Тип: Угода
Дата: 18 жовтня 2024 р.
Статус: Чинний
УГОДА
між
КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
та
УРЯДОМ РУМУНІЇ
про співробітництво в галузі запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій
Дата вчинення:
18.10.2024
Дата ратифікації Україною:
18.09.2025
Дата набрання чинності для України:
17.04.2026
{Сканована копія}
{Угоду подано на ратифікацію Розпорядженнями КМ № 586-р від 18.06.2025, № 883-р від 20.08.2025}
{Угоду ратифіковано Законом № 4613-IX від 18.09.2025}
Кабінет Міністрів України та Уряд Румунії (далі - Сторони),
бажаючи підтримувати зусилля Організації Об'єднаних Націй у галузі запобігання та обмеження наслідків надзвичайних ситуацій,
беручи до уваги положення двосторонніх та міжнародних договорів, учасниками яких є Сторони або їхні держави,
усвідомлюючи загрозу, яку становлять надзвичайні ситуації для їхніх держав, а також держав, що з ними межують;
беручи до уваги те, що заходи співробітництва в галузі запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій можуть сприяти розвиткові та безпеці обох держав,
домовилися про таке:
Стаття 1
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
(1) Метою цієї Угоди є створення правової основи, необхідної для співробітництва і сприяння наданню взаємної допомоги або підтримки третьої сторони в галузі запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій.
(2) У рамках, встановлених цією Угодою, Сторони можуть надавати одна одній взаємну допомогу, на вимогу, у разі неминучості/виникнення надзвичайної ситуації, наслідки якої не можуть бути пом'якшені зусиллями та засобами Сторони, чия державна територія знаходиться в небезпеці/постраждала.
(3) Положення цієї Угоди не застосовуються до запобігання та боротьби з терористичними актами або диверсіями.
Стаття 2
ВИЗНАЧЕННЯ
Для цілей цієї Угоди застосовуються такі визначення:
(a) «Надзвичайна ситуація»
кожна ситуація, яка має або може мати негативні наслідки для населення, довкілля або майна і вимагає невідкладних заходів та дій;
(b) «Сторона, що запитує»
Сторона, яка звертається з проханням про надання допомоги;
(c) «Сторона, що надає»
Сторона, яку просять надати допомогу;
(d) «Команди з надання допомоги»
групи фахівців, призначені Стороною, що надає, для надання допомоги, які мають підготовку в конкретній галузі і забезпечені необхідним обладнанням, включаючи пошуково-рятувальних собак;
(e) «Устаткування»
матеріали, спеціальні технічні, транспортні та інші засоби, що надаються Стороні, що запитує, як оснащення команд з надання допомоги, у тому числі предмети для забезпечення особистих потреб членів команди, а також обладнання підрозділів, які перетинають державний кордон у разі проведення навчань та навчально-тренувальних заходів цивільного захисту;
(f) «Предмети першої необхідності»
предмети першої необхідності, що використовуються для обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій, як-от продукти харчування, ліки, одяг, ковдри, намети, панельні будинки, установки для очищення води і тара для її зберігання та інше, що безоплатно надаються Стороні, що запитує, як допомога;
(g) «Надання допомоги»
проведення заходів з реагування на надзвичайну ситуацію та/або надання команди з надання допомоги, обладнання та предметів першої необхідності Стороною, що надає, на підтримку Сторони, що запитує, з метою запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій;
(h) «Персональні дані»
відомості про ідентифіковану фізичну особу або таку, що визначається, а саме: прізвище, ім'я, дата народження, адреса, дані про рід занять, професію, місце роботи, номер документа, що посвідчує особу, зазначеного у Статті 8 цієї Угоди, та, у разі необхідності, стан здоров'я;
(i) «Інформація з обмеженим доступом»
будь-яка інформація, незалежно від фізичної форми, типу носія та режиму запису, якій присвоєно певний рівень обмеження доступу відповідно до національного законодавства і яка підлягає захисту;
(j) «Компетентний орган»
орган влади, який призначається кожною Стороною для управління та координації діяльності, пов'язаної з реалізацією положень цієї Угоди.
Стаття 3
КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ
1. Компетентними органами Сторін, уповноваженими на реалізацію цієї Угоди є:
- від Кабінету Міністрів України: Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
- від Уряду Румунії: Міністерство внутрішніх справ.
2. Для реалізації положень цієї Угоди Компетентні органи співпрацюють та безпосередньо встановлюють контакти. Таким чином, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання цією Угодою чинності Компетентні органи інформують один одного щодо органів та осіб, яких призначено для підтримки постійного зв'язку із забезпеченням його безперервності, а також оновлення даних щодо контактів та контактних осіб у разі будь-яких змін.
