конвенції на час перебування в такому рейсі, якщо уряди держав, в яких розташовані так порти, погодяться, що безпечний характер чи умови здійснення рейсу між цими портами роблять недоцільним або непрактичним застосування положень цієї Конвенції до суден, що перебувають в такому рейсі.

(2) Адміністрація може звільнити будь-яке судно, в якому використані новітні характеристики, від виконання будь-яких положень цієї Конвенції, якщо їх застосування може серйозно перешкодити проведенню досліджень по вдосконаленню таких характеристик і їх впровадженню на суднах, що здійснюють міжнародні рейси. Будь-яке таке судно, однак, мусить відповідати вимогам безпеки, які, на думку цієї Адміністрації, є адекватними для використання судна за його призначенням, забезпечують загальну безпеку судна і прийнятні урядам держав, до яких буде заходити судно.

(3) Адміністрація, що дозволяє будь-які звільнення згідно з пунктами (1) і (2) цієї статті, повідомляє Міжурядову морську консультативну організацію (в подальшому "Організація") про деталі такого звільнення та його підстави, які Організація поширює серед Договірних Урядів для інформації.

(4) Судно, що, як правило, не використовується у міжнародних рейсах, але яке, у виключних обставинах, мусить здійснити один міжнародний рейс, може звільнятися Адміністрацією від виконання будь-яких вимог цієї Конвенції, якщо це судно відповідає вимогам безпеки, які, на думку Адміністрації, є адекватними для рейсу, що має здійснити це судно.

Стаття 7

Форс-мажор

(1) Судно, на яке не поширюються положення цієї Конвенції на час його виходу в будь-який рейс, не підпадає під дію цих положень на підставі будь-якого відхилення від наміченого маршруту через негоду або будь-яку іншу причину форс-мажорного характеру.

(2) Застосовуючи положення цієї Конвенції, Договірні Уряди належним чином враховують будь-яке відхилення або затримку судна, викликану негодою або будь-якою іншою причиною форс-мажорного характеру.

Стаття 8

Еквіваленти

(1) Адміністрація може дозволити встановити на судні будь-який вузол, матеріал, пристрій, апарат або інше обладнання, відмінні від тих, що вимагаються за цією Конвенцією, якщо Адміністрація випробовуванням або іншим чином упевнюються в тому, що вони є принаймні такими ж ефективними, як і вузли, матеріали, пристрої, апарати чи інше обладнання, що вимагаються за цією Конвенцією.

(2) Адміністрація, яка дозволяє установку на судні будь-якого вузла, матеріалу, пристрою, апарата або іншого обладнання, відмінних від тих, що вимагаються за цією Конвенцією, інформує про це Організацію для поширення серед Договірних Урядів деталей такої установки, разом із звітом про проведення будь-яких випробувань.

Стаття 9

Рішення з експериментальною метою

(1) Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає Адміністрації приймати відносно судна, до якого застосовується ця Конвенція, спеціальні рішення з експериментальною метою.

(2) Адміністрація, яка приймає таке рішення, інформує Організацію про його деталі для поширення серед Договірних Урядів.

Стаття 10

Ремонт, перебудова і модернізація

(1) Судно, що зазнає ремонту, перебудови, модернізації і зв'язаного з цим спорядження, має продовжувати відповідати принаймні тим вимогам, що ставилися до судна раніше. Існуюче судно в такому випадку, як правило, повинно відповідати вимогам, що стосуються нового судна, не меншим, ніж це було до ремонту.

(2) Ремонт, перебудова, модернізація капітального характеру і зв'язане з цим спорядження мають відповідати вимогам, що стосуються нового судна, якщо Адміністрація вважає це доцільним і практично здійсненним.

Стаття 11

Зони і райони

(1) Судно, до якого застосовується ця Конвенція, має відповідати вимогам, що стосуються цього судна в зонах і районах, визначених у Додатку II.

(2) Порт, що знаходиться на лінії, яка розділяє дві зони чи два райони, розглядається як розташований в межах зони або району, звідки судно випливає або куди воно припливає.

Стаття 12

Положення вантажної марки

(1) За винятками передбаченими в пунктах (2) і (3) цієї статті, необхідні вантажні марки на бортах судна, що відповідають порам року і зонам чи районам, в яких може перебувати судно, ні в якому разі не можуть бути занурені на протязі всього часу, коли судно відправляється у море, знаходиться у плаванні або ж приходить у порт.

(2) Коли судно перебуває у прісній воді з густиною, що дорівнює одиниці, відповідна вантажна марка може бути занурена на величину прісноводного припуску, вказану у Міжнародному посвідченні 1966 року про вантажну марку. Коли величина густини відрізняється від одиниці, припуск має бути пропорціональним різниці між 1,025 і фактичною густиною.

(3) Коли судно відходить з порту, що знаходиться на річці або у внутрішніх водах, дозволяється більш глибоке навантаження, яке відповідає вазі палива й інших матеріалів необхідних для вживання між точкою відправлення і морем.

Стаття 13

Огляд, перевірка і нанесення вантажних марок

Огляд, перевірка і нанесення вантажних марок з метою забезпечення виконання положень цієї Конвенції та звільнення від їх виконання здійснюються співробітниками Адміністрації. Однак Адміністрація може доручити огляд, перевірку і нанесення вантажних марок або інспекторам, призначеним з цією метою, або організаціям, що визнані нею. В кожному випадку відповідна Адміністрація повністю гарантує повноту і ефективність огляду, перевірки і нанесення вантажних марок.

Стаття 14

Первісні та періодичні огляди і перевірки

(1) Судно підлягає оглядам та перевіркам, наведеним нижче:

(a) огляд судна до введення в експлуатацію, що включає повну перевірку його конструкцій і обладнання, якщо Конвенція застосовується до цього судна. Такий огляд має забезпечувати, щоб положення, матеріал і набір корпусу судна повністю відповідали вимогам цієї Конвенції.

(b) Періодичний огляд через відрізки часу, що встановлені Адміністрацією і не перевищують п'яти років, який повинен забезпечувати, щоб конструкція, обладнання, положення, матеріал і набір корпусу судна повністю відповідали вимогам цієї Конвенції.

(c) Періодична інспекція кожного року в межах трьох місяців до чи після річниці видачі посвідчення з метою перевірки, що корпус судна чи його надбудова не зазнали змін, які можуть вплинути на розрахунки положення вантажної марки, а також з метою перевірки робочого стану вузлів і пристроїв для: (i) закриття отворів; (ii) леєрів; (iii) штормових пориків; та (iv) засобів доступу до приміщень команди.

(2) Проведення періодичних перевірок, які передбачені у пункті (1)(c) цієї статті, підтверджується відповідним записом у Міжнародному посвідченні 1966 року про вантажну марку або Міжнародному посвідченні про вилучення для вантажної марки, яке видається судну згідно з пунктом (2) статті 6 цієї Конвенції.

Стаття 15

Підтримання стану після огляду

Після огляду судна згідно з статтею 14, будь-які зміни в його конструкції, обладнанні, положенні, матеріалі або наборі корпусу судна, охоплених оглядом, робляться тільки з дозволу Адміністрації.

Стаття 16

Видача посвідчень

(1) Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку видається кожному судну, яке було оглянуте і на бортах якого нанесені вантажні марки згідно з цією Конвенцією.

(2) Міжнародне посвідчення про вилучення для вантажної марки видається будь-якому судну, звільненому від виконання Конвенції згідно з пунктами (2) чи (4) статті 6.

(3) Такі посвідчення видаються Адміністрацією або будь-якою особою чи організацією, уповноваженою нею належним чином. У кожному випадку Адміністрація повністю відповідає за посвідчення.

(4) Незважаючи на інші положення цієї Конвенції, будь-яке міжнародне посвідчення про вантажну марку, чинне на момент набуття чинності цією Конвенцією по відношенню до уряду держави, під прапором якої плаває судно, залишається дійсним протягом двох років або поки воно не втратить своєї сили, залежно від того, який строк буде коротшим. Після цього судно повинно мати Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку.

