Угода між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про виробничу кооперацію

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про виробничу кооперацію

( Угоду ратифіковано Законом N 271/95-ВР від 06.07.95 )

Дата підписання: 06.09.1994

Дата ратифікації: 06.07.1995

Дата набрання чинності: 08.09.1995

Уряд України та Уряд Республіки Узбекистан, що надалі іменовані "Договірні Сторони", усвідомлюючи, що всеосяжне економічне, промислове і науково-технічне співробітництво є важливим і необхідним елементом розвитку двосторонніх відносин на стабільній і довгостроковій основі,

з огляду на сформовані технологічні взаємозв'язки між виробничими і науково-технологічними потенціалами їхніх держав,

визнаючи вирішальну роль прямої виробничої взаємодії суб'єктів господарської діяльності держав Договірних Сторін у створенні загального економічного простору на базі ринкових відносин,

прагнучи забезпечити сприятливі умови для підтримки і взаємовигідного розвитку виробничої кооперації між підприємствами і галузями,

спираючись на досягнутий рівень економічної взаємодії між обома країнами,

висловлюючи рішучість сприяти зміцненню багатобічної торговельної системи і розвивати відносини в галузі торгівлі відповідно до основних принципів Генеральної угоди про тарифи і торгівлю,

керуючись цілями забезпечення неухильного економічного росту, поліпшення якості життя їхніх громадян, розширення зайнятості, ефективного використання матеріальних і людських ресурсів і захисту навколишнього середовища,

домовилися про нижченаведене:

Стаття 1

Договірні Сторони будуть сприяти здійсненню і розвиткові кооперації між підприємствами усіх форм власності, галузевими і міжгалузевими комплексами на основі їх прямих виробничих зв'язків.

Стаття 2

Договірні Сторони будуть вживати необхідних заходів з метою розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, умов їх здійснення, визначення пріоритетів у галузях промисловості, сприяння виробленню та реалізації спільних проектів і програм, проведення координації виробництва, включаючи сферу конверсії оборонних галузей.

Стаття 3

Договірні Сторони погодилися, що:

під поставками товарів по кооперації розуміються поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготівель, напівфабрикатів, що комплектують і інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємозалежного для спільного виготовлення кінцевої продукції;

під наданням послуг розуміються проектні, ремонтні роботи, технічне обслуговування і технологічні операції;

під поставками в рамках митних режимів переробки товарів розуміються на увазі поставки товарів відповідно до умов, встановлених митним законодавством країн Договірних Сторін.

Стаття 4

Договірні Сторони вважають основною ланкою виробничої кооперації і прямих зв'язків договори (контракти), що укладаються суб'єктами господарської діяльності на підставі відповідних галузевих та міжгалузевих угод.

Стаття 5

Договірні Сторони будуть сприяти своїм міністерствам і відомствам укладати між собою угоди про виробничу кооперацію.

Стаття 6

Договірні Сторони вважають за необхідне укласти угоди про виробничу кооперацію в першу чергу у таких галузях:

паливно-енергетичний комплекс;

металургійна, хімічна, нафтохімічна і деревообробна промисловість;

машинобудівна й оборонна промисловість;

легка промисловість;

транспорт;

медична і фармакологічна промисловість;

сільське господарство і харчова промисловість.

Стаття 7

У галузевих і міжгалузевих угодах про виробничу кооперацію будуть визначатися переліки підприємств і організацій,що приймають участь у кооперації і зберігають спеціалізацію виробництва продукції (надання послуг), номенклатура й обсяги кооперованих постачань продукції (надання послуг).

Стаття 8

Реалізація галузевих і міжгалузевих угод про виробничу кооперацію буде здійснюватися шляхом укладення на їх основі договорів (контрактів) між підприємствами країн Договірних Сторін, що є підставою для митного оформлення і пропуску продукції через митний кордон країн Договірних Сторін.

Декларування продукції (послуг), що постачаються в рамках виробничої кооперації, здійснюються митними органами країн Договірних Сторін відповідно до їх законодавства, які ведуть їх облік. Стаття 9

Сторони зобов'язуються не застосовувати ввізні і вивізні мита, податки, акцизи та кількісні обмеження у відношенні товарів, що постачаються по кооперації й у рамках митних режимів переробки, а також наданих послуг.

Збори за митне оформлення зазначеної продукції (надання послуг) стягуються на загальних умовах відповідно до законів і правил країн Договірних Сторін.

Стаття 10

Поставка продукції, виробленої по кооперації з давальницької сировини, буде здійснюватися відповідно з діючим у країнах Договірних Сторін законодавством про операції з давальницькою сировиною.

Стаття 11

Продукція, а також сировина, матеріали і комплектуючі вироби, що постачаються в рамках виробничої кооперації, не підлягають реекспортові в треті країни, у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам або міжнародним організаціям, без відповідної попередньої письмової згоди уповноваженого органу держав, що беруть участь у виробничій кооперації.

Стаття 12

Договірні Сторони домовились з метою розвитку інтеграційних процесів у виробничій сфері проводити послідовну роботу по координації і зближенню норм національного законодавства їх країн у відношенні суб'єктів господарської діяльності в частині регулювання коопераційних зв'язків підприємств і галузей.

Стаття 13

Договірні Сторони в необхідних випадках будуть погоджувати умови надання кредитів і інвестицій, що стимулюють розвиток кооперації в наукомістких виробництвах і експортно-орієнтованих галузях, а також випуск імпорто-замінювальної продукції.

Стаття 14

Договірні Сторони організують спільну проробку таких проблем:

проведення маркетингових, лізингових досліджень і організацію виставок, надання послуг;

розвиток між їхніми країнами сучасних інформаційних комунікацій, що забезпечують сприяння в пошуку партнерів, підготовці, укладанні і виконанні договорів (контрактів);

здійснення спільних заходів щодо підготовки спеціалістів.

Стаття 15

Цю Угоду може бути змінено або доповнена угодою між Договірними Сторонами.

Стаття 16

Суперечки, пов'язані з тлумаченням і застосуванням цієї Угоди, будуть вирішуватися насамперед шляхом консультацій і переговорів між Договірними Сторонами.

Стаття 17

Ця Угода набуває чинності в день, коли Договірні Сторони повідомлять одна одну про виконання внутрідержавних процедур, необхідних для її вступу в силу і залишається в силі невизначений термін.

Угода втрачає силу через 6 місяців з дати одержання Договірною Стороною письмового повідомлення іншої Договірної Сторони про її намір припинити цю Угоду.

Вчинено в м. Ташкенті 6 вересня 1994 року в двох дійсних примірниках, кожний українською, узбецькою і російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

За Уряд За Уряд

України Республіки Узбекистан

(підпис) (підпис)