Стаття 4
СПІЛЬНА КОМІСІЯ
(1) Сторони створюють Спільну комісію для здійснення співробітництва у сфері запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій (далі - Спільна комісія).
(2) Основними завданнями Спільної комісії є: регулювання, планування та координування спільних заходів, розроблених у рамках цієї Угоди, здійснення контролю та оцінки виконання положень цієї Угоди, а також надання Сторонам пропозицій щодо оптимізації та подальшого розвитку конкретного співробітництва.
(3) Умови створення, структура, завдання, повноваження та правила функціювання Спільної комісії погоджуються Компетентними органами, які передають такі пропозиції на розгляд Сторін.
(4) Протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту набрання чинності цією Угодою Сторони інформують одна одну про склад своїх делегацій у Спільній комісії і організовують зустріч усього її складу.
(5) Засідання Спільної комісії проводяться щонайменше один раз на рік або в разі необхідності, почергово в Україні та Румунії.
(6) У разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених техногенною діяльністю, Спільна комісія аналізує причини, відповідальність та заходи, що запобігають повторенню подібних інцидентів.
Стаття 5
ЗАПИТ ПРО НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ
(1) У разі неминучості/виникнення надзвичайної ситуації Сторони можуть надавати взаємну допомогу тільки на підставі письмового запиту Компетентного органу Сторони, що запитує. Запит надсилається Компетентному органу Сторони, що надає, через узгоджені канали зв'язку.
(2) У письмовому запиті Сторона, що запитує, зазначає:
a) місце, час і дату виникнення надзвичайної ситуації, тип, масштаб та наслідки надзвичайної ситуації на момент запиту;
b) заходи, що вже були вжиті Стороною, що запитує, для обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації, а також заплановані заходи;
c) характер і обсяг запитуваної допомоги, пріоритетність та терміновість її надання;
d) пункти призначення для запитуваної допомоги, контактні дані уповноваженої особи для отримання допомоги та рекомендовані пункти пропуску через державний кордон;
e) будь-які інші необхідні додаткові дані.
(3) Сторона, що надає, невідкладно приймає рішення щодо надання допомоги та інформує у найкоротші терміни Сторону, що запитує, щодо здатності надати допомогу відповідно до цього запиту.
(4) Відповідно до положень Угоди обмін інформацією, окрім переліченої в параграфах 1-2 цієї Статті, здійснюється Компетентними органами та спеціально призначеними установами, а також у рамках діяльності Спільної комісії.
(5) Характер, обсяг, частота та інші деталі, пов'язані з обміном інформацією, зазначеною в параграфі 3 цієї Статті, встановлюються Спільною комісією шляхом консенсусу.
Стаття 6
ШЛЯХИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ
Відповідно до цієї Угоди допомога може надаватися шляхом направлення Стороні, що запитує, команд із надання допомоги, обладнання, сприяння та інформації, а також здійснення будь-яких заходів реагування, експертної оцінки, пошуково-рятувальних операцій, спрямованих на порятунок людського життя і захист здоров'я населення, обмеження матеріальних збитків, шкоди культурним цінностям, а також визнаних Сторонами вторинних наслідків у разі неминучості/виникнення надзвичайної ситуації.
Стаття 7
ІНШІ ФОРМИ СПІВРОБІТНИЦТВА
(1) Співробітництво між Сторонами в рамках цієї Угоди, крім основної мети, яка полягає в наданні допомоги в разі виникнення надзвичайної ситуації, може включати в себе такі форми:
a) сприяння спеціалізованими установами обох держав спільним проектам з прогнозування, запобігання, оцінки, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій;
b) організація конференцій, навчальних поїздок, наукових програм, відповідних курсів, обміну досвідом, спільних навчань та їх практичного застосування шляхом здійснення співробітництва між Компетентними органами та відповідними установами держав Сторін;
c) обмін інформацією щодо джерел небезпеки, які можуть спричинити надзвичайні ситуації, особливо тих, які є причиною надзвичайних ситуацій з транскордонними наслідками, що негативно впливають на територію держави іншої Сторони. Обмін інформацією здійснюється в межах, установлених відповідно до Статті 5 цієї Угоди;
d) обмін документацією про результати наукових досліджень та висновки розслідувань причин надзвичайних ситуацій, оцінку їхніх наслідків та визначення необхідних заходів захисту.
(2) Для цілей цієї Угоди в разі необхідності Спільна комісія може також встановлювати інші форми співробітництва.
