Тип: Постанова
№ 715
Дата: 23 грудня 1992 р.
Статус: Втратив чинність
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 23 грудня 1992 р. N 715 Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 260 ( 260-2019-п ) від 06.03.2019 }
( Постанова втратила чинність, крім пункту 3 Постанови, а також абзаців другого та третього пункту 8 Тимчасового положення про державне регулювання цін і тарифів на підставі Постанови КМ N 733 ( 733-94-п ) від 21.10.94 )
Про регулювання цін
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 153 ( 153-93-п ) від 02.03.93 N 321 ( 321-93-п ) від 03.05.93 N 403 ( 403-93-п ) від 03.06.93 N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 N 65 ( 65-94-п ) від 08.02.94 N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 N 733 ( 733-94-п ) від 21.10.94 )
З метою стримування інфляційних процесів у народному господарстві й здійснення соціального захисту прав споживачів та у зв'язку з подорожчанням енергоносіїв, що надходять в Україну, підвищенням мінімального розміру заробітної плати, введенням у безготівкові розрахунки українського карбованця Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити граничні розміри підвищення цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, що мають важливе соціальне значення, згідно з додатком N 1.
2. Надати право органам державної виконавчої влади щодо встановлення цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг згідно з додатком N 2.
3. Затвердити Тимчасове положення про державне регулювання цін і тарифів, що додається.
4. Реалізація продукції, товарів і послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, проводиться підприємствами і організаціями за вільними цінами і тарифами.
5. Міністерству економіки і Міністерству фінансів за погодженням із заінтересованими міністерствами і відомствами передбачати в необхідних випадках виділення дотацій на окремі види соціально значущих товарів і послуг для населення, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів та періодично уточнювати розмір вказаних дотацій з урахуванням зміни рівня оптово-збутових цін.
6. Міністерству економіки, Міністерству соціального захисту населення, Міністерству праці, Міністерству фінансів при підготовці пропозицій щодо визначення умов та розмірів цільової грошової допомоги громадянам з мінімальними доходами відповідно до постанови Верховної Ради України від 16 листопада 1992 р. "Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії" ( 2779-12 ) врахувати підвищення плати за житло, газо-, тепло-, водопостачання, водовідведення і зростання цін на вугілля, торф'яні та вугільні брикети.
7. Міністерству економіки за участю заінтересованих міністерств і відомств:
вносити при необхідності пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо зміни державних регульованих цін і тарифів;
за погодженням з Антимонопольним комітетом України розробити та запровадити механізм регулювання цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку;
за погодженням з Міністерством оборони та Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії до 5 січня 1993 р. розробити і затвердити Положення про порядок формування регульованих цін на продукцію оборонного призначення.
8. З метою забезпечення необхідних госпрозрахункових умов для підприємств, що мають значну різницю у витратах на виробництво й інвестиціях відносно інших підприємств галузі з причин, незалежних від їхньої діяльності (різні гірничогеологічні, природно-кліматичні та інші умови), дозволити міністерствам і відомствам за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів утворювати фонди фінансового регулювання (без зміни розрахунків з бюджетом) за рахунок відрахувань до фондів з прибутку або включення їх витрат на виробництво. У необхідних випадках може запроваджуватися механізм розрахункових цін.
9. Міністерству статистики за погодженням з Міністерством економіки з I кварталу 1993 р. запровадити щоквартальну звітність про собівартість і рентабельність продукції та послуг.
10. Державному комітетові по нафті і газу внести до 10 січня 1993 р. пропозиції Кабінетові Міністрів України про зміну норм споживання природного газу, що реалізується населенню.
11. Визнати такими, що втратили чинність, рішення Уряду України згідно з переліком, що додається.