Стаття 17

Видача посвідчень іншим урядом

(1) Договірний Уряд може, на прохання іншого Договірного Уряду, провести огляд судна і, за умовою дотримання судном положень цієї Конвенції, видає чи уповноважує видати оглянутому судну Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку згідно з цією Конвенцією.

(2) Копія посвідчення, копія оглядового звіту, що використовується для розрахунку надводного борту, а також копія розрахунків передаються урядові, що звернувся з проханням про огляд, якомога швидше.

(3) У посвідченні, що було видане таким чином, має бути відмічено, що воно було видане на прохання уряду держави, під чиїм прапором плаває або буде плавати судно, і воно має таку ж силу і таке ж визнання, що і посвідчення, видане згідно з статтею 16.

(4) Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку не видається судну, що плаває під прапором держави, уряд якої не є Договірним Урядом.

Стаття 18

Форма посвідчення

(1) Посвідчення складається офіційною мовою або мовами країни, що його видала. Якщо офіційна мова не є англійською або французька, текст посвідчення містить переклад на одну з цих мов.

(2) Форма посвідчення відповідає одному з зразків, наведених у Додатку III. Упорядкування друкованої частини кожного зразка посвідчення має відтворюватися в кожному виданому посвідченні та в його засвідчених копіях.

Стаття 19

Строк чинності посвідчень

(1) Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку видається на період, який визначається Адміністрацією і який не перевищує п'яти років з дня видачі.

(2) Оскільки, після періодичного огляду, передбаченого в пункті (1)(b) статті 14, нове посвідчення не може бути видане судну до закінчення строку чинності посвідчення, виданого раніше, особа чи організація, що здійснює огляд, може поновити чинність первинного посвідчення на строк, який не перевищує п'яти місяців. Це подовження строку фіксується у посвідченні і дозволяється лише тоді, коли у конструкції, обладнанні, положенні, матеріалі чи наборі корпусу судна не було ніяких змін, які впливають на надводний борт судна.

(3) Міжнародне посвідчення 1966 року про вантажну марку анулюється Адміністрацією у таких випадках:

(a) в корпусі і надбудовах судна зроблені істотні зміни, які вимагають збільшення надводного борту;

(b) засоби і пристрої, згадані у підпункті (c) пункту (1) статті 14, не підтримуються і робочому стані;

(c) проведення перевірки судна, передбаченої в підпункті (c) пункту (1) статті 14, не зафіксоване в посвідченні;

(d) міцність конструкції судна зменшена до такого рівня, що судно вважається небезпечним.

(4) (a) Строк дії Міжнародного посвідчення про вилучення для вантажної марки, виданого судну Адміністрацією згідно з пунктом (2) статті 6, не перевищує п'яти років з дня його видачі. Відповідні записи в таке посвідчення, його поновлення та анулювання здійснюються згідно з процедурою, передбаченою у цій статті для Міжнародного посвідчення 1966 року про вантажну марку.

(b) Строк дії Міжнародного посвідчення про вилучення вантажної марки, що видається судну згідно з пунктом (4) статті 6, обмежується одним рейсом, на який воно видається.

(5) Посвідчення, видане судну Адміністрацією, втрачає чинність у момент передачі такого судна під прапор іншої держави.

Стаття 20

Визнання посвідчень

Посвідчення, видані в межах компетенції Договірного Уряду згідно з цією Конвенцією, визнаються іншими Договірними Урядами і розглядаються для всіх цілей, охоплених цією Конвенцією, як такі, що мають однакову чинність з посвідченнями, виданими цими урядами.

Стаття 21

Контроль

(1) Судна, що мають посвідчення, видане згідно з статтею 16 чи статтею 17, знаходячись в портах інших Договірних Урядів, мають проходити контроль, який здійснюється офіційними особами, належним чином уповноваженими цими урядами. Договірні Уряди забезпечують проведення такого контролю, коли він є доцільним і практично здійсненим, з метою перевірки наявності на борту судна чинного посвідчення, виданого згідно з цією Конвенцією. Якщо на борту судна є чинне Міжнародне посвідчення про вантажну марку (1966 рік), такий контроль обмежується визначенням того, що:

(a) судно не завантажене поза межами, дозволеними посвідченням;

(b) положення вантажної марки на судні відповідає посвідченню; і

(c) судно не зазнало таких істотних змін щодо питань, викладених в підпунктах (a) і (b) пункту (3) статті 19, які роблять його явно непридатним для здійснення морського плавання без загрози для людського життя. Якщо на борту судна є чинне Міжнародне посвідчення про вилучення для вантажної марки, такий контроль обмежується визначенням виконання всіх умов, передбачених цим посвідченням.

(2) Якщо такий контроль здійснюється згідно з підпунктом (c) пункту (1) цієї статті, він здійснюється тільки у разі необхідності для забезпечення того, щоб судно не вийшло в море, поки воно не зможе гарантувати пасажирам чи команді безпеку на морі.

(3) Якщо контроль, передбачений в цій статті, потребує будь-якого втручання, офіційна особа, що виконує такий контроль, негайно інформує у письмовій формі консула або дипломатичного представника держави, під прапором якої плаває судно, про таке втручання і про всі обставини, за яких воно буде визнане необхідним.

Стаття 22

Привілеї

Привілеї, що надаються цією Конвенцією не можуть бути використані, якщо судно не має чинного посвідчення згідно з Конвенцією.

Стаття 23

Аварії

(1) Кожна Адміністрація зобов'язується проводити розслідування будь-якої аварії, що трапилася з судном, за яке вона відповідає і яке підпадає під дію положень цієї Конвенції, коли вона вважає, що таке розслідування допоможе визначити доцільність внесення змін в цю Конвенцію.

(2) Кожний Договірний Уряд зобов'язується надавати Організації відповідну інформацію стосовно результатів такого розслідування. Ніякі звіти або рекомендації Організації, що базуються на такій інформації, не можуть розкривати назву чи національну належність відповідних суден або якимось чином встановлювати чи передбачати відповідальність судна або особи.

Стаття 24

Попередні договори і конвенції

(1) Всі інші договори, конвенції і домовленості стосовно вантажної марки, чинні на цей час між урядами-учасниками Конвенції, продовжують свою повну і цілковиту дію протягом усіх їх строків чинності щодо:

(a) суден, до яких ця Конвенція не застосовується; і

(b) суден, до яких ця Конвенція застосовується, в питаннях, що чітко не передбачені нею.

(2) Однак, коли такі договори, конвенції або домовленості суперечать положенням цієї Конвенції, перевагу мають положення цієї Конвенції.

Стаття 25

Спеціальні правила, складені за домовленістю

Якщо згідно з цією Конвенцією за домовленістю між усіма чи деякими Договірними Урядами складаються спеціальні правила, такі правила надсилаються Організації для поширення серед усіх Договірних Урядів.

Стаття 26

Передача інформації

(1) Договірні Уряди зобов'язуються надсилати Організації і передавати їй на зберігання:

(a) достатню кількість зразків своїх посвідчень, виданих згідно з положеннями цієї Конвенції, для поширення серед Договірних Урядів;

(b) тексти законів, постанов, наказів, правил та інших документів, що були поширені і що стосуються різних питань в межах компетенції цієї Конвенції; а також

(c) список неурядових організацій, які уповноважені діяти від їх імені при впорядкуванні питань, що стосуються вантажної марки, для поширення серед Договірних Урядів.

(2) Кожний Договірний Уряд погоджується надавати свої стандарти міцності будь-якому іншому Договірному Урядові за його проханням.

Стаття 27

Підписання, прийняття і приєднання

(1) Ця Конвенція відкрита для підписання протягом трьох місяців з 5 квітня 1966 року і надалі залишаться відкритою для приєднання. Уряди держав-членів Організації Об'єднаних Націй чи інших спеціалізованих установ, чи Міжнародного агентства з атомної енергії, чи учасники Статуту Міжнародного суду ( 995_010 ) можуть стати учасниками Конвенції шляхом:

(a) підписання без застережень, щодо прийняття;

(b) підписання із застереженням щодо прийняття з наступним прийняттям; або

(c) приєднання.