Стаття 8
ТИМЧАСОВА ЕВАКУАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПЕРЕБУВАЄ В НЕБЕЗПЕЦІ АБО ПОСТРАЖДАЛО В РЕЗУЛЬТАТІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
(1) У разі неминучості/виникнення надзвичайної ситуації на вимогу Компетентного органу Сторони, що запитує, населення, яке перебуває в небезпеці/постраждало в результаті надзвичайної ситуації, може бути тимчасово евакуйоване на територію держави Сторони, що надає.
(2) Особи, які підлягають тимчасовій евакуації на територію держави Сторони, що надає, можуть перетинати державний кордон через пункт пропуску на підставі документів, що посвідчують особу або, у разі їх відсутності, на підставі списку осіб, складеного Компетентним органом Сторони, що запитує, та схваленого уповноваженим представником її прикордонного відомства. Така ж процедура застосовується до осіб, які повертаються на територію держави Сторони, що запитує. Повернення осіб на територію держави Сторони, що запитує, має здійснюватися через той самий пункт пропуску через державний кордон, який використовувався для евакуації, або найближчий доступний пункт пропуску через державний кордон.
(3) Особи, тимчасово евакуйовані на територію держави Сторони, що надає, відповідно до положень параграфа 1 цієї Статті, забезпечуються засобами для існування та медичною допомогою відповідно до умов, узгоджених Сторонами для кожного випадку.
(4) Сторона, що запитує, зобов'язується в найкоротший термін повернути осіб, тимчасово евакуйованих на територію держави Сторони, що надає.
Стаття 9
ТРАНЗИТ
(1) Сторони сприяють пропуску через територію своїх держав команд з надання допомоги, обладнання і предметів першої необхідності третій державі, якщо будь-яка з них є транзитною країною, на підставі укладених із цими державами угод про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, і здійснюють щодо них мінімум митних формальностей.
(2) Компетентні органи своєчасно інформують один одного про необхідність здійснення транзиту, узгоджують порядок та шляхи його виконання, а також, у разі необхідності, забезпечують супровід команд з надання допомоги під час їхнього транзиту.
Стаття 10
КООРДИНАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЯМИ З НАДАННЯ ДОПОМОГИ
(1) Операції, розгорнуті на території держави Сторони, що запитує, для запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації, координуються та провадяться компетентними установами та особами держави Сторони, що запитує.
(2) Під час участі в таких операціях, як ті, що зазначені в параграфі 1 цієї Статті, команди з надання допомоги, направлені Стороною, що надає, отримують вказівки тільки через своїх керівників та виконують їхні накази.
(3) Особи, призначені Компетентним органом Сторони, що запитує, повинні інформувати керівників команд з надання допомоги Сторони, що надає, про ситуацію, яка виникла внаслідок надзвичайної ситуації, та її розвиток, а також про план дій, поставлені завдання, шляхи взаємодії з іншими командами з надання допомоги, наявні засоби матеріально-технічного забезпечення, а також за запитом надавати послуги перекладачів та інші необхідні послуги чи засоби.
(4) Сторони зобов'язуються використовувати команди з надання допомоги, які знаходяться в їхньому розпорядженні, лише за їхнім безпосереднім призначенням відповідно до їхньої підготовки та оснащення.
(5) Сторона, що надає, забезпечує команди з надання допомоги всіма необхідними ресурсами для їхнього автономного функціювання протягом щонайменше 72 (сімдесяти двох) годин з моменту їхнього прибуття в район проведення операцій.
(6) Сторона, що запитує, до закінчення операції безоплатно забезпечує безпеку команд з надання допомоги, невідкладну медичну допомогу, харчування, надання тимчасового житла, а також предмети першої необхідності для їхніх членів.
(7) Сторона, що запитує, забезпечує оперативне виконання митних та інших формальних процедур для транспортування предметів першої необхідності та їхнього розподілу серед постраждалого населення за допомогою місцевих органів влади. Представники Сторони, що надає, можуть брати участь у розподілі предметів першої необхідності.
(8) Команди з надання допомоги припиняють свою роботу в одній з таких ситуацій:
a) операцію було завершено;
b) Компетентні органи Сторін погоджуються, що більше немає потреби продовжувати операцію;
c) вимоги та зобов'язання, передбачені в цій Угоді, не виконано.
Стаття 11
ПЕРЕТИН ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
(1) З метою забезпечення ефективної допомоги Сторони зобов'язуються обмежити до мінімуму формальності, необхідні для перетину державного кордону.
(2) Відповідно до положень цієї Угоди перетин державного кордону членами команд з надання допомоги, що знаходяться в розпорядженні Сторони, що запитує, здійснюється через пункти пропуску через державний кордон на підставі персонального або колективного наказу про виконання операції, який пред'являється керівником команди, та дійсних посвідчень особи. Наказ про виконання операції видається на підставі запиту, отриманого Компетентним органом Сторони, що надає, у формі, зміст якої встановлюється Спільною комісією.