12. Ця постанова набуває чинності з 26 грудня 1992 року.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА
Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
Додаток N 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ГРАНИЧНІ РОЗМІРИ підвищення цін і тарифів на продукцію, товари та послуги
I. Продукція і послуги виробничо-технічного призначення (оптові ціни промисловості)
Граничні тарифи та коефіці- єнти підвищення до діючих на 1993 р. цін і тарифів (разів)
____________________________
Вугілля та вугільна продукція у середньому 3*
Електроенергія виробництва
системи Міненерго у середньому 5,2
у тому числі для
сільгоспспоживачів 19,50 крб. за 1 кВт/год
Електроенергія виробництва
атомних станцій системи
Держкоматому для реалізації
державному виробничому
об'єднанню "Укренерго"
Міненерго 17,80 крб. за 1 кВт/год
Теплоенергія виробництва
системи Міненерго для
промислового використання у середньому 5,7
Основні послуги зв'язку
( за переліком, встановленим
Мінзв'язку за погодженням з
Мінекономіки ) у середньому 4,0
___________________
* Конкретні розміри оптових цін на вугілля та вугільну продукцію встановлюються Держвуглепромом за погодженням з Мінекономіки. У разі відпуску вугілля та вугільної продукції постачальницьким організаціям для продажу населенню оптові ціни зменшуються на 50 відсотків, а різницю між регульованими оптовими цінами й цінами, за якими вугілля та вугільна продукція відпускаються для продажу населенню, відносити на вартість палива, що реалізується іншим споживачам для виробничо-технічних потреб.
( Розділ I в редакції Постанови КМ N 321 ( 321-93-п ) від 03.05.93 )
( Розділ II втратив чинність на підставі Постанови КМ N 403 ( 403-93-п ) від 03.06.93 )
Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
Додаток N 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ПОВНОВАЖЕННЯ органів державної виконавчої влади щодо встановлення цін і тарифівна окремі види продукції, товарів і послуг
1. Міністерство економіки встановлює:
такси на деревину, що відпускається на пні;
ставки відрахувань на геологорозвідувальні роботи;
заставні ціни на скляну тару;
порядок регулювання тарифів на електричну і теплову енергію, що відпускається споживачам (крім населення) усіма енергопостачальними організаціями і підприємствами;
диференційовані тарифи на електричну і теплову енергію виробництва системи Міненерго в розрізі енергетичних об'єднань за поданням Міненерго;
тарифи на воду, що забирається із водогосподарських систем (поверхневі і підземні джерела), для внесення плати в бюджет за поданням Держводгоспу;
оптові ціни на газ та газопродукцію для виробників і постачальників за поданням Держкомнафтогазу. ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
( Пункт 2 додатку N 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
3. Державний комітет по вугільній промисловості за погодженням з Міністерством економіки встановлює оптові ціни на вугілля та вугільну продукцію.
4. Міністерство зв'язку за погодженням з Міністерством економіки встановлює тарифи на міжнародні послуги зв'язку.
5. Міністерство оборони:
визначає граничні розміри націнок на продукцію підприємств громадського харчування, розміщених у військових містечках на закритій території;
здійснює регулювання цін на ремонт озброєння і військової техніки та запасні частини і деталі, що виробляються підвідомчими підприємствами, і тарифи на транспортні послуги, що надаються військовими частинами, підвідомчими підприємствами і організаціями.
( Пункт 6 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
7. Міністерство соціального захисту населення здійснює регулювання цін на протезно-ортопедичні вироби і технічні засоби профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів.
8. Рада Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють:
ціни на вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і газ скраплений у межах установлених граничних цін і норм для продажу їх населенню з урахуванням якісних характеристик і наявних бюджетних ресурсів та ціни на вказане паливо понад норми, встановлені для населення;
ціни на торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу їх населенню;
граничні розміри плати за проживання в гуртожитках робітників і службовців;
тарифи на комунально-побутові послуги (крім тих, на які Урядом України встановлені граничні коефіцієнти);
( Абзац шостий пункту 8 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
націнки на продукцію підприємств і організацій громадського харчування;
граничні рівні торговельних надбавок на картоплю і плодоовочеву продукцію тривалого зберігання;
граничний рівень торговельних і постачально-збутових надбавок (націнок) на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються торговельними підприємствами, які не входять до складу об'єднання "Фармація". ( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
9. За погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями затверджуються тарифи:
( Абзац другий пункту 9 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
( Абзац третій пункту 9 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
( Абзац четвертий пункту 9 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
виробничими об'єднаннями зв'язку - на послуги місцевого телефонного зв'язку і радіофікації.
10. Міністерство промисловості за погодженням з Міністерством економіки здійснює регулювання цін на кокс, металургійну продукцію і продукцію хімічної промисловості.