(2) Прийняття або приєднання здійснюється шляхом здачі документа про прийняття чи приєднання на зберігання організації, яка інформує всі уряди, що підписали Конвенцію або приєднались до неї, про кожне нове прийняття або приєднання та про дату здачі відповідного документа на зберігання.

Стаття 28

Набуття чинності

(1) Ця Конвенція набуває чинності через дванадцять місяців після дати, на яку не менше як п'ятнадцять урядів держав, в тому числі сім, кожен з яких має не менше одного мільйона валового тоннажу флоту в реєстрових тоннах, підписали її без застережень щодо прийняття або здали на зберігання документ про прийняття чи приєднання згідно з статтею 27. Організація повідомляє всі уряди, які підписали цю Конвенцію чи приєднались до неї, про дату, з якої вона набуває чинності.

(2) Для урядів, які здали документ про прийняття цієї Конвенції або приєднання до неї впродовж дванадцяти місяців, зазначених в пункті (1) цієї статті, прийняття чи приєднання набуває чинності з дати набуття чинності цією Конвенцією або через три місяці після дати здачі на зберігання документа про прийняття або приєднання, в залежності від того, яка дата пізніша.

(3) Для урядів, які здали документ про прийняття цієї Конвенції або приєднання до неї після дати набуття нею чинності, ця Конвенція набуває чинності через три місяці після дати здачі такого документа на зберігання.

(4) Після дати, на яку були вжиті всі заходи, необхідні для набуття поправкою до цієї Конвенції чинності, або коли всі необхідні документи про прийняття вважаються наданими згідно з підпунктом (b) пункту (2) статті 29 у випадку одностайного прийняття поправки, будь-який документ про прийняття або приєднання, що був зданий на зберігання, стосується цієї Конвенції з внесеною в неї поправкою.

Стаття 29

Поправки

(1) Поправки до цієї Конвенції можуть вноситися за пропозицією будь-якого Договірного Уряду з дотриманням процедур, зазначених у цій статті.

(2) Прийняття поправок шляхом одностайного схвалення.

(a) На прохання Договірного Уряду будь-яка поправка до цієї Конвенції, запропонована ним, надсилається Організацією всім Договірним Урядам на розгляд з метою одностайного прийняття.

(b) Будь-яка така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття усіма Договірними Урядами, якщо тільки не було домовленості про більш ранню дату. Якщо Договірний Уряд не інформує Організацію про прийняття чи відхилення поправки протягом трьох років після першого повідомлення про неї, вважається, що він прийняв цю поправку.

(c) Будь-яка запропонована поправка вважається відхиленою, якщо вона не була прийнята згідно з підпунктом (b) цього пункту протягом трьох років з дня, коли Організація вперше повідомила про неї Договірні Уряди.

(3) Прийняття поправок після їх розгляду Організацією.

(a) На прохання Договірного Уряду будь-яка поправка до цієї Конвенції, запропонована ним, розглядається Організацією. Якщо вона приймається більшістю в дві третини присутніх і голосуючих у Комітеті з питань безпеки на морі Організації, така поправка доводиться до відома усіх Членів Організації і усіх Договірних Урядів не менш як за шість місяців до її розгляду Асамблеєю Організації.

(b) Якщо поправка приймається більшістю в дві третини присутніх і голосуючих в Асамблеї, ця поправка доводиться Організацією до відома усіх Договірних Урядів для прийняття.

(c) Така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття двома третинами Договірних Урядів.

Поправка набуває чинності щодо усіх Договірних Урядів за винятком тих, які до набуття нею чинності заявили про її неприйняття.

(d) Асамблея більшістю в дві третини присутніх і голосуючих, в тому числі двома третинами Урядів, представлених в Комітеті з питань безпеки на морі і присутніх та голосуючих в Асамблеї, може під час прийняття поправки запропонувати визначити, що у зв'язку з надзвичайною важливістю поправки будь-який Договірний Уряд, який робить заяву згідно з підпунктом (c) і який не приймає поправки протягом дванадцяти місяців після того, як вона набула чинності, перестає бути учасником Конвенції по закінченні цього періоду. Таке визначення має бути спочатку прийняте двома третинами Договірних Урядів учасників цієї Конвенції.

(e) Ніщо в цьому пункті не перешкоджає Договірному Уряду, який першим запропонував прийняти рішення щодо поправки до цієї Конвенції, прийняти у будь-який час інше рішення, яке він вважає доцільним згідно з пунктом (2) чи (4) цієї Статті.

(4) Прийняття поправок конференцією.

(a) На прохання Договірного Уряду, яке підтримується не менш ніж третиною усіх Договірних Урядів, Організація скликає конференцію урядів для того, щоб розглянути поправки до цієї Конвенції.

(b) Будь-яка поправка, прийнята на конференції двома третинами присутніх і голосуючих Договірних Урядів, доводиться Організацією до відома усіх Договірних Урядів для прийняття.

(c) Така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття двома третинами Договірних Урядів. Вона набуває чинності щодо усіх Договірних Урядів за винятком тих, які до набуття нею чинності заявили про її неприйняття.

(d) Конференція, скликана згідно з підпунктом (a), може двома третинами присутніх і голосуючих визначити під час прийняття поправки, що у зв'язку з надзвичайною важливістю поправки будь-який Договірний Уряд, який робить заяву згідно з підпунктом (c) і який не приймає поправки протягом дванадцяти місяців після набуття нею чинності, перестає бути учасником Конвенції по закінченні цього періоду.

(5) Будь-які поправки до цієї Конвенції, які зроблені згідно з цією статтею і стосуються конструкції судна, застосовуються тільки до суден, кілі яких закладені або які знаходяться на подібній стадії будівництва на дату набуття поправкою чинності або після неї.

(6) Організація інформує усі Договірні Уряди про будь-які поправки, що набувають чинності згідно з цією статтею, а також про дату, з якої кожна така поправка набуде чинності.

(7) Прийняття поправок чи заява стосовно них згідно з цією статтею робиться шляхом надсилання письмового повідомлення до Організації, яка сповіщає усі Договірні Уряди про одержання заяви або повідомлення про прийняття.

Стаття 30

Денонсація

(1) Ця Конвенція може бути денонсована будь-яким Договірним Урядом у будь-який час через п'ять років після дати набуття Конвенцією чинності для цього Уряду.

(2) Денонсація здійснюється шляхом письмового повідомлення Організації, яка інформує усі інші Договірні Уряди про одержання будь-якого такого повідомлення про дату його одержання.

(3) Після одержання Організацією повідомлення денонсація набуває чинності через рік, або інший більш тривалий строк, який може бути визначений в ньому.

Стаття 31

Зупинення дії Конвенції

(1) У випадку воєнних дій чи інших надзвичайних обставин, які зачіпають життєві інтереси держави, уряд якої є Договірним Урядом, цей уряд може зупинити дію Конвенції в цілому або частково. Уряд, що зупиняє дію Конвенції, негайно сповіщає Організацію про будь-яке зупинення.

(2) Зупинення дії Конвенції за таких умов не позбавляє інші Договірні Уряди прав контролю, згідно з цією Конвенцією, над суднами уряду, що зупинив дію Конвенції, коли ці судна перебувають у їх портах.

(3) Уряд, що зупинив дію цієї Конвенції, у будь-який час може скасувати таке зупинення і має негайно сповістити про це Організацію.

(4) Організація сповіщає усі Договірні Уряди про будь-яке зупинення або скасування зупинення дії Конвенції згідно з цією статтею.

Стаття 32

Території

(1) (a) Організація Об'єднаних Націй у випадках, коли вона здійснює управляючу владу над територією, чи будь-який Договірний Уряд, відповідальний за міжнародні відносини на території, проводить у найкоротші строки з такою територією консультації з метою поширення дії Конвенції на цю територію і може у будь-який час шляхом письмового повідомлення заявити Організації про те, що дія Конвенції поширюється на таку територію.