(3) Договірні Сторони надають одна одній зразки дійсних документів, що посвідчують особу.
(4) У разі виникнення надзвичайної ситуації на суміжній прикордонній території, команди з надання допомоги можуть перетинати державний кордон для надання необхідної допомоги без дотримання формальних процедур та пред'явлення документів, зазначених у параграфі 2 цієї Статті, за погодженням з прикордонними органами держави, територія якої постраждала.
(5) Для виконання обов'язків, зазначених у цій Угоді, відповідно до Статті 10 члени команд з надання допомоги можуть перебувати на території іншої держави протягом часу, необхідного для надання допомоги.
(6) Жодна зі Сторін не застосовує обмежень стосовно носіння членами команд з надання допомоги форменого одягу та знаків розпізнавання на транспортних засобах Сторони, що надає.
(7) Сторони зобов'язуються визнавати дійсними посвідчення водія або інші подібні документи видані відповідними національними органами, без накладання зобов'язання складати іспит з керування транспортним засобом та сплачувати пов'язані із цим збори.
(8) Члени команд з надання допомоги зобов'язані дотримуватися національного законодавства держави Сторони, що запитує, утримуватися від будь-якої діяльності, що не відповідає положенням цієї Угоди, особливо від будь-якої політичної діяльності на території держави Сторони, що запитує. Сторона, що надає, вживає стосовно цього всіх необхідних заходів.
(9) Положення цієї Статті, за винятком параграфів 1 та 4, також застосовуються до транзиту, визначеного у Статті 9 цієї Угоди.
Стаття 12
ОБЛАДНАННЯ ТА ПРЕДМЕТИ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬСЯ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН
Відповідно до цілей цієї Угоди Сторони домовляються про таке:
(1) Обладнання, а також особисті речі, що належать Командам з надання допомоги, визначеним у пункті «e» Статті 2 цієї Угоди, звільняються від податків на імпорт або інших зборів за умови їхнього обов'язкового зворотного вивезення на територію держави Сторони, що надає.
Звільнення від податку на додану вартість здійснюється лише в тому обсязі, що не суперечить положенням європейського законодавства з ПДВ.
(2) Звільняються від податків на імпорт засоби, що є предметами першої необхідності згідно з визначенням у пункті «f» Статті 2 цієї Угоди, за таких умов:
a) вони не повинні згодом продаватися;
b) вони не повинні використовуватися для оплати послуг третій стороні;
c) вони не повинні містити алкогольні напої, тютюнові та інші вироби, які містять тютюн.
Звільнення від сплати митних платежів на товари, що ввозяться для постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, застосовується згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009 про створення Системи товариства для звільнення від митних зобов'язань.
Звільнення від податку на додану вартість здійснюється лише в тому обсязі, що не суперечить положенням європейського законодавства з ПДВ.
(3) Немає необхідності подавати запит на дозвіл на здійснення міжнародних перевезень та надається звільнення від будь-яких зобов'язань, що впливають на використання транспортних засобів, за винятком обов'язкового страхування транспортних засобів, що використовуються командами з надання допомоги, або транспортування обладнання та предметів першої необхідності.
(4) Положення, наведені у параграфі 1 цієї Статті, застосовуються, якщо керівник команди з надання допомоги надає митній службі Сторони, що запитує, наказ про виконання операції та перелік обладнання команди з надання допомоги та/або, у разі необхідності, окремий перелік засобів, що ввозяться як предмети першої необхідності. Вищезазначені переліки є частиною наказів про виконання операції, зразки яких визначаються і взаємно погоджуються Спільною комісією.
(5) Подання митних декларацій на обладнання та предмети допомоги не вимагається. Перелік засобів, що входять до матеріально-технічного забезпечення команди з надання допомоги, та перелік засобів, що ввозяться як товари першої необхідності, складаються в чотирьох примірниках та мають таких адресатів:
a) примірник № 1 подається до митного органу, який здійснює митні формальності для в'їзду в країну;
b) примірник № 2 подається представникові Сторони, що запитує, який координує операції команди з надання допомоги;
c) примірник № 3 подається керівникові команди з надання допомоги;
d) примірник № 4 зберігається в органі видачі.
(6) Примірники № 2 і 3 стосуються предметів першої необхідності, які використовуються Стороною, що запитує, або надані в її розпорядження, тоді як примірник № 3 має бути підписаний і скріплений печаткою представника органу влади Сторони, що запитує, визначеного відповідно до пункту d) Статті 5, для підтвердження та обґрунтування використання. Після завершення операції керівник команди з надання допомоги подає примірник № 3 до прикордонного митного органу, який здійснює митні формальності для виїзду з країни.