11. Державний комітет по використанню ядерної енергії встановлює тарифи на електричну енергію, що відпускається ДВО "Укренерго", в розрізі атомних станцій у межах затвердженого Кабінетом Міністрів України тарифу.
12. Міністерство промисловості за погодженням з відповідними обласними державними адміністраціями регулює тарифи на послуги з подачі води виробничим об'єднанням "Укрпромводчормет" і підприємством "Кривбаспромводпостачання".
( Пункт 13 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 360 ( 360-94-п ) від 04.06.94 )
14. Міністерство охорони здоров'я встановлює ціни і тарифи на технічні послуги (монтаж, налагодження, ремонт, комплексне технічне обслуговування та інші види робіт), які надаються лікувальним закладам підприємствами, що входять до складу державного українського об'єднання "Політехмед", і здійснює регулювання тарифів на послуги з виготовлення окулярної оптики.
15. Міністерство внутрішніх справ встановлює граничні розміри плати за проживання в гуртожитках системи міністерства.
16. Об'єднання "Фармація" в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі за погодженням з відповідними органами державної виконавчої влади встановлюють граничний рівень торговельних надбавок до оптових цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.
17. Міністерство фінансів за погодженням з Міністерством економіки та Національним банком затверджує ціни на дорогоцінні метали у виробах і брухті та дорогоцінне каміння, що скуповується у населення.
( Додаток N 2 доповнено пунктом 17 згідно з Постановою КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
( Додаток N 2 в редакції Постанови КМ N 403 ( 403-93-п ) від 03.06.93, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
Міністр
Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНЕ постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про державне регулювання цін і тарифів
( Дію Тимчасового положення поширено на підприємства, їх об'єднання та організації недержавних форм власностізгідно з Постановою КМ N 153 ( 153-93-п ) від 02.03.93 )
( Тимчасове положення про державне регулювання цін і тарифів втратило чинність, крім абзаців другого та третього пункту 8, які втрачають чинність з запровадженням механізму встановлення цін і тарифів на продукцію і послуги монопольних утворень на підставі Постанови КМ N 733 ( 733-94-п ) від 21.10.94 )
1. Тимчасове положення про державне регулювання цін і тарифів (надалі - Положення) поширюється на державні підприємства, іх об'єднання та організації (надалі - підприємство), які, користуючись правом самостійного встановлення цін і тарифів на продукцію, товари і послуги (надалі - продукція), надмірно підвищують їх рівень, і діє до запровадження механізму регулювання цін і тарифів на продукцію, товари і послуги підприємств-монополістів.
2. Це Положення не поширюється:
на продукцію, що експортується (у тому числі до держав колишнього Союзу РСР);
на продукцію, що замінює імпортну (визначається Мінекономіки);
на нові високоефективні види продукції (на два роки з моменту постановки їх на серійне виробництво);
на нову продукцію, що виготовлена із застосуванням запатентованого винаходу і високоефективної технології, створеної спеціально для цієї продукції (протягом трьох років з моменту постановки її на виробництво);
на продукцію, щодо якої відповідно до рішень Уряду України застосовується механізм державного регулювання цін.
3. Державне регулювання цін і тарифів, передбачене цим Положенням, запроваджується Мінекономіки, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями на продукцію згідно з додатком N 1.
4. Необхідність введення регульованих цін визначається органами, вказаними у пункті 3 цього Положення, виходячи з інформації підприємств-споживачів, аналізу даних статистики, результатів перевірок контролюючих органів щодо надмірного зростання цін, а також декларування зміни цін підприємствами-виготовлювачами.
Одержавши таку інформацію, органи, на які покладено державне регулювання цін, перевіряють обгрунтованість підвищення цін і приймають відповідне рішення.
5. Підставою для запровадження регульованих цін може бути підвищення підприємством цін на свою продукцію, здійснене після введення цього Положення, за рахунок:
збільшення у витратах вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і послуг без відповідного обгрунтування цін на їх придбання та норм споживання;
перевищення витрат на оплату праці в частині, що відноситься на собівартість продукції, з порушенням порядку, передбаченого актами законодавства;
включення до собівартості продукції витрат, не передбачених діючим порядком калькулювання продукції;
збільшення норми прибутку понад досягнутий рівень.