(b) Ця Конвенція поширюється на територію, зазначену у повідомленні, з дати одержання повідомлення або іншої дати, вказаної у цьому повідомленні.

(2) (a) Організація Об'єднаних Націй чи будь-який Договірний Уряд, який зробив заяву згідно з підпунктом (a) пункту (1) цієї статті, у будь-який час після закінчення п'ятирічного строку з дати поширення дії Конвенції на будь-яку територію може шляхом письмового повідомлення Організації заявити, що ця Конвенція перестає поширюватись на територію, зазначену у повідомленні.

(b) Ця Конвенція перестає поширюватись на будь-яку територію, зазначену в такому повідомленні, через один рік з дати одержання повідомлення Організацією або іншим більш тривалий строк, який може бути вказаний в повідомленні.

(3) Організація інформує усі Договірні Уряди про поширення дії цієї Конвенції на будь-яку територію згідно з пунктом (1) цієї статті і про припинення такого поширення згідно з положеннями пункту (2), вказуючи у кожному окремому випадку дату, з якої дія Конвенції була поширена, або дату з якої таке поширення припиняється.

Стаття 33

Реєстрація

(1) Ця Конвенція здається на зберігання в Організацію. Генеральний секретар Організації надсилає завірені копії цієї Конвенції всім урядам, що її підписали, і всім Урядам, що приєдналися до неї.

(2) Як тільки ця Конвенція набере чинності, вона буде зареєстрована Організацією згідно з статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).

Стаття 34

Мови

Ця Конвенція вчинена в одному примірнику англійською і французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. Офіційний переклад російською та іспанською мовами буде зроблений і переданий на зберігання разом з підписаним оригіналом.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.

Вчинено у Лондоні п'ятого квітня 1966 року.

*---*

Международная конвенция о грузовой марке 1966 года

(Лондон, 5 апреля 1966 года)

Договаривающиеся правительства,

желая установить единые принципы и правила, касающиеся предельной загрузки судов, совершающих международные рейсы, что способствовало бы усилению охраны человеческой жизни и имущества на море;

считая, что лучшим способом для достижения этой цели является заключение Конвенции;

согласились о следующем.

Статья 1

Общие обязательства по Конвенции

1. Договаривающиеся правительства обязуются осуществлять положения настоящей Конвенции и Приложений к ней, которые составляют неотъемлемую часть настоящей Конвенции. Всякая ссылка на настоящую Конвенцию означает одновременно ссылку на эти Приложения.

2. Договаривающиеся правительства примут все меры, которые могут быть необходимы для осуществления настоящей Конвенции.

Статья 2

Определения

Для целей настоящей Конвенции, если иное специально не оговорено:

1. "Правила" означают Правила, приложенные к настоящей Конвенции.

2. "Администрация" означает правительство государства, под флагом которого плавает судно.

3. "Одобрено" означает одобрено Администрацией.

4. "Международный рейс" означает морской рейс из страны, на которую распространяется настоящая Конвенция, в порт, расположенный за пределами этой страны, или наоборот. В этом смысле любая территория, за внешние сношения которой несет ответственность Договаривающееся правительство или для которой Организация Объединенных Наций является управляющей властью, рассматривается в качестве отдельной страны.

5. "Рыболовное судно" означает судно, используемое для промысла рыбы, китов, тюленей, моржей или других живых ресурсов моря.

6. "Новое судно" означает судно, киль которого заложен или которое находится в подобной стадии постройки в день либо после дня вступления в силу настоящей Конвенции для каждого Договаривающегося правительства.

7. "Существующее судно" означает судно, которое не является новым судном.

8. "Длина" означает длину, равную 96% полной длины судна, взятой по ватерлинии при осадке, равной 85% минимальной теоретической высоты надводного борта, измеренной от киля, как определено и правиле 3, п. 5 "a" Приложения I, или длину судна от передней кромки форштевня до оси баллера руля, взятую по той же ватерлинии, смотря по тому, что больше. На судах, спроектированных с дифферентом, ватерлиния, по которой измеряется длина, должна быть параллельна конструктивной ватерлинии.

Статья 3

Общие положения

1. Судно, к которому применяется настоящая Конвенция, не может выйти в море в международный рейс после вступления в силу настоящей Конвенции, если оно не было освидетельствовано, ему не была нанесена грузовая марка и не выдано Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) или, когда необходимо, Международное свидетельство об изъятии для грузовой марки в соответствии с положениями настоящей Конвенции.

2. Ничто в настоящей Конвенции не препятствует Администрации назначать больший надводный борт, чем минимальный надводный борт, определенный в соответствии с Приложением I.

Статья 4

Применение

1. Настоящая Конвенция применяется:

a) к судам, зарегистрированным в странах, правительства которых являются Договаривающимися правительствами;

b) к судам, зарегистрированным в территориях, на которые настоящая Конвенция распространена в соответствии со статьей 32, и

c) к незарегистрированным судам, плавающим под флагом государства, правительство которого является Договаривающимся правительством.

2. Настоящая Конвенция применяется к судам, совершающим международные рейсы.

3. Правила, содержащиеся в Приложении I, применяются главным образом к новым судам.

4. Существующие суда, которые не отвечают полностью требованиям правил, содержащихся в Приложении I, или какой-либо их части, должны отвечать по меньшей мере тем соответствующим требованиям, которые Администрация применяла к судам, совершающим международные рейсы, до вступления в силу настоящей Конвенции; от таких судов ни в коем случае не требуется увеличения их надводного борта. Существующие суда должны отвечать всем требованиям настоящей Конвенции, чтобы получить любое уменьшение высоты надводного борта по сравнению с той, которая им была установлена ранее.

5. Правила, содержащиеся в Приложении II, применяются к новым и существующим судам, на которые распространяется настоящая Конвенция.

Статья 5

Исключения

1. Настоящая Конвенция не применяется:

a) к военным кораблям,

b) к новым судам длиной менее 24 метров (79 футов),

c) к существующим судам валовой вместимостью менее 150 регистровых тонн,

d) к прогулочным яхтам, не занимающимся коммерческими перевозками, и

e) к рыболовным судам.

2. Ничто в настоящей Конвенции не применяется к судам, совершающим плавание исключительно:

a) по Великим Озерам Северной Америки и по реке Св. Лаврентия в пределах, ограниченных на востоке прямой линией, проведенной от мыса Розье до мыса Вест-Пойнт на острове Антикости, и далее прямой линией, проведенной от острова Антикости в северном направлении по меридиану 63 град. западной долготы,

b) в Каспийском море,

c) по рекам Ла-Плата, Парана и Уругвай в пределах, ограниченных на востоке прямой линией, проведенной между Пунта Раза (Кабо Сан Антонио), Аргентина, и Пунта дель Эсте, Уругвай.

Статья 6

Изъятия

1. Суда, когда они совершают международные рейсы между близлежащими портами двух или более государств, могут быть освобождены администрацией от выполнения требований настоящей Конвенции пока они совершают такие рейсы, если правительства государств, в которых расположены такие порты, признают, что благодаря безопасному характеру или условиям таких рейсов между упомянутыми портами применение положений настоящей Конвенции к судам, совершающим подобные рейсы, является неразумным или излишним.

2. Администрация может освободить судно, имеющее новые конструктивные особенности, от выполнения любого положения настоящей Конвенции, применение которого могло бы серьезно затруднить исследования в области упомянутых особенностей и их применение на судах, совершающих международные рейсы. Такое судно должно, однако, отвечать требованиям безопасности, которые, по мнению Администрации, являются достаточными для осуществления перевозок, для которых судно предназначено, и обеспечивают его полную безопасность, а также приемлемы для правительств государств, которые будет посещать судно.

3. Администрация, разрешающая изъятие согласно пунктам 1 и 2 настоящей статьи, сообщает Межправительственной морской консультативной организации (ниже именуемой Организацией) данные о таком изъятии и его причины, которые Организация рассылает другим Договаривающимся правительствам для сведения.