(7) Команди з надання допомоги та транспортні засоби, що перевозять предмети першої необхідності, як правило, залишають територію держави Сторони, що запитує, через той самий пункт пропуску через державний кордон, через який здійснювався в'їзд до країни. Якщо виїзд з території здійснюється через інший пункт пропуску, то команди з надання допомоги протягом п'ятнадцяти (15) днів зобов'язані передати копії переліків обладнання до пункту пропуску, через який здійснювався в'їзд до країни.
(8) Якщо, в крайніх випадках, перетин державного кордону здійснюється в інших місцях, вищезазначені переліки мають бути невідкладно передані компетентним митним органам Сторони, що запитує.
(9) Ввезення предметів першої необхідності, термін придатності яких закінчився, забороняється.
(10) Невикористане обладнання, яке підлягає поверненню на територію Сторони, що надає, вивозиться з території Сторони, що запитує, за умови що уповноважений представник команди з надання допомоги надав, відповідно до пункту 6 цієї статті, примірника № 3 переліку засобів, які входять до складу оснащення команди з надання допомоги та переліку засобів, ввезених як предмети першої необхідності, до прикордонного митного органу, який здійснює митні формальності для виїзду з країни.
Обладнання, яке було використане, пошкоджене або знищене однією зі Сторін на території держави іншої Сторони під час операції з надання допомоги, а також засоби, які включені до переліку предметів допомоги, вносяться уповноваженим представником Компетентного органу Сторони, що запитує, до звіту про використання обладнання та засобів допомоги у формі, встановленій Спільною Комісією, який подається до прикордонного митного органу, що здійснював митні формальності при в'їзді в країну, залежно від ситуації, але не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати завершення операції з надання допомоги.
(11) Компетентні органи, визначені у параграфі 1 Статті 3 цієї Угоди, також повинні бути поінформовані керівником команди з надання допомоги про товари та обладнання, що пропонуються як предмети першої необхідності і які залишаються на території держави Сторони, що запитує.
(12) Якщо серед предметів першої необхідності є лікарські засоби, які містять наркотичні та/або психотропні речовини, вони вносяться до окремого переліку. Ці предмети першої необхідності пред'являються для огляду в пункті пропуску через державний кордон та супроводжуються до пунктів призначення командою, яка спеціалізується на митному нагляді. Компетентні органи Сторін діють відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Організації Об'єднаних Націй (ООН) та інформують безпосередньо один одного про такі засоби, повідомляючи в індивідуальному порядку Міжнародну Раду ООН з контролю над наркотиками.
(13) Положення параграфів 1 та 10 цієї Статті також застосовуються у випадку фармацевтичної продукції, яка містить наркотичні або психотропні речовини. Командам з надання допомоги дозволяється ввезення таких засобів лише у кількостях, необхідних для надання невідкладної медичної допомоги, і використання їх лише спеціалізованими медичними працівниками відповідно до конкретних медичних норм, чинних на території держави Сторони, що запитує. Ввезення або вивезення такої продукції не розглядається Договірними Сторонами як торговельна діяльність відповідно до зобов'язань, взятих ними в рамках міжнародних договорів, що стосуються наркотичних та психотропних речовин.
(14) Забороняється ввозити зброю, боєприпаси та вибухові речовини на територію держави Сторони, що запитує.
(15) Органи влади, що мають відповідні повноваження відповідно до внутрішнього законодавства держави Сторони, що запитує, мають право контролювати використання та зберігання предметів, обладнання та речовин, зазначених у цій Статті.
(16) Положення параграфів 1 - 4 та 11 - 12 цієї Статті застосовуються також у разі транзитних перевезень.
(17) Сторона, що запитує, зобов'язується забезпечити хімічне, радіологічне та біологічне знезаражування обладнання в кінці проведення операції. У разі неможливості виконання цих операцій обладнання залишається на території держави Сторони, що запитує, яка зобов'язується знезаразити і повернути його протягом не більше ніж через 45 (сорок п'ять) днів з дати закінчення операції.
(18) Положення цієї Статті застосовуються також у випадку оперативної діяльності та тактичних навчань і практичного застосування, що передбачають маневри сил та засобів.
(19) Перетин державного кордону Сторони, що запитує, командами з надання допомоги, до складу яких входять пошуково-рятувальні собаки, та перебування таких команд на території держави Сторони, що запитує, для кожного окремого випадку регулюються відповідно до карантинних норм, чинних на території держави Сторони, що запитує. Ці норми підпадають під обмін інформацією, зазначений у Статті 5 цієї Угоди.