6. Регулювання цін за результатами перевірок може здійснюватися шляхом встановлення:
індивідуальних цін на продукцію підприємства-виготовлювача;
граничних рівнів цін, торговельних, постачальницько-збутових надбавок і націнок;
граничних нормативів рентабельності до собівартості продукції або до власних витрат обігу.
7. Рішення про запровадження чи скасування державного регулювання цін надсилається: підприємству-виготовлювачу продукції, міністерству (відомству), до сфери функціонального управління якого входить вказане підприємство, місцевій державній адміністрації, органу державного контролю за цінами.
8. При зміні цін на продукцію, зазначену в додатку N 2, після введення в дію цього Положення підприємства зобов'язані декларувати цю зміну органам, що регулюють ціни, відповідно до їх повноважень (пункт 3).
При декларуванні зміни цін підприємства повинні подати такі відомості: запропоновану зміну цін і тарифів; калькуляцію собівартості продукції з розшифровкою подорожчання матеріальних і збільшення трудових витрат; обсяги виробництва продукції у попередньому і поточному роках; досягнутий і запланований розміри прибутків від реалізації продукції, а також розмір прибутків, рентабельності в цілому по підприємству; обгрунтування причин зміни цін і тарифів.
Орган, якому декларується зміна цін, повинен у місячний строк прийняти рішення за поданими матеріалами.
Додаток N 1 до Тимчасового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ПЕРЕЛІК продукції, товарів і послуг, на які може запроваджуватися державне регулювання цін і тарифів
Міністерством економіки
Продукція, товари і послуги (за винятком товарів народного споживання і послуг для населення):
добувної промисловості (крім нерудних будівельних матеріалів);
хімічної та нафтохімічної промисловості;
лісової та деревообробної промисловості;
машинобудування;
транспорту і зв'язку.
Сировина і матеріали для легкої промисловості.
Цемент, азбоцементні вироби, вироби керамічні облицювальні (крім фасадних), цегла і плитки кислототривкі, скло будівельне, теплоізоляційні матеріали.
Сіль, цукор, олія (соняшникова, кукурудзяна, соєва).
Кінескопи, електролампи освітлювальні, застібки "блискавка".
Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями
Товари народного споживання і послуги для населення.
Продукція (за винятком сировини і матеріалів для легкої промисловості):
торф'яної промисловості;
промисловості будівельних матеріалів (за винятком цементу, азбоцементних виробів, виробів керамічних облицювальних, цегли і плиток кислототривких, скла будівельного, теплоізоляційних матеріалів);
легкої промисловості;
харчової промисловості (за винятком солі, цукру, олії);
Послуги торговельні, постачальницькі і постачальницько-збутові.
Зерно пшениці, жита, кукурудзи, насіння соняшнику, соя, хміль, крім тих, що реалізуються господарствами за закупівельними цінами.
Комбікорми.
Примітка. ( Примітка втратила чинність у частині державного регулювання цін і тарифів на продукцію та послуги будівництва на підставі Постанови КМ N 65 ( 65-94-п ) від 08.02.94 ) Не підлягають державному регулюванню ціни і тарифи на продукцію та послуги будівництва, сільського господарства, науки, а також послуги аудиторсько-консультаційного характеру.
( Додаток N 1 в редакції Постанови КМ N 403 ( 403-93-п ) від 03.06.93, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93, N 65 ( 65-94-п ) від 08.02.94 )
Додаток N 2 до Тимчасового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ПЕРЕЛІК продукції, товарів і послуг, за якими підприємства-виготівники здійснюють декларування зміни цін і тарифів
Мінеральні добрива
Синтетичні миючі засоби та інші товари побутової хімії, лакофарбові матеріали в частині товарів, що реалізуються населенню
Сода кальцинована і каустична
Етилен, пропілен, вінілхлорид, бензол нафтовий
Полістирол, поліетилен
Сірка (крім сірки технічної газової)
Основні види продукції машинобудування
Серійна продукція оборонного призначення
Хімічні волокна і нитки
Пряжа всіх видів (крім тієї, що реалізується населенню)
Шкіра натуральна і штучна
Тканини (крім чистошерстяних і з натурального шовку), неткані матеріали
Трикотажні полотна (крім чистошерстяних)
Швейні, трикотажні вироби і взуття масового попиту
Голки швацькі
Елементи живлення
Стержні для авторучок кулькових
Послуги пралень і лазень (загальні зали і душові павільйони ІІ розряду)
М'ясо та м'ясопродукти, жири тваринні харчові
Молоко та вся молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками та без них.