4. Судно, не совершающее, как правило, заграничных рейсов, но которому при исключительных обстоятельствах потребуется совершить единичный международный рейс, может быть освобождено Администрацией от выполнения любого из требований настоящей Конвенция при условии, что оно отвечает требованиям безопасности, которые, по мнению Администрации, являются достаточными для выполнения судном упомянутого рейса.

Статья 7

Случаи непреодолимой силы

1. Выполнение положений настоящей Конвенции на судне, не подпадающем под действие этих положений в момент его выхода в любой рейс, не требуется в случае любого его отклонения от своего намеченного рейса в силу наступления непогоды или любого другого случая непреодолимой силы.

2. Применяя положения настоящей Конвенции, Договаривающиеся правительства должны надлежащим образом учитывать любое отклонение или задержку судна, вызванные наступлением непогоды или любым другим случаем непреодолимой силы.

Статья 8

Эквиваленты

1. Администрация может разрешить применять на судне оборудование, материалы, средства и приборы или предпринять мероприятия иные, чем требуются настоящей Конвенцией, если она удовлетворится путем их испытания или другим образом, что такое оборудование, материал, средства и приборы или мероприятия являются не менее эффективными, чем требуемые Конвенцией.

2. Администрация, которая разрешает применение оборудования, материала, средств и приборов, а также мероприятия, отличные от предусмотренных настоящей Конвенцией, направляет Организации для рассылки Договаривающимся правительствам данные об этом вместе с отчетом о проведенных испытаниях.

Статья 9

Разрешения для экспериментальных целей

1. Ничто в настоящей Конвенции не препятствует Администрации разрешать особые мероприятия для экспериментальных целей в отношении судна, к которому применяется настоящая Конвенция.

2. Администрация, разрешающая такие мероприятия, сообщает данные о них Организации для рассылки Договаривающимся правительствам.

Статья 10

Ремонт, переоборудование и модернизация

1. Судно, которое подвергается ремонту, переоборудованию и модернизации и на котором в связи с этим устанавливается оборудование, должно после этого отвечать, по меньшей мере, требованиям, ранее применявшимся к этому судну. При этом требования к существующему судну, не должны, как правило, отличаться от требований к новому судну в большей степени, чем это имело место до ремонта.

2. Ремонт, переоборудование и модернизация судна существенного характера и устанавливаемое на нем оборудование должны отвечать требованиям для новых судов в той степени, в какой Администрация считает это разумным и целесообразным.

Статья 11

Зоны и районы

1. Судно, на которое распространяется настоящая Конвенция, должно отвечать требованиям, применяемым к этому судну в зонах и районах, описанных в Приложении II.

2. Порт, расположенный на границе двух зон или районов, считается находящимся в пределах той зоны или района, откуда судно прибывает или куда оно направляется.

Статья 12

Положение грузовой марки

1. За исключением случаев, предусмотренных в пунктах 2 и 3 настоящей статьи, грузовые марки на бортах судна, соответствующие сезону года и зоне или району, в котором судно может оказаться, не должны быть погружены на протяжении всего времени, когда судно выходит в море, находится в плавании и приходит в порт.

2. Когда судно находится в пресной воде с плотностью единица, соответствующая грузовая марка может быть погружена на величину поправки на пресную воду, указанную в Международном свидетельстве о грузовой марке (1966). В тех случаях, когда плотность воды отличается от единицы, поправка должна быть пропорциональна разнице между 1,025 и действительной плотностью.

3. Когда судно отправляется из порта, расположенного на реке или во внутренних водах, допускается его большая загрузка соответственно весу топлива и всех других материалов, используемых судном между портом отправления и морем.

Статья 13

Освидетельствование, проверка и нанесение грузовых марок

Освидетельствование, проверка и нанесение грузовых марок в осуществление положений настоящей Конвенции и предоставление изъятий производятся должностными лицами Администрации. Однако Администрация может поручить проведение освидетельствования, проверки и нанесения грузовых марок либо инспекторам, назначенным для этой цели, либо организациям, должным образом уполномоченным ею. В каждом случае соответствующая Администрация полностью гарантирует полноту и тщательность освидетельствования, проверки и нанесения грузовых марок.

Статья 14

Первоначальные и периодические освидетельствования и проверки

1. Судно подлежит следующим освидетельствованиям и проверкам:

a) освидетельствованию перед вводом судна в эксплуатацию, которое включает полную проверку его конструкции и устройств в пределах, предусмотренных для судна настоящей Конвенцией. Такое освидетельствование проводится, чтобы удостовериться в том, что расположение, материал и набор судна полностью отвечают требованиям настоящей Конвенции,

b) периодическому освидетельствованию, проводимому через установленные Администрацией промежутки времени, но не превышающие пяти лет, чтобы удостовериться в том, что расположение, оборудование, устройства, материал и набор судна полностью отвечают требованиям настоящей Конвенции,

c) периодической проверке в пределах трех месяцев до или после истечения каждого годичного срока со дня выдачи свидетельства, чтобы удостовериться в том, что в корпусе и надстройках судна не было произведено изменений, влияющих на расчет определения места нанесения грузовых марок, и что устройства и средства для:

i) закрытия отверстий,

ii) лееров,

iii) штормовых портиков и

iv) доступа в помещения команды содержатся в надлежащем состоянии.

2. О периодических проверках, упомянутых в пункте 1 "c" настоящей статьи, делается запись в Международном свидетельстве о грузовой марке (1966 г.) или в Международном свидетельстве об изъятии для грузовой марки, выдаваемом в соответствии с пунктом 2 статьи 6 настоящей Конвенции.

Статья 15

Сохранение условий после освидетельствования

После проведения любого освидетельствования в соответствии со статьей 14 без санкции Администрации не допускается никаких изменений в конструкции, оборудовании, устройствах, материалах или наборе корпуса, подвергшихся освидетельствованию.

Статья 16

Выдача свидетельств

1. Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) выдается каждому судну, которое было освидетельствовано и которому были нанесены грузовые марки в соответствии с настоящей Конвенцией.

2. Международное свидетельство об изъятии для грузовой марки выдается судну на основании и в соответствии с пунктами 2 и 4 статьи 6.

3. Такие свидетельства выдаются Администрацией либо лицом или организацией, должным образом уполномоченными ею. В каждом случае Администрация несет полную ответственность за свидетельство.

4. Независимо от других положений настоящей Конвенции, любое международное свидетельство о грузовой марке, которое действует на дату вступления в силу настоящей Конвенции для правительства государства, под флагом которого плавает судно, остается в силе в течение двух лет или до истечения срока его действия, смотря по тому, что наступит раньше. После этого требуется Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.)

Статья 17

Выдача свидетельства другим правительством

1. Договаривающееся правительство может по просьбе другого Договаривающегося правительства поручить произвести освидетельствование судна и, удостоверившись, что судно отвечает положениям настоящей Конвенции, выдать или уполномочить выдать ему Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) в соответствии с настоящей Конвенцией.

2. Копия свидетельства, копия доклада об освидетельствовании, на основании которого производится расчет надводного борта, и копия самого расчета представляются в возможно короткий срок правительству, по просьбе которого осуществляется освидетельствование.

3. Выданное таким образом свидетельство должно содержать запись о том, что оно было выдано по просьбе правительства государства, под флагом которого плавает или будет плавать судно. Оно имеет такую же силу и признается наравне со свидетельством, выдаваемым в соответствии со статьей 16.

4. Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) не будет выдаваться судну, которое плавает под флагом государства, правительство которого не является Договаривающимся правительством.

Статья 18

Форма свидетельства

1. Свидетельства составляются на официальном языке или языках страны выдачи. Если оно составлено не на английском или французском языках, его текст должен включать перевод на один из этих языков.

2. Форма свидетельств должна соответствовать образцам, приведенным в Приложении III. Выдаваемые свидетельства и их заверенные копии должны в точности воспроизводить расположение печатного текста образца свидетельства.

Статья 19

Срок действия Свидетельств

1. Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) выдается на устанавливаемый Администрацией срок, который не должен превышать пяти лет, считая со дня его выдачи.