Стаття 13
ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
(1) Повітряні судна можуть використовуватися для проведення пошуково-рятувальних операцій, транспортування команд з надання допомоги, обладнання та предметів першої необхідності, а також для перебування на території держави Сторони, що запитує, з метою проведення операцій для запобігання, обмеження та пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації.
(2) У разі використання повітряних суден для надання допомоги інформація, що надсилається відповідно до процедури, визначеної у Статті 5 цієї Угоди, повинна містити такі дані: тип повітряного судна, країна реєстрації, державні знаки, кількість членів екіпажу, тип перевезення та походження вантажу, розклад польотів, номінальний перелік пасажирів та екіпажу, маршрут польоту, місце посадки, будь-які інші відповідні додаткові дані.
(3) Сторони вживають заходів для отримання повітряними суднами, що використовуються для цілей, зазначених у параграфі 1 цієї Статті, дозволу на здійснення транзиту через повітряний простір їхніх держав з дотриманням виділених повітряних коридорів, на посадку та зліт у місцях, визначених Компетентним органом Сторони, що запитує, навіть без використання міжнародних аеропортів. Якщо повітряні судна сідають/злітають в місцях/з місць, які не є міжнародними аеропортами, Компетентні органи, зазначені в параграфі 1 Статті 3 цієї Угоди, негайно повідомляють про це найближчі пункти пропуску через державний кордон та митні органи, а також аеронавігаційний орган, який має повноваження щодо схвалення польотів у національному повітряному просторі, шляхом надсилання даних, зазначених у параграфі 2 цієї Статті.
(4) Якщо Сторони не домовляться про інше, для цілей цієї Угоди польоти здійснюються відповідно до правил Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) та законодавства, яке застосовується на території держав кожної зі Сторін.
Стаття 14
КОМПЕНСАЦІЇ
(1) Сторона, що надає, відмовляється від будь-яких претензій щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані їй або експертам, що надають допомогу, у випадках:
a) пошкодження майна, що було заподіяне командами з надання допомоги або експертами під час виконання їхніх обов'язків;
b) тілесних ушкоджень, завдання шкоди здоров'ю або смерті члена команди з надання допомоги та/або експерта, яка настала під час виконання їхніх обов'язків.
(2) Якщо будь-який член команди з надання допомоги та/або експерт Сторони, що надає, спричинить будь-яку шкоду третій стороні на території держави Сторони, що запитує, під час діяльності відповідно до цієї Угоди, то такі збитки буде відшкодовано Стороною, що запитує, відповідно до її національного законодавства.
(3) Будь-які збитки, заподіяні будь-яким членом команди з надання допомоги та/або експертом навмисно або внаслідок грубої недбалості, відшкодовуються Стороною, що надає, за умови, що такий факт доведено Стороною, що запитує, в судовому порядку.
Стаття 15
ВИТРАТИ
(1) Надання допомоги в рамках цієї Угоди є безоплатним, якщо Сторони не домовляться про інше.
(2) Сторона, що робить запит про початок процедури тимчасової евакуації населення, яке перебуває в небезпеці/постраждало внаслідок надзвичайної ситуації, на територію держави іншої Сторони відповідно до положень Статті 8 цієї Угоди, відшкодовує Стороні, що надає, витрати, пов'язані із утриманням, медичним обслуговуванням (окрім невідкладної медичної допомоги), транспортуванням та іншими послугами, що надаються громадянам держави Сторони, що запитує.
(3) Сторона, що надає, звільняється від сплати зборів за аеронавігацію, посадку, зліт, а також від сплати зборів за послуги аеропорту для повітряних суден, наданих Стороною, що надає, чи за будь-які інші послуги, що надаються Стороною, що запитує, відповідно до домовленостей між Сторонами. Ці витрати покриваються Стороною, що запитує.
(4) Відшкодування витрат, відповідні документи, умови здійснення платежів та інші деталі, які стосуються підготовки цих аспектів, погоджуються Спільною комісією.
(5) Витрати, які стосуються форм співробітництва, зазначених у Статті 7 цієї Угоди, покриваються кожною Стороною на основі принципу взаємності в рамках бюджетів, що пропонуються Спільною комісією та затверджуються Сторонами.
Стаття 16
СПІВРОБІТНИЦТВО З МІЖНАРОДНИМИ ТА НАЦІОНАЛЬНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
За взаємною згодою Сторони можуть запросити відповідні міжнародні та національні організації до участі у діяльності, що провадиться у зв'язку із застосуванням цієї Угоди.
Стаття 17
ТИПИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
При застосуванні положень цієї Угоди здійснюється обмін такими персональними даними: прізвище, ім'я, дата народження, адреса, дані про рід занять, професію, місце роботи, номер документа, що посвідчує особу, зазначеного у Статті 8 цієї Угоди, та, у разі потреби, стан здоров'я.