Молоко та вся молочна продукція
Маргаринова продукція
Сіль
Лікарські засоби
Цукор
Олія соняшникова, кукурудзяна та соєва
Льоноволокно
Вовна мита
Похоронні послуги
Примітки: 1. Органи, що здійснюють державне регулювання цін, у разі необхідності можуть вносити доповнення до цього переліку відповідно до своїх повноважень, передбачених Тимчасовим положенням. 2. Декларуванню підлягає зміна цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, що постачаються (надаються) підприємствами України.
3. Декларуванню не підлягають ціни на продукцію, вироблену за межами України.
( Додаток N 2 в редакції Постанови КМ N 403 ( 403-93-п ) від 03.06.93, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 978 ( 978-93-п ) від 03.12.93 )
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715
ПЕРЕЛІК рішень Уряду України з питань цін і ціноутворення, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 1991 р. N 376 ( 376-91-п ) "Про систему цін у народному господарстві і на споживчому ринку" (ЗП України, 1992 р., N 1, ст.16).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 1992 р. N 9 ( 9-92-п ) "Про додаткові заходи щодо забезпечення соціального захисту населення у зв'язку з лібералізацією цін" (ЗП України,1992 р., N 2, ст.34).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 1992 р. N 14 ( 14-92-п ) "Про заходи щодо стримування зростання цін на м'ясо і м'ясопродукти" (ЗП України, 1992 р., N 2, ст.36).
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 січня 1992 р. N 24 ( 24-92-р ).
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 1992 р. N 45 ( 45-92-р ).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1992 р. N 101 ( 101-92-п ) "Про ціни на вугілля, торф'яні та вугільні брикети, що реалізуються населенню у 1992 році" (ЗП України, 1992 р., N 3, ст.75).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 1992 р. N 104 ( 104-92-п ) "Про тарифи на перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом" (ЗП України, 1992 р., N 4, ст.86).
8. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1992 р. N 178 ( 178-92-п ) "Про заходи щодо забезпечення роботи Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України".
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 1992 р. N 193 ( 193-92-п ) "Про внесення змін до системи регульованих цін і тарифів" (ЗП України, 1992 р., N 4, ст.112).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 р. N 243 ( 243-92-п ) "Про ціни на автомобільний бензин і паливо дизельне, що реалізуються населенню" (ЗП України, 1992 р., N 5, ст.125).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 1992 р. N 317 ( 317-92-п ) "Про внесення змін до системи регульованих цін" (ЗП України, 1992 р., N 6, ст.149).
12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 1992 р. N 366 ( 366-92-р ).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1992 р. N 357 ( 357-92-п ) "Про регулювання тарифів на послуги пасажирського транспорту і зв'язку" (ЗП України, 1992 р., N 7, ст.163).
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 1992 р. N 359 ( 359-92-п ) "Про внесення змін до системи регульованих цін на продовольчі товари" (ЗП України, 1992 р., N 7, ст.165).
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 р. N 422 ( 422-92-п ) "Про роздрібні ціни на окремі види хліба" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст.205).
16. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. N 492 ( 492-92-п ) "Про внесення змін до системи регульованих цін на окремі види паливно-енергетичних ресурсів" (ЗП України, 1992 р., N 9, ст.228).
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1992 р. N 541 ( 541-92-п ) "Про регулювання тарифів на перевезення пасажирів і вантажів річковим і морським транспортом" (ЗП України, 1992 р., N 10, ст.256).
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 1992 р. N 552 ( 552-92-п ) "Про роздрібні ціни на окремі види хліба" (ЗП України, 1992 Р., N 10, ст.259).
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 1992 р. N 553 "Про внесення змін до системи регульованих цін на горілку та спирт питний" (ЗП України, 1992 р., N 10, ст.260).
20. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 1992 р. N 641 ( 641-92-р ).
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1992 р. N 557 ( 557-92-п ) "Про заходи щодо здешевлення окремих ковбасних виробів, молока і молокопродуктів".