2. Если после периодического освидетельствования, упомянутого в пункте 1 "b" статьи 14, новое свидетельство не может быть выдано судну до истечения срока действия первоначально выданного свидетельства, лицо или организация, производящие освидетельствование, могут продлить указанное свидетельство на срок, который не должен превышать пяти месяцев. О таком продлении в свидетельстве делается запись и оно предоставляется только в тех случаях, когда в конструкции, оборудовании, расположении, материале или наборе судна не было произведено изменений, затрагивающих надводный борт судна.

3. Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.) аннулируется Администрацией при наличии одного из следующих обстоятельств:

a) в корпусе или надстройках судна были произведены существенные изменения, которые могут потребовать увеличения надводного борта;

b) устройства и средства, упомянутые в пункте 1 "c" статьи 14, не содержатся в надлежащем состоянии;

c) в свидетельстве не сделана запись о том, что судно прошло проверку в соответствии с пунктом 1 "c" статьи 14;

d) прочность конструкции судна снижена до пределов, не обеспечивающих его безопасность.

4. a) срок действий Международного свидетельства об изъятии для грузовой марки, выданного Администрацией судну, освобождаемому от выполнения требований Конвенции в соответствии с пунктом 2 статьи 6, не должен превышать пяти лет со дня его выдачи. Такое свидетельство возобновляется, продлевается и аннулируется в том же порядке, как и Свидетельство о грузовой марке (1966 г.) согласно настоящей статье,

b) срок действия Международного свидетельства об изъятии для грузовой марки, выданного судну, освобождаемому от выполнения требований Конвенции в соответствии с пунктом 4 статьи 6, ограничивается продолжительностью единичного рейса, для которого оно выдается.

5. Свидетельство, выданное судну Администрацией, теряет силу при передаче этого судна под флаг другого государства.

Статья 20

Признание свидетельств

Свидетельства, выданные от имени Договаривающегося правительства в соответствии с настоящей Конвенцией, признаются другими Договаривающимися правительствами и рассматриваются для всех целей, предусмотренных настоящей Конвенцией, как имеющие такую же силу, как и свидетельства, выданные ими самими.

Статья 21

Контроль

1. Суда, имеющие Свидетельство, выданное в соответствии со статьей 16 или статьей 17, подлежат в портах других Договаривающихся правительств контролю, осуществляемому должностными лицами, надлежащим образом уполномоченными этими правительствами. Договаривающиеся правительства обеспечивают осуществление такого контроля, поскольку это разумно и целесообразно, для установления факта, что на судне имеется действительное свидетельство в соответствии с настоящей Конвенцией. Если на судне имеется действительное Международное свидетельство о грузовой марке (1966 г.), то контроль ограничивается установлением того, что:

a) судно не загружено сверх пределов, разрешаемых свидетельством,

b) расположение грузовой марки на судне соответствует свидетельству, и

c) судно в том, что касается условий, изложенных в п. 3 "a" и "b" статьи 19, не подвергалось таким существенным изменениям, вследствие которых оно явно не в состоянии выйти в море без опасности для человеческой жизни.

Если на судне имеется действительное Международное свидетельство об изъятии для грузовой марки, то контроль ограничивается установлением того, что соблюдены все условия, содержащиеся в этом Свидетельстве.

2. Если такой контроль осуществляется в соответствии с пунктом 1 "c" настоящей статьи, то он производится в такой степени, насколько это необходимо, для того, чтобы удостовериться, что судно не выйдет в море до тех пор, пока такой выход не будет безопасен для пассажиров и команды.

3. В случае, если в результате контроля, предусмотренного настоящей статьей, возникает вопрос о любого рода вмешательстве, то должностное лицо, осуществляющее такой контроль, немедленно информирует в письменной форме Консула или Дипломатического представителя государства, под флагом которого плавает судно, о таком решении, а также обо всех обстоятельствах, при которых вмешательство было сочтено необходимым.

Статья 22

Преимущества

Судно, не имеющее действительного свидетельства, выданного в соответствии с настоящей Конвенцией, не может претендовать на преимущества, предоставляемые Конвенцией.

Статья 23

Аварии

1. Каждая Администрация обязуется производить расследование любой аварии судов, за которые она несет ответственность и которые подпадают под действие настоящей Конвенции, если она полагает, что такое расследование может помочь в определении того, какие изменения было бы желательно внести в Конвенцию.

2. Каждое Договаривающееся правительство обязуется представлять Организации надлежащую информацию о результатах таких расследований. Доклады или рекомендации Организации, основанные на данных такой информации, не должны разглашать название либо национальную принадлежность соответствующих судов или каким-либо образом возлагать ответственность на какое-либо судно или лицо, либо предполагать такую ответственность.

Статья 24

Предыдущие договоры и конвенции

1. Все другие действующие в настоящее время между правительствами - участниками настоящей Конвенции договоры, конвенции и соглашения по вопросам грузовой марки продолжают сохранять полную силу в течение их срока действия в отношении:

a) судов, к которым настоящая Конвенция не применяется, и

b) судов, к которым настоящая Конвенция применяется, но по вопросам, которые в ней специально не предусматриваются.

2. Однако в тех случаях, когда такие договоры, конвенции или соглашения противоречат положениям настоящей Конвенции, преимущественную силу имеют положения настоящей Конвенции.

Статья 25

Особые правила, установленные по соглашению

Если в соответствии с настоящей Конвенцией по соглашению между всеми или некоторыми Договаривающимися правительствами устанавливаются особые правила, то такие правила сообщаются Организации для рассылки всем Договаривающимся правительствам.

Статья 26

Представление информации

1. Договаривающиеся правительства обязуются направлять и передавать на хранение Организации:

a) достаточное количество образцов свидетельств, выдаваемых ими в соответствии с положениями настоящей Конвенции, для рассылки Договаривающимся правительствам,

b) тексты законов, декретов, приказов, правил и других документов, изданных ими по различным вопросам применения настоящей Конвенции, и

c) список неправительственных организаций, которые уполномочены от их имени заниматься вопросами грузовой марки, для рассылки другим Договаривающимся правительствам.

2. Каждое Договаривающееся правительство соглашается передать свои нормы прочности судов любому из Договаривающихся правительств по его просьбе.

Статья 27

Подписание, принятие и присоединение

1. Настоящая Конвенция будет открыта для подписания в течение трех месяцев с 5 апреля 1966 года и затем будет открыта для присоединения. Правительства государств - членов Организации Объединенных Наций, любого из ее специализированных учреждений, Международного агентства по атомной энергии или участники Статута Международного Суда ( 995_010 ) могут стать участниками Конвенции путем:

a) подписания без оговорки о принятии,

b) подписания с оговоркой о принятии с последующим принятием, или

c) присоединения.

2. Принятие или присоединение осуществляется путем сдачи на хранение документа о принятии или присоединении Организации, которая информирует все правительства, подписавшие Конвенцию или присоединившиеся к ней, о каждом новом документе о принятии или присоединении и о дате его депонирования.

Статья 28

Вступление в силу

1. Настоящая Конвенция вступает в силу по истечении одного года со дня, на который не менее пятнадцати правительств государств, в том числе семи государств, каждое из которых владеет торговым флотом валовой вместимостью не менее одного миллиона регистровых тонн, подпишут ее без оговорки о принятии или сдадут на хранение Организации документы о ее принятии или присоединении в соответствии со статьей 27. Организация информирует все правительства, подписавшие настоящую Конвенцию или присоединившиеся к ней, о дате ее вступления в силу.

2. Для правительств, сдавших на хранение Организации документы о принятии настоящей Конвенции или о присоединении к ней в течение одного года, упомянутого в пункте 1 этой статьи, принятие или присоединение вступает в силу в день вступления в силу настоящей Конвенции или по истечении трех месяцев со дня сдачи документа о принятии или присоединении, смотря по тому, что наступит позднее.

3. Для правительств, сдавших на хранение Организации документ о принятии настоящей Конвенции или о присоединении к ней после даты ее вступления в силу, Конвенция вступает в силу по истечении трех месяцев со дня депонирования такого документа.