Стаття 18
ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
(1) Обробка персональних даних у рамках цієї Угоди здійснюється відповідно до положень Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ухваленої у Страсбурзі 28 січня 1981 року, та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних, який регулює захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних, ухваленого у Страсбурзі 8 листопада 2001 року.
(2) Обробка персональних даних має відповідати, зокрема, таким принципам:
a) дані обробляються відповідно до національного законодавства держав Сторін у справедливому та прозорому порядку щодо суб'єкта даних;
b) дані обробляються тільки для цілей цієї Угоди і тільки національними органами влади, уповноваженими виконувати положення цієї Угоди.
c) категорії даних, які можуть оброблятися відповідно до цієї Угоди, передбачені Статтею 17;
d) Сторона, що надсилає, несе відповідальність за коректність даних та гарантує, що передані дані є актуальними;
e) дані зберігаються виключно в той період, що є необхідним для досягнення мети цієї Угоди, і видаляються щойно мета обробки буде досягнута;
f) дані обробляються таким чином, щоб забезпечити їх коректну безпеку, а також їх захист від несанкційованої або незаконної обробки та від втрати, знищення або випадкової зміни, шляхом відповідних технічних або організаційних заходів.
(3) Сторони гарантують, що будь-яка особа, яка має доступ до персональних даних відповідно до цієї Угоди, обробляє ці дані лише в тому випадку, якщо він/вона працює або діє під керівництвом Компетентного органу.
(4) У разі інциденту, пов'язаного з втратою, знищенням або випадковою зміною чи несанкційованим доступом, розголошенням або зміною персональних даних, за якого існує значний ризик заподіяння шкоди, Сторона, що отримує, негайно оцінює ймовірність та масштаб шкоди фізичним особам та цілісність даних, і Сторона, що надсилає, негайно вживає відповідних заходів для пом'якшення будь-якої такої шкоди. Дії з метою пом'якшення шкоди включають: повідомлення Сторони, що отримує, та суб'єкта даних.
Стаття 19
ПЕРЕДАЧА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
(1) Кожна зі Сторін може надіслати іншій Стороні запит на передачу персональних даних, в якому зазначається мета обробки. Сторона, що отримує, обробляє дані лише для цілей, зазначених у запиті.
(2) Сторона, що отримує, може передавати особисті дані лише органам, компетентним у здійсненні положень цієї Угоди. Подальша обробка даних для інших цілей або іншими національними органами може бути виконана лише з письмового попереднього схвалення Сторони, що надсилає.
(3) Сторона, яка перша надсилає дані, може дати схвалення лише після оцінки відповідності таким вимогам:
a) обробка пов'язана з виконанням положень цієї Угоди;
b) дані є коректними, відповідними та не надмірними стосовно нової мети;
c) дані точні та актуальні;
d) право суб'єкта даних на інформацію дотримане;
e) право на протидію обробці даних не здійснюється;
f) щодо даних не застосовується автоматичний процес прийняття рішень, зокрема, створення на їх основі персональних облікових даних;
g) відсутні ознаки необґрунтованого порушення основних прав людини.
(4) У разі виявлення неточності або неактуальності переданих даних Сторона, що надсилає, негайно інформує про це Сторону, що отримує, із зазначенням способу модифікації, виправлення чи знищення, де це можливо. Сторона, що отримує, зобов'язана негайно виправити або знищити дані, де це можливо.
(5) Сторона, що надсилає, може встановити правила та обмеження щодо обробки даних відповідно до національного законодавства своєї держави. Сторона, що отримує, зобов'язана дотримуватися цих правил та обмежень.
(6) Сторони ведуть облік операцій з обробки даних, здійснених у межах їхньої відповідальності.
Стаття 20
ПЕРЕДАЧА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТРЕТІЙ СТОРОНІ
Для застосування цієї Угоди персональні дані можуть бути передані третій стороні лише в одному з таких випадків:
a) якщо суб'єкт даних дав чітку згоду після того, як був поінформований про можливі ризики, пов'язані з такою передачею;
b) якщо передача необхідна з важливих причин, що становлять суспільний інтерес;
c) якщо передача необхідна для встановлення, здійснення або захисту прав у суді;
d) якщо передача необхідна для захисту життєвих інтересів суб'єкта даних або інших осіб у разі, якщо суб'єкт даних фізично або юридично не в змозі дати згоду.
Стаття 21
ПРАВА ЛЮДИНИ
(1) Суб'єкт даних має право отримувати від національного Компетентного органу оперативно за запитом без будь-яких обмежень, затримок або надмірних витрат підтвердження того, що дані обробляються або не обробляються відповідно до положень цієї Угоди. У випадку підтвердження обробки персональних даних додається така інформація:
a) мета обробки персональних даних;
b) категорії оброблених персональних даних, назва та контактні дані державного органу, відповідального виконавця;
c) інформація про одержувачів або категорії одержувачів, яким були надані персональні дані;
d) очікуваний період зберігання персональних даних або, в разі неможливості, критерії встановлення такого періоду;
e) наявність права у суб'єкта даних вимагати від відповідального виконавця виправлення чи видалення персональних даних або обмеження обробки персональних даних, або ж права заперечувати проти цієї обробки;
f) право подати скаргу до наглядового органу;
g) у разі, якщо особисті дані отримані не від суб'єкта даних, - будь-яка наявна інформація щодо їх джерела.
(2) Суб'єкт даних має право вимагати виправлення, видалення або обмеження персональних даних відповідно до національного законодавства держав Сторін. У випадку відмови у виправленні, видаленні чи обмеженні персональних даних така відмова має бути надана у письмовій формі, і суб'єкт даних повинен бути поінформований про можливості, передбачені відповідним національним законодавством, для подання скарги або апеляції.
(3) Сторони відповідно до національного законодавства своєї держави можуть обмежувати доступ до інформації, коли таке обмеження є необхідним і пропорційним заходом, без порушення законних інтересів суб'єкта даних:
a) з метою уникнення перешкод при проведенні юридичних або службових розслідувань;
b) з метою уникнення ризиків в операціях із запобігання, протидії або розслідування злочинної діяльності;
c) для захисту громадської безпеки;
d) для захисту національної безпеки;
e) для захисту прав суб'єкта даних або інших осіб.
Стаття 22
КОНТРОЛЬ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
(1) Кожна сторона відповідно до національного законодавства своєї держави зазначає незалежний наглядовий орган, відповідальний за моніторинг обробки персональних даних на основі цієї Угоди.
(2) Сторони інформують одна одну про назву та контактні дані органу, зазначеного у параграфі 1, упродовж 6 місяців з дати набрання чинності цією Угодою.
Стаття 23
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
(1) Кожна Сторона несе відповідальність за збитки, заподіяні суб'єкту даних після обробки персональних даних, навіть у тому випадку, якщо збитки були заподіяні законною обробкою неточних даних, наданих іншою Стороною.
(2) У випадку, коли Сторона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні суб'єкту даних у результаті обробки неточних персональних даних, наданих іншою Стороною, остання має компенсувати суму виплаченого відшкодування.
Стаття 24
ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ
(1) Для виконання положень цієї Угоди Сторони зобов'язуються вживати необхідних заходів для захисту отриманої інформації з обмеженим доступом або інформації, до якої наданий доступ, на взаємній основі, принаймні на еквівалентному рівні, встановленому національним законодавством, чинним на території їхніх держав.
(2) Інформація з обмеженим доступом використовується в цілях цієї Угоди і тільки уповноваженим на це персоналом.
Стаття 25
ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ МІЖНАРОДНИМИ ПРАВОВИМИ ДОКУМЕНТАМИ
Ніщо в цій Угоді не впливає на права та зобов'язання Сторін або їхніх держав за іншими міжнародними договорами, учасниками яких вони є.
Стаття 26
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
За виключенням положень Статті 14 цієї Угоди, можливі спори стосовно тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються в рамках Спільної Комісії.
Стаття 27
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
(1) Ця Угода укладається на невизначений термін.
(2) Ця Угода набирає чинності через тридцять (30) днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього повідомлення, яким Сторони повідомляють одна одну про завершення виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.
(3) Ця Угода може бути припинена у будь-який час будь-якою Стороною шляхом надсилання письмового повідомлення іншій Стороні. Припинення дії цієї Угоди набирає чинності через 6 (шість) місяців з дати отримання такого повідомлення іншою Стороною.
(4) Сторони можуть вносити зміни до цієї Угоди за взаємною письмовою згодою. Такі зміни набирають чинності відповідно до процедури, визначеної в параграфі 2 цієї Статті.
(5) Припинення дії цієї Угоди не впливає на чинність та тривалість будь-якої діяльності, що провадиться відповідно до цієї Угоди, до завершення такої діяльності, якщо Сторони не домовилися про інше.
Вчинено в м. Бухарест «18» жовтня 2024 року, у 2 (двох) оригінальних примірниках, кожний українською, румунською та англійською мовами, при цьому всі тексти є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається текстові англійською мовою.
ЗА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
ЗА УРЯД РУМУНІЇ
{Текст Угоди англійською мовою}