4. После даты, на которую все меры, необходимые для вступления в силу поправки к настоящей Конвенции, будут выполнены или все необходимые принятия считаются полученными в соответствии с пунктом 2 "b" статьи 29 в случае поправки путем единогласного принятия, любой документ о принятии или присоединении, сданный на хранение Организации, будет считаться относящимся к Конвенции с этой поправкой.

Статья 29

Поправки

1. Поправки к настоящей Конвенции могут быть приняты по предложению любого Договаривающегося правительства согласно любой из процедур, указанных в настоящей статье.

2. Поправка путем единогласного принятия:

a) По просьбе Договаривающегося правительства предлагаемая поправка к настоящей Конвенции направляется Организацией всем Договаривающимся правительствам для рассмотрения с целью единогласного принятия.

b) Такая поправка вступает в силу по истечении одного года со дня ее принятия всеми Договаривающимися правительствами, если нет договоренности о сокращенном сроке ее вступления в силу. Договаривающееся правительство считается принявшим поправку, если оно не сообщит Организации о ее принятии или отклонении в течение трех лет со дня первоначальной рассылки поправки.

c) Предлагаемая поправка считается отклоненной, если она не будет единогласно принята в соответствии с подпунктом "b" настоящего пункта в течение трех лет со дня, когда она первоначально была направлена Организацией всем Договаривающимся правительствам.

3. Поправка после рассмотрения в Организации:

a) По просьбе Договаривающегося правительства поправка к настоящей Конвенции, предложенная им, будет рассмотрена в Организации. Такая поправка, если она одобрена Комитетом по безопасности на море Организации большинством в две трети присутствующих и голосующих членов, будет направлена всем членам Организации и всем Договаривающимся правительствам не менее чем за шесть месяцев до ее рассмотрения Ассамблеей Организации.

b) Поправка, если она одобрена Ассамблеей большинством в две трети присутствующих и голосующих, направляется Организацией всем Договаривающимся правительствам для принятия.

c) Такая поправка вступает в силу по истечении одного года со дня, когда она будет принята двумя третями Договаривающихся правительств. Поправка вступает в силу в отношении всех Договаривающихся правительств за исключением тех из них, которые до ее вступления в силу сделают заявление, что они не принимают эту поправку.

d) При одобрении поправки Ассамблея может большинством в две трети присутствующих и голосующих, включая две трети правительств, представленных в Комитете по безопасности на море и присутствующих и голосующих на Ассамблее, предложить вынести определение, что она имеет такое важное значение, что Договаривающееся правительство, сделавшее заявление согласно подпункту "c" и не принявшее эту поправку в течение одного года со дня ее вступления в силу, перестает быть участником настоящей Конвенции по истечении этого срока. Такое определение приобретает силу после принятия его двумя третями Договаривающихся правительств - участников настоящей Конвенции.

e) Ничто в настоящем пункте не лишает Договаривающееся правительство, избравшее процедуру по внесению поправки к настоящей Конвенции согласно этому пункту, в любое время избрать другую процедуру, какую оно сочтет желательной в соответствии с пунктами 2 или 4 настоящей статьи.

4. Поправка путем созыва Конференции:

a) По просьбе Договаривающегося правительства, поддержанного не менее чем одной третью Договаривающихся правительств, Организация созывает Конференцию правительств для рассмотрения поправок к настоящей Конвенции.

b) Каждая поправка, одобренная на такой Конференции большинством в две трети присутствующих и голосующих Договаривающихся правительств, направляется Организацией всем Договаривающимся правительствам для принятия.

c) Такая поправка вступает в силу по истечении одного года со дня ее принятия двумя третями Договаривающихся правительств. Поправка вступает в силу в отношении всех Договаривающихся правительств за исключением тех из них, которые до ее вступления в силу сделают заявление о том, что они не принимают эту поправку.

d) Конференция, созванная в соответствии с подпунктом "a", может большинством в две трети присутствующих и голосующих определить при одобрении поправки, что она имеет такое важное значение, что Договаривающееся правительство, сделавшее заявление согласно подпункту "c" и не принявшее эту поправку в течение одного года со дня ее вступления в силу, перестает быть участником настоящей Конвенции по истечении этого срока.

5. Поправка к настоящей Конвенции, внесенная согласно этой статье, которая касается конструкции судна, применяется исключительно к судам, киль которых заложен или которые находятся в подобной стадии постройки в день либо после дня вступления в силу поправки.

6. Организация информирует все Договаривающиеся правительства о поправках, вступивших в силу согласно этой статье, и о дате их вступления в силу.

7. Принятие поправки или заявление, сделанное согласно этой статье, направляется в письменной форме Организации, которая извещает все Договаривающиеся правительства о получении сообщения о принятии или заявления.

Статья 30

Денонсация

1. Настоящая Конвенция может быть денонсирована Договаривающимся правительством в любое время по истечении пяти лет со дня вступления в силу Конвенции для этого правительства.

2. Денонсация осуществляется путем направления письменного извещения Организации, которая информирует все Договаривающиеся правительства о таком извещении и о дате его получения.

3. Денонсация вступает в силу по истечении одного года или большего периода, который может быть обусловлен в извещении, со дня получения Организацией извещения о денонсации.

Статья 31

Приостановление

1. В случае вооруженных действий или других чрезвычайных обстоятельств, затрагивающих жизненные интересы государства, правительство которого является Договаривающимся правительством, последнее может приостановить действие всей или части настоящей Конвенции. Правительство, поступившее таким образом, немедленно уведомляет об этом Организацию.

2. Такое приостановление не лишает другие Договаривающиеся правительства права контроля, предусмотренного настоящей Конвенцией в отношении судов правительства, приостановившего действие Конвенции, когда такие суда находятся в их портах.

3. Приостанавливающее действие Конвенции правительство может в любое время прекратить такое приостановление, о чем немедленно сообщает Организации.

4. Организация извещает все Договаривающиеся правительства о любом приостановлении действия Конвенции или его прекращении согласно настоящей статье.

Статья 32

Территории

1. a) Организация Объединенных Наций, действуя в качестве управляющей власти какой-либо территории, или Договаривающееся правительство, несущее ответственность за внешние сношения какой-либо территории, в кратчайший срок проводит консультации с такой территорией на предмет распространения настоящей Конвенции на такую территорию и может в любое время сделать заявление путем направления Организации письменного извещения о том, что настоящая Конвенция распространяется на такую территорию.

b) Настоящая Конвенция распространяется на территорию, упомянутую в извещении, со дня его получения или со дня, который может быть указан в этом извещении.

2. a) Организация Объединенных Наций или Договаривающееся правительство, которое сделало заявление согласно пункту 1 "a" этой статьи, может в любое время по истечении пяти лет со дня распространения Конвенции на территорию сделать заявление путем направления Организации письменного извещения о том, что настоящая Конвенция прекращает распространяться на территорию, упомянутую в извещении.

b) Настоящая Конвенция прекращает распространяться на упомянутую в извещении территорию по истечении одного года или большего периода, который может быть указан в этом извещении, со дня получения Организацией такого извещения.

3. Организация информирует все Договаривающиеся правительства о распространении настоящей Конвенции на территории согласно пункту 1 этой статьи, и о прекращении такого распространения согласно положениям пункта 2, указывая в каждом случае дату, начиная с которой настоящая Конвенция распространяется или прекратит распространяться на территории.

Статья 33

Регистрация

1. Настоящая Конвенция сдается на хранение Организации, и Генеральный секретарь Организации передает ее заверенные копии всем правительствам, подписавшим Конвенцию, а также всем правительствам, присоединяющимся к ней.

2. Как только настоящая Конвенция вступит в силу, она будет зарегистрирована Организацией в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций ( 995_010 ).

Статья 34

Языки

Настоящая Конвенция составлена в одном экземпляре на английском и французском языках, причем оба текста являются аутентичными. Официальные переводы на русский и испанский языки будут подготовлены и сданы на хранение вместе с подписанным оригиналом.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом уполномоченные на то их соответствующими правительствами, подписали настоящую Конвенцию.

Совершено в Лондоне пятого апреля 1966 года.

(Подписи)

Приложение I

ПРАВИЛА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ГРУЗОВЫХ МАРОК

Глава I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Правила предполагают, что род и размещение груза, балласта и т.д. обеспечивают достаточную остойчивость судна и не создают в его конструкциях чрезмерных напряжений.

Правила также предполагают, что международные требования по остойчивости и делению судна на отсеки там, где они существуют, выполнены.

Правило 1

Прочность судна

Администрация должна удостовериться, что общая конструктивная прочность судна достаточна для осадки, соответствующей назначенному надводному борту. Суда, построенные и поддерживаемые в состоянии, соответствующем требованиям Классификационного общества, признанного Администрацией, могут рассматриваться как обладающие достаточной прочностью.

Правило 2

Применение

1. Судам с механическими средствами движения, а также лихтерам, баржам или другим судам без независимых средств движения, надводный борт должен назначаться в соответствии с положениями правил 1 - 40 включительно настоящего Приложения.

2. Судам, перевозящим палубные лесные грузы, в дополнение к надводным бортам, указанным в пункте 1 настоящего правила, могут быть назначены лесные надводные борта в соответствии с положениями правил 41 - 45 включительно настоящего Приложения.

3. Судам, спроектированным для несения парусов, которые являются единственным или дополнительным средством движения, и буксирам надводный борт должен назначаться в соответствии с положениями правил 1 - 40 включительно настоящего Приложения. Требуемый дополнительный надводный борт определяется Администрацией.

4. Судам композитной конструкции, судам из дерева или из других материалов, применение которых одобрено Администрацией, а также судам, конструкция которых делает применение положений настоящего Приложения нецелесообразным или непрактичным, назначаемые надводные борта должны определяться Администрацией.

5. Правила с 10 по 26 включительно настоящего Приложения должны применяться к каждому судну, которому назначен минимальный надводный борт. Смягчение этих требований может быть допущено на судне, которому назначен надводный борт больше минимального, при условии, что Администрация будет удовлетворена предусмотренными мерами безопасности.

Правило 3

Определение терминов, применяемых в данных Приложениях

1. Длина.

Длина (L) должна приниматься равной 96 процентам полной длины по ватерлинии, проходящей на высоте 85 процентов наименьшей теоретической высоты борта, измеренной от киля, как определено в пункте 5 "a" настоящего правила, или длине от передней кромки форштевня до оси баллера руля по той же ватерлинии, если эта длина больше. На судах, спроектированных с дифферентом, ватерлиния, по которой измеряется длина судна, должна быть параллельна конструктивной ватерлинии.

2. Перпендикуляры.

Носовой и кормовой перпендикуляры должны находиться в носовом и кормовом концах длины (L). Носовой перпендикуляр должен совпадать с передней кромкой форштевня на ватерлинии, по которой измеряется длина.

3. Мидель судна.

Мидель судна находится на середине длины (L).

4. Ширина.

Шириной судна (B), если другое не оговорено особо, является наибольшая ширина судна, измеренная на миделе до теоретических обводов шпангоутов на судах с металлической обшивкой и до наружной поверхности корпуса на судах с обшивкой из другого материала.

5. Теоретическая высота борта:

a) Теоретической высотой борта является вертикальное расстояние, измеренное от верхней кромки горизонтального киля до верхней кромки бимса палубы надводного борта у борта. На деревянных и композитных судах это расстояние измеряется от нижней кромки шпунта в киле. Если днище судна в миделевом сечении имеет вогнутую форму или, если имеются утолщенные шпунтовые поясья, то высота борта измеряется от точки пересечения продолженной плоской части днища с поверхностью киля.

b) На судах, имеющих закругленное соединение палубы с бортом, теоретическая высота борта должна измеряться до точки пересечения теоретических линий палубы и борта, как если бы это было угловое соединение.

c) В случае, если палуба надводного борта имеет уступ и возвышенная часть палубы простирается над точкой измерения теоретической высоты борта, то теоретическая высота борта должна измеряться до условной линии, являющейся продолжением нижней части палубы параллельно возвышенной части.

6. Расчетная высота борта:

a) Расчетной высотой борта (D) является теоретическая высота борта на миделе плюс толщина листа палубного стрингера палубы надводного борта, если он имеется, плюс T(L-S)/L, если открытая палуба надводного борта имеет покрытие,

где T - средняя толщина покрытия открытого настила вне палубных отверстий и

S - общая длина надстроек, определение которой дано в подпункте 10 "d" настоящего правила.

b) Расчетной высотой борта (D) на судне, имеющем закругленное соединение палубы с бортом с радиусом более 4 процентов ширины (B) или иное необычное соединение, является высота борта судна, имеющего миделевое сечение с вертикальными бортами вверху, с такой же погибью бимса и площадью верхней части сечения, равной площади верхней части действительного миделевого сечения.

7. Коэффициент общей полноты.

Коэффициент общей полноты (C ) определяется по формуле: b _ V C = --------;

b L.B.d 1 _ где V - объемное водоизмещение судна без выступающих частей на судах с металлической обшивкой и объемное водоизмещение по наружную поверхность корпуса на судах с обшивкой из другого материала, принимаемые при теоретической осадке корпуса d ; 1

d - равняется 85 процентам наименьшей теоретической высоты

1

борта.

8. Надводный борт.

Назначенный надводный борт является расстоянием, измеренным отвесно на миделе от верхней кромки палубной линии до верхней кромки соответствующей грузовой марки.

9. Палуба надводного борта.

Палубой надводного борта является обычно самая верхняя непрерывная открытая палуба, имеющая постоянные средства закрытия всех отверстий на открытых ее частях и постоянные водонепроницаемые средства закрытия отверстий в бортах судна ниже указанной палубы. На судне, имеющем палубу надводного борта с уступом, самая низкая линия открытой палубы и ее продолжение параллельно верхней части палубы принимаются за палубу надводного борта.

По желанию судовладельца, при одобрении Администрации, за палубу надводного борта может быть принята палуба, расположенная ниже, при условии, что последняя является сплошной и постоянной палубой, непрерывной в продольном направлении по крайней мере между машинным отделением и пиковыми переборками, а также непрерывной в поперечном направлении. Если эта палуба имеет уступы, то самая нижняя линия палубы и ее продолжение параллельно верхней части палубы принимаются за палубу надводного борта. Когда палубой надводного борта назначается нижняя палуба, то та часть корпуса, которая находится выше палубы надводного борта, рассматривается как надстройка при применении условий назначения и вычислений надводного борта. Именно от этой палубы рассчитывается надводный борт.

10. Надстройка:

a) Надстройкой является закрытое палубой сооружение на палубе надводного борта, простирающееся от борта до борта или не доходящее до бортов судна на расстояние не более 4 процентов ширины (B). Возвышенный квартердек рассматривается как надстройка.

b) Закрытой надстройкой является надстройка, у которой:

i) концевые переборки имеют надежную конструкцию;

ii) отверстия для доступа, если таковые имеются в этих переборках, снабжены дверями, соответствующими требованиям правила 12;

iii) все прочие отверстия в бортах или концах надстроек снабжены надежными, непроницаемыми при воздействии моря средствами закрытия.

Средняя надстройка и ют не должны рассматриваться как закрытые, если для экипажа не обеспечен доступ в машинное отделение и прочие рабочие помещения внутри этих надстроек другими путями во все время, когда отверстия в переборках закрыты.

c) Высотой надстройки является минимальное вертикальное расстояние, измеренное у борта от верхней кромки бимса палубы надстройки до верхней кромки бимса палубы надводного борта.

d) Длиной надстройки (S) является средняя длина той части надстройки, которая находится в пределах длины (L).

11. Гладкопалубное судно.

Гладкопалубным считается судно, не имеющее надстроек на палубе надводного борта.

12. Непроницаемый при воздействии моря.

Термин "непроницаемый при воздействии моря" относится к надводной части судна и означает, что в любых морских условиях вода не проникнет внутрь судна.

Правило 4